Правове регулювання аудиторської діяльності в України

1. Аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

2. Аудиторська діяльність регулюється цим Кодексом, законом про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

 

1. Аудиторська діяльність включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторські фірми можуть надавати досить широкий спектр послуг, таких як аудиторські перевірки бухгалтерської звітності підприємств і організацій різних типів і форм власності; експрес-аналіз; оглядова перевірка; аналіз господарсько-фінансової діяльності; консультації з питань фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства, зовнішньоекономічної діяльності тощо; перевірка за узгодженими з клієнтом процедурами; постановка, ведення і відновлення бухгалтерського (фінансового) обліку; складання фінансової звітності, а також звітності з цінних паперів, проспектів емісії тощо; автоматизація бухгалтерського обліку і аналітичних робіт; надання допомоги в проведенні приватизації; складання бізнес-планів та інших техніко-економічних обгрунтувань; надання консультацій з управління; оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта, оцінка інвестиційних проектів та їх техніко-економічного обгрунтування; складання декларацій про доходи тощо; маркетингові дослідження ринку; юридичні послуги, розробка засновницьких документів та їх реєстрація, ліквідація підприємств; спеціальні розслідування; навчально-консультативні послуги, підготовка кадрів (навчання в галузі своєї діяльності, а також основам бухгалтерського обліку) та ін.

Проводитись аудит може з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

Аудиторські перевірки при здійсненні обов'язкового аудиту проводяться згідно з порядком, встановленим Законом «Про аудиторську діяльність» та іншими законами України, які передбачають проведення цієї форм» аудиту.

При здійсненні аудиторської діяльності в основному використовують методи документальної ревізії й аналізу господарської діяльності. Такими методами визнаються:

- огляд (використання візуальної оцінки певних подій);

- опитування (у результаті опитування клієнт дає письмову чи усну інформацію на запитання аудитора);

- підтвердження (одержання письмової відповіді від незалежної третьої особи, яка підтверджує правильність тієї чи іншої інформації, наданої на відповідний запит аудитора. Оскільки підтвердження надходять з не залежних від клієнта джерел, вони є особливо цінними і широко використовуються як підтверджуючі свідчення);

- фактичний контроль (огляд і підрахунок аудитором матеріальних активів);

- інвентаризація (метод контролю фактичної наявності та стану підконтрольних об'єктів). Інвентаризація використовується для контролю достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності підприємства. Аудиторська практика передбачає участь аудиторів в інвентаризації активів у разі якщо: активи значні щодо ресурсів підприємства в цілому; аудитор не покладається на дані інвентаризації, проведеної адміністрацією, для одержання інформації про наявність активів);

- документальна перевірка (перевірка документів і записів клієнта з метою визначення достовірності й законності операцій, зафіксованих у них. Більшість документальної інформації є внутрішньою і зовнішньою одночасно. Найбільш переконливими є документи, що підготовлені й направлені клієнту третіми особами. Достовірнішими з точки зору зменшення ймовірності підробки, ніж звичайні зовнішні документи, є офіційні документи, які мають підписи посадових осіб, печатки, спеціальні розпізнавальні знаки, тиснення тощо. Це - погашені чеки, векселі (заповнені індивідуально), сертифікати цінних паперів, письмові угоди, контракти, документи про право власності, страхові поліси та ін.);

- сканування (за допомогою сканування вивчають нетипові статті й події, відображені в документації клієнта. Типові напрями сканування в аудиторській програмі формулюються так: сканувати кредитові записи рахунків витрат і підтвердити їх даними первинних документів);

- аналітичні процедури (використовуються для одержання аудиторських доказів. Термін «аналітичні процедури» в міжнародних аудиторських стандартах використовується для опису економічного аналізу показників і тенденцій. Вони включають порівняння фінансової інформації з нефінансовою інформацією; із зіставною інформацією за попередні періоди; з очікуваними результатами; з аналогічною інформацією в галузі);

- перерахунок (перевірка арифметичної правильності, точності підрахунків і передачі інформації).

Аудиторська діяльність підлягає сертифікації та ліцензуванню з дотриманням вимог Закону «Про аудиторську діяльність» та інших законів України. Аудитори та аудиторські фірми зобов'язані обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.

2, Правове регулювання аудиторської діяльності передбачено законами України «Про господарські товариства», «Про аудиторську діяльність», які є основними законодавчими актами цієї сфери та визначають місце аудиту в фінансово-господарській діяльності.

Другий рівень системи нормативного регулювання аудиторської діяльності представлений стандартами (положеннями) Національних нормативів аудиту [37] та Кодексу професійної етики аудиторів України [16]. Дотримання аудиторських стандартів у процесі здійснення аудиторської діяльності гарантує певний рівень якості аудиту та надійності його висновків.

Законом «Про аудиторську діяльність» передбачено межі майнової відповідальності аудиторів у розмірі фактично завданих замовнику збитків з їхньої вини. За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою можуть застосовуватися стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та свідоцтва. Кодекс професійної етики аудиторів України дає відповідні рекомендації, які конкретно визначають критерії поведінки і професійні вимоги, специфічні для представників цієї професії.

Здійснення аудиторської діяльності потребує документального оформлення. її документування регламентується відповідними законодавчими та нормативними положеннями. Основні вимоги, що стосуються документування процесу аудиту, врегульовуються Законом «Про аудиторську діяльність». Законодавчими нормами прямої дії, що регулюють документування аудиту, передбачено складання таких документів, як договір між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником, аудиторський висновок, інші офіційні документи за наслідками надання аудиторських послуг, акт прийому-здачі аудиторського висновку тощо. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Основні вимоги, що регулюють аудиторську діяльність, поділяються на дві групи: етичні та методологічні. Дотримання етичних вимог, визначених Кодексом професійної етики аудиторів України та Законом «Про аудиторську діяльність», носить обов'язковий характер. Методологічні принципи, які визначаються в нормативах, можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер. Обов'язковий або рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується тими конкретними нормативами аудиту, в яких описуються відповідні принципи.

До етичних професійних вимог належать: незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість. Методологічні вимоги планування аудиту включають: обгрунтованість оцінки значущості аудиторських доказів, а також систем внутрішнього контролю; доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, дотримання методики оцінки ризику та вибіркової перевірки даних; аналіз інформації та формування висновків; дотримання порядку документального оформлення; обгрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі, повне інформування клієнта; контроль якості роботи аудитора.