Пропедевтичний етап практики

 

Пропедевтичний етап практики, як зазначалося вище, становить навчальна практика, що готує студентів до активної педагогічної діяльності на наступних етапах.

Метою навчальної практики є спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі, аналіз ефективності різних шляхів його організації, поглиблення отриманих на заняттях у виші методичних знань.

До загальних завдань цього виду практики належать:

1. Ознайомлення з теоретичною й практичною системами функціонування комплексу навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

2. Набуття умінь спостереження та аналізу навчально-виховної роботи в початковій школі.

3. Формування й розвиток навичок організації самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнями з урахуванням їхніх вікових особливостей.

4. Поглиблення зв’язку теоретичного навчання й практичної діяльності, стимулювання прагнення до вивчення спеціальних та педагогічних дисциплін

5. Формування фахових здібностей, активізація професійно-педагогічного інтересу.

У процесі навчальної практики студенти закладають підвалини власних фахових умінь, зокрема й професійно-лінгводидактичних. Для їх формування та удосконалення на пропедевтичному етапі практики слід виконувати специфічні завдання (групи завдань тотожні групам умінь, на вироблення яких їх спрямовано):

1. Діагностичні:

· аналіз опанування учнями якостей (правильність, свідомість, виразність, помірна швидкість), видів читання, розвиненості навичок антиципації, кута зору, дихання, артикуляційного апарату, фонематичного слуху;

· виокремлення типових та індивідуальних особливостей читання учнів класу (аналіз результатів практичних спостережень, бесіди з учителем);

· визначення середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів класу, або мовленнєвого рейтингу (бесіди з молодшими школярами, вивчення учнівських зошитів, аналіз відповідей дітей на уроках мови та мовлення, спілкування в позаурочний час);

· оцінка індивідуальних мовних та мовленнєвих здібностей молодших школярів (спостереження за навчально-виховним процесом, спілкування в позаурочний час, бесіди з учнями, учителем);

· вивчення норм ведення учнівських зошитів з української мови (оформлення, додержання правил каліграфії, охайність, способи виправлення помилок, систематичність перевірки, критерії оцінювання);

· обговорення й уточнення результатів діагностики з учителем та груповим керівником практики.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

· окреслення «зони найближчого розвитку» учнів класу щодо опанування читацьких навичок, мовних та мовленнєвих умінь;

· визначення ефективних методів та прийомів навчання й розвитку в учнів читацьких навичок, мовних і мовленнєвих умінь з урахуванням принципів диференціації та індивідуалізації, а також результатів попередньої діагностики;

· прогнозування результативності дібраних учителем методів, прийомів навчання, дидактичного матеріалу, конкретних наслідків їх застосування.

3. Конструктивно-проектувальні:

· вивчення календарного планування уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення, визначення принципів їх планування, прийомів та способів розробки системи уроків;

· аналіз норм формулювання теми та мети уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· визначення ефективних прийомів досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· вивчення плану індивідуальної роботи з учнями, способів створення особистісно-розвивального середовища;

· добір дидактичного матеріалу для уроків читання (класного й позакласного), мови та мовлення, який сприятиме становленню в учнів національної самосвідомості, культури почуттів, волі, позитивних моральних якостей тощо;

· проектування й створення необхідних наочних посібників для проведення уроків, розробка навчальних презентацій.

4. Організаторські:

· аналіз прийомів організації класу на уроках мови (навчання грамоти, читання) та розвитку зв’язного мовлення;

· вивчення способів забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до плану уроку, раціонального поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення, що застосовує вчитель;

· вивчення плану позакласних та позашкільних виховних заходів із мови, системи позакласної роботи з мови в школі та класі.

5. Інформаційно-пояснювальні:

· повторення тих розділів мовознавства, вивчення яких припадає на період практики для поглиблення фахової ерудованості;

· пошук мовних «цікавинок» для уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· опрацювання додаткової літератури з проблем становлення української державності, виховання національної самосвідомості, історії нашої країни, напрямків виховної роботи на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових і нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· підвищення рівня власної інформаційно-комунікаційної грамотності.

6. Комунікативно-стимуляційні:

· вивчення різноманітних мовленнєвих контактів (учитель – клас, учитель – учень, учень – учень), аналіз стилю цього спілкування;

· установлення та підтримка стилю гуманних взаємостосунків із молодшими школярами;

· виокремлення комунікативних помилок у мовленні учнів, їх класифікація;

· виявлення проблем у спілкуванні учнів, допомога в їх подоланні;

· підвищення власної виразності (мовленнєвої, мімічної, пластичної), правильності наукового мовлення під час спілкування з учнями.

7. Аналітико-оцінні:

· загальна оцінка ефективності кожного переглянутого уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення шляхом заставлення його кінцевих результатів із попередніми цілями учителя, відображеними в меті уроку;

· визначення ефективності методів та прийомів навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, які використовує вчитель початкових класів;

· аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

· аналіз відвіданого уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення з опорою на схему (див. дод. 7).

8. Дослідницько-творчі:

· вивчення кола інтересів молодших школярів різного віку;

· дослідження ставлення учнів до уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, виявлення можливостей підвищення мотивації та інтересу до опанування рідної мови;

· вивчення лінгводидактичної літератури, що стосується опанування молодшими школярами певного мовного та мовленнєвого матеріалу;

· виокремлення інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, які застосовує вчитель.

Зміст роботи студентів на навчальній практиці:

1. Ознайомлення:

· з основними напрямками та умовами роботи загальноосвітньої школи (бесіда з директором школи та організатором позакласної й позашкільної роботи, з учителями початкових класів);

· із санітарно-гігієнічними умовами в школі (бесіда з лікарем, оцінка режиму роботи, умов трудового навчання та фізичного виховання, режиму харчування, аналіз медичних карток учнів і стану їхнього здоров’я та ін.);

· зі змістом, формами, методами роботи вчителя початкових класів (вивчення календарного плану, плану виховної роботи, усвідомлення правил ведення класного журналу та учнівських щоденників, перевірки зошитів, особливостей оцінювання учнів різного віку, дослідження норм організації та функціонування батьківського комітету, інших форм роботи з батьками, аналіз нормативної документації з кожного предмета початкової ланки навчання і т.п.);

· із класом, у якому буде проходити практика (вивчення списку дітей, загальний психолого-педагогічний аналіз колективу тощо).

2. Перегляд та аналіз уроків, позакласних заходів, які проводить учитель, ведення на цій основі щоденника психолого-педагогічних спостережень.

3. Психолого-педагогічний аналіз занять та інших навчально-виховних заходів.

4. Бесіди з учнями та батьками за індивідуальним планом класного керівника.

5. Перевірка щоденників та зошитів.

6. Анкетування, бесіди, тестування учнів.

7. Організація групової та індивідуальної навчально-виховної діяльності учнів.

8. Допомога учителю у підготовці позакласних заходів, виготовленні наочних посібників, доборі дидактичного матеріалу тощо.

По закінченні практики студент повинен мати таку звітну документацію:

1. Звіт з узагальненням результатів практики.

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень такого змісту: 10 докладних планів-конспектів уроків з різних дисциплін початкового циклу, зокрема 2 уроки читання, 2 – рідної мови, 1 – розвитку зв’язного мовлення.

 

Основний етап практики

 

Основний етап педагогічної практики на факультеті ПВПК СДПУ триває протягом четвертого та п’ятого курсів і переслідує мету практичного вправляння студентів у плануванні, підготовці й проведенні уроків з різних дисциплін початкового циклу та виховних заходів.

Хоча обсяг та зміст практики основного етапу в бакалаврів та спеціалістів дещо різниться, загальні завдання, що їх слід вирішувати студентам на практиці такі:

1. Поглиблення практичних і теоретичних знань про будову комплексу навчально-виховної роботи школи, класу, вчителя.

2. Формування й розвиток практичних умінь проведення навчально-виховної роботи з класом.

3. Становлення потреби в дослідницькому підході до педагогічної діяльності.

4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових здібностей, професійно-педагогічного інтересу.

До специфічних завдань, спрямованих на відпрацювання професійно-лінгводидактичних умінь майбутніх учителів початкових класів на основному етапі практики належать:

1. Діагностичні:

· аналіз читацьких, мовних та мовленнєвих навичок молодших школярів, виокремлення загальних тенденцій, середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів (аналіз результатів практичних спостережень, бесіди з молодшими школярами, з учителем, оцінка відповідей дітей на уроках мови та мовлення, спілкування в позаурочний час);

· оцінка індивідуальних особливостей мовної та мовленнєвої компетенцій молодших школярів, їхнього мовленнєвого рейтингу (спостереження за навчально-виховним процесом, спілкування в позаурочний час, бесіди з учнями, учителем);

· визначення кола інтересів молодших школярів різного віку задля добору ефективного дидактичного матеріалу;

· з’ясування заходів, до яких вдається вчитель задля додержання мовного режиму, створення мовленнєвого середовища з української мови, підвищення загальної мовленнєвої культури молодших школярів;

· діагностика власної професійно-лінгводидактичної компетенції: глибина мовних та мовленнєвих знань, загальної ерудованості, методичних знань та ін.

· обговорення й уточнення результатів діагностики з учителем та груповим керівником практики.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

· окреслення «зони найближчого розвитку» учнів класу щодо опанування читацьких навичок, мовних та мовленнєвих умінь;

· попередня оцінка ефективності дібраних для пробних та тренувальних уроків методів і прийомів навчання й розвитку в учнів читацьких навичок, мовних і мовленнєвих умінь;

· методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями та добору оптимальних шляхів попередження помилок;

· визначення обсягу мовного матеріалу, що може бути опрацьованим у ході одного уроку;

· окреслення виховної спрямованості та наслідків застосування дібраного для уроків читання (класного й позакласного), мови та мовлення дидактичного матеріалу;

· передбачення результатів застосування певних типів вправ, їх кількості, послідовності в ході уроку, розроблених чи підготовлених наочних посібників, лінгвістичних ігор, мовленнєвих ситуацій та ін. відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок;

· визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення;

· прогнозування ефективності власного уроку, прийомів досягнення поставлених цілей на кожному його етапі.

3. Конструктивно-проектувальні:

· календарне планування уроків мови (навчання грамоти, читання) та розвитку зв’язного мовлення згідно із методичними принципами, порівняння із плануванням учителя;

· грамотне формулювання теми та мети уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення відповідно до методичних норм і вимог;

· добір ефективних методів і прийомів досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку мови (навчання грамоти, читання, розвитку зв’язного мовлення);

· розробка планів-конспектів уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення різних типів з урахуванням навчальної програми, матеріалу підручника, особливостей класу та ін.;

· розробка нетрадиційних уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, застосування інноваційних методів та прийомів навчання;

· планування індивідуальної роботи з учнями з метою розвитку їхніх здібностей, творчих сил і обдарувань;

· проектування й створення необхідних наочних посібників для проведення уроків, розробка навчальних презентацій.

4. Організаторські:

· добір та застосування ефективних прийомів організації класу на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

· забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до плану уроку, вдале використання реальних та організація штучних мовленнєвих ситуацій у ході пробного чи тренувального уроку;

· раціональне поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи на пробних (тренувальних) уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

· застосування різноманітних прийомів активізації мовленнєвої та розумової діяльності молодших школярів залежно від їхніх вікових особливостей;

· органічне введення в тканину пробного (тренувального) уроку мови (читання, розвитку зв’язного мовлення) каліграфічних хвилинок, словникової роботи, 5-хвилинок читання пошепки, динамічних пауз, фізкультхвилинок тощо;

· проведення в ході пробних (тренувальних) уроків навчально-мовних, лінгвістичних ігор з урахуванням вікових та мовленнєвих особливостей учнів задля посилення мотивації вивчення рідної мови;

· розробка та проведення виховних мовних заходів (мовні ранки, свята, тижні мови, бесіди про Україну, її мову та ін.);

· дотримання норм ведення учнівських зошитів з української мови (оформлення, додержання правил каліграфії, охайність, способи виправлення помилок, систематичність перевірки, критерії оцінювання).

5. Інформаційно-пояснювальні:

· ретельне повторення тих розділів мовознавства, вивчення яких припадає на період практики для поглиблення фахової ерудованості;

· розробка мовленнєвих ситуацій, лінгвістичних ігор;

· додаткове вивчення українознавчої, народознавчої літератури, добір кращих зразків творів українських дитячих письменників для дидактичного матеріалу;

· методично грамотне застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення);

· підвищення рівня власної комп’ютерної грамотності, формування умінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології на уроках мови (навчання грамоти, читання) та розвитку мовлення.

6. Комунікативно-стимуляційні:

· установлення різноманітних мовленнєвих контактів (учитель – клас, учитель – учень, учень – учень), підтримка гуманних взаємостосунків із молодшими школярами;

· формування власного професійного стилю спілкування з урахуванням виразності (мовленнєвої, мімічної, пластичної), правильності наукового мовлення;

· створення мовленнєвих ситуацій, застосування комунікативних ігор на уроках та в позаурочний час задля посилення мотивації опанування української мови;

· виокремлення комунікативних помилок учнів, їх класифікація, використання вербального способу виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, позамовні засоби тощо);

· застосування засобів запобігання інтерферентних помилок у мовленні учнів («хвилинки-переключення», прослуховування українських віршів, пісень, мотивація вивчення української мови та ін.);

· виявлення проблем у спілкуванні учнів, допомога в їх подоланні.

7. Аналітико-оцінні:

· аналіз ефективності кожного переглянутого чи проведеного уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

· оцінка результативності методів та прийомів навчання, дібраних та використаних у ході пробного (тренувального) уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

· підсумовування результатів застосування певних типів вправ, їх послідовності в ході уроку відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок, розроблених чи підготовлених наочних посібників, навчально-мовних ігор та ін.;

· аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

· висновок щодо правильності визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення.

8. Дослідницько-творчі:

· дослідження ставлення учнів до уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, виявлення можливостей підвищення мотивації та інтересу до опанування рідної мови;

· опрацювання додаткової методичної літератури, періодичних видань із проблем навчання тих розділів мовознавства в початковій школі, опанування яких припадає на період практики;

· виявлення прийомів підвищення лінгводидактичної компетенції вчителя, установлення власних пріоритетів;

· спостереження, аналіз й узагальнення позитивного досвіду учителів, інших студентів-практикантів задля переносу ефективних прийомів у власну практику;

· вивчення ефективності інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, аналіз їх результативності порівняно з традиційними;

· дослідження передових технологій навчання рідної мови за допомогою періодичної методичної преси, Інтернет-видань, педагогічних та лінгводидактичних сайтів тощо.