Акт судово-медичного дослідження

№ 809

На підставі письмового відношення слідчого прокуратури Староміського району м. Вінниці, юриста 2 класу Огородника С.В. від «4» вересня 2012 р.№ 457

в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи при ясній погоді і достатньому природному освітленні

судово-медичний(і) експерт(и) студент 2-а групи 4-го курсу медичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Руденко Т.І.

провів(вели) судово-медичне дослідження трупа гр. Романенка Сергія Даниловича, 1937 р. народження, мешканця м. Вінниці.

При проведенні дослідження були присутні: −

Дослідження почате 5.09.2012 р. о 9-00.

Дослідження закінчене 5.09.2012 р.

«Акт судово-медичного дослідження» викладений на____________________аркушах.

Питання, що підлягають вирішенню

«1. Яка причина смерті Романенка С.Д.?

2. Чи є на трупі Романенка С.Д. тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, механізм та давність утворення, ступінь тяжкості, чи стоять у причинному зв’язку зі смертю?

3. Яка давність настання смерті?

4. Чи хворів Романенко на якісь захворювання?

5. Чи є в крові Романенка С.Д. алкоголь, в якій концентрації, який ступінь сп’яніння у живих осіб їй відповідає?»

Обставини справи

У відношенні про проведення судово-медичного дослідження трупа вказано, що «... в ніч з 4 на 5 вересня 2012 р. виявлений в будинку № 24 по вул. Некрасова труп гр. Романенка Сергія Даниловича, 1937 р. народження. За життя зловживав спиртними напоями».

Завдання ІІ

Скласти вступну частину «Висновку експерта» у відповідності до постанови представника органів досудового слідства.

Варіант виконання завдання ІІ

 

Код форми за ЗКУД

Код закладу за ЗКПО

 

Міністерство охорони здоров’я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ФОРМА № 170/о Затверджена наказом МОЗ України 05.08.99 р. № 197
Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров’я Вінницької обласної держадміністрації, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

 

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА

№ 189

На підставі п останови слідчого прокуратури Жмеринського району Вінницької області юриста 2-го класу Жулинського Т.Т.

від « 4 » вересня 2012 р. № б/№

в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи при ясній погоді і достатньому природному освітленні

судово-медичний(і) експерт(и) студент 2-а групи 4-го курсу медичного факультету №І Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Руденко Т.І.

провів(вели) судово-медичну експертизу трупа гр. Бобкова Івана Григоровича, 1939 р. народження, мешканця м. Вінниці.

З правами та обов’язками експерта, що передбачені ст. 77 КПК України, ознайомлений(і).

За відмову від виконання покладених на мене (нас) обов’язків або за завідомо неправдивий висновок експерта, розголошення даних досудового слідства або дізнання несу(емо) відповідальність за статтями 384, 385, 387 Кримінального кодексу України.

Експерт(и) (ПІДПИС)

При проведенні експертизи були присутні: −

Експертиза почата 5 .09.2012 р. в 9-00.

Експертиза закінчена 5 .09.2012 р.

Висновок експерта викладений на ___________________________________ аркушах.

На вирішення експертизи винесені такі запитання:

«1. Яка причина смерті гр. Бобкова І.Г.?

2. Чи є на трупі Бобкова І.Г. тілесні ушкодження, якщо так, то яке їх походження?

3. Чи вживав перед смертю спиртні напої?»

Обставини справи

З постанови про призначення судово-медичної експертизи відомо, що «... у ніч з 3 на 4 вересня 2012 р. гр. Ужова Г.В. умисне заподіяла тілесні ушкодження Бобкову Івану Григоровичу, 1939 р. народження, внаслідок чого наступила смерть останнього».

_________________

Примітка: ЗКУД − Загальнодержавний класифікатор управлінської документації.

ЗКПО − Загальний класифікатор підприємств і організацій.

Бланк виконання роботи студентом:

Код форми за ЗКУД

Код закладу за ЗКПО

 

Міністерство охорони здоров’я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ФОРМА № 170/о Затверджена наказом МОЗ України 05.08.99 р. № 197
Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров’я Вінницької обласної держадміністрації, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

 

АКТ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

№ ___

На підставі ________________________________________________________________ _________________________________________ від «__» __________ 2012 р.№ ____

в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів ______________________

________________________________________________________________________

судово-медичний(і) експерт(и) _____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

провів(вели) _____________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

При проведенні дослідження були присутні: _____________________________

Дослідження почате __.__.2012 р. о__-__

Дослідження закінчене __ .__.2012 р.

«Акт судово-медичного дослідження» викладений на____________________аркушах.

Питання, що підлягають вирішенню

«___________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________»

Обставини справи

____________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

 

Код форми за ЗКУД

Код закладу за ЗКПО

 

Міністерство охорони здоров’я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ФОРМА № 170/о Затверджена наказом МОЗ України 05.08.99 р. № 197
Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров’я Вінницької обласної держадміністрації, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

 

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА

№ ___

На підставі ____________________________________________________________ _________________________________________________________________________

від « __ » _____________ 2012 р. № ____

в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів ______________________

________________________________________________________________________

судово-медичний(і) експерт(и) _____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

провів(вели) _____________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

З правами та обов’язками експерта, що передбачені ст. 77 КПК України, ознайомлений(і).

За відмову від виконання покладених на мене (нас) обов’язків або за завідомо неправдивий висновок експерта, розголошення даних досудового слідства або дізнання несу(емо) відповідальність за статтями 384, 385, 387 Кримінального кодексу України.

Експерт(и) (ПІДПИС)

При проведенні експертизи були присутні: ____________________________________

Експертиза почата __.__.2012 р. о__-__

Експертиза закінчена __.__.2012 р.

Висновок експерта викладений на ___________________________________ аркушах.

На вирішення експертизи винесені такі запитання:

«___________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________»

Обставини справи

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3.

РАННІ І ПІЗНІ ТРУПНІ ЗМІНИ, ЇХ СУДОВО-МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

 

Зміст практичного заняття

Студенти спостерігають і досліджують ранні та пізні трупні зміни на трупах, що знаходяться в секційних бюро.

Питання для визначення початкового рівня знань:

1. Класифікація абсолютних ознак смерті (С. 67, 82).

2. Ознака Білоглазова, судово-медичне значення (С. 67).

3. Механізм утворення трупних плям (С. 67).

4. Локалізація трупних плям (С. 67).

5. Конфігурація трупних плям (С. 68).

6. Лівороскопія (С. 68).

7. Ліворометрія (С. 69-71).

8. Стадії трупних плям (С. 69-72).

9. Стадія гіпостазу (С. 71).

10. Стадія стазу (С. 71-72).

11. Стадія імбібіції (С. 72).

12. Диференційна діагностика трупної плями і синця (С. 72-73).

13. Трупні гіпостази, їх судово-медичне значення (С. 73).

14. Судово-медичне значення трупних плям (С. 73).

15. Послідовність розвитку трупного заклякання (С. 73-74).

16. Теорії трупного заклякання (С. 74-76).

17. Судово-медичне значення трупного заклякання (С. 77-78).

18. Динаміка розвитку трупного охолодження (С. 78-79).

19. Методи дослідження трупного охолодження (С. 79-80).

20. Прояви трупного висихання (С. 80-81).

21. Плями Лярше, судово-медичне значення (С. 81).

22. Трупний аутоліз, судово-медичне значення (С. 82).

23. Поняття «трупне гниття» (С. 82-83).

24. Трупна зелень, причини виникнення (С. 83-84).

25. Гнильна венозна сітка (С. 84).

26. Гнильна емфізема (С. 84).

27. Пошкодження трупа флорою та фауною (С. 85-88).

28. Муміфікація. Умови і терміни утворення, судово-медичне значення (С. 88-89).

29. Жировіск. Умови і терміни утворення, судово-медичне значення (С. 89-90).

30.Торф’яне дублення. Умови і терміни утворення, судово-медичне значення (С. 89-90).

31. Промерзання трупів, збереження у природних середовищах (розчини солей, нафта) (С. 91).

32. Засоби штучної консервації трупів (С. 91-92).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4-5.

ДЕМОНСТРАЦІЙНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ (ДОСЛІДЖЕННЯ) ТРУПА.

ТЕХНІКА РОЗТИНУ І ДОКУМЕНТАЦІЯ

 

Зміст практичного заняття

Викладач проводить судово-медичне дослідження трупа за участю 1-2 студентів з подальшим обговоренням випадку.

1. Питання для визначення початкового рівня знань:

2. Регламентація судово-медичної експертизи (дослідження) трупа (С. 96).

3. Підстави для проведення судово-медичної експертизи трупа (С. 96).

4. Підстави для проведення судово-медичного дослідження трупа (С. 96).

5. Трупи, що підлягають судово-медичному дослідженню (С. 96).

6. Документальне оформлення судово-медичної експертизи трупа (С. 97).

7. Документальне оформлення судово-медичного дослідження трупа (С. 97).

8. Порядок проведення судово-медичного дослідження трупа (С. 97-99, Блок інфо­рмації).

9. Порядок дослідження і опису одягу трупа (С. 99-100, Блок інформації).

10. Порядок дослідження і опису трупних явищ (С. 100-102, Блок інформації).

11. Порядок дослідження і опису голови (С. 103, Блок інформації).

12. Порядок дослідження і опису шиї (Блок інформації).

13. Порядок дослідження і опису грудної клітки (Блок інформації).

14. Порядок дослідження і опису живота (Блок інформації).

15. Порядок дослідження і опису кінцівок (Блок інформації).

16. Порядок дослідження і опису тілесних ушкоджень на трупі (С. 103, Блок інформації).

17. Послідовність розтину порожнини черепа (С. 104-105).

18. Лінії розрізів мозку за Буяльським-Флексігом (С. 106).

19. Лінії розрізів мозку за Фішером (С.106).

20. Дослідження мозку за Вірховим (С. 106, Блок інформації).

21. Пряма лінія секційного розрізу (С. 106).

22. Лінія секційного розрізу за Лешке (С. 106).

23. Лінія секційного розрізу за Фішером (С. 106).

24. Лінія секційного розрізу за Медведєвим (С. 106).

25. Спосіб вилучення і дослідження внутрішніх органів Вірхова (С. 106).

26. Спосіб вилучення і дослідження внутрішніх органів Шора (С.106).

27. Спосіб вилучення і дослідження внутрішніх органів Абрикосова (Блок інформації).

28. Дослідження мозку (Блок інформації).

29. Дослідження серця (Блок інформації).

30. Дослідження легень (Блок інформації).

31. Дослідження печінки (Блок інформації).

32. Дослідження селезінки (Блок інформації).

33. Дослідження органів травлення (Блок інформації).

34. Дослідження нирок (Блок інформації).

35. Проба на пневмоторакс (С.107, Блок інформації).

36. Проба на повітряну емболію (С.107-108, Блок інформації).

37. Особливості дослідження трупів при підозрі на особливо небезпечну інфекційну хворобу (С. 108).

38. Запобіжні заходи при розтині трупів в разі підозри на СНІД (С. 108-109).

39. Особливості дослідження трупа невідомої особи (С. 109-111).

40. Вилучення матеріалу для судово-гістологічного дослідження (С. 113, Блок інформації).

41. Вилучення матеріалу для дослідження на наявність і концентрацію алкоголю (С. 116, Блок інформації).

42. Вилучення матеріалу для судово-токсикологічного дослідження на невідому отруту (С. 115-116).

43. Вилучення матеріалу для медико-криміналістичного дослідження (С. 116, Блок інформації).

44. Вилучення матеріалу для біохімічного дослідження (С. 117).

45. Вилучення матеріалу для судово-імунологічного дослідження (С. 114).

БЛОК ІНФОРМАЦІЇ

Судово-медична експертиза (дослідження) трупа складається з таких дій судово-медичного експерта:

• ознайомлення з документом, на підставі якого здійснюється судово-медична експертиза трупа («Постановою») або його дослідження («Відношення»);

• ознайомлення з обставинами справи з інших джерел («Протокол огляду місця події», матеріали кримінальної справи, медична документація на ім'я покійного тощо);

• складання плану судово-медичної експертизи трупа, при необхідності консультація з колегами, медиками-спеціалістами інших фахів, ознайомлення з методичними матеріалами, науковою літературою і т. ін.;

• віддання розпоряджень персоналу щодо підготовки секційного приміщення, інструментарію, інших матеріалів, необхідних в ході проведення експертизи;

• складання вступної частини «Висновку експерта» («Акта судово-медичного дослідження»);

• проведення зовнішнього дослідження трупа;

• проведення внутрішнього дослідження трупа;

• вилучення, маркірування і оформлення документації на об'єкти, вилучені з трупа, що підлягають подальшим лабораторним дослідженням або зберіганню в архівах відповідного відділення лабораторії;

• при необхідності – більш детальне ознайомлення з матеріалами справи;

• вивчення і внесення до «Висновку експерта» («Акта судово-медичного дослідження») даних лабораторних досліджень;

• складання резюмуючої частини «Висновку експерта» («Акта судово-медичного дослідження»);

• остаточне оформлення «Висновку експерта» («Акта судово-медичного дослідження») і передача його особі, що призначила експертизу.

Зовнішнє дослідження трупа є важливою ланкою судово-медичної експертизи (дослідження) трупа, що значною мірою визначає кінцевий результат та якість проведеної експертизи. Якщо інколи можливо за рахунок лабораторних досліджень матеріалу, що вилучений з трупа, в деякій мірі надолужити упущення, що мали місце під час внутрішнього дослідження, то неякісне зовнішнє дослідження може призвести до непередбачуваних і майже непереборних ускладнень в розслідуванні справи. Тільки чітка послідовність у проведенні дослідження, уважність до найменших проявів ушкоджень, патологічних змін, семіотичних ознак у поєднанні з логічним, ясним та докладним текстом протоколу є умовою успіху.

 

Орієнтовна схема зовнішнього дослідження трупа:

Опис предметів, що доставлені з трупом, і одягу. Найчастіше труп буває доставлений до моргу загорнутим у простирадло, ковдру, рядно, поліетиленову плівку тощо. В окремих випадках (наприклад, при спробі приховати труп) ці предмети мають певне криміналістичне значення для розкриття злочину, на цих предметах також можуть бути виявлені сліди біологічного походження (крові, сперми, меконію тощо), які підлягають лабораторному дослідженню, тому їх докладно описують, при необхідності зберігають для подальших досліджень. Виключне значення вони мають при експертизі трупів невідомих новонароджених як речові докази, за якими можливо встановити матір. Одяг описують в тій послідовності, в якій він знаходиться на трупі, тобто пошарово (наприклад: пальто – піджак – светр – сорочка – майка – штани – труси – черевики – шкарпетки), не знімаючи його і не порушуючи його розташування.

Приблизна схема опису предмету одягу:

• назва предмету одягу;

• колір, малюнок тканини;

• матеріал, з якого виготовлений (бавовна, вовна, шовк, синтетичний матеріал);

• спосіб виготовлення тканини (ткання, трикотаж, ручне плетіння).

Далі вказують, в якому порядку розташований одяг, якщо є порушення порядку розташування одягу, на це вказують (неправильно застебнуті ґудзики, одяг одягнений навиворіт), ступінь зносу (зовсім новий одяг, наприклад, може вказувати на те, що труп намагалися поховати без належного юридичного оформлення). Докладно описують свіжі пошкодження одягу (надриви, розриви, відриви, в тому числі ґудзиків, результати дій гострих предметів, кулі, дробу тощо). При цьому дотримуються такої схеми опису:

• локалізація пошкодження орієнтовно до швів, країв, інших деталей одягу;

• форма;

• розміри в сантиметрах;

• особливості країв ушкодження;

• характерні забруднення (наприклад: ґрунт, водорості, крейда, кров, мастило, блювотні маси, фарба і т. ін.);

• вміст кишень.

Кожний предмет одягу описують окремо, вказуючи його характеристики. На поверхні одягу можуть бути пошкодження від дії агресивних хімічних речовин, сліди зафарбування та просякання, а також різні порошкоподібні та інші накладення від речовин, що введені в організм в якості отрути. Залишки речовин можуть знаходитися в кишенях одягу, особливо в ділянках швів. Також можуть бути виявлені довідки про професію чи рід занять покійного, рецепти на отримання ліків, тексти з описом дії отрут. Після опису одяг знімають з трупа, намагаючись не пошкодити, не забруднити додатково, і знову оглядають, і при необхідності додатково описують, звертаючи увагу на внутрішні поверхні одягу та місця, що не були досліджені (шви, підкладка, потаємні кишені тощо). Якщо здійснюється експертиза трупа невпізнаної особи, одяг описують більш докладно, вказуючи, наприклад, дані про фірмові етикетки, особливості фасону, розмір. При необхідності одяг зберігають для подальших лабораторних або криміналістичних досліджень; одяг невідомих осіб – для ідентифікаційних цілей. Для зберігання одяг слід висушити при кімнатній температурі в розправленому вигляді, а потім упакувати в поліетиленові торбинки з зазначенням необхідних реквізитів. Окремо описують ювелірні прикраси, годинники, предмети, доставлені з трупом, і вживають заходів для їх збереження з подальшою передачею за вказівкою слідчого.

Після дослідження і опису одягу подають біологічну характеристику трупа у такому порядку: біологічний вид, стать, будова тіла, вгодованість. Вказують довжину тіла в сантиметрах; при необхідності проводять більш детальні антропоскопічні і антропометричні дослідження (це особливо стосується трупів невпізнаних осіб, трупів новонароджених), описуючи шкірні покриви слід зазначити: колір (в місцях, де немає трупних плям, ознак гниття, слідів дії термічного фактору, забруднень), наявність чи відсутність мацерацій (при наявності такої – локалізація, ступінь прояву), а також наявність чи відсутність забруднень; при наявності забруднень вказують локалізацію, розміри, форму забруднених поверхонь.

Важливе значення має, а отже, значної уваги і прискіпливості експерта потребує дослідження і опис трупних змін.

Можна починати опис трупних змін з характеристики заклякання, оскільки його досліджують, знімаючи одяг з трупа. Зазначають, є чи відсутнє трупне заклякання в м'язах обличчя (намагаються зробити рухи в скронево-нижньощелепному суглобі), шиї, верхніх і нижніх кінцівок. При наявності заклякання вказують, ступінь його вираженості (слабо, помірно, добре) і чи рівномірно воно виражене у всіх групах м'язів, що досліджуються. Невідповідність ступеня трупного заклякання звичним термінам може бути обумовлено дією отрут (більш швидко розвивається трупне заклякання при отруєнні стрихніном, цикутотоксином, аконітином; повільно при дії хлоралгідрату, кокаїну).

Трупне охолодження визначають і описують або – тактильно, послідовно торкаючись долонею обличчя, шиї, грудей, пахвових западин, живота, кистей і стоп, при описі використовуючи такі вирази: «труп рівномірно теплий», «труп рівномірно холодний на всіх поверхнях», або «труп на таких-то ділянках теплуватий, а на таких-то холодний». Більш інформативним, звичайно, є дослідження трупного охолодження методом термометрії (ректальної і особливо – зональної, у внутрішніх органах на різній глибині з визначенням градієнту падіння температури).

Про трупні плями зазначають, є вони, чи відсутні, їх локалізацію, вираженість, колір (або суб'єктивно, або об'єктивно із застосуванням таблиці кольорів). Колір трупних плям може бути яскраво-рожево-червоним при отруєнні оксидом вуглецю (СО), аспідно-сірим, бурим («шоколадним») при дії речовин, що утворюють метгемоглобін, при дії ціанідів його характеризують як яскраво-червоний (рос. – «алый»). За певних умов трупні плями можуть мати також світло-червоний, рожево-червоний, синьо-червоний, темно-фіолетовий, фіолетово-карміновий, рожево-фіолетовий, сіро-темно-фіолетовий, сіро-фіолетовий, блідо-сіро-фіолетовий, рожево-ліловий, зелено-сірий колір. Нерідко трупні плями утворюють малюнок залежно від ложа, одягу, прикрас в місцях щільного контакту зі шкірою у вигляді негативного «відбитку» трави, хмизу, вафельного рушника, панцирної сітки, резинок, швів, застібок, предметів у кишенях, каблучки, браслету тощо. При натисканні на трупну пляму можливі такі варіанти змін: трупна пляма зникає (це відповідає І стадії розвитку трупної плями, гіпостазу); трупна пляма блідніє і з часом поновлюється (відповідає II стадії – стазу, або двосторонній дифузії); пляма не зникає при натисканні (III фаза, імбібіція). Якщо трупна пляма зникає при натисканні або блідніє, хронометрують час, протягом якого вона відновлюється. Натискання здійснюють великим пальцем руки таким чином, щоб шкіра стискалася між пучкою пальця і кістковою поверхнею (наприклад, в лопатковій ділянці). Більш інформативним є метод ліворометрії із застосуванням динамометра, який дає можливість проводити натискання дозовано (найчастіше з силою 2 кг/см²).

Зазначають відсутність або наявність ознак гниття на трупі. При наявності їх (гнильний запах, трупна зелень, гнильна венозна сітка, трупна емфізема, гнильні пухирі, гнильне розплавлення тканин трупа) вказують інтенсивність їх прояву, локалізацію.

Після дослідження і опису трупних явищ переходять до дослідження і опису окремих частин тіла.

Волосиста частина голови — це так звана «прихована» частина тіла (за наявності густого волосся): обережно розбираючи окремі пасма волосся оглядають шкіру, вказуючи на наявність ушкоджень, патологічних змін.

Для обличчя окремо зазначають колір шкіри, оскільки він може відрізнятися від кольору інших поверхонь тіла через особливості системи венозного кровотоку (відсутність клапанів). «Вираз обличчя», який іноді фігурує в белетристиці як прояв емоцій, що передували смерті, судово-медичний експерт не описує, оскільки зажиттєві особливості динамічної міміки на трупі не зберігаються. При стисканні грудей та живота обличчя може бути одутлим, з численними цятковими дрібноосередковими крововиливами в шкіру і кон’юнктиву («екхімотична маска»). Очі – відкриті, чи закриті; наявність або відсутність на рогівці т.зв. «плям Лярше» (J. F. Larcher, 1802-1884), як ознаки трупного висихання, що виникає при розплющених очах і є ділянкою рогівки, яка відтворює розміри і форму неприкритої повіками поверхні); ступінь змін рогівки в зв'язку з аутолізом характеризують, вказуючи «прозора», «помутнівши», «мутна», «непрозора», «зіниці не розрізнимі»; форма зіниць, їх розміри (діаметр зіниць може бути різним в залежності від виду смерті, тобто внаслідок токсичних впливів, впливу гіпоксії, односторонніх патологічних процесів в центральній і периферичній нервовій системі). На дотик визначають цілісність кісток та хрящів носа, вказують на наявність вмісту в носових ходах. При перевертанні трупа у випадках розвиненого аутолізу, а за виражених ознак гниття і в положенні трупа на спині, з отворів носа і рота може виділятися бура каламутна рідина, іноді в значній кількості, що слід відмітити в протоколі. Наявність стійкої грибоподібної дрібнопухирчастої піни біля отворів носа та рота традиційно розглядається в судовій медицині як досить надійна ознака утоплення – ознака Крушевського (С. В. Крушевский, 1870 р.). Навіть після висихання піни від неї навколо отворів рота і носа залишається сріблястий нальот з чарунковим візерунком. При введенні отрут через рот на губах та оточуючих тканинах можуть бути виявлені сліди дії отрут (ущільнення, утворення струпів). Оглядають шкіру, червону кайму та слизову оболонку губ (ви­вертаючи губу пінцетом). Зазначають наявність висихання червоної кайми, сліди дії корозивних отрут, що іноді мають характерний вигляд «потьоків». Наявність овальних та круглястих синців, півмісяцевих саден на шкірі губ в поєднанні з синцями на слизовій оболонці їх, що відтворюють за конфігурацією зубні ряди, можуть вказувати на задушення руками. В деяких випадках крововиливи в слизову оболонку губ виникають при проведенні реанімаційних заходів – штучній вентиляції легень; в окремих випадках вони можуть з'являтися і при гострих розладах кровообігу і тоді не мають травматичного походження. На слизовій оболонці губ та ясен від дії їдких отрут можуть бути залишки речовини, слизова оболонка може бути ущільнена і мати жовтий (від дії азотної кислоти – т.зв. «ксантопротеїнова реакція»), сірий, коричневий, чорний колір. Розпушення слизової оболонки ясен характерне для виділення через них деструктивних отрут (ртуть, вісмут, свинець). Відзначають положення язика – чи не вистоїть в пригінок рота (епілептичний напад, странгуляційна асфіксія). Докладно описують зуби, приступні огляду при зовнішньому дослідженні трупа; при відсутності зубів вказують стан ясен в місцях їх колишнього розташування. (На свіжу травматичну екстракцію зуба вказує наявність лунки, виповненої рідкою кров'ю та кров'яними згортками).

При дослідженні шиї вказують на пропорційність її довжини і товщини, наявність овальних або круглястих синців, подряпин від кінчиків нігтів півмісяцевої форми, що характерно для стискання шиї руками, зокрема при придушенні руками. На шиї може бути також т.зв. странгуляційна борозна – вдавлення або слід іншого характеру від петлі, зашморгу, найчастіше при повішенні, удавленні петлею. За наявності странгуляційної борозни її слід докладно описати за такою схемою: якими змінами шкіри проявилася странгуляційна борозна, локалізація странгуляційної борозни окремо на передній, на бокових та задній поверхнях шиї. Локалізацію странгуляційної борозни вказують по відношенню до анатомічних орієнтирів – верхнього краю щитоподібного хряща, кутів нижньощелепної кістки, мочок вушних раковин, сосковидних відростків скроневих кісток, межі росту волосся на потилиці або остистих відростків шийних хребців. Далі вказують, в яких ділянках шиї борозна виражена найкраще, в яких – найменше, якщо борозна переривається, що характерно для повішення, то вказують відстань між кінцями борозни в сантиметрах. Характеризують вираженість верхнього, нижнього, проміжного валиків (за наявності таких). Зазначають властивості дна странгуляційної борозни (щільність, колір, можливо, рельєф, що відповідає рельєфу матеріалу, з якого виготовлена петля). Вимірюють глибину і ширину странгуляційної борозни в сантиметрах, як правило, там, де вона найкраще виражена. Якщо труп доставлено з петлею на шиї, слід її зняти, обережно розпускаючи вузол, якщо петля сковзаючого типу («зашморг»). Якщо петля нерухома, то мотузку розрізають на ділянці протилежній вузлу, про що зазначать в протоколі. Петлю описують окремо, за схемою: з чого виготовлена петля, її вид (відкрита, закрита, сковзаюча, нерухома, поодинока, подвійна, потрійна і т.д.), рельєф поверхні матеріалу, з якого виготовлено петлю, а також вказують його розміри (довжину, ширину в сантиметрах). Петлю зберігають для передачі слідчому в якості речового доказу.

Оглядаючи грудну клітку, зазначають її форму (конусоподібна, циліндрична, спло­щена, діжкоподібна, асиметрична). При дослідженні трупа особи жіночої статі докладно описують молочні залози, вказуючи форму, наявність або відсутність виділень із сосків, особливості пігментації, наявність ущільнень тканини залози. В деяких випадках при великих відвислих молочних залозах шкіра в складках під ними є «прихованим» місцем, тобто потребує спеціального огляду. На грудній клітці можуть бути сліди ін'єкцій у вигляді точкових ранок, найчастіше в надключичних ділянках, в проекції серця, про що слід обов'язково зазначити в протоколі: Іноді на шкірі передньої поверхні грудної клітки, особливо в проекції серця, можуть спостерігатися великі «пергаментні плями», тобто ділянки ущільненої потоншеної шкіри жовто-коричневого або жовто-бурого кольору. Вони, як правило, виникають при здійсненні реанімаційних заходів (закритий масаж серця). При інтенсивно проведених реанімаційних заходах аналогічні плями можуть утворюватись навіть на спині. Кільцеподібні пергаментні плями виникають при дії електродів дефібрилятора. Оглядають ще одне «приховане» місце – пахвинні западини, відводячи руки в плечових суглобах. В цих місцях можуть бути сховані предмети, ушкодження, в тому числі сліди ін'єкцій, що спостерігаються при наркозалежності. При різкому стисненні грудей (при падінні на тіло важкого предмета або при різкому стисканні між частинами транспортного заходу і нерухомою перешкодою) в цих місцях можуть виникати крововиливи, оскільки тут проектуються проксимально перші клапани вен верхніх кінцівок.

При огляді живота зазначають, як розташована передня черевна стінка по відношенню до передньої поверхні грудної клітки (запала, на одному рівні, вище рівня передньої поверхні грудної клітки). Зазначають наявність рубців, в тому числі післяопераційних (апендектомія, лапаратомія, дренування і т.п.), вказуючи їх точну локалізацію, форму, розміри, колір, рельєф поверхні, спаяність з підлеглими тканинами.

Досліджуючи шкіру спини, попереку, крижової ділянки і сінець, труп обов'язково перевертають, оскільки це – «приховані» місця.

При описі зовнішніх статевих органів вказують, за яким типом вони сформовані (чоловічому, жіночому), чи є на них ушкодження, рубці, виразки, виділення з зовнішнього отвору сечівника. При дослідженні трупів осіб жіночої статі вказують, чи є дівоча пліва, якого кольору слизова оболонка пригінку піхви, форму дівочої пліви, властивості її країв, чи є на ній ушкодження, надриви, крововиливи, рубці із зазначенням точних розмірів і локалізації (зазвичай відповідно розташуванню цифр годинникового циферблата).

При описі відхідника зазначають, зяє він, чи стулений, чи є з нього виділення, зокрема виділення калу. Виділення слизоподібної рідини з зовнішнього отвору сечівника і калу з відхідника є характерною ознакою смерті від асфіксії. Промежина є також «прихованим» місцем, її слід оглянути, розвівши стегна трупа.

При дослідженні рук звертають увагу на можливу наявність цяткових ранок від ін'єкцій, як ознаку надання медичної допомоги або введення наркотичних речовин тощо. На передніх поверхнях передпліч іноді спостерігають поодинокі або численні поперечні лінійні рубці. Вони утворюються на місці колишніх ран при суїцидальних спробах або при введенні наркотичних речовин безпосередньо в оголені вени. Долонна поверхня кистей є «прихованим» місцем, і тому слід оглядати кисті, розправивши пальці, під якими можуть бути волосся, ґудзики, обривки одягу тощо. Зустрічається і так званий «феномен руки, що захищається» — лінійні різані або рубані рани при намаганні захиститися від ножа, сокири і т.п. На тильних поверхнях кистей можуть бути характерні для автомобільної травми ушкодження: численні невеликі садна, синці або забиті ранки — при зіткненні пішохода з автомобілем, що рухається, з послідуючим падінням на шляхове покриття. В кримінальних випадках важливо буває зберегти і передати для подальших експертиз піднігтьовий вміст. Його беруть шляхом вискоблювання піднігтьового вмісту на аркуш чистого паперу, при можливості також зістригають нігті. При пострілах з ручної вогнепальної зброї на руках (тил кисті, великий та вказівний палець) людини, що стріляла, можуть бути виявленими сліди крові у вигляді бризок, частки головного мозку, кіптява і зерна незгорілого пороху. Останні слід вилучити для подальших лабораторних досліджень, зафіксувавши їх або розплавленим парафіном («парафінова проба»), або скотчем. Такі ж ознаки можуть бути при спробах захистити голову від пострілу з близької відстані руками. Кисті є також найбільш вірогідним місцем розташування знаків електричного струму. Останні можуть мати вигляд круглих або овальних і т. ін. утворень сі­рувато-білого або жовтого кольору, щільних на дотик. Краї їх валикоподібно підвищуються над поверхнею шкіри, центр дещо западає. Іноді форма електромітки відтворює форму контактуючого провідника струму. Але знаки струму можуть і не мати типового вигляду, видаються мозолю, садном, опіком, розеолою. Виявлення мулу та піску в стиснутих кистях та під нігтями покійного може вказувати на зажиттєве потрапляння