Загальні вимоги до курсової роботи

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота має бути виконана творчо, на належному науковому теоретичному рівні. Виконуючи курсову роботу студент повинен показати вмінні самостійно аналізувати не тільки зміст нормативно-правових актів, а й спеціальну літературу з відповідного питання.

Результати дослідження оформлюються у вигляді стислого висновку та пропозицій. Якщо текст курсової роботи є звичайною компіляцією текстів з підручників, посібників, наукових статей, монографій, робота до захисту не допускається.

Розглядаючи ті чи інші питання студент має порівнювати підходи, які склалися з цього питання у різних авторів, роблячи посилання на ці праці і обов’язково висловлювати свою точку зору, аргументуючи її.

Тему курсової роботи студент обирає самостійно з наданого в методичних вказівках переліку.

 

 

Структура і зміст курсової роботи

 

Курсова робота повинна мати обсяг 30-40 сторінок і містити такі елементи:

1) Титульний аркуш. Оформлюється відповідно додатку А.

2) Рецензія. Оформлюється відповідно додатку Б.

2) Зміст. Оформлюється відповідно до додатку В.

3) Вступ (3-4 стор.)– Зразок оформлення наведено у Додатку Г.

У вступі потрібно відобразити:

- актуальність обраної теми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями;

- аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор;

- мета та завдання дослідження курсової роботи;

- об’єкт та предмет дослідження курсової роботи;

- коротка характеристика структури курсової роботи

4) Основна частина курсової роботи (до 30 стор.). Основна частина курсової роботи складається з розділів, які можуть поєднувати підрозділи. В цій частині проводиться історичний аналіз проблеми; подається теоретичний огляд літератури з проблеми, що досліджується в роботі; здійснюється висвітлення теоретичних основ; проводиться аналіз юридичної практики; викриваються вади чинного законодавства; надаються і обґрунтовуються пропозиції. Зразок оформлення розділів і підрозділів наведено у Додатку Д.

5) Висновки (3-5 стор.). У висновках наводяться основні результати, яких досягнуто студентом в процесі виконання курсової роботи. Зразок оформлення – Додаток Е.

6) Список використаних джерел. До списку включаються усі джерела, які використано студентом в процесі написання курсової роботи. Зразок оформлення списку використаних джерел та приклади оформлення бібліографічного опису наведені в Додатку Ж.

7) Додатки (необов’язково). В додатках розміщуються таблиці, схеми, проекти нормативних актів, розроблені студентом тощо.

 

Оформлення курсової роботи

 

Виклад змісту курсової роботи повинен бути чіткім, науковим і стислим. В ній послідовно, логічно та вичерпно розкривається тема та її окремі розділи.

Робота оформлюється на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) машинописним способом (за допомогою комп’ютерної техніки). Текст розміщується на сторінці, залишаючи поля таких розмірів: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам (1,27 см).

Кожен структурний елемент курсової роботи починається з нового аркуша. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, за потреби на пункти та підпункти.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера ставлять крапку а далі друкують заголовок розділу.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, за потреби на пункти та підпункти. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.1.2”.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: схема, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках: (рис. 3.1) або зворот типу: “...як це видно з рис. 3.1” або “...як це показано на рис. 3.1”.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються) розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту сторінки. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

 

Додатки

 

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ___” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

 

 

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. Правові основи фінансової діяльності місцевого самоврядування в Україні.

2. Державний фінансовий аудит: правові засади здійснення та напрямки вдосконалення.

3. Перевірка державних закупівель Державною фінансовою інспекцією: правові засади здійснення та напрямки вдосконалення.

4. Правові засади інспектування органами Державної фінансової інспекції.

5. Правова характеристика фондів Державного та місцевих бюджетів.

6. Правовий режим бюджетних та позабюджетних цільових фондів: порівняльна характеристика.

7. Правовий статус Рахункової палати України.

8. Правовий режим фондів державних та комунальних підприємств.

9. Фінансова дисципліна: поняття та фінансово-правові заходи її забезпечення.

10. Податковий контроль в Україні: характеристика правового регулювання та перспективи розвитку.

11. Фінансово-правовий статус суб’єктів господарювання.

12. Фінансово-правовий статус бюджетних установ.

13. Правове регулювання готівкового грошового обігу в Україні.

14. Правові засади організації безготівкового грошового обігу в Україні.

15. Міністерство фінансів України як суб’єкт фінансового права.

16. Правові засади казначейського обслуговування бюджетних коштів в Україні.

17. Проблеми та перспективи розвитку правовідносин виконання бюджету.

18. Проблеми та перспективи розвитку інституту бюджетного контролю.

19. Проблеми та перспективи розвитку інституту бюджетних запозичень.

20. Правові аспекти виконання Державного бюджету України за доходами.

21. Правові аспекти виконання Державного бюджету України за видатками.

22. Правові аспекти виконання місцевих бюджетів за доходами.

23. Правові засади формування та використання бюджету розвитку місцевого бюджету.

24. Правові аспекти виконання місцевих бюджетів за видатками.

25. Правове регулювання емісії та обігу державних боргових цінних паперів.

26. Правовий статус розпорядників бюджетних коштів.

27. Правові засади бюджетного фінансування бюджетного фінансування в Україні.

28. Фінансово-правове регулювання обов’язкового державного соціального страхування.

 

 

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Захист курсової роботи відбувається за умови допущення курсової роботи до захисту. Захист курсової роботи відбувається у порядку усного виступу студента, його відповіді на поставлені питання і оцінки курсової роботи.

У виступі студент повинен висвітлити актуальність теми, коротко розкрити зміст і структуру роботи, навести висновки і пропозиції по темі дослідження. Далі студенту можуть бути поставлені уточнюючі питання, відповіді на які повинні бути короткими, чіткими і по суті.

Робота оцінюється з урахуванням представлених рівня і якості курсової роботи, уміння студентом орієнтуватися в матеріалі, відповідати на уточнюючі запитання. Таким чином, попередня оцінка курсової роботи за умови успішного захисту виставляється як остаточна; у випадку, якщо студент у своїй доповіді та при відповідях на уточнюючі питання допускає помилки, остаточна оцінка може бути нижча за попередню. Якщо ж студент на захисті курсової роботи демонструє слабке володіння матеріалом курсової роботи і не може пояснити зроблених у роботі висновків, виставляється незадовільна оцінка за захист курсової роботи.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Зразок оформлення титульного аркушу курсової роботи

 

Сумський державний університет

 

Навчально-науковий інститут права

 

Кафедра цивільно-правових дисциплін та фінансового права

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни: Фінансове право

 

на тему: Правове регулювання неплатоспроможності банків в Україні

 

Студента 4 курсу групи ДП-21

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»

Петренко В.Н.

Керівник к.ю.н, доцент кафедри

Плотнікова М.В.

 

Національна шкала __________________

Кількість балів: ____Оцінка: ECTS ____

 

Члени комісії ___________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

м. Суми – 2016 рік

 

Додаток Б

Зразок рецензії на курсову роботу

 

Сумський державний університет

 

Навчально-науковий інститут права

 

Кафедра цивільно-правових дисциплін та фінансового права

 

 

РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

Студента Петренко В.Н.

Група _____ курс 4 навчально-наукового інституту права

 

Курсова робота з дисципліни “Фінансове право”

Тема: _____________________________________________________

 

Рецензент _________________________________________________

(прізвище, ініціали)

 

Зміст рецензії

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Оцінка за перевірку ____________________

 

Оцінка за захист ____________________

 

Додаток В

 

Зразок оформлення змісту курсової роботи

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ 6

1.1. Поняття на зміст інституту неплатоспроможності банків та відновлення платоспроможності 6

1.2. Принципи інституту неплатоспроможності банків 9

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ТИМЧАСОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ 12

2.1. Підстави призначення тимчасової адміністрації 12

2.2. Правові засади здійснення тимчасової адміністрації 17

ВСТУП

 

Актуальність теми. Ключову визначальну роль в економіці будь-якої держави відіграють банки. Вони акумулюють вільні фінансові ресурси юридичних та фізичних осіб і спрямовують їх у ті сфери, де відчувається потреба в них та які є найбільш привабливими з огляду на можливості отримання максимального прибутку із вкладених грошових коштів. Банки виконують досить важливу функцію здійснення безготівкових розрахунків, завдяки чому можливе виконання заснованих на договорах грошових зобов’язань, а також зобов’язань зі сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Зважаючи на це, відносини, що складаються в межах банківської системи, об’єктивно потребують злагодженого механізму правового регулювання, покликаного враховувати та збалансувати як приватний, так і публічний інтерес, що є умовою фінансового благополуччя суб’єктів господарювання та вкладників – фізичних осіб. Такий правовий механізм на сьогодні закладений в нормах Закону України “Про банки і банківську діяльність” та інших актах банківського законодавства.

В умовах ринкової економіки, де визначальним є фактор ризику існує ймовірність внаслідок різних причин погіршення фінансового становища банку, виникнення фінансової кризи і виникнення ознак його неплатоспроможності. Внаслідок цього банк стає неспроможним виконати свої грошові зобов’язання перед клієнтами банку, його кредиторами, а також податкові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати інших обов’язкових платежів. Такі банки потребують застосування комплексу заходів щодо відновлення їх платоспроможності.

Неодмінною умовою оздоровлення фінансової системи є відновлення платоспроможності фінансово-кредитних та банківських установ. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість інших суб’єктів господарювання, основної маси платників податків, а отже, оздоровити фінансову систему держави.

Відносини відновлення неплатоспроможності банків регулюються законами (Закон України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України та інші), а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Аналіз основних досліджень і публікацій. За своєю правовою природою правовідносини щодо відновлення платоспроможності банків є досить складними і тому потребують наукових досліджень. Але станом на сьогодення такі дослідження не проводилися, але окремі питання неплатоспроможності банків та відновлення їх платоспроможності розглядалися в працях В.І. Міщенка, О.П. Орлюк, В.С. Стельмаха, О.О. Терещенка, Г.А. Тосуняна, В.Д. Чернадчука та інших. Окремі аспекти на рівні нормативного викладення розглядаються в підручниках та навчальних посібниках з банківського права.

Мета і завдання роботи. Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства та юридичної літератури розглянути окремі важливі, на думку автора, аспекти відновлення платоспроможності для застосування отриманих результатів у практичній діяльності. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- проаналізувати законодавство та нормативно-правові акти, що регулюють відновлення платоспроможності банків;

- виявити причини виникнення неплатоспроможності банків;

- проаналізувати основні поняття та категорії інституту неплатоспроможності банків;

- виявити вади та недоліки правового регулювання відносин неплатоспроможності;

- розглянути способи відновлення платоспроможності банків;

- визначити напрями вдосконалення правового регулювання відновлення платоспроможності банків.

Об’єктом курсової роботи є правовідносини неплатоспроможності банків, а також відновлювальні (реабілітаційні) правовідносини, тобто правовідносин, що виникають в процесі відновлення платоспроможності банків.

Предметом курсової роботи є нормативно-правові акти та наукові юридичні джерела, в яких розглянуто питання відновлення платоспроможності банків, а також практика застосування банківського законодавства.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, які поєднують шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (всього 40, з них: нормативно-правових актів – 15, наукових джерел – 25).

 

Додаток Д

ВИСНОВКИ

 

 

В курсовій роботі проаналізовано закони, що регулюють правовідносини з відновлення платоспроможності банків, нормативно-правові акти Національного банку України з цих питань, а також наукові юридичні джерела, в яких розглянуто ті чи інші аспекти правового регулювання відновлення платоспроможності банків, розглянуто чинники, що погіршують фінансове становище банків, виявлені вади та недоліки правового регулювання правовідносин з відновлення платоспроможності банків та визначені напрями подальшого вдосконалення законодавства. Це надало можливість досягти поставленої мети та вирішити поставлені завдання. Основні результати курсової роботи можна сформулювати наступними положеннями.

1. Інститут неплатоспроможності банків є взаємопов’язаною та взаємозумовленою сукупність правових субінститутів та норм, що забезпечують цілісне самостійне регулювання суспільних відносин, які складають єдину групу і пов’язані із застосуванням заходів щодо попередження неплатоспроможності банків, а також відносин, пов’язаних із неспроможністю банків. Вказана сукупність субінститутів та норм відтворює у своєму змісті особливу правову конструкцію, специфічні загальні положення та принципи, що знайшло свій зовнішній прояв у відокремленні цих норм всередині галузі банківського законодавства у вигляді окремих глав Закону України “Про банки та банківську діяльність” та нормативно-правових актів НБУ.

2. Відновлення платоспроможності банку – це система заходів, що здійснюються в межах процедури визнання банку неплатоспроможним або поза межами цієї процедури з метою попередження або усунення визнання банку неплатоспроможним та його ліквідації, спрямована на фінансове оздоровлення банку, …………………………………………

 

Додаток Ж

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Два пусті рядки: розмір шрифту – 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5

1. Демин В. Н. Принцип как форма научного познания / В. Н. Демин; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Ин-т повышения квалификации преподавателей обществ. наук, Кафедра философии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 44 с.

2. Пилипенко А. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади: питання теорії / А. Пилипенко // Право України. – 2004. – № 2. – С. 26–31.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота має бути виконана творчо, на належному науковому теоретичному рівні. Виконуючи курсову роботу студент повинен показати вмінні самостійно аналізувати не тільки зміст нормативно-правових актів, а й спеціальну літературу з відповідного питання.

Результати дослідження оформлюються у вигляді стислого висновку та пропозицій. Якщо текст курсової роботи є звичайною компіляцією текстів з підручників, посібників, наукових статей, монографій, робота до захисту не допускається.

Розглядаючи ті чи інші питання студент має порівнювати підходи, які склалися з цього питання у різних авторів, роблячи посилання на ці праці і обов’язково висловлювати свою точку зору, аргументуючи її.

Тему курсової роботи студент обирає самостійно з наданого в методичних вказівках переліку.