Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання

1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою у встановленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані, – карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу, незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередньо участь в досудовому слідстві або дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижуючи її честь і гідність, – карається штрафом від ста до трьохсотп’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років.

«Законом про судову експертизу» і «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» Міністерства юстиції України на експерта покладаються такі обов'язки:

ü Прийняти до виконання доручену йому експертизу.

ü Провести повне дослідження, дати обґрунтований та
об'єктивний висновок.

ü Повідомити в письмовій формі особу або орган, яка
призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо
поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо
надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого
питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

ü З'явитися на виклик особи або органу, яка призначила
експертизу, для надання роз'яснень чи доповнень з приводу
проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її
проведення.

ü Заявити самовідвід за наявності передбачених законом
обставин.

ü З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством.

 

Згідно «Закону про судову експертизу» і «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» Міністерства юстиції України експерт має право:

ü Ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються
експертизи.

ü Порушувати клопотання відповідно до процесуального
законодавства про надання додаткових та інших матеріалів,
необхідних для вирішення поставлених питань.

ü З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
бути присутнім під час проведення слідчих, судових, виконавчих дій
та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи.

ü Указувати у висновку на факти, які мають значення для
справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на
обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

ü У разі незгоди з іншими членами експертної комісії –
складати окремий висновок.

ü Викладати письмово відповіді на питання, які
ставляться йому під час надання роз'яснень.

ü Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення
особи або органу, яка призначила експертизу, що порушують права
експерта або порядок проведення експертизи.

ü На забезпечення безпеки за наявності відповідних
підстав.

 

Згідно «Закону про судову експертизу» і «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» Міністерства юстиції України експерту забороняється:

ü Проводити експертизу без письмової вказівки керівника
(заступника) експертної установи, керівника структурного
підрозділу, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо
органом дізнання, слідчим, після огляду, у якому він брав участь
як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду.

ü Самостійно збирати матеріали, які підлягають
дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення
експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах
неоднозначно.

ü Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи,
яка провадить дізнання, суду дані, що стали йому відомі під час
проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому,
крім особи (органу), що призначила експертизу.

ü Вступати у не передбачені порядком проведення
експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно
зацікавлені в результатах експертизи.

ü Зберігати матеріали справ та об'єкти експертних
досліджень поза службовим приміщенням.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2.

ДОКУМЕНТАЦІЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ

І СУДОВО-МЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Зміст практичного заняття

Пропонується бланк-схема «Висновок експерта» та навчальний екземпляр постанови слідчого, відповідно до якої студент в робочому зошиті складає вступну частину «Висновку експерта». Аналогічно студент отримує також бланк-схему «Акта судово-медичного дослідження (обстеження)», а також навчальний екземпляр письмового відношення слідчого і в робочому зошиті складає вступну частину «Акта судово-медичного дослідження (обстеження)».

 

Питання для визначення початкового рівня знань:

1. Що є підставою для проведення судово-медичної експертизи? (Блок інформації).

2. Що є підставою для проведення судово-медичного дослідження? (Блок інформації).

3. Що відноситься до судово-медичної документації? (Блок інформації).

4. Схема вступної частини «Висновку експерта» та «Акта судово-медичного дослідження (обстеження)» (Блок інформації).

5. Зміст дослідної частини «Висновку експерта» та «Акта судово-медичного дослідження (обстеження)» (Блок інформації).

6. Зміст резюмуючої частини «Висновку експерта» та «Акта судово-медичного дослідження (обстеження)». (Блок інформації).

7. Який термін проведення експертизи? (Блок інформації).

БЛОК ІНФОРМАЦІЇ

Наказом МОЗ України передбачені такі форми судово-медичної документації: «Висновок експерта».

«Акт судово-медичного дослідження (обстеження)».

Судово-медичний документ складають згідно затвердженого МОЗ України зразка, він мусить бути написаний чітко, грамотно, лексично коректно, без вживання суто медичних або спеціальних термінів, без скорочень і виправлень.

Судово-медичний документ («Висновок експерта» або «Акт судово-медичного дослідження (обстеження)») складається з трьох частин: вступної, дослідної і резюмуючої.

Вступна частина – формальна, її зміст для всіх експертиз (досліджень) однаковий. В ній експерт вказує на підставі якого офіційного документа (постанова, ухвала, відношення) проведено судово-медичну експертизу або судово-медичне дослідження (обстеження), місце і умови проведення експертизи (дослідження), відомості про судово-медичного експерта (місце роботи, посада, прізвище, ініціали, фах, стаж роботи за фахом, кваліфікаційний клас, ранг, вчений ступінь та звання), при експертизі (досліджені) трупа – прізвище, ім’я та по батькові, рік народження померлого, при експертизі (обстеженні) живої особи – прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце проживання, реквізити документа, що посвідчує особу, у присутності кого (представника слідства або дізнання, понятих) проведено експертизу (дослідження), дату та час початку експертизи (дослідження, обстеження), дату закінчення експертизи, кількість аркушів, на яких викладений документ. У вступній частині також наводять питання, які поставлені на вирішення експертизи (дослідження), а також викладають обставини випадку, повідомлені в супровідних документах слідчими або судовими органами і дані, що містяться в інших документах, якщо вони надані (медичні документи лікувальних установ, протокол огляду місця події, матеріали судових та слідчих справ тощо).

Дослідна частина містить послідовний опис візуальних та інших даних про об’єкт експертизи (дослідження), хід інструментальних, лабораторних та інших досліджень.

Вступну і дослідну частини разом іноді називають протоколом, їх складають безпосередньо у процесі проведення експертизи. Протокол підписують експерт і особи, присутні під час проведення експертизи (слідчий та поняті).

Резюмуюча частина (у «Висновку експерта» носить назву «Підсумки», а в «Акті судово-медичного дослідження» – «Заключна частина») повинна містити висновки, які випливають з даних проведеного дослідження, і мотивовані відповіді на поставлені перед експертизою питання. Фактично у підсумках експерт дає науково-практичний аналіз результатів виконаної експертизи (дослідження) і формулює в стислих, обґрунтованих положеннях відповіді, які вирішують або роз’яснюють судово-медичну частину правових питань.

Резюмуючу частину підписує тільки експерт. Підписи засвідчуються печаткою експертної установи (Бюро судово-медичної експертизи).

Проведення експертизи (дослідження) повинне бути закінченим протягом місяця з дня отримання від органів дізнання, досудового слідства або суду всіх необхідних матеріалів. При перевищенні експертом встановлених строків він повинен надати усне роз’яснення причин затримки начальнику бюро і направити відповідне письмове повідомлення особі, що призначила експертизу.

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

Практичне заняття № 2. Документація судово-медичних експертиз і судово-медичних досліджень.

 

Завдання І

Скласти вступну частину «Акта судово-медичного дослідження» трупа у відповідності до письмового відношення представника органів дізнання.

Варіант виконання завдання І:

Код форми за ЗКУД

Код закладу за ЗКПО

 

Міністерство охорони здоров’я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ФОРМА № 171/о Затверджена наказом МОЗ України 05.08.99 р. № 197
Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров’я Вінницької обласної держадміністрації, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56