Схема розподілу балів за видами занять

№ з/п	Види занять	Бали за одним видом оцінювання	Кількість балів, всього	Алгоритм розрахунку балів
	Основні: Усна відповідь на практичних заняттях	1,0		11 зн. × 1,0 бал: «5» – 1,0 б.; «4» – 0,8 б.; «3» – 0,5 б.
	Виконання самостій­ної роботи: а) тестування	0,2		По кожному практич­ному заняттю прове­дення тесту. Тест має 10 питань, вірна від­повідь – 0,2 б. (10 × 0,2 б. × 11 зн.)
б) реферат	0,5	6,5	Підготовка рефератів по 13 основних темах (13 × 0,5 б.)
	Присутність на лекції	0,5		(8 лекц. × 0,5 б.)
	Присутність на прак­тичних заняттях	0,5	5,5	(11 зн. × 0,5 б.)
	Участь у ділових іграх та вміння логічно фор­мувати думку у вирі­шенні практичних завдань	1,5		Провести три ділові гри (теми на вибір); (2 гри × 1,5 б.)
	Модульна контрольна робота: Модуль 1 Модуль 2	0,5 0,5		2 заняття: 4 питання по кожній темі, в тому числі 3 практичні та розгляд 1 ситуації (8 × 0,5 б.)
	Максимальна кількість балів за обов’язкові види самостійної роботи 60(11 + 22 + 6,5 + 4 + 5,5 + 3 + 5 + 5)
	Додаткові: Захист рефератів із презентацією	2,5	2,5	–
	Участь у роботі клубу «Менеджер» та виступ на конференції	2,5	2,5	–
	Максимальна кількість балів за вибіркові види самостійної роботи 5(2,5 + 2,5)
	Складання іспиту: за відповідь на тести; за вирішення прак­тичного завдання	1,2		Екзаменаційний білет складається із 30 тестів (за одну правильну відповідь 0,5 б.) та практичного завдання – макс. 25 б.
	Максимальна кількість балів за екзамен 40

1–34 – «не зараховано» з обов’язковим повторним курсом;

35–60 – студент складає іспит;

60 і більше балів – студент має право не складати іспит і отримати оцінку за поточними результатами.

 

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Проміжний тестовий контроль проводиться чотири рази на семестр (два рази у рамках вивчення змістовного модуля). Тест міс­тить 20 запитань одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії: оцінка «відмінно» – 90–100 % пра­вильних відповідей; оцінка «добре» – 75–90 % правильних відповідей; оцінка «задовільно» – 55–75 % правильних відповідей; оцінка «неза­довільно» – менш ніж 55 % правильних відповідей.

Тести для проміжного контролю обираються із загального переліку тестів за відповідними модулями.

Метою вирішення тестових завдань з навчальної дисципліни «Стратегічне управління» є засвоєння студентами теоретичних знань з процесу розробки та реалізації стратегії підприємства, набуття прак­тичних вмінь та навичок у вирішенні певного кола проблем із стра­тегічного управління, що постають на сучасному етапі розвитку економіки перед вітчизняними підприємствами.

Відповідно до галузевого стандарту освіти тестові завдання спря­мовані на забезпечення виконання студентами виробничих функцій (технічних, виконавських, проектувальних, організаційних), задач діяльності (професійних, соціально-виробничих і соціально-побуто­вих) та класів задач діяльності (стереотипних, діагностичних і евристичних), згідно з якими має здійснюватися підготовка фахівця певного рівня кваліфікації.

Тестові завдання закритої форми розрізняються за принципом побудови відповіді.

І. Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу «так – ні»; «правильно – неправильно» тощо.

Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п’яти). Завдання такого типу доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити вміння правильно відтворювати отримані знання. У цьому типі тестових завдань у запропонованих декількох відповідях правильною є лише одна.

Розрізняють декілька варіантів тестів із множинним вибором:

1) тестові завдання з простим множинним вибором, відповідь на які будується за принципом класифікації. їх доцільно використовувати тоді, коли кількість можливих варіантів відповідей менше трьох, але відповідь більш складна, ніж відповідь типу «так-ні». Така форма тестового завдання є проміжною між альтернативними тестовими завданнями і тестовими завданнями з множинним вибором;

2) тестові завдання з множинним вибором, побудова відповіді на які застосовано принцип класифікації, рекомендується використо­вувати при перевірці умінь вільного орієнтування у групі схожих понять, явищ, процесів тощо;

3) тестові завдання, у відповідях на які застосовано принцип кумуляції, доцільно використовувати для перевірки повноти знань та умінь. Запитальна частина таких завдань в основному має порів­няльний зміст: одна з декількох відповідей має бути найкращою, найбільш вірною, найбільш повною.

При складанні тестових завдань з множинним вибором можливе сполучення всіх вищезазначених принципів.

ІІ. Тестові завдання на відновлення відповідності частин є моди­фікацією тестових завдань з множинним вибором і подаються у виг­ляді двох чи більшої кількості колонок слів, фраз, графічних зобра­жень, цифрових або літерних позначень тощо.

ІІІ. Тестові завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз взаємозв’язку) рекомендуються для перевірки вмінь виявляти розпіз­навальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо. При виконанні таких завдань тестований аналізує запропонований матеріал, синтезує йогота робить відповідні висновки. У разі аналізу запропонований до тес­тування матеріал поділяється на окремі частини і визначаються їх взаємовідносини; у разі синтезу – окремі частини або елементи запро­понованого матеріалу поєднуються в єдине ціле.

IV. Тестові завдання з множинними відповідями «правильно – неправильно» використовуються в ситуаціях, коли відповіді або рішення можуть бути тільки правильними або неправильними (на відміну від тестових завдань із однією найправильнішою відповіддю), не мають жодних відтінків переваги і є категоричними. Крім того, досить часто на запропоноване запитання існує декілька вірних відповідей. У такому разі вважається, що тестується глибина знань, розуміння різних аспектів явищ, процесів тощо.

V. Тестові завдання на визначення причинної залежності викорис­товуються при необхідності перевірки розуміння певної причинної залежності між двома явищами. Запитання складається так, що кожне з двох тверджень, пов’язаних сполучником «тому що», є повним і чітко сформульованим. Тому, хто тестується, спочатку необхідно визначити, правильне чи ні кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо обидва вірні, визначити, вірна чи невірна причинна залежність між ними.

VI. Тестові завдання на відтворення правильної послідовності (комбінації) потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації. Використання таких завдань доцільне у разі тестування вмінь та знань правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання при тестуванні знань загальноприй­нятих формулювань визначень, правил, законів, фрагментів норма­тивних документів тощо.

VII. Тестові завдання відкритого типу передбачають вільні від­повіді тестованих, є завданнями без запропонованих варіантів відпо­відей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо.

Тести можуть бути застосовані як з метою контролю, так і для закріплення теоретичних знань і практичних навичок.

Проведення поточного модульного контролю. Цей контроль здійснюється та оцінюються за двома складовими: практичний і лек­ційний (теоретичний) модульний контроль. Оцінка за практичну скла­дову модульного контролю виставляється за результатами оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять, виконання індивідуального завдання та проміжного тестового контролю згідно з графіком учбового процесу.

Лекційний модульний контроль здійснюється у письмовій формі за відповідними білетами, які містять питання з усіх тем модуля. Таким чином, після вивчення тем 1–6 (модуль 1) студенти денної форми нав­чання виконують Завдання 1 поточного модульного контролю, після вивчення тем 7–13 (модуль 2) – Завдання 2.

Теоретична частина завдання модульного контролю містить або теоретичні питання, або тестові завдання закритої та відкритої форм. Практична частина завдання модульного контролю складається з практичних завдань (ситуацій) різного ступеня складності (стереотип­не, діагностичне, евристичне) та інших елементів практичної підго­товки.

Для підведення підсумків роботи студентів зі змістовного модуля виставляється підсумкова оцінка з поточного модульного контролю, яка враховує оцінки за практичний і лекційний модульний контроль.

 

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Модуль 1. Стратегія підприємства основні
етапи її розробки