Алергія та алергічні захворювання

Поняття алергії, розвиток алергології. Типи гіперчутливості. Класифікація Джелла і Кумбса.

Гіперчутливість негайного типу (ГНТ). Класифікація та природа алергенів. Алергени побутові, інсектні, мікробні, пилові, епідермальні, фармакологічні, харчові, промислові, пилкові.

Участь антитіл та цитокінів в ініціації алергічних реакцій ГНТ. Медіатори алергічних реакцій та їх роль в розвитку імунопатологічних процесів у тканинах організму. Роль в розвитку алергічних реакцій різних клітин організму: тучних клітин, еозинофілів, нейтрофілів, тромбоцитів.

Класифікація алергічних реакцій.

Фактори, які визначають розвиток алергії. Генетика алергічних реакцій у людини. Вплив факторів навколишнього середовища на ріст алергічних захворювань. Гіпотеза алергічного прориву.

Гіперчутливість сповільненого типу (ГСТ). Загальний механізм розвитку. Роль Т-клітин та медіаторів в реакції ГСТ.

Методи діагностики та принципи лікування алергічних захворювань. Десенсибілізація.

Література

Алексеева Л. Г., Свирщевская Е. В. Новые направления в иммунотерапии аллергических заболеваний // Иммунология. – 2007. - № 3. – С. 310-315.

Бандрівська А. З., Мартин М. Б. Імунотерапія при алергічних захворюваннях // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1998. - № 3. – С. 20-31.

Гусев Е.И., Бойко А.Н., Салмаси Ж.М. Аллергия и иммунопатология (иммунные механизмы формирования, принципы терапии). – М., 1999. – С. 226-239.

Гущин И.С. О физиологическом смысле аллергической реакции // Иммунология. – 2001. - № 3. – С. 16-18.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 485-503.

Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Р.М.Хаитова. – М.: Медпрессинформ, 2002. – 624 с.

Лусс Л.В. Аллергия – болезнь цивилизации: эпидемиология, факторы риска, этиология, классификация, механизмы развития // Consilium medicum. – 2002. – Т. 2, № 2. – 20 с.

Медуницын Н.В. Цитокины и алергия // Иммунология. – 1999. - № 5. – С. 5-9.

Просекова Е.В., Деркач В.В., Шестовская Т.Н., Нетесова С.Ю., Иванова Ю.В. Аллергические заболевания у детей: особенности цитокинового и иммунного статуса // Иммунология. – 2007. - № 3. – С. 157-161.

Пухлик Б.М. Аллергия и как ей противостоять. – Донецк, 2009. – 96 с.

Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия – актуальная проблема здравоохранения // Імунологія та алергологія. – 2003. - № 3. – С. 6-9.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 212-233.

Регеда М.С. Бронхіальна астма. Монографія. – Львів: В-во “Сполом”, 2005. – 136 с.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 417-487.

Ткаченко Ю.Я. Медицинские аспекты применения ультрафиолетового облучения крови // Лікарська справа. – 1996. - № 5-6. – С. 36-39.

Контрольні запитання

1. Що спільного та відмінного в імунних та алергічних реакціях?

2. Що таке алерген? Охарактеризуйте різні типи алергенів.

3. З чим пов᾿язане постійне зростання алергічних захворювань серед населення?

4. Які типи гіперчутливості ви знаєте? Що таке гіперчутливість негайного та сповільненого типів?

5. Яка роль імуноглобулінів класу Е у ровитку алергії?

6. Які медіатори беруть участь у розвитку алергічних реакцій?

7. Охарактеризуйте особливості реакцій гіперчутливості І, ІІ, ІІІ, IV типів.

8. Що таке лікарська алергія?

9. Які цитокіни беруть участь у розвитку алергічних реакцій?

10. Що таке десенсибілізація?

Імунодефіцитні стани

Імунодефіцити, їх класифікація та прояви.

Первинні імунодефіцити, їхня класифікація та характеристика. Недостатність гуморальних імунних реакцій (система В-лімфоцитів): зчеплена з Х-хромосомою агамаглобулінемія Брутона, селективний імунодефіцит Ig A, імунодефіцит з підвищеним рівнем Ig М. Недостатність клітинних імунних реакцій (система Т-лімфоцитів): зчеплений з Х-хромосомою гіпер-Ig М-синдром, синдром Ді-Джорджі. Комбінована недостатність функцій Т- і В-лімфоцитів: тяжкий комбінований імунодефіцит з ретикулярною дисгенезією, синдром “оголених лімфоцитів”, тяжкий комбінований імунодефіцит, зумовлений дефектом аденозиндезамінази. Дефекти системи комплементу та фагоцитів. Імунодефіцити, асоційовані з іншими спадковими хворобами.

Вторинна (набута) недостатність імунної системи, причини її розвитку. Вплив факторів зовнішнього середовища на виникнення набутих імунодефіцитів. СНІД та імунна система. Диференційна діагностика вторинної імунної недостатності від первинної.

Методи діагностики та лікування імунодефіцитних станів. Генна терапія дефектів імунної системи. Трансплантація імунокомпетентних клітин як метод відновлення функцій системи імунітету.

Література

Доан С.І. ВІЛ-інфекція як вищий прояв еволюції паразитизму // Профілактична медицина. – 2010. - № 4. – С. 7-9.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 521-536.

Козинец Г.И., Высоцкий В.В., Погорелов В.М., Еровиченков А.А., Малов В.А. Кровь и инфекция. – М.: Триада-фарм, 2001. – С. 456.

Кондратенко И.В., Ярилин А.А., Хахалин Л.Н. Интерлейкин-2 и его роль в развитии иммунодефицитов и других иммунопатологических состояний // Иммунология. – 1992. - № 1. – С. 6-9.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 194-211.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 393-416.

Циганок Л., Возниця Я. Актуальні проблеми первинних імунодефіцитів у дитячому віці // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1996. – Вип. 1, № 1. – С. 64-75.

Контрольні запитання

1. Які ознаки свідчать про наявність імунодефіциту у пацієнта?

2. Що таке специфічні і неспецифічні, вроджені і набуті імунодефіцити?

3. За якими принципами класифікують імунодефіцити?

4. За якими ознаками можна виділити гуморальні, клітинні та комбіновані імунодефіцити?

5. Чому хронічний гранульоматоз називають хворобою парадоксів?

6. Які причини виникнення набутих імунодефіцитів?

7. Які лікарські препарати можуть призводити до виникнення набутих імунодефіцитів?

8. Які ланки імунної системи уражаються при СНІДі?

9. Які підходи використовують для терапії імунодефіцитів?

Аутоімунні захворювання. Імунна відповідь при старінні

Аутоімунні процеси. Сучасні уявлення про патогенез. Аутоантигени. Аутоантитіла. Природа та функції нормальних аутоантитіл. Аутоантитіла при патологіях. Механізми включення аутоімунних процесів.

Спектр аутоімунних захворювань (АІЗ). Аутоімунна гемолітична анемія. Ревматоїдний артрит. Міастенія гравіс. Колагенози. Системний червоний вовчак. Роль спадковості у розвитку аутоімунних захворювань.

Діагностика та загальні принципи терапії аутоімунних захворювань.

Дослідження Уолфорда, Мейкінодана, Бернета в області геронтології. Основні положення імунологічної теорії старіння.

Імуногенетичні аспекти старіння. Структурні зміни лімфоїдних органів. Причини і механізми порушення імунітету в старості. Гуморальний імунітет при старінні. Клітинний імунітет при старінні. Система макрофагів при старінні. Аутоімунні процеси і старіння.

Шляхи контролю та відновлення імунітету при старінні.

Література

Ванівська О. Імунопатологічні зміни при ревматичному ураженні серця // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1998. - № 3. – С. 58-63.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 504-520.

Кишкун А. А. Иммунологические исследования и методы диагностики инфекционных заболеваний в клинической практике. – М.: ООО “Медицинское информационное агентство”, 2009. – С. 192-222; 238-301.

Клиническая ревматология (руководство для врачей) / под ред. И.В.Мазурова. – СПб: ООО “Издательство ФОЛИАНТ, 2005. – 520 с.

Коваленко В.М., Шуба Н.М., Проценко Г.О. Актуальні питання діагностики та лікування ревматичних хвороб за підсумками роботи ІІІ Національного конгресу ревматологів України (23-26 жовтня 2001 р., Дніпропетровськ) // Укр.ревматол.журн. – 2002. - № 1 (7). – С. 3-12.

Лила А.М., Новик А.А. Роль иммунологических нарушений в патогенезе ревматических болезней / Иммунодефицитные состояния / Под ред. проф. В.С.Смирнова и проф. И.С.Фрейдлин. – Спб: “ФОЛИАНТ”, 2000. – С.96.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 269-296.

Ревматизм. Ревмокардит. Лікування ревматизму // Архів клін.медицини. – 2004. - № 1. – С. 7-13.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 508-526.

Федонюк Л.Я. Сучасні погляди на морфогенез ревматичної хвороби серця // Клін.анатомія та операт.хірургія. – 2005. - № 3. – С. 18-22.

Чоп᾿як В. Сучасні напрямки в лікуванні аутоімунних хвороб (огляд) Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1996. – Вип. 1, № 1. – С. 82-90.

Семенков В.Ф., Карандашов В.И., Ковальчук Л.В. Иммуногеронтология. – М.: Медицина, 2005. - 208 с.

Контрольні запитання

1. До якого класу імуноглобулінів належать нормальні аутоантитіла? Які функції в організмі вони виконують?

2. Які імунні механізми беруть участь у реалізації аутоагресії?

3. Які можливі механізми індукування аутоімунних процесів?

4. Що таке “парадокс імунітету – чуже у своєму”?

5. Які органи називають імунологічно забар᾿єрованими?

6. Яку роль відіграють генетичні фактори у розвитку аутоагресії?

7. Які фактори інфекційного та неінфекційного походження можуть спричинити виникнення АІЗ?

8. Наведіть приклади органоспецифічних АІЗ.

9. Які аутоімунні захворювання належать до органонеспецифічних? Що виступає у ролі органів-мішеней?

10. Що таке колагенози?

11. Охарактеризуйте загальні принципи діагностики аутоімунних захворювань.

12. Що таке старість та старіння?

13. Який зв᾿язок між реактивністю імунної системи та смертністю?

14. Який імунний орган називають біологічним годинником?

15. Чим можна пояснити різну тривалість життя чоловіка та жінки?

16. Які фактори, на думку медиків, впливають на тривалість життя людини?

17. Перелічіть основні положення імунологічної теорії старіння.

18. Які зміни спостерігаються в Т-системі імунітету з віком?

19. У чому парадоксальність змін гуморального специфічного імунітету з віком?

20. Які структурні зміни лімфоїдних органів у старості?

21. Чи зазнають з віком змін фактори неспецифічної резистентності?

Імунологія пухлин

Імунологічні механізми виникнення пухлин. Типи новоутворень. Антигени злоякісних клітин. Антигенна “мімікрія” ракових клітин. Метаболічні аспекти онкологічних захворювань. Ракова кахексія. Ектопічна гормональна секреція.

Метастазування злоякісних пухлин. Молекули адгезії у формуванні пухлинного мікрооточення та метастазуванні.

Протипухлинний імунітет. Гуморальні та клітинні фактори у протираковому рості. Феномен імунологічного підсилення раку.

Імунодіагностика та імунотерапія пухлин. Інтерферон, його роль в протипухлинному рості.Аутовакцинація. Фотодинамічна терапія пухлин.

Гіпотези виникнення ракових клітин.

Література

Абелев Г.И. Что такое опухоль // Соросовский образовательный журнал. – 1997. – № 10. – С. 85-90.

Бутенко З.А. Гены и опухолевый рост // Лікування та діагностика. – 1999. - № 1. – С. 6-8.

Володько Н.А. Метастазування злоякісних пухлин: роль факторів пухлинного мікрооточення. – Львів: “Медицина світу”, 2002. – 200 с.

Галицкий В.А. Канцерогенез и механизмы внутриклеточной передачи сигнала // Вопр. Онкологии. – 2003. - № 3. – С. 278-293.

Галич И.П., Евтушенко Н.В. Изменение гликозилирования при онкогенезе и развитии других патологических процессов // Онкология. – 2003. - № 1. – С. 4-9.

Гамалея Н.Ф., Куценок В.В. Фотодинамическая терапия – эффективный метод лечения больных со злокачественными опухолями // Doctor. – 2003. - № 4. – С. 28-31.

Георгиев Г.П. Как нормальная клетка превращается в раковую // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 4. – С. 17-22.

Георгиев Г.П. Молекулярно-генетические механизмы прогрессии опухолей // Соросовский образовательный журнал. – 2000. – Т. 6, № 11. – С. 2-7.

Глузман Д.Ф., Абраменко И.В., Скляренко Л.М., Писнячевская Г.В. Иммуноцитохимическая диагностика злокачественных экссудатов. – К.: Наукова думка, 1993. – 173 с.

Головизин М.В. Вмешательство раковых клеток в процессы созревания и селекции Т-лимфоцитов как фактор опухолевой прогрессии // Иммунология. – 2001. - № 6. – С. 4-9.

Гриневич Ю.А., Фильчаков Ф.В. Адоптивная иммунотерапия и ее влияние на эффективность лечения больных онкологического профиля // Онкология. – 2003. - № 2. – С. 90-94.

Зеленин К.Н. Возникновение и развитие химиотерапии // Соросовский образовательный журнал. – 2001. – Т. 7, № 5. – С. 23-28. рак

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 443-460.

Куценок В.В., Гамалея Н.Ф. Фотодинамическая терапия злокачественных опухолей // Онкология. – 2003. – Т.5, № 1. – С. 69-71.

Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия / пер. С англ.. – М.-СПб.: Изд-во БИНОМ, 2000. – С. 309-322.

Онкологія: підручник // В.В.Севідов, Н.М.Касевич; за ред. проф. В.П.Баштана. – К.: ВСВ “Медицина”, 2011. – 232 с.

Попова Н.А. Иммунитет против опухолей. Миф или реальность? // Соросовский образовательный журнал. – 2001. – Т. 7, № 3. – С. 12-17.

Попова Н.А. Модели экспериментальной онкологии // Соросовский образовательный журнал. – 2000. – Т. 6, № 8. – С. 33-38.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 253-268.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 376-392.

Ялкут С.И. Профилактика опухолей. – М.: “Книга-плюс”, 2006. – 456 с.

Контрольні запитання

1. Які причини виникнення пухлин?

2. Яка відмінність між нормальною та раковою клітинами?

3. Чим відрізняється злоякісна пухлина від доброякісної?

4. Які ви знаєте антигени пухлин?

5. У чому проявляється антигенна “мімікрія” ракових клітин?

6. Які особливості метаболізму пухлини?

7. Що таке метастаз?

8. Які ланки природного та адаптивного імунітету беруть участь у знищенні пухлинних клітин?

9. Що таке феномен підсилення раку? Яка роль неповних антитіл у пухлинній прогресії?

10. Перелічіть теорії виникнення пухлин.

11. Хто у світі та в Україні займався проблемами злоякісних захворювань?

12. Чому у ХХІ ст. спостерігається зростання випадків та омолодження злоякісних захворювань?

Трансплантаційна імунологія

Трансплантаційні антигени. Види трансплантації. Транслантаційний бар’єр. Закони трансплантації.

Реакція господар проти трансплантата (РГПТ). Імунологічні механізми відторгнення трансплантатів. Типи відторгнення: надгостре, гостре, прискорене, хронічне. Роль Т-лімфоцитів у відторгненні трансплантатів.

Реакція трансплантат проти господаря (РТПГ). Умови відтворення РТПГ.

Подолання трансплантаційного імунітету. Методи визначення антигенної сумісності донора та реципієнта. Методи пригнічення імунної реакції. Засоби імунодепресивної терапії. Методи оцінки імунної реактивності реципієнта.

Трансплантація органів та клітин у клініці.

Література

Абдулкадыров К.М., Романенко Н.А., Старков Н.Н. Получение и клиническое применение периферических гемопоэтических стволових клеток из пуповинной крови // Вопросы онкологии. – 2000. – Т. 46. – С. 513-520.

Баран Е., Дріянська В., Калініна Н. та ін. Розробка індивідуальних підходів до прогнозування та лікування кризи відторгнення ниркового алотрансплантата // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1996. – Вип. 1, № 1. – С. 92-93.

Грищенко В.И. Проблема стволовых клеток: фундаментальные и прикладные аспекты // Журнал АМН України. – 2004. - Т. 10, № 2. – С. 253-258.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 461-484.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 234-252.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 488-507.

Стрижаков А.Н., Мхеидзе Д.М., Тимохина Е.В., Гришина В.В. Пуповинная кровь – источник стволовых клеток // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2003. – Т.2, № 4. – С. 33-37.

Контрольні запитання

1. Що таке трансплантаційні антигени і де вони розміщені?

2. Назвіть види трансплантації.

3. Які імунологічні фактори та механізми надгострого, гострого, прискореного, хронічного відторгнення?

4. Перелічіть умови відтворення РТПГ.

5. Яка роль цитокінів у реакціях відторгнення трансплантата?

6. Які методи використовують з метою оцінки ступеню HLA-сумісності донора та реципієнта?

7. У чому полягає імунологічний моніторинг реципієнта після трансплантації?

8. Які імуносупресивні препарати використовують для пригнічення трансплантаційного імунітету? Які можливі наслідки їх тривалого застосування?

9. Що таке активне підсилення виживання трансплантата? пасивне підсилення виживання трансплантата?