Генез та кооперування клітин при імунній відповіді

Стовбурові клітини кісткового мозку. Утворення і локалізація в онтогенезі. Властивості плюрипотентних стовбурових клітин. Здатність до проліферації, диференціювання, саморегуляції та самопідтримання.

Загальна схема гематопоезу. Властивості та функції клітин імунної системи. Мієлоїдні клітини: гранулоцити (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли), моноцити, макрофаги. Лімфоїдні клітини: Т- і В-лімфоцити, NK-клітини.

Загальна характеристика лімфоцитів. Основні популяції лімфоцитів. Циркуляція стовбурових клітин та лімфоцитів в організмі.

Антигеннезалежне диференціювання Т-лімфоцитів. Етапи диференціювання лімфоцитів у тимусі. Зміни експресії поверхневих маркерів в процесі дозрівання Т-лімфоцитів. Роль мікрооточення тимусу в диференціюванні Т-лімфоцитів. Поняття лімфоепітеліального симбіозу. Індукція толерантності до власних антигенів.

Міграція наївних Т-лімфоцитів з тимусу і їх посттимічне диференціювання. Розселення Т-лімфоцитів у периферичних органах імунітету.

Антигензв᾿язувальний рецепторний комплекс Т-лімфоцитів. Особливості розпізнавання антигена Т-клітинним рецептором (ТКР).

Субпопуляції Т-лімфоцитів. Імунофенотиповий та цитокіновий профіль Т-хелперів, цитотоксичних Т-лімфоцитів, регуляторних Т-клітин. Особливості утворення та функції Тх1 та Тх2 клітин. Відмінності в активації Т-цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів. Роль антигенів МНС в активації Т-лімфоцитів. Корецепторні молекули CD4 та CD8.

Антигеннезалежне диференціювання В-лімфоцитів. Антигензв᾿язувальний рецепторний комплекс В-лімфоцитів. Особливості розпізнавання антигена В-клітинним рецептором (ВКР). Корецепторні молекули В-лімфоцитів CD19, CD20, CD21, CD81.

Механізм взаємодії імунокомпетентних клітин в імунній відповіді. Процесинг та презентування антигена антигенпрезентувальними клітинами. Взаємодія Т- та В-лімфоцитів в гуморальній та клітинній імунній відповіді. Роль цитокінів як медіаторів імунної відповіді. Антигензалежні проліферація та диференціювання Т- та В-лімфоцитів.

Література

Гематологія та трансфузіологія / Під ред. Гайдукової С.М. – К.: ВПЦ “Три крапки”, 2001. – С. 68-99.

Голяб Я., Чоп᾿як В., Бродик О., Надашкевич О., Циганок Л. Вплив адгезивних молекул на циркуляцію лейкоцитів за умов запальних процесів (огляд) // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1996. – Вип. 1, № 1. – С. 20-27.

Грищенко В.И. Проблема стволовых клеток: фундаментальные и прикладные аспекты // Журнал АМН України. – 2004. - Т. 10, № 2. – С. 253-258.

Евстропова И.В. В-1-лимфоциты: физиология, функции, популяционная гетерогенность // // Иммунология. – 2004. - № 1. – С. 46-54.

Зак К.П., Бутенко А.К. К истории изучения стволовых клеток в Украине // Журнал АМН України. – 2004. - Т. 10, № 3.– С. 593-609.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 284-312; 350-385.

Лыков А.П., Козлов В.А. Натуральные киллеры и гемопоэз // // Иммунология. – 2001. - № 1. – С. 10-13.

Кетлинский С.А. Роль Т-хелперов типов 1 и 2 в регуляции клеточного и гуморального иммунитета // Иммунология. – 2002. – Т. 23, № 2. – С. 77-79.

Кишкун А. А. Иммунологические исследования и методы диагностики инфекционных заболеваний в клинической практике. – М.: ООО “Медицинское информационное агентство”, 2009. – С. 60-75.

Новиков В.В., Барышников А.Ю., Караулов А.В. Растворимые формы мембранных антигенов клеток иммунной системы // Иммунология. – 2007. - № 4. – С. 249-252. ЦК, АГ

Пащенков М.В., Пинегин Б.В. Роль дендритных клеток в регуляции иммунного ответа // Иммунология. – 2002. – Т. 23, № 5. – С. 313-320.

Пинегин Б.И., Дамбаева С.В. НК-клетки: свойства и функции // Иммунология. – 2007. - № 2. – С. 105-111.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 108-117.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 149-167; 194-215.

Стрижаков А.Н., Мхеидзе Д.М., Тимохина Е.В., Гришина В.В. Пуповинная кровь – источник стволовых клеток // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2003. – Т.2, № 4. – С. 33-37.

Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Оценка иммунного статуса человека в норме и при патологии // Иммунология. – 2001. - № 1. – С. 4-6.

Ярилин А.А. Симбиотические взаимоотношения клеток иммунной системы // Иммунология. – 2001. - № 4. – С. 16-20.

Контрольні запитання

1. Назвіть попередників клітин імунної системи та перелічіть основні їх властивості.

2. Охарактеризуйте клітини мієлоїдного ряду.

3. Перелічіть популяції та субпопуляції лімфоцитів, назвіть їх основні диференціювальні маркери.

4. Що таке Т-клітинний рецептор? В-клітинний рецептор?

5. Опишіть етапи антигеннезалежного диференціювання Т-лімфоцитів.

6. Опишіть етапи антигеннезалежного диференціювання В-лімфоцитів.

7. Охарактеризуйте Тх1 та Тх2 лімфоцити, їхню роль в імунітеті з врахуванням цитокінового профілю.

8. Порівняйте особливості активування Т-цитотоксичних клітин та натуральних кілерів.

9. Порівняйте В-лімфоцити, плазматичні клітини та В-лімфоцити пам᾿яті.

10. Як здійснюється рециркуляція клітин імунної системи в організмі?

11. Яка роль цитокінів як медіаторів імунної відповіді?

12. Що таке мітогени?

 

Специфічні фактори захисту. Антитіла та антитілогенез

Антитіла, визначення, природа, біологічна функція. Структура антитіл. Ізотипи важких та легких ланцюгів. Варіабельні та константні ділянки. Шарнірна ділянка. Активний центр антитіл.

Класифікація імуноглобулінів, їх будова. Фізико-хімічні та біологічні властивості імуноглобулінів людини. Афінність та авідність антитіл.

Класифікація антитіл за механізмом дії. Неповні антитіла, їх властивості.

Динаміка утворення антитіл: фаза спокою (лаг-фаза, індуктивна фаза), фаза наростання титру антитіл (продуктивна або логарифмічна фаза), фаза стабілізації, фаза зниження рівня антитіл. Первинна та вторинна імунна відповідь.

Вікові особливості антитілоутворення. Критичні періоди у рості та розвитку дитини, пов’язані з особливостями функціонування специфічних та неспецифічних факторів захисту.

Моноклональні антитіла, застосування їх в діагностиці, криміналістиці та лікуванні захворювань. Гібридомна технологія отримання моноклональних антитіл.

Література

Абелев Г.И. Моноклональные антитела// Соросовский образовательный журнал. – 1998. – № 1. – С. 16-20.

Алексанян Ю.Т., Давтян Т.К. О проблеме получения человеческих моноклональных антител // Иммунология. – 1991. - № 3. – С. 10-12.

Алесанян Ю.Т., Давтян Т.К. О проблеме получения человеческих моноклональных антител // Иммунология. – 1991. - № 3. – С. 10-13.

Барышников А.Ю. Моноклональные антитела серии ИКО к дифференцировочным антигенам лимфоцитов человека // Гематол. и трансфузиол. - 1990. - № 8. - С.4-7.

Глузман Д.Ф., Надгорная В.А., Абраменко И.В. и соавт. Иммунопероксидазный метод определения антигенов поверхностных мембран нормальных и лейкозных клеток с использованием отечественных моноклональных антител // Экспер. онкол. - 1986. - Т.8, № 6. - С.46-49.

Імунологія: Підручник / Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 142-176; 232-250.

Пинчук В.Г., Глузман Д.Ф., Надгорная В.А. и соавт. Иммуноцитохимия и моноклональные антитела в онкогематологии // К.: Наукова думка, 1990. - 232 с.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 42-60.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 97-113; 129-148.

Филатов А.В., Бачурин П.С., Маркова Н.А и соавт. Исследование субпопуляционного состава лимфоцитов человека с помощью панели моноклональных антител // Гематол. и трансфузиол. - 1990. - № 4. - С. 16-19.

Контрольні запитання

1. Які білки належать до імуноглобулінів?

2. З чого складається молекула імуноглобуліну? Як і ким було встановлено будову імуноглобулінової молекули?

3. Які функції виконують в організмі людини антитіла?

4. Що таке афінність та авідність антитіл?

5. Яку будову мають константні та варіабельні фрагменти молекул імуноглобуліну?

6. Назвіть ізотипи важких та легких ланцюгів різних класів антитіл.

7. Охарактеризуйте фізико-хімічні та біологічні властивості імуноглобулінів людини.

8. Що таке неповні антитіла?

9. Як класифікують антитіла за механізмом дії?

10. Опишіть динаміку антитілоутворення. Які особливості синтезу антитіл у випадку первинної та вторинної імунної відповіді?

11. Які вікові особливості синтезу антитіл?

12. Імуноглобуліни яких класів виконують роль білків-опсонінів?

13. У чому полягає унікальність антитіл?

14. У чому полягає автономність секреторної системи Ig A?

Реакції антиген-антитіло.

Фізико-хімічні закономірності взаємодії антиген-антитіло. Сили, що беруть участь в утворенні комплексу антиген-антитіло. Фази з’єднання антигена з антитілом. Крива Гейдельбергера. Розчинні та нерозчинні імунні комплекси, їх особливості. Феномени аглютинації, преципітації, лізису, цитотоксичності, опсонізації. Методи імунодифузії: проста, подвійна, радіальна.

Переваги і недоліки класичних серологічних тестів. Застосування в клінічній діагностиці, криміналістиці, судово-медичній експертизі.

Сучасні імунологічні методи. Проточна цитометрія. Імунофлюоресценція. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР-діагностика). Імуноферментний аналіз (ІФА). Гетерогенні та гомогенні методи ІФА. Причини хибно-позитивних та хибно-негативних результатів при використанні ІФА.

Література

Егоров А.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высш. школа, 1991.

Иммунология: Практикум / Под ред. Пастер Е.У., Овод В.В., Позур В.К., Вихоть Н.Е. – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1989. – 304 с.

Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – С. 73-88.

Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – С. 527-546.

Самуилов В.Д. Иммуноферментный анализ // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 12. – С. 9-15.

Контрольні запитання

1. Які сили беруть участь в утворенні комплексу антиген-антитіло?

2. Опишіть фізико-хімічні закономірності взаємодії антиген-антитіло

3. Охарактеризуйте серологічні феномени: преципітацію, аглютинацію, лізис.

4. Що таке флокуляція?

5. Що таке феномен прозони?

6. Які переваги сучасних імунологічних методів?

7. За розробку якого сучасного імунологічного методу у 1993 році присвоєно Нобелівську премію?