Тема 1: Суть і призначеня аудиту. Методи аудиторської перевірки в проектах.

Аудиторська діяльність регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими законодавчими і нормативними актами України. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит).

Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.

Термін «метода означає сукупність прийомів у якій-небудь області, спосіб досягнення якоїсь мети. Існують різні прийоми, характерні для фахівців різних областей знань, якими можуть користуватися аудитори, застосовуючи їх у залежності від поставленої задачі. Знання специфіки діяльності певної організації у сполученні з прийомами, обраними правильно й у певній послідовності, дозволяють аудиторам ефективніше проводити перевірки.

Методи перевірки підрозділяють на дві групи: методи фактичної перевірки: методи документальної перевірки. До основних методів фактичної перевірки, якими можуть користуватися аудитори, керуючись правом самостійно визначати форми і методи перевірки та вимогами нормативних актів, умов договору із суб'єктом або змісту доручення державних органів, відносяться:

- огляд;

- обстеження;

- інвентаризація;

- контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

- лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і
готової продукції;

- експертна оцінка;

- опитування;

- перевірка обсягів виконаних робіт.

Огляд. За допомогою цього методу можна з'ясувати, наприклад, умови збереження майна, документів; стан виробничих, складських торгівельних приміщень. Огляду підлягають різноманітні об'єкти: територія, місце збереження матеріальних активів, документів, виробниче і торгівельне устаткування, готова продукція, контрольно-касові апарати. У процесі огляду можуть бути виявлені докази, що свідчать про порушення або зловживання.

Обстеження. Обстеження є ніби продовженням огляду, але з одночасним ознайомленням з документами як нормативними, так і виправдувальними; з одержанням пояснень від відповідальних осіб. Ефективні результати дає обстеження при перевірках технології виробництва продукції у цехах, порядку прийому, збереження, відпуску та реалізації продукції, товарів.

Інвентаризація. Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, у ході якої необхідно перевіряти і документально підтверджувати їхню наявність, стан і оцінку.

Основними цілями інвентаризації є:

§ виявлення фактичної наявності майна;

§ зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку;

§ перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань.

Інвентаризація є найефективнішим методом фактичної перевірки вірогідності показників балансу, що є складовою частиною бухгалтерської звітності. Однак підприємства, що підлягають обов'язковому аудиту відповідно до законодавства, повинні включати до складу бухгалтерської звітності й аудиторський висновок. Безумовно, позитивний висновок аудиторської організації буде означати, що звітність у всіх істотних аспектах відображає активи і пасиви на звітну дату, виходячи з нормативного акта, що регулює бухгалтерський облік і звітність,

Різновидом вибіркових інвентаризацій є контрольні перевірки. Вони проводяться з метою визначення правильності включення інвентаризаційною комісією в опис фактичних залишків матеріалів, коштів, товарів й іншого майна. До порядку проведення інвентаризації пред'являються певні вимоги. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації може бути підставою для визнання її результатів недійсними. Дуже важливо, щоб до документів, які представляються для оформлення опису нестачі цінностей і псування понад норми природного збитку, були обов'язково прикладені рішення слідчих або судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відмову на стягнення збитку з винних осіб, або висновок про факт псування цінностей, отриманий від відділу технічного контролю чи відповідних спеціалізованих організацій (інспекцій по якості й ін.).

Дані результатів інвентаризацій, проведених у звітному році, повинні бути узагальнені в організації у Відомості результатів.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво застосовують у тих випадках, коли необхідно установити фактичну витрату сировини або матеріалів на виробництві, вихід напівфабрикатів, готової продукції, кількість відходів. Застосовують цей метод і для перевірки діючих або раніше діючи на підприємстві норм витрати сировини та матеріалів, технологічного процесу, продуктивності устаткування і т.п. Для цього проводять відповідний виробничий експеримент (наприклад, виготовлення зразків виробів, випічка кулінарної продукції й ін.).

Перед контрольним запуском сировини у виробництво варто визначити, по яких видах продукції, Іц.о випускається, буде проведений експеримент. При цьому враховуються претензії до якості виробів або відомості про перевитрату по окремих видах матеріалів, завищених нормах і т.д. Якщо експериментом ставлять

мету перевірити фактичне виробництво готової продукції, то необхідно, щоб експериментальне виробництво здійснювалося за тих же умов, у тім же порядку, в якому воно здійснювалося раніше. Якщо буде встановлено, що характер і умови виробництва не змінилися, то у якості контрольного може бути прийнятий будь-який черговий запуск сировини у виробництво.

Завдяки експерименту уточнюються норми, підсилюється контроль за списанням фактичної витрати сировини і виходом продукції. Крім того, можуть бути виявлені недоліки у нормуванні та технології виробництва, перекручування в якісних показниках продукції й інші порушення.

Лабораторний аналіз якості.матеріалів, товарів, сировини і готової продукції. Використання даного методу дає можливість контролювати якість матеріалів, що надходять, товарів, сировини, а також готової продукції і напівфабрикатів; дозволяє виявити факти використання некондиційної сировини, недотримання норм витрати. Ці й інші факти можуть свідчити, наприклад, про порушення технологічного режиму, установлених норм і т.д. Аналіз може проводитися відділом технічного контролю або відповідних спеціалізованих організацій (інспекцією по якості й ін.).

Вилучення проб (зразків) для лабораторного аналізу повинне провадитися відповідно до інструкцій про порядок інспектування підприємств певних галузей народного господарства.

Експертна оцінка об'єктів перевірки може бути необхідна при дослідженні спеціальних питань. Експертом може бути фахівець., який не перебуває у штаті даної аудиторської організації і має достатні знання та (чи) досвід у певній області, відмінної від бухгалтерського обліку й аудита, і який може дати висновок по питанню, що відноситься до цієї області. У якості експерта аудиторська організація може використовувати роботу⁷ спеціалізованої організації, що є юридичною особою. Так, може бути використана робота оцінювача, інженера й (або) іншого експерта. Експерт, роботу якого аудиторська організація використовує при проведенні аудита, повинен мати:

• відповідну кваліфікацію, як правило, підтверджену відповідними документами (кваліфікаційний атестат, ліцензія,диплом і т.п.);
• відповідний досвід і репутацію в області визначених знань, підтверджену, як правило, рекомендаціями, публікаціями і т.п.

У перелік робіт, для виконання яких аудиторській організації може знадобитися робота експерта, включаються:

1. Оцінка окремих видів майна (землі, будівель, машин,
устаткування й ін.).

2. Визначення кількості і (або) стану майна (запаси
корисних копалин у родовищах, термін служби машин і
устаткування й ін.).

3. Реалізація роботи спеціальними прийомами і способами
(актуарні оцінки й ін.).

4. Вимір обсягів виконаних робіт і робіт, що підлягають
виконанню по невиконаних договорах (будівельного,
геологорозвідувальних, проектних і ін.), з метою визнання
реалізації.

5. Юридична оцінка й інтерпретація договорів, установчих
документів, нормативних актів.

Результати експертної оцінки оформлюються у вигляді висновку (звіту, розрахунку і т.п.), у якому присутні точні та ясні відповіді на конкретні питання, передбачені й описані у договорі надання послуг, укладеному між аудиторською фірмою й експертом або економічним суб'єктом і експертом. Дані, що є у висновку експерта, повинні бути виражені так, щоб були неможливі різні тлумачення. Висновок експерта підлягає внесенню у робочу документацію аудиторської організації. Аудиторський висновок, як правило, не повинен містити вказівок на умовивід експерта. У випадку неможливості одержати висновок експерта, наявності істотної непевності експерта в оцінці якихось досліджених обставин, а також у деяких інших випадках аудиторська організація може розглянути питання про підготовку за результатами проведеного аудита аудиторського висновку, відмінного від безумовно позитивного. Використання роботи експерта не знімає з аудиторської організації відповідальності за висновок.

В окремих випадках доручення про проведення аудиторської перевірки аудиторською організацією мають право дати:

§ органи дізнання, слідчі органи (при наявності санкції прокурора);

§ прокурор;

§ суд або арбітражний суд, при наявності збудженої (відновленої виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва (відновленої виробництвом) цивільної справи або справи, яка підвідомча арбітражному суду.

Зміст такого доручення має відповідати обставинам справи. Бухгалтерська експертиза подібного роду має особливості в організації проведення.

По-перше, перевірка проводиться на підставі відповідної

постанови, у якій приводиться перелік питань, на які очікується висновок.

По-друге, державні органи, що видали доручення, зобов'язані забезпечити належні умови роботи.

По-третє, перевірка може проводитися по документах, вилученим органом дізнання, прокурором або судом. У таких випадках складають опис вилучених справжніх бухгалтерських документів, а копії вилучених документів залишають у справах економічного суб'єкта.

По-четверте, акти перевірки, проміжні акти повинні бути підписані крім представників аудиторської організації також матеріально-відповідальною особою, головним бухгалтером.

У процесі таких перевірок рекомендується ширше використовувати методи фактичної перевірки (у тому числі інвентаризацію, огляд, обстеження), а також зустрічну перевірку, відновлення натурально-вартісного обліку й ін.

У будь-якому випадку дані, отримані у ході перевірки за дорученням державних органів, можуть бути передані гласності до вступу в силу рішення суду тільки з дозволу суду й у дозволеному обсязі.

Опитування. Слід зазначити, що аудиторам надані права отримувати необхідні роз'яснення і додаткові дані, а також необхідну інформацію від третіх осіб (на вимогу письмового запиту). Отже, одержання подібних пояснень і довідок від посадових осіб необхідне у тих випадках, коли потрібно встановити вірогідність фактів у процесі перевірки, реальність господарської операції, вірогідність даних, відбитих у документах. Опитування можна робити усно або письмово. Поясненні довідкового характеру не фіксують, однак, для з'ясування вірогідності факту можна запропонувати працівникам підприємства дати пояснення у письмовій формі.

Перевірка обсягів виконанім робіт. За допомогою вимірювання перевіряють:

відповідність характеру, кількості і вартості виконаних робіт тим, що зазначені в актах приймання й підрядів, а також у проектах і кошторисі;

- відповідність виконаних робіт обсягу робіт, Передбачених кошторисними нормами, на підставі яких складені застосовувані при розрахунках одиничні розцінки, калькуляції і прейскурантні ціни;

завершеність об'єктів, конструктивних елементів, етапів і видів робіт або їхніх частин. Таку перевірку проводять різними способами, що залежить від характеру робіт і їхніх результатів.

До основних способів перевірки відносяться:

- контрольне вимірювання фактично виконаних робіт;
зіставлення обсягу робіт, зазначених в актах приймання й

в актах інвентаризації незавершеного будівництва, з обсягом робіт, зазначених в оплачених робочих підрядах;

зустрічна перевірка операцій по розрахунках з іншими організаціями;

- перевірка супутніх операцій по розрахунках за виконані і
здані роботи.

Найрозповсюдженішим є контрольне вимірювання фактично виконаних робіт, яке застосовується для перевірки виконання робіт з будівництва, капітального і поточного ремонту будинків і споруджень.

Іншу групу методів методи документальної перевірки можна розділити на дві підгрупи: методи формальної перевірки: методи перевірки реальності відбитих у документах обставин. До методів формальної перевірки документів відносять:

§ перевірка дотримання правил складання, оформлення документів;

§ зіставлення облікових і звітних показників із установленими нормативами (нормативна перевірка);

§ перевірка відповідності відбитих у документах операцій установленим правилам; рахунковий контроль.

До методів перевірки реальності відображених у документах обставин відносять:

- зіставлення даних документів, що відображають операції з
тими даними документів, які виявилися підставою для цих
операцій;

- перевірка записів у регістрах бухгалтерського обліку;

- сканування;

- зустрічна перевірка;

- взаємна перевірка;

- контрольне звірення;

- відновлення натурально-вартісного обліку й ін.
Перевірка дотримання правил складання, повноти

достовірності оформлення документів. Від правильності оформлення документів залежить об'єктивність усієї наступної інформації, тому що первинні документи є основою для запису в регістри бухгалтерського обліку. Саме тому при перевірці треба звертати увагу на дотримання правил з оформлення документів.

Загальні правила оформлення документів для всіх підприємств і організацій встановлені Положенням про документи і документообіг у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну СРСР від 29.07.83 р. №105. Цим Положенням передбачено, що первинні документи повинні містити для надання їм юридичної чинності обов'язкові реквізити, такі як: найменування документа (форми), код форми; дата складання; зміст господарської операції; міри господарської операції (у кількісному і вартісному вираженні); найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи та їх розшифровки, найменування організації, від імені якої складений документ. У деяких випадках можуть бути приведені додаткові реквізити: номер документа, назва й адреса підприємства, підстава для здійснення господарської операції, яка зафіксована документом. Інші реквізити визначаються характером господарських операцій, які підлягають документуванню.

До первинних документів, що фіксують грошові операції, операції з іншими цінностями, пред'являються додаткові вимоги. Зіставлення облікових і звітних показників із установленими нормативами (нормативна перевірка) дозволяє виявити завищення (заниження) собівартості продукції (робіт, послуг), заниження розміру утримань із заробітної плати, у тому числі прибуткового податку, заниження розмірів відрахувань у позабюджетні фонди, помилки у застосуванні норм природної втрати товарів, у вирахуванні і сплаті податку на додану вартість та інші податки. Наявність понадлімітної касової готівки може обернутися штрафами. У ході аудиторських перевірок варто враховувати й інші обмеження, встановлені урядовими і відомчими актами.

Перевірка відповідності відображених у документах операцій установленим правилам дає можливість з'ясувати правомірність різноманітних господарських операцій. З її допомогою можна з'ясувати, наприклад, виплату заробітної плати іншій особі без пред'явлення доручення і т.п.

Рахунковий контроль дозволяє з'ясувати правильність зроблених у документах, у бухгалтерських регістрах, у формах звітності обчислень. Часто цей метод використовують Для перевірки правильності підрахунку підсумків у горизонтальних і вертикальних графах розрахунково-платіжних відомостей. Рахунковий контроль звичайно супроводжується застосуванням інших методів документальної перевірки.

Перейдемо до розгляду методів перевірки реальності відбитих у документах обставин. Одним з методів, що входять у цю групу, є зіставлення даних документів, що відбивають операції, з даними документів, що з'явилися підставою для цих операцій.

Наприклад, можна виявити невідповідність суми нарахованої співробітникові заробітної плати, зазначеної у розрахунково-платіжній відомості, даним табеля про вихід на роботу. Для використання цього методу треба знати, у яких похідних документах відображають дані, які фіксуються у первинних документах.

Перевірка записів у регістрах бухгалтерського обліку й у
формах звітності дозволяє визначити вірогідність і точність звітних
даних головна вимога до бухгалтерської звітності. Система

звітних показників повинна відповідати записам у бухгалтерські регістри, що у свою чергу підтверджуються документами. Аудиторська перевірка може розкрити бездокументальні записи, тобто запису без посилання і додатка виправдувальних документів, необгрунтований запис у регістрі. Іноді шляхом зіставлення даних у регістрах аналітичного і синтетичного обліку одного того ж самого рахунку вдається виявити невідповідність занесених у них сум, хоча й оформлених одним документом. Можливе приховання нестач збільшенням кількості і суми витрати товарів і тари в регістрах бухгалтерського обліку.

Уважного розгляду з погляду документальної обґрунтованості вимагають також додаткові і сортувальні документи. Бухгалтерський баланс із прикладеними до нього формами звітності перевіряють шляхом показників, які взаємоконтролюються, та що утримуються у них, потім з відповідними даними регістрів синтетичного, аналітичного обліку, а потім первинних документів. При цьому широко використовується метод сканування.

Сканування - - безперервний перегляд операцій для виявлення нетипових.

Зустрічна перевірка особливо ефективна при вивченні операцій, пов'язаних з отриманням товарів, грошових та інших засобів в одній організації і відпусткою їх іншій. Цей метод полягає у зіставленні різних екземплярів одного ж того самого документа. Екземпляри відповідних документів можуть знаходитися у бухгалтеріях різних організацій.

Мета такого зіставленні встановити тотожність усіх

екземплярів одного ж того самого документа.

Взаємна перевірка є різновидом зустрічної. Вона проводиться по взаємозалежних операціях в одній організації.

Користуючись контрольним звіренням, можна з'ясувати, чи не було приписок в інвентаризаційних відомостях, чи не було завезення товарів та інших цінностей без документів. Часто цей метод застосовують при перевірці складських товарних операцій. Для цього зіставляють дані останньої інвентаризації з попередньою на визначену дату протягом міжінвентиризаційного періоду. Доповнення узагальнених результатів контрольного звірення подібним вивченням щоденного обігу цінностей з підрахунком їх залишків на кінець кожного дня дозволить виявити витрати цих цінностей за окремі дні, що перевищує суму первісного залишку і приходу.

Інший метод перевірки реальності відбитих у документах обставин - - відновлення натурально-вартісного обліку. Даний метод дає можливість конкретно аналізувати рух цінностей по кожному виді окремо. Його сутність полягає у тому, що на основі первинних документів по приходу та витраті товарно-матеріальних цінностей цілком відновлюється їх натурально-вартісний облік. Цей прийом може застосовуватися у тих підрозділах, по яких натурально-вартісний облік цінностей не ведеться (наприклад, у виробництвах), хоча всі операції по їх русі оформлюються випискою відповідних документів. За даними цих документів, можна відновити рух цінностей по їх видах з виведенням залишків.

За допомогою цього прийому може бути виявлено, що при відсутності нестач або надлишків в умовах ведення вартісного обліку фактично у підрозділах присутня нестача одного виду цінностей і надлишок інших, які до цього у вартісному обліку взаємно перекривалися.

Ефективність аудиторської роботи багато в чому залежить не тільки від знання методів перевірки, але й від правильного їх сполучення відповідно до поставлених задач. Методи документальної перевірки застосовують не тільки у різному сполученні, але й із різними методами фактичної перевірки, а також із логічним дослідженням фінансово-господарських ситуацій. Крім того, широко застосовують на практиці спеціальні методи для економічного аналізу.

Уміле застосування методів на практиці сприяє досягненню максимальних результатів у виконанні аудиторами своїх функцій.