Антигени, їх властивості та хімічна природа

Антигени, їх загальна характеристика. Хімічна природа антигенів.

Будова молекули антигену. Повні і неповні антигени. Гаптени. Ад’юванти.

Антигенність, чужорідність, специфічність та імуногенність. Вплив фізичних та хімічних факторів на антигенність.

Класифікація антигенів.

Література

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 110-141.

Медуницын Н.В. Где находится иммунологическая память? Роль антигена в поддержании иммунологической памяти // Иммунология. – 2001. - № 6. – С. 19-24.

Контрольні запитання

1. Що таке антигени?

2. Як поділяють антигени за хімічною природою?

3. Яка будова антигена? Яка роль носія та детермінантної групи?

4. Що таке повні і неповні антигени?

5. Дайте визначення поняттям, які характеризують антиген: антигенність, чужорідність, специфічність та імуногенність.

6. Від чого залежить антигенність речовин?

7. Як поділяють антигени залежно від їхніх функцій?

8. Охарактеризуйте неповні антигени (визначення, особливості структури та характерні властивості).

9. Хто розробив метод отримання кон᾿югованих антигенів?

10. Що таке гетероантигени?

11. Що таке ад᾿юванти та який механізм їхньої дії? Що таке депо антигена?

Антигени еритроцитів та лейкоцитів

Еритроцитарні фактори людини, які визначають реакцією антиген-антитіло. Відкриття груп крові. Роботи К. Ландштейнера та О.Вінера. Генетичні системи еритроцитарних антигенів. Системи еритроцитарних антигенів: АВО, Rh, MN та ін. Структура речовин А, В, Н. Методи визначення груп крові.

Лейкоцитарні та тромбоцитарні антигени. Антигени гістосумісності. Головний комплекс гістосумісності, генетична структура. Номенклатура алельних специфічностей, що складають HLA-систему. Основні фізіологічні функції системи HLA. Розподіл антигенів HLA в людських расах.

Сироваткові групи крові.

Значення алогенних систем антигенів при переливанні крові та її компонентів.

Імунна реактивність і групи крові. Генозалежні захворювання.

Література

Гематологія та трансфузіологія / Під ред. Гайдукової С.М. – К.: ВПЦ “Три крапки”, 2001. – С. 534-611.

Донсков С.И., Мороков В.А. Группы крови человека. Руководство по иммуносерологии. – Изд-во: Скороходов В. А., рік 1016 с.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 177-194.

Кишкун А. А. Иммунологические исследования и методы диагностики инфекционных заболеваний в клинической практике. – М.: ООО “Медицинское информационное агентство”, 2009. – С. 149-178.

Петров Р.В., Хаитов Р.М. Иммуногены и вакцины нового поколения. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 77-124.

Прокоп О., Гёлер В. Группы крови человека. – М.: Медицина, 1991. – 512 с.

Хаитов Р.М., Алексеев Л.П. Физиологическая роль главного комплекса гистосовместимости человека // Иммунология. – 2001. - № 3. – С. 4-11.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте основні різновиди антигенів, виявлені на еритроцитах людини: гетерофільні, неспецифічні (видові), специфічні (групові).

2. Яка хімічна природа антигенів системи АВО? Які речовини є детермінантами специфічності антигенів А та В?

3. За яких умов Rh-антиген може бути причиною імунного конфлікту під час вагітності?

4. Яке практичне значення еритроцитарних антигенів?

5. Які ускладнення виникають при переливанні несумісної крові?

6. Що таке головний комплекс гістосумісності?

7. Назвіть функції головного комплексу гістосумісності.

8. Охарактеризуйте будову молекул МНС І та ІІ класів.

9. Перелічіть функції антигенів гістосумісності класів І та ІІ.

10. Яка роль антигенів гістосумісності в реакціях трансплантаційного імунітету?

11. Який зв᾿язок між лейкоцитарними антигенами та імунною реактивністю? Що таке гени імунної відповіді?

Антигени збудників інфекційних хвороб

Клітинні та позаклітинні антигени мікроорганізмів, їх хімічна природа.

Антигени бактерій, їх хімічна природа та властивості. Антигени стафілококів, стрептококів, мікоплазм, рикетсій, хламідій.

Антигени вірусів. Антигенна будова вірусів грипу, гепатитів В та С.

Антигени плісеневих грибів. Токсини плісеневих грибів та мікотоксикози.

Література

Воробьев А.А., Борисова Е.В., Борисов В.А. Липополисахариды грамотрицательных вирулентных бактерий и их роль в инфекции и иммунитете // Вестн. Рос. АМН. – 1997. - № 3. – С. 10-13.

Гематологія та трансфузіологія / Під ред. Гайдукової С.М. – К.: ВПЦ “Три крапки”, 2001. – С. 612-659.

Головчак Н. Структура та вплив мікотоксинів на живі організми // Вісник Львівського університету. – 2007. – Вип. 43. – С. 33-47.

Жибурд Е.Б., Касянова А.Д., Возилкин О.В. Новые вирусные гемотрансмиссивные инфекции // Новое в трансфузиологии. – 2000. - № 25. – С. 85-92.

Ильина Е.Н., Фомина Е.Е., Артемов Е.К. и др. Хронические вирусные заболевания печени / Методическое пособие для врачей. 2-е издание. – М., 2002. – С. 15-16.

Инфекционные болезни у детей / Под ред. В.Н.Тимченко. – СПб.: СпецЛит, 2008. – 607 с.

Інфекційні хвороби в дітей: підручник / С.О.Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа; за ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ “Медицина”. – 2010. – 392 с.

Козинец Г.И., Высоцкий В.В., Погорелов В.М., Еровиченков А.А., Малов В.А. Кровь и инфекция. – М.: Триада-фарм, 2001. – С. 375-395.

Коморовський Р.Р., Сніцаренко С.В. Лікування хронічних вірусних гепатитів: сучасний стан і перспектива // Інфекційні хвороби. – 1998. - № 2. – С. 40-45.

Кузин С.Н., Садикова Н.В., Суслов А.П., Эльгорт Д.А., Гольцов В.А., Борисова О.В., Кузина Л.Е., Николаев В.Л., Малышев Н.А., Зверев В.В. Оценка системы контроля качества детекции НВsAg в сети скрининговых лабораторий // Журн. Микробиол. – 2002. - № 3. – С. 52-56.

Медленные инфекции (монография) / Е.С.Белозеров, Ю.И.Буланьков, Е.А.Иоанниди – Элиста: ЗАОр НПП “Джангар”, 2009. – С. 145-202; 213-276.

Секачева М.И. Роль бактериальных токсинов и инвазивных бактерій в патогенезе болезней желудочно-кишечного тракта // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. – 2000. - № 5. – С. 16-21.

Супотницкий М.В. Микроорганизмы, токсины и эпидемии. – М.: Медицина, 2000. – 376 с.

Тутельян В.А. Микотоксины (медицинские и биологические аспекты). – М.: Медицина, 1985. – 320 с.

Холодна Л.С. Основний фактор патогенності стафілококів – білок А. Продукція та властивості // Біополімери і клітина. – 1999. – Т. 15, № 4. – С. 275-279.

Холодна Л.С. Синтез та фізико-хімічна характеристика поверхневого сома тичного антигену стафілококів – білка А // Вісник Київського університету. – 2000. – Вип. 29. – С. 62-64.

Blum H.E. Hepatitis viruses: genetic variants and clinical significance // Int. J. Clin. Lab. Res. – 1997. - № 27. – P. 213-224.

Контрольні запитання

1. Які особливості будови бактерій?

2. Що таке клітинні антигени бактерій? Які фізико-хімічні особливості соматичних, джгутикових, капсульних антигенів?

3. Яка роль капсул у захисті бактерій від фагоцитозу?

4. Що таке позаклітинні антигени бактерій? Порівняйте екзо- та ендотоксини (хімічна природа, механізм дії, токсичність, специфічність дії).

5. Що таке “розрізані” токсини?

6. Як класифікують екзотоксини за механізмом дії?

7. Чим зумовлений пірогенний ефект ендотоксинів?

8. Охарактеризуйте антигенну будову стафілококів, стрептококів, рикетсій, хламідій. Які токсини та ферменти вони утворюють?

9. Які особливості будови вірусів? Яка хімічна природа антигенів простих та складних вірусів?

10. Які позаклітинні антигени вірусів вам відомі?

11. Охарактеризуйте антигенну будову вірусів гепатиту В, С, грипу.

Імунна система організму. Її структура та функції

Будова лімфатичних судин та особливості циркуляції лімфи. Органи і тканини імунної системи.

Первинні лімфоїдні органи: тимус, кістковий мозок, Фабрицієва сумка, печінка, їх будова та функції. Неонатальна тимектомія, її наслідки.

Вторинні лімфоїдні органи і тканини. Інкапсульовані вторинні лімфоїдні органи: селезінка, лімфатичні вузли, їх будова та функції. Лімфоїдна тканина слизових оболонок: групові лімфоїдні фолікули, або пейєрові бляшки, червоподібний відросток, піднебінні мигдалики. Дифузна лімфоїдна тканина, асоційована зі шкірою та слизовими.

Порівняльна характеристика первинних та вторинних лімфоїдних органів. Інволюція органів імунітету.

Література

Абелев Г.И. Основы иммунитета // Соросовский образовательный журнал. – 1996. – № 5. – С. 4-10.

Галактионов В.Г. Как работает иммунная система // Соросовский образовательный журнал. – 1997. – № 12. – С. 2-9.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 18-65.

Петров Р.В., Хаитов Р.М. Иммуногены и вакцины нового поколения. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 56-76.

Проценко Т.В. Кожа как орган иммунной системы //Дерматол. и венерол.- 1996. - № 2. - С.18-20.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 90-107.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 44-58.

Boss J. The scin as an organ of immunity // Clin. And exp. Immunol. – 1997. – Vol. 107, N 1. – P. 3-5.

Контрольні запитання

1. Назвіть органи імунної системи.

2. Хто досліджував роль тимусу в імунітеті?

3. Охарактеризуйте функції первинних органів імунітету.

4. Охарактеризуйте функції вторинних органів імунітету.

5. Яким органам імунітету притаманний лімфоепітеліальний симбіоз?

6. Перелічіть імунокомпетентні клітини печінки.

7. Які функції в імунітеті виконують лімфатичні вузли?

8. Поясніть зв᾿язок між селезінкою та видовим імунітетом. Які наслідки спленектомії?

9. Які причини та наслідки інволюції тимусу? Чому тимус називають “біологічним годинником”?

10. Чому шкіру вважають імунним органом?

11. Як здійснюється зв᾿язок між первинними та вторинними органами імунної системи?