І. Виберіть правильну відповідь за поданою нижче схемою та оберіть літеру.

Твердження 1	Твердження 2	Зв’язок
а А	правильне	правильне	правильний
б В	правильне	неправильне	правильний
в С	правильне	неправильне	неправильний
г D	неправильне	правильне	правильний
д Е	неправильне	неправильне	правильний
е F	неправильне	неправильне	неправильний
ж G	неправильне	правильне	неправильний

1. Стратегія підприємства має приблизний характер, томущо базується на використанні неповної та неточної інформації.

а, б, в, г, д, е, ж.

2. Стратегія підприємства відрізняється від поточного плану, тому щопоточне управління оперує з усіма сферами дії підпри­ємства, а стратегія – з найбільш важливими.

а, б, в, г, д, е, ж.

3. В основу стратегії диференціації покладено ідею орієнтації на певну групу споживачів, тому щостратегія диференціації спрямо­вана на випуск продукції з унікальними властивостями.

а, б, в, г, д, е, ж.

4. Наявність двох поточних рахунків можна віднести до конку­рентних переваг вищого порядку, тому щона їх відкриття потрібно багато витрат.

5. Найменш обґрунтованими у стратегічному управлінні є методи екстраполяції, тому щовони не враховують змін, які відбуваються в середовищі.

а, б, в, г, д, е, ж.

6. Особливе значення для стратегічного потенціалу підприємства має система управління, тому щосистема управління є результатом стратегічного управління.

а, б, в, г, д, е, ж.

7. Стратегічний план має складну внутрішню структуру, томущо відображає багатоцільовий характер діяльності підприємства.

а, б, в, г, д, е, ж.

8. Результати реалізації стратегічних планів виявляються досить швидко, тому щорозраховуються на короткий відрізок часу.

а, б, в, г, д, е, ж.

ІI. Встановіть правильну послідовність, проставивши нуме­рацію цифрами.

9. Етапи розробки бюджету підприємства:

- аналіз досягнутих за попередній період результатів^*; затвердження бюджету;

- формування загальних параметрів бюджету;

- розрахунок та узгодження планових показників;

- організація виконання бюджету;

- підготовка та оформлення бюджету;

- контроль за виконанням бюджету.

10. Послідовність конкретизації планових завдань у планових документах:

- стратегічні програми та проекти;

- оперативний план;

- стратегічний план;

- поточний план підприємства.

Питання для самостійного опрацювання

1. Відмінності стратегічного набору для моно- і поліпродуктових підприємств.

2. Особливості операційних стратегій у корпоративному страте­гічному наборі.

3. Зв’язок корпоративної стратегії з бізнес-одиницями.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скорис­татись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресур­сами Інтернету.

Теми рефератів

1. Стратегічні дії з розробки стратегічного набору на різних рівнях ієрархії.

2. Стратегічна піраміда корпорації, її складові.

3. Функціональні стратегії корпорації.

4. Концепція розробки корпоративної стратегії на основі виділення ключової стратегії-підсистеми.

5. Концепція розробки корпоративної стратегії на основі вико­ристання логіки побудови системи стратегій окремих видів бізнесу.

6. Концепція розробки корпоративної стратегії на основі побудови системи функціональних стратегій.

Література: 2, 3, 6, 7, 9, 24, 28.

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 13

СУЧАСНИЙ СТАН
ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Алгоритм вивчення теми

Термінологічний словник

Призначення стратегічного управління – забезпечення виживан­ня організації в майбутньому шляхом встановлення динамічного балансу потенціалу підприємства з оточенням.

Система стратегічного управління – система управління підпри­ємством, заснована на стратегічному плануванні, доповненому меха­нізмом узгодження поточних рішень – тактичних і оперативних – із стратегічними рішеннями, а також механізмом корегування і контро­лю над процесом реалізації стратегії.

Семінарське заняття 11. Сучасний стан та перспективи
розвитку стратегічного управління в Україні

План

1. Сучасний стан стратегічного управління на вітчизняних підприємствах.

2. Формування системи стратегічного управління.

3. Умови ефективного здійснення стратегічного управління

Практичні завдання до теми

Для закріплення знань із цієї теми необхідно виконати практичні завдання та підсумковий тест (тестування проводиться під час семі­нарського заняття).

Практичне завдання 1

Проаналізуйте ситуацію та виявіть та проаналізуйте сильні і слабкі сторони підприємства на підставі відомої інформації та макроеко­номічної ситуації, що склалася в економіці України. Які ваші прогнози щодо перспектив підприємства?

ДП «Інкерманський завод марочних вин» (м. Севастополь) було створено у 1961 р. Підприємство виробляє в основному сухі марочні вина (70 % обсягу випуску). У 2001 р. завод розширив свій асортимент і випустив ще 10 найменувань нових видів продукції, у тому числі вина довголітньої витримки, кріплені та напівсухі вина, напівсолодкі червоні вина.

Головне багатство підприємства – підвали і дубова тара для витримки.

У 2000 р. на заводі було введено в експлуатацію комплекс із розливу високоякісних марочних вин. У даний час тут діють дві лінії розливу: одна з них працює ще з радянських часів, а на інший вста­новили сучасне італійське устаткування. Але це устаткування «потре­бує» відповідної пляшки. У випадку появи некондиційної вітчизняної пляшки виходить із ладу вся лінія. Ця обставина змусила керівництво підприємства виділити додаткових робітників, що вручну перевіряють діаметр шийки пляшки.

Завод не має власних виноградних угідь, а тому закуповує вино­матеріали в 20 радгоспів Криму, розташованих у Севастопольській зоні, Бахчисарайському, Сімферопольському районах. Основна труд­ність полягає в тому, що з моменту збору ягід і до початку їхньої переробки згідно з технологічними правилами повинно пройти не більше 2 год. Також на збільшення випуску винної продукції впли­вають погодні умови. Так, у 2000 р. був високий урожай винограду, а в цьому році посуха внесла свої корективи. Крім того, посадки фізич­но старіють. Середній вік українських виноградників – 12–15 років.

Підприємство вивозить за кордон 8 % своєї продукції, головний покупець – Росія. Ведуться переговори щодо продажу продукції в Ізраїль, Канаду, США.

Практичне завдання 2

Складіть план заходів для здійснення змін в організації. Розробіть графік та бюджет для впровадження розробленого плану.

Наявна ситуація (яка саме?)

Бажана ситуація (яка саме?)

Чинники «за»

Чинники (проти)

План дій

Практичне завдання 3

Кожний процес розвитку передбачає зміни та реорганізацію систе­ми відповідно до нових цілей і стратегій. Внутрішнє середовище орга­нізації включає в себе: цілі, структуру, задачі, технологію і людей. Перед Вами постає задача проаналізувати і описати причини опору змінам і методи його подолання. Після аналізу змін слід згрупувати причини опору і методи його подолання, що використовуються в організації.

Тести для контролю знань студентів

1. Про які автономні децентралізовані формування йде мова? Створюються за обсягами реалізації з урахуванням витрат на неї та одержаним доходом:

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

2. Трансфертні ціни – це:

а) умовно-розрахункові ціни, за якими структурні підрозділи підприємства передають один одному товари або надають послуги;

б) відбирають нормативні та граничні витрати;

в) встановлюють поточні або ринкові ціни на нову продукцію або продукти – аналоги.

3. Про який термін у стратегічному плануванні йде мова? «Наскрізний метод» управління витратами на всіх ієрархічних рівнях управління підприємством:

а) фінансовий аналіз;

б) функціонально-вартісний аналіз;

в) економічний аналіз.

4. Визначте автономні децентралізовані формування, які створю­ються для самостійного обслуговування СЗГ:

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

5. Вартісна оцінка функцій управління передбачає:

а) заробітну плату;

б) витрати на відрядження;

в) витрати на виробництво;

г) утримання споруд та інвентарю;

д) витрати на маркетинг;

е) відрахування на соціальне страхування.

6. По яким групам показників звітують перед вищим керівництвом СГЦ?

а) поточно-виробнича господарська діяльність;

б) виконання робіт відповідно до загальних стратегічних планів;

в) розрахункові показники прибутків;

г) рівень рентабельності.

7. Трансфертні ціни встановлюються на базі:

а) ринкових цін;

б) фактичної ціни готової продукції;

в) витрат на виробництво;

г) договорів між окремими підрозділами.

8. Про яку функціональну стратегію йде мова? Є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрямки організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприємства:

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інноваційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

9. Визначте стратегію, яка передбачає визначення відносин із страховими, кредитними організаціями та акціонерами:

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інноваційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

10. Компонентом якої стратегії є стратегія щодо боргів підпри­ємства?

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інноваційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

11. У чому заключається принципова відмінність «стратегічного і ринкового» мислення керівника підприємства?

а) керівник, який володіє стратегічним мисленням не обме­жується в роботі на одних і тих самих ринках, з орними і тими категоріями покупців чи груп товарів;

б) керівник який володіє стратегічним мисленням, при побудові організаційної структури управління орієнтується перш за все на інноваційну, реакцію організації;

в) керівник, який володіє стратегічним мисленням, не боїться оновлювати асортимент товарів для підтримки стійких позицій фірми на вже основних національних ринках.

12. Для яких ситуацій необхідно використання системи управління на основі гнучких термінових рішень?

а) для ситуацій, коли перед фірмою починають виникати важ­ливі задачі так стрімко, що їх неможливо своєчасно передбачити;

б) для управління на основі екстраполяції;

в) для випадків, коли неефективними являються стратегічного управління.

13. На чому зосереджують свою увагу в управлінській діяльності керівники творчого складу мислення?

а) на новизні підходів до продукції фірми, оригінальності ринкової стратегії;

б) на оптимізації взаємодії центрального штабу управління фірмою та її лінійних підрозділів;

в) на поєднанні різних реакцій організацій в залежності від ситуації зовнішнього середовища діяльності фірми.

14. Концепцією якого напрямку є система ідей та уявлень, яка визначає цілі функціонування організацій, характер відносин між суб’єктом та об’єктом цих підсистем:

а) управління опором;

б) організаційного розвитку;

в) удосконалення структур управління.

15. Визначте позитивні фактори, які сприяють технології прове­дення змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей та норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

е) бюрократичність структури.

16. Визначте негативні фактори, які стримують процес проведен­ня змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей та норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

е) бюрократичність структури.

17. Про який термін у стратегічному управлінні йде мова? По­годжений у часі та просторі потік ресурсів, а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отри­мання запланованих результатів діяльності:

а) концепція підприємства;

б) діяльність підприємства;

в) управління підприємством.

18. Про яке поняття у стратегічному управлінні йде мова? Це ін­тегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та базовою позицією, способами життя підпри­ємства:

а) ГМП;

б) філософія підприємства;

в) цілі підприємства.

19. Який метод управління опором організаційним змінам потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків?

а) адаптація;

б) примушування;

в) «стартовий майданчик».

20. Що з себе представляє управління на основі передбачення змін?

а) управління на основі фактичних результатів, попередніх періодів діяльності фірми;

б) управління в умовах високого ступеню невизначеності ризику;

в) управління в умовах виникнення несподіваних явищ і прис­корення темпу змін, але із збереженням можливості передба­чити майбутні зміни і можливу реакцію на них.

Питання для самостійного опрацювання

1. Чинники, що сприяють або перешкоджають становленню стра­тегічного управління на вітчизняних підприємствах.

2. Етапи становлення системи стратегічного управління.

3. Підходи до визначення поняття «система стратегічного управління».

4. Складові системи стратегічного управління та механізм їх взаємодії.

5. Необхідність формування адекватного управлінського потенціа­лу в процесі становлення стратегічного управління на підприємстві.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скорис­татись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресурсами Інтернету.

Теми рефератів

1. Особливості застосування стратегічного управління на підпри­ємствах України.

2. Система стратегічного управління: її особливості та складові.

3. Управлінський потенціал як основа формування системи страте­гічного управління на підприємстві.

4. Організаційна культура підприємства: суть та шляхи фор­мування.

Література: 1, 3, 5, 8, 18, 19, 23, 27.

 

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента протя­гом семестру є написання рефератів із теми за вибором. Захист рефе­ратів проводиться під час індивідуальних занять під керівництвом викладача, а також під час семінарських та практичних занять.

Оптимальний обсяг роботи 10–15 сторінок друкованого тексту, виконаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу у відповідності до стандарту на виконання документів з викорис­танням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи наступний: перша сторінка – титульний аркуш, зміст роботи, в якому вказуються сторінки, вступ, потім основний текст, перелік літератури і додатки.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх найменування є заго­ловком структурного елементу. Допускається простий план (без параграфів та підзаголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок, із збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом із назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Рисунок 3.2…».

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути поси­лання в тексті і нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують зліва над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід подавати. вказуючи порядковий номер за списком літератури, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, інструк­ції та інші подібні документи, на документ у цілому або на його розділи, вказуючи позначення і найменування документа, номера і назви розділу. Посилання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторінки, наприклад [16, с. 45–47]. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а також використання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у курсовій роботі – ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ, наводиться лише з вклю­ченням обов’язкових елементів. Опис книжок починається з прізвища автора у називному відмінку. Після прізвища автора вказують його ініціали, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Приклад:

Салчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогос­подарських підприємств: підручник. – К.: Урожай. 2008. – 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані у серіальних видан­нях наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число і місяць для газет), номер, випуск, том (для журналів та видань, що продовжуються), сторінки, на яких надруко­вана стаття (крім газет, обсягом шість і менше сторінок).

Приклад.

Мазур В. Пріоритети промислової політики // Урядовий кур’єр. – 2007. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функції // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 7. – С. 35–39.

 

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

КАРТА САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостій­ної роботи	Планові термі­ни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1. Обов’язкові види СРС
1.1. Підготовка до семінарських занять	Систематично, відповідно до розкладу ауди­торних занять	Активна робота на семінарських заняттях	44 (2 б. × 22)
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (2 модулі)	Останнє заняття відповідного модуля	Перевірка пра­вильності виконання модульних робіт	20 (10 б. × 2)
1.3. Виконання ІНДЗ	Останнє заняття	Перевірка пра­вильності виконання завдань
Разом балів за обов’язкові види СРС	70^**
2. Вибіркові види СРС
2.1. Написання рефератів за заданою тематикою	Протягом семестру	Захист матеріалів реферату під час індивідуально-консультативної роботи (ІКР).
2.2. Аналітичний огляд нової літе­ратури з дисцип­ліни «Страте­гічний ме­неджмент» (нав­чальної та науко­во-методичної)	Протягом семестру	Розгляд підго­товлених матеріалів під час аудиторних занять або індиві­дуально-консульта­тивної роботи (ІКР)
2.3. Участь у роботі клубу «Менеджер»	Відповідно до графіка роботи клубу	Доповідь на одне із засідань, підготовка тематичної стінгазети	10 (за кожний вид роботи)
2.4. Підготовка доповіді на нау­кову студентську конференцію	Квітень	Виступ з доповіддю	5–10
Разом балів за вибіркові види СРС

Примітка. 70^** – 1 бал додається у разі відвідування 90 % лекцій.

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ
«СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ»

У процесі навчання студенти здобувають необхідні знання під час лекційних занять, виконуючи практичні завдання щодо стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, виз­начення сильних і слабких сторін його потенціалу, виявлення мож­ливостей і загроз із боку зовнішніх чинників впливу, вибору та обґрунтування загальних, конкурентних і функціональних стратегій. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни «Стратегічне управління» передбачають лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань.

Перевірка та оцінювання знань студента проводяться кількома методами:

1. Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять.

2. Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

3. Написання рефератів.

4. Виконання завдань для самостійної роботи.

5. Проведення проміжних тестів.

6. Проведення поточного модульного контролю.

7. Проведення підсумкового письмового іспиту.

Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучас­ною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань і завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації і робити висновки.

Поточне оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань студентів проводиться як під час семі­нарських аудиторних занять, так і під час індивідуально-консуль­тативної роботи викладача. Основними формами поточного контролю є: усне опитування, тестування, захист або презентація індивідуальних навчально-дослідних робіт, модульні контрольні роботи.

Об’єкти поточного контролю: відвідування семінарських занять та активність роботи протягом семестру; результати виконання модуль­них контрольних робіт; підготовка та захист індивідуальних навчаль­но-дослідних робіт (проектів); участь у наукових конференціях та науково-дослідній роботі кафедри тощо. Бальна оцінка цих видів робіт проводиться згідно з картою самостійної роботи студента.

Модульний контроль

Це контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу тематичних модулів за програмою дисципліни. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Програма курсу на другий семестр включає один проміжний модульний контроль та екзамен.

На модульний контроль виносяться питання, які розглядалися на лекціях та семінарських заняттях, а також питання, які були запропоновані студентам для самостійного опрацювання і наведені в цьому навчальному посібнику.