Мета курсової роботи полягає

Завданнякурсової роботи конкретизують мету. Студент окреслює коло питань, що будуть розглянуті в основній частині роботи. Чітко сформульовані конкретні завдання роботи допоможуть логічно викласти матеріал, їхформулюють у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., проаналізувати..., виявити..., тощо). Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи.

Об'єкт – підприємство або організація, обрані для вивчення і на базі даних яких виконується проект.

Предмет дослідження – проблема (коло проблем), що досліджується в роботі на прикладі об'єкта дослідження.

Методологічна база дослідження – основні методи та наукові підходи, за допомогою яких проводилось дослідження теми курсової роботи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Обґрунтування структури роботи − стисле пояснення логіки побудови курсової роботи.

 

Основну частину роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Останні поділяються на підрозділи й підпункти.

Основні розділи роботи: теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний. Усі розділи є логічно пов’язаними між собою.

У першому розділі курсової роботи аналізуються теоретичні погляди на досліджувану проблему, описуються теорії, принципи та класифікації.

Другий розділ роботи має бути присвячено аналізу стану проблеми на підприємстві або в регіоні. Аналіз проводиться на основі реальних статистичних даних підприємств або регіону.

Третій розділ роботи повинен містити пропозиції щодо удосконалення діяльності підприємств, вирішення конкретних проблем тощо.

Кожний розділ необхідно завершувати висновками, які являють собою тезисний виклад основних результатів дослідження. Це дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Детально розглянемо кожний з них.

Перший розділ, теоретичний (приблизно 15-17 сторінок) містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, в чому полягає подібність, а в чому − відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему, подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Існують декілька варіантів назви цього розділу:

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.......

Другий розділ, аналітичний, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи й певний методичний інструментарій. Рекомендаційний обсяг – 15-17 сторінок.

Аналітичний розділ повинен містити:

− опис, характеристику загальної діяльності об’єкта дослідження;

− діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження;

− ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках).

Джерелом інформації є планові й фактичні показники господарської діяльності, статистична й бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації. Результати діяльності підприємств туристичної індустрії повинні бути за 2-3 роки, включаючи фактичні дані поточного року.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Для опрацювання результатів діяльності підприємств туристичної індустрії, статистичних даних студент повинен використовувати новітні інформаційні технології та сучасну комп’ютерну техніку. При цьому можна використовувати як стандартні програми аналізу економічних та фінансових показників, так і розробити власну програму для трудомістких розрахунків.

Завданням третього, рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій і пропозицій з організаційно-технологічного проектування розвитку та діяльності підприємства на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків другого розділу.

У цій частині студент повинен сформувати системний погляд на курсову роботу, як на керовану зміну початкового стану будь-якої системи, пов’язану з витратами часу й коштів. Він пропонує ефективний інструмент розв’язання проблемної ситуації на підприємстві у формі інноваційного проекту, розглядаючи й аналізуючи ключові категорії курсової роботи: цілі; кінцеві продукти; суттєві параметри і характер впливу оточуючого середовища; необхідні ресурси; критерії позитивності результатів, ефективності їх досягнення й оцінки; можливі механізми й інструменти діяльності й управління, дає обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції з удосконалення діяльності об’єкта мають відповідати напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем і недоліків.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності й практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити 10-12 сторінок.

Висновки (обсягом 1-2 сторінки)є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Основна вимога до висновків − не повторювати зміст вступу, основної частини і не дублювати висновки, зроблені до розділів дослідження. В заключних висновках подається результат нового рівня узагальнення вивідного знання автора курсової роботи. У висновках не можуть даватися пропозиції, які не були розглянуті у третьому розділі.

Список використаних джерел містить використані джерела, на які є посилання в основній частині роботи. Список літератури має містити 25 позицій, з них лише 5 інтернет-ресурсів.

У додатках вміщують інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках.

Вимоги до додатків:
У додатках вміщують матеріал, який:
- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження.
- не може бути розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи його відтворення.
У додатки можуть бути включені:
- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.

На всі додатки повинні бути посилання у тексті курсової роботи, наприклад Методика розрахунку описана у Додатку А. Обсяг додатків не обмежується.

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Літературне оформлення

Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання й одним із багатьох чинників, на які зважає комісія, оцінюючи роботу під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота й репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури та додатки, на зовнішнє оформлення титульної сторінки.
Перш ніж подавати чернетку керівнику, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та главами, чи весь текст „працює” на головну ідею курсової роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність у її структурі та змісті.
Слід ретельно відредагувати кожне речення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які просто й чітко, коротко й доступно виражали б зміст викладених питань. Не варто послуговуватися складними синтаксичними конструкціями – вони часом слабо зв'язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо.
У курсовій роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова й вирази-штампи. Вести виклад слід від першої особи множини: „Ми спостерігаємо”, „Ми вважаємо”, „На нашу думку”. Слід уникати в тексті повторень слів чи словосполучень.
Наводячи в тексті прізвища вчених-дослідників, ініціали, як правило, ставлять перед прізвищем (Н.М. Кушнаренко, а не Кушнаренко Н.М., як це прийнято в списках літератури).
Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. До формулювань заголовків (назв) розділів (глав) і підрозділів (параграфів) курсової роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих, поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Основні правила викладу змісту курсової роботи:

Правило 1. Зміст роботи повинен відповідати темі.

Правило 2. Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів.

Правило 3. При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

- не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;

- не слід користуватись надто часто вживаними, мало інформаційними штампами;

- намагатися викладати думки просто і образно;

- абзаци не повинні складатися з одного речення.

Правило 4. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом.

Правило 5. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться в пасив, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

Правило 6. Пряме переписування в роботі матеріалів з літературних джерел є неприпустимим. Kожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших носіях) або у всесвітній мережі Інтернет думка має власника, а її несанкціоноване використання є крадіжкою чужої інтелектуальної власності. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату, не допускається до захисту, а її автору виставляється незадовільна оцінка.

Технічне оформлення

Матеріал курсової роботи слід оформляти у такій послідовності:
− титульна сторінка (як подано у додатку Б);
− зміст (як подано у додатку В);

− Перелік умовних позначень, скорочень і термінів (за необхідності);
− вступ;
− основна частина роботи;
− висновки та пропозиції;
− список використаних джерел (як подано у додатку Г);
− додатки.

 

Оформлення тексту

Встановлені наступні формати:

- аркуш формату А4;

- поля: зліва – 3 мм, справа – 1,5 мм, зверху та знизу –2 мм;

- шрифт Times New Roman;

- кегль шрифту 14;

- міжрядковий інтервал 1,5;

- aбзацний відступ повинен дорівнювати восьми знакам;

- важливе слово або речення в тексті роботи не підкреслювати, а виділяти курсивом;

- назви розділів слід починати з нової сторінки.

Заголовки структурних частин роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ (за необхідності), ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами жирним шрифтом і розміщують посередині рядка.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається. Відстань між заголовком та текстом роботи має дорівнювати одному інтервалу основного тексту.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї знаходиться тільки один рядок тексту. Остання сторінка розділу має бути заповнена текстом не менш ніж наполовину.

Скорочення слів у тексті не допускається, крім загальноприйнятих термінів (ЕОМ, АСУ, ДБН та ін.). Допускається використовувати скорочення вузькоспеціалізованих термінів у тому випадку, якщо їх загальна кількість дорівнює або більша 20 і кожний термін повторюється в тексті не менше 3-5 раз. У цьому випадку, при першому згадуванні терміну наводиться його повна назва і в дужках дається скорочений варіант, наприклад, життєвий цикл туристського продукту (ЖЦТП), а далі по тексту термін дається у скороченому варіанті, наприклад, "...технологічні основи формування і оптимізації ЖЦТП...".

Нумерація сторінок роботи

Всі сторінки роботи повинні мати суцільну нумерацію. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють, але включають до загальної нумерації сторінок роботи.

Номери сторінок ставлять у правому верхньому кутку сторінки арабськими цифрами без знака №.