Суб'єкти усиновлення. Надання згоди на усиновлення

Відповідно до статті 208 СК України усиновленою може бути дитина, тобто особа до досягнення нею повноліття. Кількість дітей, які може усиновити одна особа, не обмежується. У виняткових випадках за законодавством України допускається усиновлення повнолітньої особи. Це можливо тоді, коли повнолітня особа стала сиротою, або була позбавлена батьківського піклування ще до досягнення повноліття. Суд при розгляді таких справ бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, втрату усиновлювачем єдиної рідної дитини, піклування усиновлювачем про цю особу ще до досягнення нею повноліття.

Щодо усиновлення дітей, то законодавством передбачена триступенева система обліку дітей, які можуть бути усиновлені. Облік дітей, які можуть бути усиновлені, ведуть служби у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, Міністерство молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини (далі — Департамент). На облік беруть:

1) дітей-сиріт;

2) дітей, позбавлених батьківського піклування;

3) дітей, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Дитину беруть на облік за наявності таких документів:

а) для дитини-сироти — свідоцтва про смерть батьків або довідки органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію смерті батьків;

б) для дитини, батьки якої:

— позбавлені батьківських прав, або визнані безвісно від-сутніми, або визнані недієздатними, — рішення суду;

— оголошені померлими, — свідоцтва про смерть батьків, виданого органами реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду, або довідки органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію смерті батьків;

— невідомі, для підкинутої, знайденої дитини — акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеного за формою, затвердженою МОЗ та МВС, і довідки, виданої органом реєстрації актів цивільного стану, яка підтверджує, що запис про батьків дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за рішенням органу опіки і піклування;

в) для дитини, яку не забрали з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, — акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеного за формою, затвердженою МОЗ та МВС, із зазначенням документів, на підставі яких записані відомості про матір дитини, довідки органу реєстрації актів цивільного стану про внесення запису про батьків дитини у Книгу реєстрації актів про народження, а також письмової згоди матері (батьків) на усиновлення, засвідченої нотаріусом, або рішення суду про позбавлення матері (батьків) батьківських прав, чи довідки, виданої органами МВС про те, що місце проживання (перебування) матері (батьків) невідоме;

г) для дитини, батьки якої дали згоду на усиновлення, — письмової згоди батьків на усиновлення дитини, засвідченої нотаріусом.

Для взяття дитини на облік необхідні документи щодо обох батьків. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, окрім їхньої письмової згоди додається письмова згода їх батьків, засвідчена нотаріусом. Коли дитину виховувала одинока матір, до зазначених документів додається довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини. Якщо дитина, яка може бути усиновлена, перебуває під опікою (піклуванням) і опікун (піклувальник) дав згоду на її усиновлення, до зазначених документів додається письмова згода опікуна (піклувальника).

Дитина береться на місцевий облік із занесенням даних про неї до Книги обліку дітей, які можуть бути усиновлені. Дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, беруть на місцевий облік служби у справах дітей за місцем їх походження протягом п’яти робочих днів після прийняття районною, районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Дітей, батьки яких дали згоду на усиновлення, бере на місцевий облік служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом п’яти робочих днів після надання батьками згоди на усиновлення.

У день взяття дитини на місцевий облік служба у справах дітей складає обліково-статистичну картку — соціальний паспорт дитини в Єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та анкету дитини, яка може бути усиновлена.

Якщо протягом місяця після взяття дитини на місцевий облік ніхто не виявив бажання її усиновити або взяти під опіку чи піклування, то з Єдиного банку даних роздруковують три примірники анкети, два з яких разом із передбаченими законодавством документами передають відповідно до Міністерства молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрацій. Міністерство молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій протягом п’яти робочих днів перевіряють правильність оформлення анкети разом з документами, беруть дітей, які можуть бути усиновлені, на регіональний облік, заносять відомості про них до Книги обліку дітей, які можуть бути усиновлені. У разі потреби в уточненні відомостей про дитину надсилається запит до служби у справах дітей за місцем складення анкети. У таких випадках строк взяття дитини на регіональний облік продовжується, але не більш як на 10 робочих днів. Якщо на підставі поданих документів встановлено, що дитина не може бути усиновлена, два примірники анкети разом із документами повертають службі у справах дітей, яка їх склала, з відповідними роз’ясненнями. Надалі така анкета має бути анульована. Якщо протягом місяця перебування дитини на регіональному обліку ніхто не виявив бажання її усиновити або взяти під опіку чи піклування, то один примірник анкети разом з документами передається до Департаменту.

Департамент протягом п’яти робочих днів перевіряє правильність оформлення анкети разом із документами, бере дитину, яка може бути усиновлена, на централізований облік і заносить відомості про неї до Книги обліку дітей, які можуть бути усиновлені. У разі потреби в уточненні відомостей про дитину Департамент надсилає запити. У таких випадках строк взяття дитини на централізований облік продовжується, але не більш як на 20 робочих днів. Якщо на підставі поданих документів встановлено, що дитина не може бути усиновлена, анкету разом із документами повертають з відповідними роз’ясненнями.

Після закінчення річного строку перебування дитини на місцевому обліку служба у справах дітей за місцем взяття дитини на такий облік протягом п’яти робочих днів надсилає до Міністерства молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та Департаменту уточнену інформацію про дитину: висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, відомості про місце її проживання (перебування) та нову фотокартку дитини. У подальшому висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, відомості про місце проживання (перебування) та її нові фотокартки подаються щороку до досягнення дитиною семи років, а також після досягнення десяти, тринадцяти та шістнадцяти років. У разі істотних змін у стані здоров’я або зовнішності дитини необхідна інформація чи фотокартка дитини подаються невідкладно. До Єдиного банку даних уточнена інформація про дитину вноситься постійно.

Дітей знімають з місцевого, регіонального та централізованого обліку в таких випадках:

1) усиновлення;

2) поновлення батьківських прав батька, матері;

3) поновлення дієздатності батька, матері;

4) встановлення, визнання батьківства;

5) установлення опіки чи піклування, якщо відсутня згода опікуна чи піклувальника на усиновлення;

6) відкликання батьками згоди на усиновлення;

7) скасування рішень суду про позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, безвісно відсутніми, оголошення батьків померлими;

8) набуття дитиною чи надання їй повної цивільної дієздатності;

9) досягнення повноліття;

10) смерті.

Дітей поновлюють на місцевому, регіональному та централізованому обліку в разі:

1) визнання усиновлення недійсним;

2) скасування усиновлення;

3) припинення опіки, піклування або звільнення опікуна, піклувальника від виконання повноважень;

4) надання опікуном, піклувальником згоди на усиновлення дитини;

5) смерті опікуна, піклувальника.

Діти — громадяни України, які проживають за її межами і можуть бути усиновлені, на облік не беруться.

Важливою обставиною є також те, що дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку. відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку, а дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення. Рідні брати та сестри не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. Однак, за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. В окремих випадках, за умови, що вичерпані усі можливості влаштування братів і сестер на виховання в одну сім’ю, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем перебування дитини на місцевому обліку може надати згоду на роз’єднання братів і сестер при усиновленні у випадках:

1) коли один із братів, сестер страждає на тяжке захворювання, що вимагає спеціального догляду за дитиною;

2) усиновлення дитини, яка виховується в дитячому або іншому закладі, в той час, як її брати, сестри проживають в сім’ях громадян України;

3) наявності інших обставин, що унеможливлюють влаштування дітей на виховання в одну сім’ю.

У повідомленні про згоду на роз’єднання братів і сестер при усиновленні зазначаються причини її надання та заходи, які були вжиті органом опіки та піклування для забезпечення спільного проживання і виховання братів і сестер.

Роз’єднання братів і сестер у зв’язку з відмовою кандидатів в усиновлювачі від усиновлення будь-кого з них не допускається. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

Законодавством встановлена також низка вимог щодо кандидатів в усиновлювачі. Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.

Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п’ять років. Щодо такої вимоги закону Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 СК України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) зазначив, що встановлена Законом вимога щодо різниці у віці між усиновлювачем і дитиною є однаково обов’язковою для всіх осіб, які бажають усиновити дитину, і фактично стосується можливості усиновлення дитини певного віку, а тому не порушує принципу рівності громадян перед законом, закріпленого статтею 24 Конституції України. Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлена окремим положенням частини 2 статті 211 СК України різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не суперечить статтям 21, 22, 24, 51 Конституції України (рішення КСУ № З-рп/2009 від 03.02.2009 року).

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Усиновлювачами можуть бути подружжя. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину, крім випадку, коли такі особи проживають однією сім’єю, тоді суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи про-живають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Стаття 212 СК України містить заборону щодо можливості реалізації права на усиновлення деякими категоріями осіб і ця заборона не завжди обумовлена винною поведінкою такої особи.

Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1) обмежені у дієздатності;

2) визнані недієздатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України (Перелік захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 року № 479);

9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

10) були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148,150,150-1,164,166,167,169,181,187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Вимога щодо надання переваги одним кандидатам в усиновлювачі перед іншими, передбачена статтею 213 СК України, обумовлена прагненням забезпечити можливість саме національного усиновлення, щоб створити для виховання дитини умови, які б найкраще відповідали національним традиціям, цінностям, культурі, релігійному сповіданню, атмосфері духовного розвитку дитини. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) в сім’ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини.

Переважне право на усиновлення дитини має також подружжя.

Кандидати в усиновлювачі теж перебувають на відповідному обліку. Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, веде служба у справах дітей за місцем проживання таких громадян.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина, чоловік.

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;

3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

4) висновок про стан здоров’я кожного заявника;

5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідку про наявність чи відсутність судимості подають кожен із подружжя.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи. Витребування у заявників інших документів не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; проводить бесіду із заявниками, з’ясовує мотиви усиновлення, ставлення до виховання дітей. У випадку, коли усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовують причини, з яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини, чоловіка усиновити дитину. Далі служба складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.

Заявникам може бути відмовлено у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі з таких підстав:

1) подані документи не відповідають вимогам, визначеним законодавством;

2) у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленому порядку;

3) заявники (один з них) страждають на захворювання, яке віднесене до затвердженого МОЗ переліку хвороб, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем;

4) різниця у віці між дитиною, яку бажають усиновити, та заявниками становить менш як п’ятнадцять або більш як сорок п’ять років;

5) житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;

6) у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;

7) під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини.

Про відмову у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі заявникам надається обґрунтована відповідь у письмовій формі.

Висновок про можливість бути усиновлювачами видається кандидатам в усиновлювачі. Строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців від дати видачі. Якщо протягом дії висновку закінчився строк дії документів (одного з них), то кандидати в усиновлювачі поновлюють їх та додають до документів, повернутих службою у справах дітей. Якщо протягом строку дії висновку кандидати в усиновлювачі не здійснили усиновлення, вони можуть звернутися до служби у справах дітей за місцем обліку із заявою про продовження строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами. У такому разі служба у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі перевіряє документи, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників та готує довідку про продовження строку дії висновку або в разі виявлення обставин, що унеможливлюють усиновлення, відмовляє у продовженні зазначеного строку.

Кандидати в усиновлювачі знімаються з обліку в разі:

1) усиновлення дитини;

2) закінчення строку дії висновку про можливість бути усиновлювачем, якщо такі кандидати не звернулися із заявою про продовження його дії;

3) подання кандидатами в усиновлювачі письмової заяви про зняття з обліку;

4) з’ясування або виникнення обставин, що унеможливлюють усиновлення.

Ведення обліку іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно про-живають на території України, та усиновлення ними дитини здійснюється в порядку, встановленому для громадян України, які постійно проживають на території України. Облік громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, веде Департамент.

Відповідно до статті 283 СК України дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в Департаменті. Усиновлення може бути вчинене до спливу цього строку, якщо іноземець є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що віднесена до Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.09.2008 року № 510.

Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Департаменту справу, яка складається з таких документів:

1) заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;

2) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у двох примірниках;

3) висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами. У висновку зазначають адресу, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники.

Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;

4) дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в’їзд і постійне проживання усиновленої дитини;

5) зобов’язання заявника (у двох примірниках): поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в’їзду до країни проживання; забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років; подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров’я усиновленої дитини; надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною; повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;

6) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8) засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9) висновок про стан здоров’я кожного заявника;

10) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11) засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат.

Кожен документ (крім копії паспорта або іншого доку-мента, що посвідчує особу), а також будь-яка заява, звернення громадян України, які проживають за межами України, та іноземців з питань, що стосуються усиновлення, підлягають легалізації у відповідній закордонній дипломатичній установі

України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, і подаються до Департаменту разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.

Строк дії документів становить один рік від дати їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством країни (про що зазначається в документі), в якій вони видані. На день подання документів Департаменту строк їх подальшої дії повинен становити не менш як шість місяців. У разі коли строк дії документів за законодавством країни, яка їх видала, становить менш як шість місяців, на день подання до Департаменту вони повинні бути дійсними.

Департамент протягом 20 робочих днів перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.

Громадянам України, які проживають за межами України, та іноземцям може бути відмовлено у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі з таких підстав:

— подані документи не відповідають вимогам законодавства;

— у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;

— переклад не відповідає змісту оригіналу документа;

— заявники (один з них) страждають на захворювання, яке віднесене до затвердженого МОЗ переліку хвороб, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем;

— різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п’ятнадцять або більш як сорок п’ять років;

' — серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров’я відповідали б ре-комендаціям, що містяться у висновку компетентного органу країни проживання.

Кандидати в усиновлювачі знімаються з обліку в разі:

1) усиновлення дитини;

2) закінчення строку дії документів (одного з них);

3) неприбуття без поважних причин у визначений день до Департаменту для ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, або повторного неприбуття у визначений день;

4) неповернення документів у разі відмови від усиновлення дитини;

5) коли після триразового ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидати в усиновлювачі не виявили бажання усиновити дитину з числа тих дітей, про яких їм була надана інформація;

6) надходження від МВС інформації або виникнення інших обставин, що унеможливлюють усиновлення;

7) подання кандидатами в усиновлювачі письмової заяви про зняття з обліку.

Облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають усиновити дитину, що є іноземцем або особою без громадянства і проживає в Україні, здійснюється в порядку, встановленому для громадян України, які проживають за межами України, та іноземців. Для усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, громадяни України та іноземці звертаються з відповідною заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. Консульська установа чи дипломатичне представництво України протягом 20 робочих днів після надходження заяви перевіряє підстави для усиновлення дитини та готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, здійснюється за умови надання дозволу Департаментом. Рішення про усиновлення громадянами України дитини — громадянина України, яка проживає за її межами, приймається консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється без перебування ДИТИНИ на обліку. Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя відбувається за місцем проживання дитини.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються:

1) копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;

2) копія свідоцтва про шлюб;

3) висновок про стан здоров’я заявника;

4) довідка про наявність чи відсутність судимості;

5) копія свідоцтва про народження дитини;

6) письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово- побутових умов заявника, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку. Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку. Інформація про особу, яка бажає усиновити дитину свого чоловіка, дружини, до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі не заноситься.

Для усиновлення дитини — громадянина України, яка проживає за її межами, те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини.

Для кандидатів в усиновлювачі, які перебувають на обліку, надається можливість ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, та видаються направлення для знайомства з дитиною службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, Міністерством молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Департаментом відповідно за місцем, де дитина перебуває на місцевому, регіональному або централізованому обліку. Повідомлення про дітей можуть розміщуватися в засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, Міністерства молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Департаменту. Така інформація може містити фотокартку дитини, відомості про її ім’я, вік, форму влаштування (без зазначення назви та адреси закладу, в якому перебуває дитина, прізвища, імені, по батькові, адреси прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників), наявність або відсутність братів, сестер, їх вік та форму влаштування, особливі потреби дитини, а також контактні телефони та адресу служби у справах дітей, Департаменту, де можна отримати направлення для знайомства з дитиною. Кандидати в усиновлювачі мають право звернутися до будь-якої служби у справах дітей для отримання інформації про дітей, які можуть бути усиновлені.

Служба у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі після взяття їх на облік ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, та видає їм направлення для знайомства з дитиною до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Кандидати в усиновлювачі, котрі за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до Міністерства молоді, сім’ї та тендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Департаменту для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.

Ознайомлення громадян України, які проживають за межами України, іноземців, осіб без громадянства — кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, та видачу їм направлень для знайомства з дитиною проводить лише Департамент. Іноземцям, особам без громадянства — кандидатам в усиновлювачі надається інформація про дітей, які проживають (перебувають) в дитячих або інших закладах незалежно від форми власності та підпорядкування закладу та більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачено законодавством (крім усиновлення родичами).

Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більш як на 10 робочих днів. Направлення надається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку.

Якщо дитину всиновлюють прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, в сім’ї яких виховується дитина, або родичі дитини, направлення для знайомства з дитиною не видається.

Організація знайомства кандидатів в усиновлювачі з дитиною покладається на служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Кандидати в усиновлювачі знайомляться з дитиною за місцем її проживання (перебування) у присутності представника служби у справах дітей, працівників дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина; прийомних батьків; батьків-вихователів; опікунів; піклувальників. За бажанням прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною може відбуватися у приміщенні служби у справах дітей або на іншій території за погодженням із зазначеною службою.