Примусовий порядок сплати аліментів. Розмір аліментів

За відсутності домовленості між сторонами щодо надання утримання зобов’язаними особами добровільно аліменти стягують в судовому порядку. Позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання (частина 1 статті 109 ЦПК України), однак, позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача (частина 1 статті 110 ЦПК України).

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (пред’явлення позову). Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів на утримання одного із подружжя за минулий час, але не більш як за один рік (стаття 79 СК України). Аліменти за минулий час на утримання дитини можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки (стаття 191 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання (аліменти) присуджуються у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі.

Щодо утримання батьками дітей за загальним правилом розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (стаття 183 СК України). Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі. Такий підхід застосовується судом за заявою платника або одержувача у випадках, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і зазначеним мінімальним розміром аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів, які сплачуються батьками на утримання дітей, повнолітніх синів, дочок суд на підставі статті 182, частини 1 статті 200 СК України враховує такі обставини:

1) стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка має право на утримання;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (стаття 192 СК України). Аналогічний підхід застосовується і щодо утримання батьками своїх повнолітніх дочок, синів.

Суд враховує матеріальний та сімейний стан сторін при визначенні розміру аліментів на утримання батьків повнолітніми синами, дочками (частина 1 статті 205 СК України), а також на утримання іншими членами сім’ї та родичами дітей і непрацездатних повнолітніх осіб (частина 1 статті 272 СК України).

Зміна матеріального і (або) сімейного стану платника чи одержувача може бути підставою для зміни розміру аліментів щодо утримання одного з подружжя (частина 3 статті 80 СК України), іншими членами сім’ї та родичами дітей і непрацездатних повнолітніх осіб (стаття 273 СК України). За наявності зазначених та інших обставин, що мають істотне значення суд може звільнити від сплати аліментів інших членів сім’ї та родичів на користь дітей та непрацездатних повнолітніх осіб.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає також з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення (частина 2 статті 80 СК України). При визначенні розміру аліментів на користь повнолітніх дочки, сина з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат, які можуть бути покладені на повнолітніх дочок, синів щодо утримання батьків суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків (частина 2 статті 205 СК України).

Якщо позов про утримання іншими членами сім’ї та родичами дітей та непрацездатних повнолітніх осіб пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких із них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 272 СК України).

Щодо утримання одного з подружжя суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146. Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв’язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;

15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально- виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);

19) інших видів заробітку.

З членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів має провадитися з сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (включаючи вартість натуральних видач). З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників утримання аліментів провадиться з сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, — із заробітної плати. З позаштатних лекторів — з оплати, одержуваної за читання лекцій. З членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів провадиться з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробітку у валюті). З фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, утримання аліментів провадиться після реалізації продукції з власного господарства в кінці року. З осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, аліменти утримуються із загальної суми заробітку без врахування утримань, передбачених вироком або постановою суду. До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарання, а також з осіб, що перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів, лікарень та на підприємствах, включається та частина суми, що стягується для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

З військовослужбовців Збройних Сил України та інших військ, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та Державної кримінально- виконавчої служби утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Особи, які працюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від’їзду, або з п’ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

Утримання аліментів не провадиться з:

1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

14) допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми;

15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;

16) соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам;

17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;

18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

20) щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;

21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;

22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.

З військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та Державної кримінально-виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Із зобов’язаних сплачувати аліменти осіб, які виїжджають за кордон для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від’їзду, або ж з п’ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до ЦК України. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 179 СК України).

Незалежно від сплати аліментів батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (стаття 175 СК України).

Відповідно до Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1203 у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, з якою Україна не має договору про подання правової допомоги (далі — постійне проживання за кордоном), він повинен виконати аліментні зобов’язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ними) повноліття, які оформляються договором між цією особою та одним із батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (одержувачем аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов’язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні у разі наявності дитини (дітей), що залишається в Україні, договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов’язань, — нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувачів аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду). У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством. Особа, що виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном зазначені вище документи. У разі наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном приймає рішення про відмову в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.

Відповідно до статті 70 Закону України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів — п’ятдесят відсотків заробітної плати боржника. Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цьому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадного банку України (стаття 186 СК України).

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.