Основні цілі та завдання виробничої практики

Методичні вказівки

Щодо проходження виробничої практики студентів напрямки підготовки 0504 «Економіка і підприємництво» освітньо- кваліфікаційного спрямування 8.050108 «Маркетинг» усіх форм навчання

 

Луганськ 2008

 

УДК

 

Рецензенти:

Попов В.М. – кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та підприємництва МРАУП.

Золотов А.Ф. - кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мілєва І.В. - кандидат філологічних наук кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

 

Укладачі:

Скоробогатов М.М. - кандидат економічних наук, доцент

Косов О.І. – асистент.

 

Рекомендовано до друку кафедрою маркетингу та торгівлі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

(протокол №….)

 

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут економіки та бізнесу

Кафедра маркетингу та торгівлі

 

 

Методичні вказівки

Щодо проходження виробничої практики студентів напрямки підготовки 0504 «Економіка і підприємництво» освітньо - кваліфікаційного спрямування 8.050108 «Маркетинг» усіх форм навчання

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри

Маркетингу та торгівлі

Протокол №….

 

Луганськ 2008

 

ЗМІСТ

 

 

Загальні положення 5

1. Основні цілі та завдання виробничої практики 6

2. Особливості організації та керівництва виробничою практикою 7

3. Зміст виробничої практики 10

3.1. Послідовність проходження виробничої практики магістрами 10

3.2. Індивідуальні завдання 12

3.3. Завдання і екскурсії під час практики 13

3.4. Основні розділи проходження виробничої практики 13

4. Форми та методи контролю за проходженням виробничої практики 20

5. Вимоги до оформлення звіту про практику 21

6. Підведення підсумків практики 22

6.1. Критерії оцінки якості практичної підготовки 22

6.2. Порядок підведення підсумків практики 23

Список рекомендованої літератури 26

Додаток А: Звіт про проходження виробничої практики магістра 27

Додаток Б: Динаміка основних показників господарської діяльності підприємства. 28

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виробнича практика є одним з важливіших елементів в системі організаційних форм і методів навчання, що забезпечують високоякісну підготовку фахівців.

Відповідно до учбового плану спеціальності 8.050108 «Маркетинг» фахова практика передбачається протягом 4-х тижнів в Х семестрі для студентів V курсу Інститут економіки та бізнесу. Виробнича практика на підприємстві є важливою складовою частиною підготовки студентів за фахом «Маркетинг». Під час цієї підготовки передбачено ознайомлення з роботою й організацією маркетингової служби підприємства, здобуття практичних навичок зі спеціальності.

Методичні вказівки щодо виробничої практики відповідають положенням наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 8 квітня 1993 року №93 та навчальному плану за фахом 8.050108 «Маркетинг». Згідно з планом навчання цей вид практики студенти за фахом 8.050108 «Маркетинг» проходять на п'ятому курсі після закінчення екзаменаційної сесії за Х семестр.

Виробнича практика проводиться на підприємствах, у продовольчих (не продовольчих) магазинах та їх філіях, які відповідають вимогам програми та забезпечують можливість успішної практичної підготовки студентів. У якості баз практики можуть бути підприємства різних видів і форм власності, що здійснюють господарську діяльність з використанням передових технологій. Окрім встановлених баз практики студенти можуть вибирати їх самостійно (за індивідуальним договором).

Навчально–методичне керівництво виробничою практикою здійснюють викладачі кафедри маркетингу та торгівлі. Викладач-керівник практики від університету здійснює інструктаж про порядок її проходження і консультування з питань програми практики, складає спільно з керівником від підприємства графік проходження практики студентом, здійснює контроль за виконанням студентами програми практики. Відповідальність за організацію практики в підприємстві покладається на директора, який призначає керівника виробничої практики студентів. Керівник практики від підприємства організовує робочі місця студентам-практикантам, керує роботою студентів з метою своєчасного і повного виконання програми практики, контролює і надає допомогу в отриманні необхідної інформації.

До початку практики студент повинен одержати:

o програму практики;

o напрям на практику;

o щоденник практики.

В процесі проходження практики студенти ведуть щоденник і оформляють звіт про практику. У звіті відображаються результати проходження практики, висновки і позиції по розділах, копії документів і статистичної звітності. Звіт треба будувати відповідно з розділами цієї програми та вимогами державного стандарту України ДСТУ – 3008 – 95.

Обсяг текстової частини звіту 30 -35 сторінок.

Виконаний звіт надається керівнику практики від підприємства для перевірки. Звіт підписується керівником від практики і завіряється печаткою підприємства. Далі звіт представляється керівнику від університету для перевірки і захисту у встановлені учбовим закладом терміни.

 

ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Виробнича практика націлена на всебічне ознайомлення студентів з умовами і особливостями їх майбутньої професійної діяльності, оволодіння ними сучасними методами афективної маркетингової діяльності підприємства в реальних ринкових умовах.

Головною метою виробничої практики є поглиблення та розширення теоретичних знань, отриманих студентами під час навчання в університеті, закріплення практичних навичок на основі глибокого вивчення роботи маркетингової служби підприємств, на яких вони проходять практику. У процесі проходження практики студенти мають оволодіти професійними навичками щодо комплексного дослідження ринки, аналізу товарної та цінової політики підприємства, формування каналів та системи збуту та просування продукції на ринок, методами розробки стратегії маркетингу.

В період проходження виробничої практики студенти повинні вирішити наступні завдання:

ü сформувати місію, цінності та керівні принципи підприємства;

ü проаналізувати динаміки головних показників господарської діяльності підприємства за останні 3 роки;

ü використати методичні інструменти для проведення загального аналізу товарної, цінової, комунікаційної, збутової діяльності підприємства та інноваційної політики;

ü вивчити нормативну документацію щодо діяльності підприємства та зібрати необхідну інформацію для написання звіту про проходження практики;

ü навчитися працювати зі статистичними матеріалами та ознайомитися з основними робочими документами різних економічних підрозділів підприємства;

В процесі проходження практики на підприємстві у студентів повинні формуватися навички аналізу маркетингової діяльності як основи для ухвалення управлінських рішень. Для цього вони повинні:

§ знати основні правила роботи економічних підрозділів (служб) підприємства, виробничої санітарії, охорони праці та техніки безпеки;

§ вміти аналізувати економічні та технічні показники діяльності підприємства;

§ вміти правильно оформляти документацію та використовувати інформацію, яка є базовою для роботи працівників економічних підрозділів;

§ вміти збирати та використовувати маркетингову інформацію зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Формування вимог щодо компетентності майбутніх фахівців здійснюється на основі реалізації освітньо-професійної програми за відповідними напрямками їх підготовки. Мінімальні вимоги відносно компетентності фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня та його оцінки потребують окрім глибоких теоретичних знань достатнього рівня компетентності студента, що можливо тільки при одержанні практичних навичок під час виробничої практики.

3.1. Послідовність проходження виробничої практики студентами

Виробнича практика включає чотири основних етапи:

І етап – адаптація. На цьому етапі студент пристосовується до вимог діяльності підприємства, що є місцем проходження практики. Він повинен пройти відповідний інструктаж (вступний та на кожному конкретному місці праці) і ознайомитися з правилами охорони праці та протипожежної безпеки, внутрішнього розпорядку діяльності підприємства.

ІІ етап – ідентифікація. На цьому етапі студент:

Ø встановлює тотожність та усвідомлює суть ключових об’єктів (явищ), які формують зміст професійної роботи, їх якостей і взаємовідносин, з попереднім самопізнанням свого рівня кваліфікації і місця в кваліфікаційній спеціалізації;

Ø усвідомлює сої професійні потреби;

Ø знайомиться з виробничими функціями за допомогою яких ці потреби мають бути задоволені.

ІІІ етап – самореалізація. На цьому етапі студент має використовувати свої здатності до професійної діяльності в практичних діях на об’єктах економічної діяльності.

ІV етап – заключний. На цьому етапі студент узагальнює матеріали, здобуті в період проходження практики, у вигляді звіту згідно з основними елементами проходження виробничої практики (див. підрозділ 3.4), методичними рекомендаціями по виконанню програми практики (див. підрозділ 3.5) та вимогами до оформлення звіту про практику (див. розділ 5).

Для кожного етапу практики розроблений певний набір завдань, які мають бути вирішені студентом, та обов’язкових дій практиканта (див табл.. 1).

 

 

Таблиця 1

Індивідуальне завдання

У ході виробничої практики студенти повинні виконати індивідуальне завдання, яке включає збір і обробку первинних матеріалів, проведення аналітичних досліджень тощо.

Індивідуальне завдання виконується відповідно до індивідуальної програми, виданої керівником відповідно до напрямків науково-дослідницької роботи кафедри або передбачуваної теми магістерської роботи.

Матеріали, отримані студентами в процесі виконання індивідуального завдання, використовуються для підготовки магістерської роботи, для підготовки доповідей, наукових статей. Виконання виробничої практики в цілому, та індивідуальних завдань зокрема передбачає обов’язкового вивчення відповідної документації підприємства.

Документація підприємства, що потребує ретельного вивчення студентами:

1. Статут підприємства.

2. Положення про функціональні підрозділи.

3. Штатний розклад робітників.

4. Форми бухгалтерської та статистичної звітності:

а) Форма № 1. Баланс підприємства.

Б) Форма № 2. Звіт про фінансові результати.

с) Форма № 1 торг. Звіт про товарообіг та залишки товарів.

Д) Форма № 3 торг. Звіт про продаж та залишки товарів у роздрібній мережі.

Є) Форма № 1-ПВ. Звіт з праці.

Ф) Форма № 3-ІТВ. Звіт про використання робочого часу.

Г) Форма № 5-С. Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт та послуг.

5. Договори з постачальниками.

6. Організаційно-розпорядчі документи6 накази, розпорядження, інструкції.

7. Довідкова інформація до аналітичних та прогнозних розрахунків.

8. Різні звіти підприємства.

Комплекс дослідження ринку

Головними об'єктами маркетингових досліджень є кон’юнктура та ємкість ринку, споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, товари.

Ринкова кон’юнктура – це ситуація, що склалася у визначений момент часу на ринку. Серед головних показників кон’юнктури виділяють наступні показники: матеріального виробництва, товарного обігу, кредитно-грошових відносин.

Під ємкістю ринку розуміють обсяг продукту (послуги), який можна реалізувати на ринку за відповідний період часу (наприклад, за рік). Оцінити ємкість ринку можна за наступною формулою:

Q=nqp;

Q - ємкість ринку за рік;

n – кількість покупців;

q – середня кількість покупок на рік;

p – середня ціна одиниці покупки.

При дослідженні потреб покупців студенту потрібно вивчити: з якою метою купується той чи інший товар, яку потребу він задовольняє, яку користь при цьому отримує споживач.

При дослідженні конкурентів треба визначити:

· основних конкурентів на ринку;

· їхні переваги та слабкість;

· яку стратегію використовують конкуренти.

Під час визначення конкурентоспроможності фірми потрібно встановити: яку конкурентну перевагу вона може досягти та як її можна реалізувати та захистити у конкретній ситуації. Зовнішня конкурентна перевага базується на характерних якостях товару, які мають цінність для покупців за рахунок: або підвищення ефективності його роботи, або скорочення його витрат, або більш значного емоційно-еститичного задоволення.

Внутрішня конкурентна перевага базується на вищості фірми у низьких витрат та ефективному менеджменті, які дозволяють отримати більш менш собівартість, ніж у конкурентів. Внутрішні конкурентні переваги дають можливість підприємству бути більш рентабельним та більш стійким до знижки цін, яку може нав’язати ринок.

При дослідженні постачальників потрібно:

· вивчити основних постачальників ресурсів (товарів);

· оцінити технічні та організаційні можливості постачальника (надійність, стабільність та своєчасність поставок, якість продукції).

Вивчення посередників потребує дослідження збутової діяльності підприємства. Збутова діяльність – це процес просування товарів від виробника до споживача, що включає транспонування товару, його складування, збереження, просування до оптових та роздрібних торговців (посередників).

Студенту потрібно описати загальний товароруху (логістики), тобто діяльність підприємства щодо фізичного переміщення товарів від продавця до покупця.

3.4.3. Характеристика товарної політики підприємства.

Товарна політика фірми ґрунтується на управлінні товарною номенклатурою, товарним асортиментом, окремими товарами, яке спрямоване на підвищення конкурентоспроможності та прибутковості підприємства. Під час виконання цього розділу студенту потрібно надати характеристику головних видів продукції (робіт та послуг), дослідити асортимент продукції, рівень якості та параметри товару. У звіті треба вказати обсяги реалізації продукції за товарними групами за останні 3 роки.

Таблиця 3.1

АВС-аналз продукції

№ п/п	Назви продуктів	Частка кожного в загальному числі в %	Частка наростаючим підсумком у %	Обсяг продажів	Частка від загального обсягу продажі	Частка наростаючим підсумком у %	Група продуктів
	Продукт 1
	Продукт 2						А
	Продукт 3
	Продукт 4						В
	Продукт 5
	Продукт 6				1,5
	Продукт 7				1,2	96,5	С
	Продукт 8				0,9	97,7
	Продукт 9				0,8	98,6
	Продукт 10				0,6	99,4
Разом

 

Для визначення позиції (значення) продукту на фірмі варто проводити АВС-аналіз продукції. При проведенні АВС-аналізу товарів використовується закон Парето (статистичне відношення 20:80).Для проведення цього методу будується таблиця 3.1

У графі 2 табл.3.1 записуються назви продуктів у порядку убування обсягів продажів, що приходяться на кожний з них (див. графу 5).

У графі 3 записується частка кожного продукту, що обчислюється в % від загальної кількості (100%). Так, якщо фірма продає 10 продуктів, то частка кожного з них у загальній кількості складе 10%, якщо 20 продуктів, те 5% тощо.

У графі 6 обчислюється частка (у %), що складає обсяг продаж кожного продукту в загальному обсязі продажів фірми. Так, обсяг продажу Продукту 1 у загальному обсязі продажів фірми для приклада, наведеного в табл.. 3.1. складає:

400000/1000000*100=40%.

Обсяг продажів Продукту 10 складає:

6000/1000000*100=0,6%.

У графах 4 і 7 обчислюються частки в % наростаючим підсумком на основі даних граф 3 і 6 відповідно. За допомогою двох горизонтальних ліній, одна з яких проводиться після цифри 20, а інша – після цифри 50 у графі 4, загальне число продуктів фірми поділяється на 3 групи, що позначаються відповідно буквами А,В, С.

Відповідно до прийнятного принципу розподілу в групу А попадають 20% продуктів, що забезпечують найбільші обсяги продажів, які у сумі складають близько 80% обороту фірми. Саме на цій групі реалізується правило Парето.

У групи В і С входять продукти, що спільно забезпечують близько 20% загального обороту.

Для приклада, розглянутого в таблиці 3.1, у групу А входять продукти, що забезпечують 75% від загального обсягу продажів, у групу В – 20%, а в С відповідно 5%.

Таким чином, у групу А входять самі головні продукти, що вимагають підвищеної уваги, тому що від них залежить життя і розвиток компанії.

Потрібно подивитися: які продукти входять у групу В, що складає 30% в асортименті фірми; чи досить приділяється уваги їх розвитку; чи є серед них найбільш перспективні з погляду підвищення обсягу продаж і переведенню їх до групи А тощо.

Необхідно розібратися з продуктами, що входять у групу С, яка складає 50% в асортименті фірми. Серед них можуть бути застарілі чи не відповідного попиту продукти, які необхідно зняти з виробництва, зовсім нові продукти, які необхідно розвивати, а також перспективні, що знаходяться на етапі росту продукти, яким не приділяється належної уваги.

До групи С можуть також потрапити так звані товари для асортименту, що не приносять прибутку, але повинні бути в асортименті.

Із АВС-аналізу за тривалий період часу можна дослідити еволюцію обсягів продаж кожного з продуктів, що випускається фірмою, і на основі цього приймати ефективні рішення щодо товарного асортименту.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Хозяйственный кодекс Украины. – Х.: Фактор, 2003. -260 с.

2. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирм: Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000.

3. Алексунин В.А. Маркетинг: Краткий курс. Учебное пособие.-3-е узд. – М.: Издательство-торговая корпорация «Дашков и К^о «, 2002. -190с.

4. Аннэнкова Н.Б. Форми оцінювання знань студентів за модульно-рейтинговою системою навчання // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції.2-5 жовтня 2005 р., м. Луганськ. – Частина 1. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С.80-86.

5. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За загальною редакцією д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2004. -976.

6. Маркетинг. Принципы и технология маркетинга в свободной рыночной системе: Ученик для вузов / Под ред.. Н.Д. Эриашвили. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. -255с.

7. Маркетинг: Учнбник для вузов / Под. ред.. проф.. Г.А. Васильева.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. -208 с.

8. Маслова Т.Д., Бон жук С.Г., Ковалик Л.Н. Маркетинг. Спб.: Питер, 2002, -400с.

9. Павленко А.Ф., Вовчак А.В. Маркетинг: Підручник. К.: КНЕУ, 2003, -246.

10. Пасічник В.Г., Алікіна О.В. Виробничий маркетинг: Навч. посіб. – Київ: Центр навч. літератури, 2005, -112 с.

11. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. – Київ: Центр навч. літератури, 2003, -387 с.

12. Экономическая энциклопедия / Гл. Ред.. Л.И. Абалкин. –М.: ОАО «Узд-во»Экономика», 1999, -1050 с.

13. Стратегічний маркетинг. Підручник для вузів /під ред.проф. Р.А. Фатхутдінова.-М.: Санк-Пітербург.:Киів,Харьків,Мінськ.»Питер». 2007, -352 с.

 

 

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут економіки і бізнесу

Кафедра маркетингу та торгівлі

 

ЗВІТ

про проходження виробничої практики

магістра____________________________

______курсу, групи_____________________

______________________________________

(прізвище, ім'я студента)

______________________________________

(місце проходження практики)

 

 

Керівник практики

від університету

_____________________

(прізвище, підпис)

 

Керівник практики

від підприємства

_____________________

(прізвище, підпис)

 

Луганськ, 2007

Додаток Б

 

 

Динаміка основних показників господарської діяльності підприємства.

 

№	Показники	Роки
1.	Обсяги продажу (реалізації) продукції, послуг
2.	Обсяги виробництва продукції (послуг)
3.	Рентабельність
4.	Собівартість продукції
5.	Прибуток			.
6.	Загальна кількість працівників
7.	Кількість управлінського персоналу
8.	Кількість працівників відділу маркетингу

 

Методичні вказівки

Щодо проходження виробничої практики студентів напрямки підготовки 0504 «Економіка і підприємництво» освітньо- кваліфікаційного спрямування 8.050108 «Маркетинг» усіх форм навчання

 

Луганськ 2008

 

УДК

 

Рецензенти:

Попов В.М. – кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та підприємництва МРАУП.

Золотов А.Ф. - кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мілєва І.В. - кандидат філологічних наук кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

 

Укладачі:

Скоробогатов М.М. - кандидат економічних наук, доцент

Косов О.І. – асистент.

 

Рекомендовано до друку кафедрою маркетингу та торгівлі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

(протокол №….)

 

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут економіки та бізнесу

Кафедра маркетингу та торгівлі

 

 

Методичні вказівки

Щодо проходження виробничої практики студентів напрямки підготовки 0504 «Економіка і підприємництво» освітньо - кваліфікаційного спрямування 8.050108 «Маркетинг» усіх форм навчання

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри

Маркетингу та торгівлі

Протокол №….

 

Луганськ 2008

 

ЗМІСТ

 

 

Загальні положення 5

1. Основні цілі та завдання виробничої практики 6

2. Особливості організації та керівництва виробничою практикою 7

3. Зміст виробничої практики 10

3.1. Послідовність проходження виробничої практики магістрами 10

3.2. Індивідуальні завдання 12

3.3. Завдання і екскурсії під час практики 13

3.4. Основні розділи проходження виробничої практики 13

4. Форми та методи контролю за проходженням виробничої практики 20

5. Вимоги до оформлення звіту про практику 21

6. Підведення підсумків практики 22

6.1. Критерії оцінки якості практичної підготовки 22

6.2. Порядок підведення підсумків практики 23

Список рекомендованої літератури 26

Додаток А: Звіт про проходження виробничої практики магістра 27

Додаток Б: Динаміка основних показників господарської діяльності підприємства. 28

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виробнича практика є одним з важливіших елементів в системі організаційних форм і методів навчання, що забезпечують високоякісну підготовку фахівців.

Відповідно до учбового плану спеціальності 8.050108 «Маркетинг» фахова практика передбачається протягом 4-х тижнів в Х семестрі для студентів V курсу Інститут економіки та бізнесу. Виробнича практика на підприємстві є важливою складовою частиною підготовки студентів за фахом «Маркетинг». Під час цієї підготовки передбачено ознайомлення з роботою й організацією маркетингової служби підприємства, здобуття практичних навичок зі спеціальності.

Методичні вказівки щодо виробничої практики відповідають положенням наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 8 квітня 1993 року №93 та навчальному плану за фахом 8.050108 «Маркетинг». Згідно з планом навчання цей вид практики студенти за фахом 8.050108 «Маркетинг» проходять на п'ятому курсі після закінчення екзаменаційної сесії за Х семестр.

Виробнича практика проводиться на підприємствах, у продовольчих (не продовольчих) магазинах та їх філіях, які відповідають вимогам програми та забезпечують можливість успішної практичної підготовки студентів. У якості баз практики можуть бути підприємства різних видів і форм власності, що здійснюють господарську діяльність з використанням передових технологій. Окрім встановлених баз практики студенти можуть вибирати їх самостійно (за індивідуальним договором).

Навчально–методичне керівництво виробничою практикою здійснюють викладачі кафедри маркетингу та торгівлі. Викладач-керівник практики від університету здійснює інструктаж про порядок її проходження і консультування з питань програми практики, складає спільно з керівником від підприємства графік проходження практики студентом, здійснює контроль за виконанням студентами програми практики. Відповідальність за організацію практики в підприємстві покладається на директора, який призначає керівника виробничої практики студентів. Керівник практики від підприємства організовує робочі місця студентам-практикантам, керує роботою студентів з метою своєчасного і повного виконання програми практики, контролює і надає допомогу в отриманні необхідної інформації.

До початку практики студент повинен одержати:

o програму практики;

o напрям на практику;

o щоденник практики.

В процесі проходження практики студенти ведуть щоденник і оформляють звіт про практику. У звіті відображаються результати проходження практики, висновки і позиції по розділах, копії документів і статистичної звітності. Звіт треба будувати відповідно з розділами цієї програми та вимогами державного стандарту України ДСТУ – 3008 – 95.

Обсяг текстової частини звіту 30 -35 сторінок.

Виконаний звіт надається керівнику практики від підприємства для перевірки. Звіт підписується керівником від практики і завіряється печаткою підприємства. Далі звіт представляється керівнику від університету для перевірки і захисту у встановлені учбовим закладом терміни.

 

ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Виробнича практика націлена на всебічне ознайомлення студентів з умовами і особливостями їх майбутньої професійної діяльності, оволодіння ними сучасними методами афективної маркетингової діяльності підприємства в реальних ринкових умовах.

Головною метою виробничої практики є поглиблення та розширення теоретичних знань, отриманих студентами під час навчання в університеті, закріплення практичних навичок на основі глибокого вивчення роботи маркетингової служби підприємств, на яких вони проходять практику. У процесі проходження практики студенти мають оволодіти професійними навичками щодо комплексного дослідження ринки, аналізу товарної та цінової політики підприємства, формування каналів та системи збуту та просування продукції на ринок, методами розробки стратегії маркетингу.

В період проходження виробничої практики студенти повинні вирішити наступні завдання:

ü сформувати місію, цінності та керівні принципи підприємства;

ü проаналізувати динаміки головних показників господарської діяльності підприємства за останні 3 роки;

ü використати методичні інструменти для проведення загального аналізу товарної, цінової, комунікаційної, збутової діяльності підприємства та інноваційної політики;

ü вивчити нормативну документацію щодо діяльності підприємства та зібрати необхідну інформацію для написання звіту про проходження практики;

ü навчитися працювати зі статистичними матеріалами та ознайомитися з основними робочими документами різних економічних підрозділів підприємства;

В процесі проходження практики на підприємстві у студентів повинні формуватися навички аналізу маркетингової діяльності як основи для ухвалення управлінських рішень. Для цього вони повинні:

§ знати основні правила роботи економічних підрозділів (служб) підприємства, виробничої санітарії, охорони праці та техніки безпеки;

§ вміти аналізувати економічні та технічні показники діяльності підприємства;

§ вміти правильно оформляти документацію та використовувати інформацію, яка є базовою для роботи працівників економічних підрозділів;

§ вміти збирати та використовувати маркетингову інформацію зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.