Зміст виробничої практики бакалаврів

Упродовж проходження практики студенти IV курсу повинні опанувати практичні навички проведення уроків різних типів, спілкування з учнями, учителями, дирекцією навчального закладу, батьками, способи виготовлення чи підготовки й використання різних дидактичних матеріалів тощо.

Зміст роботи студентів IV курсу на основному етапі практики:

1. Вивчення системи роботи школи, класу, у якому проходитиме практика, бесіда з директором та його заступником, учителем початкових класів.

2. Ознайомлення з нормативними документами для початкової школи (навчальні програми, критерії оцінювання, стандарти), документацією вчителя початкових класів (календарні плани, план виховної роботи, класний журнал), правилами оформлення й ведення учнівських щоденників.

3. Конспектування календарних планів з усіх дисциплін початкового циклу та плану виховної роботи на період практики.

4. Планування, підготовка, проведення та аналіз:

· пробних (40 шт.) та контрольних уроків (по 1 зразку) з кожного предмета початкової школи;

· контрольного виховного заходу.

5. Проведення індивідуальної роботи зі слабкими чи сильними учнями, гурткової роботи.

6. Аналіз режиму роботи та специфіки групи подовженого дня, планування й організація діяльності в ній учнів.

7. Допомога вчителю у перевірці зошитів, підготовці позакласних та позашкільних заходів, виготовленні наочних посібників, організації трудової діяльності учнів.

8. Відвідування 2 – 3-х сімей молодших школярів для ознайомлення з умовами навчання й виховання учнів, їх побуту.

9. Складання психологічної характеристики молодшого школяра.

10. Вивчення санітарно-гігієнічних нормативів та умов у школі (бесіда з лікарем, оцінка режиму роботи, умов трудового навчання та фізичного виховання, режиму харчування, аналіз медичних карток учнів і стану їхнього здоров’я та ін.), оформлення звіту зі шкільної гігієни.

11. Збір практичного матеріалу для виконання курсових досліджень (спостереження за навчально-виховним процесом, констатувальні зрізи, бесіди, анкетування, тестування учнів, учителів тощо).

По закінченні практики студент повинен здати:

1. Звіт про результати виробничої практики.

2. Особисту відомість-характеристику із підписами учителя, директора школи, оцінками методистів із педагогіки та психології, групового методиста.

3. Календарний план кожної з дисциплін початкового циклу на період практики.

4. План виховної роботи вчителя на період практики.

5. Докладні плани-конспекти особисто проведених пробних уроків із різних дисциплін початкового циклу (40 шт.), зокрема 10 уроків читання, 10 – рідної мови, 5 – розвитку зв’язного мовлення.

6. Плани-конспекти контрольних уроків (по 1 з кожної дисципліни початкової ланки навчання)

7. Розробку проведеного виховного заходу.

8. Психологічну характеристику учня.

9. Звіт зі шкільної гігієни.

 

Зміст виробничої практики спеціалістів

Проходячи практику в початковій школі, студенти V курсу мають удосконалювати свої фахові вміння й навички, набуті на попередній виробничій практиці. Крім того, додатковими напрямками їхньої практичної діяльності є:

· навчитись випробувати в своїй роботі в школі нові методичні ідеї, передові навчальні технології, авторські методики вивчення фахових дисциплін;

· набути практичних умінь з комп’ютеризації навчального процесу;

· навчитись проводити педагогічний експеримент, інші дослідження з метою отримання необхідного матеріалу для написання дипломної роботи;

· самостійно виконувати обов’язки класного керівника, вести заняття фахового гуртка, організовувати масові позакласні заходи.

Зміст роботи студентів V курсу на основному етапі практики:

1. Вивчення системи роботи школи в мікрорайоні. Бесіда з директором та його заступником.

2. Аналіз системи навчальної роботи з учнями, нормативної документації (програм та планів підготовки вчителя), оцінка системи підготовки до занять.

3. Допомога вчителю в доборі літератури, посібників, підготовці ТЗН, дидактичних матеріалів.

4. Дослідження матеріальної бази школи та класу, оцінка санітарно-гігієнічних умов навчання молодших школярів

5. Самостійне планування, підготовка, проведення та аналіз:

· 30 уроків з різних предметів початкової школи, зокрема 10 уроків за фахом (музика, українознавство (українська мова, читання, розвиток мовлення), англійська мова);

· контрольних уроків (по 1 зразку) з кожної дисципліни;

· предметних вечорів, вікторин, екскурсій, інших виховних заходів;

· контрольного виховного заходу;

· батьківських зборів за планом учителя.

6. Вивчення особливостей особистості, спрямованості та інтересів молодших школярів шляхом бесід, анкетування, тестів. Дослідження психологічної структури учнівського колективу та рівня суспільно-корисної активності учнів (бесіди, спостереження, анкетування, тестування), складання на цій основі психологічної характеристики колективу.

7. Проведення індивідуальної роботи зі слабкими чи сильними учнями, залучення учнів до гуртків, громадської, суспільно-корисної діяльності.

8. Планування й організація занять у групі подовженого дня.

9. Допомога вчителю у перевірці зошитів, підготовці позакласних та позашкільних заходів, виготовленні наочних посібників, організації трудової діяльності учнів.

10. Відвідування 2 – 3-х сімей молодших школярів для з’ясування умов їхнього навчання й виховання, побуту.

11. Ознайомлення з контингентом батьків, індивідуальні бесіди з ними, діагностика сімейних стосунків.

12. Збір практичного матеріалу для виконання дипломних досліджень, експериментальна перевірка теоретичних положень (спостереження за навчально-виховним процесом, педагогічний експеримент, бесіди, анкетування, тестування учнів, учителів тощо).

По закінченні практики студент повинен здати:

1. Звіт про результати виробничої практики.

2. Особисту відомість-характеристику із підписами учителя, директора школи, оцінками методистів із педагогіки та психології, групового методиста.

3. Календарний план кожної з дисциплін початкового циклу на період практики.

4. План виховної роботи вчителя на період практики.

5. Докладні плани-конспекти:

· 30 особисто проведених уроків із різних дисциплін початкового циклу (із них 10 – за фахом (музика (хореографія, ритміка), українознавство (українська мова, читання, розвиток мовлення), англійська мова); для спеціалізації «Українознавство» – 4 уроки читання, 4 – рідної мови, 2 – розвитку зв’язного мовлення;

· контрольних уроків (по 1 зразку) з кожної дисципліни.

6. Розробки проведених особисто виховних заходів та 1 контрольного виховного заходу.

7. Конспект проведених батьківських зборів.

8. Психологічну характеристику колективу молодших школярів.

 

Завершальний етап практики

 

Магістерська практика на факультеті ПВПК розподіляється на дві частини: 3 тижні – дослідницька практика в навчально-виховних закладах, 3 тижні – асистентська практика у ВНЗ. Керівництво дослідницькою практикою здійснюють випускові кафедри факультету, асистентською практикою – кафедра педагогіки та випускові кафедри факультету ПВПК СДПУ.

Дослідницька практика переслідує мету систематизації, розширення й закріплення професійних знань, формування в студентів початкової наукової компетенції – ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування у фаховій галузі.

До загальних завдань дослідницької педагогічної практики в школі належать:

1. Вивчення структури та напрямків діяльності початкової школи, аналіз науково-дослідної роботи вчителя, системи підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

2. Ознайомлення з діяльністю громадських організацій на допомогу початковій школі.

3. Усталення потреби в дослідницькому підході до власної педагогічної діяльності.

4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових здібностей, професійно-педагогічного інтересу.

Специфічні завдання, спрямовані на відпрацювання професійно-лінгводидактичних умінь магістрів, на завершальному етапі практики такі:

1. Діагностичні:

· аналіз читацьких, мовних та мовленнєвих навичок молодших школярів, виокремлення загальних тенденцій, середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів;

· виявлення індивідуальних особливостей мовної та мовленнєвої компетенцій молодших школярів, їхнього мовленнєвого рейтингу;

· диференціація молодших школярів за рівнями розвитку читацьких, мовних та мовленнєвих здібностей;

· визначення результативності заходів, до яких вдається вчитель задля додержання мовного режиму, створення мовленнєвого середовища з української мови, підвищення загальної мовленнєвої культури молодших школярів;

· спостереження й оцінка фахової компетентності учителя початкових класів, виокремлення найбільш важливих її складників;

· діагностика власної професійно-лінгводидактичної компетенції: глибина мовних та мовленнєвих знань, загальної ерудованості, методичних знань та ін.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

· визначення ефективності різних методів наукового дослідження в розрізі обраної проблеми;

· прогнозування результатів застосування тих чи тих форм наукового пошуку на уроках навчання грамоти, мови, читання, розвитку зв’язного мовлення;

· методичний аналіз виховної спрямованості та наслідків застосування дібраного для науково-пошукової роботи на уроках читання (класного й позакласного), мови та мовлення дидактичного матеріалу, навчально-методичних комплектів, наочних посібників, презентацій та ін.

3. Конструктивно-проектувальні:

· добір форм та методів наукового пошуку з огляду на обрану проблему дослідження;

· укладання тематичних добірок дидактичного матеріалу для науково-дослідної роботи з використанням кращих зразків української дитячої літератури та усної народної творчості;

· продукування серій тестів, анкет, пам’яток, алгоритмів для молодших школярів та вчителів початкових класів у розрізі обраної проблеми дослідження з урахуванням основних вимог до їх укладання, програми дослідницької роботи та особливостей класу;

· проектування заходів для створення під час експериментально-дослідної роботи особистісно-розвивального мовленнєвого середовища;

· виготовлення необхідних навчально-методичних комплектів, наочних посібників, навчальних презентацій для проведення педагогічних спостережень, тестування, анкетування, експерименту на різних його етапах тощо.

4. Організаторські:

· забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до програми дослідницької діяльності під час практики;

· раціональне поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи учнів на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення під час застосування різноманітних методів наукового пошуку;

· організація виховних мовних заходів (мовні ранки, свята, тижні мови, бесіди про Україну, її мову та ін.) задля ефективнішої реалізації завдань дослідження.

5. Інформаційно-пояснювальні:

· поглиблення знань з основ наукових досліджень шляхом вивчення відповідної літератури;

· додаткове вивчення українознавчої, народознавчої літератури, добір кращих зразків творів українських письменників для дітей;

· методично грамотне застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) у ході експериментально-дослідної роботи;

· підвищення рівня власної комп’ютерної грамотності, удосконалення вмінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі вирішення завдань дослідження.

6. Комунікативно-стимуляційні:

· дотримання стилю гуманних взаємостосунків із молодшими школярами у різноманітних мовленнєвих контактах під час дослідницької роботи;

· застосування у ході експериментальної роботи мовленнєвих ситуацій, комунікативних ігор, мовленнєво-творчих завдань тощо;

· використання вербального способу виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, позамовні засоби тощо) мовленнєвих помилок молодших школярів, виявлених у процесі дослідної роботи;

· допомога в подоланні проблем у спілкуванні учнів, що постали під час анкетування, тестування, експериментів та ін.

7. Аналітико-оцінні:

· підсумовування результатів застосування на уроках навчання грамоти, мови, читання, розвитку зв’язного мовлення обраних методів наукового пошуку, їх кількості, послідовності в ході дослідної роботи відповідно до програми дослідження;

· аналіз ефективності застосування розроблених наочних посібників, навчально-методичного комплекту, технічних засобів навчання, дібраного дидактичного матеріалу та ін.;

· виявлення результатів застосування інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення у процесі дослідної роботи;

· висновок щодо результативності вибудуваної експериментально-дослідної системи в розрізі проблеми дослідження.

8. Дослідницько-творчі:

· виконання діагностичних та експериментальних розвідок з обраної проблеми дослідження;

· експериментальна перевірка виявлених можливостей підвищення мотивації та інтересу учнів початкових класів до опанування рідної мови, ефективних шляхів розвитку мовлення молодших школярів, удосконалення читацьких навичок та ін;

· постійне удосконалення власної лінгводидактичної компетенції, застосування різноманітних прийомів її підвищення;

· спостереження, аналіз й узагальнення позитивного досвіду учителів, інших студентів-практикантів, перенос ефективних прийомів у власну практику;

· окреслення кола актуальних лінгводидактичних проблем, що становлять особистий інтерес і потребують докладного вивчення;

· дослідження передових технологій навчання рідної мови за допомогою періодичної методичної преси, Інтернет-видань, педагогічних та лінгводидактичних сайтів тощо.

Отже, під час проходження дослідницької практики магістри повинні постійно працювати над підвищенням рівня власної фахової компетентності, доповнюючи її практичними навичками наукової пошукової діяльності.

Зміст роботи магістрантів на цьому етапі практики полягає у:

1. Вивченні системи роботи початкової школи, порівнянні її із системою організації роботи основної ланки.

2. Ознайомленні з нормативними документами школи:

· змістом основних розділів та принципами укладання річного плану роботи школи (організаційно-педагогічні заходи, науково-методична робота, виховна робота, контрольно-діагностичні заходи, робота психологічної служби);

· щотижневим чи щомісячним графіком роботи педколективу школи з навчальної та виховної роботи;

· графіком навчального процесу школи, вимогами до його укладання.

3. Добір літератури, посібників, підготовці ТЗН, дидактичних матеріалів для проведення експериментально-дослідної роботи.

4. Дослідження матеріальної бази школи та класу, оцінка санітарно-гігієнічних умов навчання молодших школярів

5. Збір практичного матеріалу для виконання магістерського дослідження, експериментальна перевірка теоретичних положень (спостереження за навчально-виховним процесом, педагогічний експеримент, бесіди, анкетування, тестування учнів, учителів тощо).

По закінченні практики магістрант повинен здати:

1. Звіт про результати виробничої практики.

2. Особисту відомість-характеристику із підписами учителя, директора школи, оцінками методистів із педагогіки та психології, групового методиста.

3. Календарний план кожної з дисциплін початкового циклу на період практики.

4. План виховної роботи вчителя на період практики.

5. Докладні плани-конспекти:

· 30 особисто проведених уроків із різних дисциплін початкового циклу (із них 10 – за фахом (музика (хореографія, ритміка), українознавство (українська мова, читання, розвиток мовлення), англійська мова); для спеціалізації «Українознавство» – 4 уроки читання, 4 – рідної мови, 2 – розвитку зв’язного мовлення; а також тексти проведених лекцій;

· контрольних уроків (по 1 зразку) з кожної дисципліни.

6. Розробки проведених особисто виховних заходів та 1 контрольного виховного заходу.

7. Конспект проведених батьківських зборів.

8. Психологічну характеристику колективу молодших школярів.

 

 

ШКАЛА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПВПК ЗА ВИМОГАМИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

 

По завершенні терміну практики студентам та магістрантам надається час для оформлення звітної документації та підготовки до захисту. Припускається дві форми проведення заліку з практики:

· надання належно оформленої документації з практики та усний звіт груповому методисту практики;

· прилюдний захист матеріалів практики перед комісією, склад якої призначає декан факультету (до комісії входять представники деканату, кафедр педагогіки та психології, факультетських випускових кафедр, груповий керівник практики).

За будь-якого варіанту оцінку за практику виставляють у відповідну відомість та залікову книжку, вона відіграє роль під час нарахування стипендії та обчислення загальної успішності навчання студента чи магістранта.

Педагогічна практика на всіх курсах факультету ПВПК оцінюється за допомогою 100-бальної шкали. Мінімальною кількістю балів, що дозволяють вважати практику пройденою задовільно, є 60 балів, максимальною – 100 балів

На третьому курсі бали за навчальну практику розподіляються таким чином:

спеціальність – 35 – 50 балів;

педагогіка – 15 – 30 балів;

психологія – 10 – 20 балів

На четвертому курсі бали за виробничу практику розподіляються таким чином:

спеціальність – 30 – 60 балів;

педагогіка – 10 – 20 балів;

психологія – 5 – 10 балів;

шкільна гігієна – 5 – 10 балів.

На п’ятому курсі бали за виробничу практику розподіляються таким чином:

спеціальність – 30 – 60 балів;

педагогіка – 10 – 20 балів;

психологія – 5 – 10 балів;

спеціалізація – 5 – 10 балів.

Дослідницька практика магістрів оцінюється так:

спеціальність – 20 – 40 балів;

педагогіка – 20 – 40 балів;

психологія – 10 – 20 балів;

При цьому застосовується загальноприйнята відповідність національної шкали оцінювання та шкали ESTS:

90 – 100 балів – «відмінно» – А;

75 – 89 балів – «добре» – ВС;

60 – 74 бали – «задовільно» – DE;

35 – 59 балів – «незадовільно – продовження практики» – FX;

1 – 34 бали – «незадовільно – повторний курс» – F.

Головними критеріями оцінки результатів педпрактики є рівень сформованості фахової компетенції та професійно-педагогічного інтересу майбутніх вчителів (зацікавленість у педагогічній професії, активність, творче та відповідальне ставлення до роботи вчителя тощо). Конкретизація цих кінцевих стандартів є підвалиною основних критеріїв оцінювання педагогічної практики студентів (магістрантів):

А	Практикант: · постійно, без пропусків з неповажних причин відвідував школу (ВНЗ) весь термін практики, вчасно проводив контрольні уроки, позакласні заходи, запрошуючи групового методиста, допомагав учителю й отримав його схвальний відгук; · у повному обсязі виконав загальні та специфічні завдання певного етапу практики, у визначений термін подав належним чином оформлену документацію з педпрактики, має оцінки рівня «А» з педагогіки й психології (шкільної гігієни) та за контрольні уроки; · плани-конспекти переглянутих, пробних та тренувальних уроків, матеріали дослідницької роботи оформив методично грамотно, з дотриманням технічних вимог; · у ході практики творчо ставився до виконання своїх обов’язків, постійно підвищував рівень власної фахової компетенції шляхом опрацювання додаткової літератури, узагальнення передового досвіду вчителів початкових класів тощо; · у звіті виклав основні події практики та власні висновки й узагальнення, що свідчать про певний етап становлення його професійно-педагогічного інтересу.
ВС	Практикант: · постійно, без пропусків з неповажних причин відвідував школу (ВНЗ) весь термін практики, вчасно проводив контрольні уроки, позакласні заходи, експериментальні дослідження, запрошуючи групового методиста, допомагав учителю й отримав його схвальний відгук; · у повному обсязі виконав загальні та специфічні завдання певного етапу практики, у визначений термін подав належним чином оформлену документацію з педпрактики, має оцінки рівнів «А», «ВС» з педагогіки й психології (шкільної гігієни) та за контрольні уроки; · плани-конспекти переглянутих, пробних та тренувальних уроків, результати експериментальної роботи оформив методично грамотно, з дотриманням технічних вимог; · у ході практики виконував лише вказаний обсяг завдань, не виходячи за їх межі, не враховуючи потребу в підвищенні рівня власної фахової компетенції шляхом опрацювання додаткової літератури, узагальнення передового досвіду вчителів початкових класів тощо; · у звіті виклав лише основні події практики та стисло навів власні узагальнення, що свідчать про недостатність становлення його професійно-педагогічного інтересу на цьому етапі практики.
DE	Практикант: · під час практики відвідував школу (ВНЗ), але спостерігалися пропуски з неповажних причин, невчасно проводив контрольні уроки та позакласні заходи, наукові розвідки, отримав несхвальний відгук учителя; · частково виконав загальні та специфічні завдання певного етапу практики, документацію з педпрактики подав після визначеного терміну або не оформив її належним чином, має оцінки рівня «ВС», «DE» з педагогіки й психології (шкільної гігієни) та за контрольні уроки; · плани-конспекти переглянутих, пробних та тренувальних уроків, матеріали дослідницької роботи оформив методично неграмотно та (або) з порушенням технічних вимог; · у ході практики не виявив творчого ставлення до майбутньої професії; · у звіті виклав лише основні події практики.
FX	Практикант: · під час практики школу (ВНЗ) відвідував зрідка, не проводив контрольних уроків, позакласних заходів та дослідницької роботи, отримав несхвальний відгук учителя; · не виконав частини завдань певного етапу практики, документацію з педпрактики подав після визначеного терміну та (чи) не оформив її належним чином, має оцінки рівня «DE», «FX», «F» з педагогіки й психології (шкільної гігієни) та за контрольні уроки; · плани-конспекти переглянутих, пробних та тренувальних уроків, експериментальні матеріали оформив неграмотно чи не подав узагалі.
F	Практикант: · не відвідував школу (ВНЗ) під час практики; · не виконав завдань практики, не подав документацію з педпрактики, не має оцінок з педагогіки та психології (шкільної гігієни) чи має оцінки рівнів «F», «FX».