Регуляція життєвих функцій організмів тварин

Чим регулюється	Як регулюється
Нервовою системою	Принцип роботи – рефлекси. Тип нервової системи: дифузна(кишково – порожнинні), драбинчаста(плоскі черви), черевний нервовий ланцюжок – вузлова, гангліозна(кільчасті черви, комахи), розкидано – вузлова(молюски), трубчаста(хордові)
Ендоринною системою	Гуморальна регуляція біологічно активними речовинами(наприклад, гормонами).
Імунітет	Здатність організму до захисту власної цілісності, несприйнятливості до збудників певних захворювань.

Завдання 3. Нижче праворуч перелічені представники різних таксонів тваринного світу. Вкажіть, які з названих ліворуч функцій чи органів характерні для цих представників:

1) Кровоносна система незамкнена; а) рак річковий;

2) Кровоносна система замкнена; б) окунь річковий;

3) Дихають трахеями; в) хрущ;

4) Дихають легенями; г) кит;

5) Зовнішній скелет; д) дощовий черв’як;

6) Трубчаста нервова система. е)гідра прісноводна;

ж) павук – хрестовик.

Завдання 4.

А) Розфарбуйте системі органів:

§ Зеленим – травну

§ Червоним – кровоносну

§ Синім – дихальну

Б) Вкажіть на схемі цифрами:

1. головний мозок 8. легеня

2. спинний мозок 9. трахея

3. стравохід 10. Носова порожнина

4. шлунок 11. Серце

5. підшлункова залоза 12. нирки

6. печінка 13. Сім’яник

7. кишівник

Самостійна робота

1. До складу травної системи входить: а)серце, б)нирки, в)легені, г)шлунок

2. Тілом водоростей є: а)талом, б)корінь, в)пагін, г)листок

3. Розмістіть етапи руху поживних речовин в організмі в послідовності від першого до останнього:а)травна, б)транспортна, в)видільна, г)клітини-споживачі.

4. Нервова система буває: а)драбинчастого типу, б)трубчасто-дифузного типу, в)розкидано-точкового типу, г)порожнинного типу.

Дайте визначення таким поняттям:

1. Антеридії – --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2. Фітонциди – ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Орган - ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4. Брунька – --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тема 8. Закономірності спадковості та мінливості

Спадковість і мінливість.

ЗАВДАННЯ ТЕМИ:з'ясувати взаємозв'язок генетики з іншими науками; ознайомитися з етапами становлення генетичних знань; розкрити закономірності наслідування ознак у ряді поколінь та з'ясувати природу цих явищ; розкрити дію спадкових факторів та вплив умов середовища на формування ознак організму; на прикладах досягнень сучасної селекції рослин, тварин та мік­роорганізмів довести прикладний характер генетичних знань; засвоїти поняття і терміни.

У 1914 році в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Тальбота, похованого у цьому соборі 1453 року. Джон Тальбот був історичною постаттю. Він воював проти Жанни д"Арк і помер від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли рицаря п'ятнадцятого століття від його нащадків початку двадцятого. Нащадок розкрив гробницю. Те. що в ній лежав Тальбот, не викликало сумнівів. На кістках п'ятнадцятого століття були ушкодження, які свідчили про рани, згадувані літописцем. Про встановлення портретної схожості не могло бути й мови. І тут виявився неспростовний доказ спорідненості, надійніший, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи: на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну.

Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій же руці, що й у скелета, ті ж дві фаланги виглядали як одна. їх зростив домінантний алель, фенотипічний прояв якого в медицині називають симфалангією.

Отакою є сила гена. Така сила спадковості.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ГЕНЕТИКИ

(1865р.) 1900-1930 рр. - ПЕРІОД КЛАСИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ: створення теорії гена та хромосомної теорії спадковості; формування уявлень про співвідношення генотипу та фенотипу, взаємодію генів, генетичні принципи індивідуального добору в селекції; залучення генетичних ресурсів планети для цілей селекції.

1930-1953 рр. - ПЕРІОД НЕОКЛАСИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ: роботи в галузі штучного мутагенезу; виявлення того, що ген одночасно є і елементарною одиницею
спадковості, і складною структурою; обґрунтування принципів популяційної генетики; створення біохімічної генетики, з'ясування ролі ДНК.

З 1953 р. ЕПОХА МОЛЕКУЛЯРНОЇ ГЕНЕТИКИ: розкриття структури та встановлення ролі ДНК як носія спадкових ознак організму;з'ясування на молекулярному рівні природи гена;початок робіт у галузі генної інженерії.

математика

фізика

Взаємозв’язок генетики з іншими науками.

 

Кібернетика

генетика

Практична селекція

Еволюційне вчення

Біотехнологія

Соціологія

Медицина

Молекулярна біологія

Генна інженерія

Космічна біологія

Синтетична теорія еволюції

 

 

Самостійна робота

Методи генетичних досліджень

Методи дослідженя	В чому полягає	Значення
1.Гібридологічний
2.Генеалогічний
3.Популяційно-статистичний
4.Цитогенетичний
5.Біохімічний
6.Близнюковий
7.Генетично-інженерний

 

При вивченні теми «Закономірності спадковості та мінливості»

Вам необхідно знати наступні терміни:

Термінологічний словник

1. Алель (алельний ген) – різні форми одного і того самого гена, розташовані на однакових ділянках (локусах) гомологічних (парних) хромосом.
2. Гамета – статева клітина яка має одинарний (гаплоїдний) набір хромосом.
3. Геном – це сукупність спадкових додатків (генів), локалізованих у ядрі клітини.
4. Генотип – сукупність усіх спадкових властивостей, спадкова основа організму, представлена сукупністю генів (геном), та їх поза ядерних носіїв (мітохондрії і пластиди).Кожний ген перебуває в одній взаємодії з іншими генами (тобто генотип – це система спадкових задатків).
5. Гетерогаметність – властивість організму створювати різні гамети за наявності однієї статевої хромосоми (тип ХО), або пари різних статевих хромосом.
6. Гетерозигота – наявність різних апелів у даній алель ній парі (наприклад, Аа); виникає в наслідок сполучення гамет з різними алелями (наприклад А та а). Одна й та сама особина може бути гетерозиготною відносно однієї або кількох пар алельних генів, та гомозиготною, щодо інших пар.
7. Гібрид – це організм, отриманий у результаті схрещення від нерідних, у генетичному відношенні, батьківських форм (видів, порід, ліній).
8. Гибридизація – процес схрещування. Схрещування особин одного виду називають внутрішньо видовою гібридизацією, схрещування особин різних видів або родів –віддаленою гібридизацією.
9. Гомогаметність – властивість організму створювати однакові гамети за наявності однієї або кількох пар гомологічних статевих хромосом.
10. Гомозигота –наявність однакових алелів повної алельної пари (АА або аа), зумовлена сполученням гамет, що несуть однакові алелі даного гена – А та А або а та а.При розмноженні такої особини розчеплення ознак не відбувається.
11. Домінантність – виражається в тому, що домінантний алель більшою або меншою мірою пригнічує дію рецептивного алеля в гетерозиготі. У наслідок цього в нащадків розвивається ознака, яка контролюється домінантним апелем
12. Епістаз –взаємодія між домінантними генами з різних апельних пар, за якою одні гени, що називаються епістатичними, пригнічують вияв інших.
13. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М.І. Вавилова –
1. Види і роди,генетичне близькі, характеризуються з кожними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм в межах одного виду, можна передбачити знаходження паралельних форм в інших видів і родів. Чим ближче генетичне розташовані роди та види, тим повніша схожість в рядах їх мінливості.
2. Цілі родини рослин загалом характеризуються певним циклом мінливості, що проходять через усі роди та види, які становлять родину. Цей закон дає змогу цілеспрямовано шукати форми рослин, схожі з відомими для близьких видів. Якщо,наприклад, пшениця має форми з короткими і довгими остями і мають без ості, то такі самі модифікації, мають бути, і у ячменю. І вони дійсно існують.

14. Закон одноманітності гібридів першого покоління (І Закон Менделя) – перше покоління гібридів завжди одноманітне, оскільки в них виявляються тільки домінантні ознаки.

15. Закон розщеплення гібридів другого покоління (ІІ Закон Менделя) – У другому поколінні гібридів статистичне співвідношення особин із домінантними й рецесивними ознаками = 3/1.
16. Закон незалежного розподілу ознак (ІІІ Закон Менделя) – гени однієї алельної пари розподіляються в мейозі незалежно від генів інших пар і комбінуються в процесі формування гамет випадково, що зумовлено різноманітністю варіантів їх сполучення.

17. Закон чистоти гамет - Гамета диплоїдного гібрида Аа «чиста» бо може містити тільки один з алелів цього гена (А або а).
18. Зигота – запліднена яйцеклітина, з якої розвивається зародок, має диплоїдний набір хромосом.
19. Зчеплення генів – зв'язок між генами розташованими в одній хромосомі. Зумовлює спільну передачу груп генів (груп зчеплення) в тих самих комбінаціях алелів які були в батьківських формах.
20. Інбридинг – схрещування організмів, які мають спільних предків.
21. Кросинговер – обмін співмірними ділянками гомологічних хромосом, що відбувається в профазі І мейозу і приводить до перерозподілу в них генів; є одним із механізмів спадкової мінливості, збільшує генетичне різноманіття у нащадків при схрещуванні.
22. Летальні гени – гени, зовнішній вияв яких смертельний для організму, який іх отримує.
23. Локус – ділянка хромосоми,в якій локалізований ген.

24. Мінливість – різноманітність генотипів і фенотипів (усіх ознак і властивостей) в особин та їх груп будь-якого ступеня спорідненості (звичайно в середині популяції та виду). Термін М. означає також властивість організмів набувати нових морфо-фізіологічних і біохімічних ознак або втрачати колишні ознаки.
25. Модифікація – неспадкові зміни ознак організму під впливом умов довкілля, що змінилися (температури, вологості, тощо).

26. Модифікаційна мінливість – зміни фенотипу, не пов’язані зі змінами генотипу.

27. Мутаген – будь який чинник який викликає мутацію.
28. Мутагенез – процес викликання мутації.
29. Мутаційна мінливість – мінливість, зумовлена появою мутацій та їх комбінуванням при схрещенні.
30. Мутації – стійкі, не спрямовані зміни спадкових властивостей організму, які виникають природним шляхом або викликаються штучно.
31. Норма реакції ознаки – межі модифікаційної мінливості ознаки.
32. Розщеплення – поява в потомстві гібрида особин різного генотипу і, як наслідок цього,різного фенотипу.
33. Рекомбінація генів – поява нових сполучень генів, що зумовлює нове поєднання ознак у потомстві. Універсальний механізм, властивий усьому живому – від вірусів до людини.
34. Спадковість – здатність організмів повторювати в ряді поколінь схожі ознаки і властивості
35. Фенотип – сукупність усіх зовнішніх та внутрішніх ознак і властивостей особини, що сформувались на базі фенотипу в процесі її індивідуального розвитку в певних умовах навколишнього середовища.

ІІ. Буквена символіка

Р – (parents) батьківські організми, взяті для схрещування.

F₁ – (Filii) діти, гібридне потомство.

♀ - жіноча стать.

♂ - чоловіча стать.

А, В – домінантні ознаки.

а, в – рецесивні ознаки.

Аа – алельні гени, гетерозигота (від грец. гетеро – інший, різний).

Вв – алельні гени, гетерозигота.

АА – домінантна гомозигота (від грец. гомо – рівний, однаковий).

аа – рецесивна гомозигота.

АаВв – дигетерозигота.

G – гамети.