Методика оцінки радіаційної обстановки

 

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ

1.1.Вивчити різні методи виявлення і виміру іонізуючих випромінювань.

1.2.Освоїти методику виміру ступеня зараження різних предметів для визначення необхідності і повноти проведення дезактивації та санобробки.

1.3.Придбати практичні навички виміру доз випромінювання для визначення працездатності і життєдіяльності населення.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

2.1. Методика оцінки радіаційної обстановки

Під радіаційною обстановкою розуміють сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження) місцевості, які впливають на діяльність ОНГ, сил ЦО і населення.

Радіаційна обстановка характеризується розмірами зон і характером радіоактивного зараження (рівнями радіації), що є основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного зараження для людей.

Оцінка радіаційної обстановки складається із:

1. визначення масштабів і характеру радіоактивного зараження, тобто виявлення радіаційної обстановки;

2. аналізу їх впливу на діяльність об'єктів, дії сил ЦО і населення;

3. вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційна поразка людей, тобто - висновки з аналізу радіаційної обстановки.

Виявити радіаційну обстановку - це означає визначити і нанести на робочу карту (план, схему) зони радіоактивного зараження і рівні радіації в окремих точках місцевості. Вона може бути виявлена двома методами:

1. прогнозування;

2. дані радіаційної розвідки.

Виявлення обстановки методом прогнозування зводиться до нанесення на карту зон можливого зараження і проводиться в такій послідовності (рисунок 1):

 

 

1 - Зона джерела радіаційної небезпеки

2 - Вісь зони (Аw)

3 - Бокові границі зон А,Б,В,Г

4 - Дальня границя зони Г- чорний колір

5 - Дальня границя зони В - коричневий колір

6 - Дальня границя зони В - зелений колір

7 - Дальня границя зони А - синій колір

8 - Напис про характер вибуху - синій колір

 

Рисунок 1 - Послідовність нанесення на карту (план, схему) зон можливого зараження за методом прогнозування

Метод прогнозування дає наближені дані, однак він дозволяє швидко одержати характеристики радіаційного зараження, що дає можливість вчасно:

· ужити заходів по організації захисту людей;

· вибрати найбільш доцільний спосіб дій;

· поставити задачі радіаційній розвідці.

За даними радіаційної розвідки (вона ведеться постами радіаційного і хімічного спостереження, усіма формуваннями ЦО, спеціально підготовленими групами - ланками радіаційної і хімічної розвідки) виявляється фактична обстановка підставі вимірюваних рівнів радіації після випадання радіоактивних речовин і радіоактивної хмари.

Вихідні дані для виявлення фактичної радіаційної обстановки:

· вимірювані рівні радіації в окремих точках місцевості Р_t;

· час їх виміру t щодо моменту аварії на АЕС чи вибуху.

2.2 Послідовність виявлення радіаційної обстановки за даними розвідки

2.2.1 Інформація, що надходить від розвідувальних підрозділів, заноситься до журналу збору даних.

2.2.2. Рівень радіації Р_t, вимірюваний на ОНГ в момент часу t перераховується на 1 годину після аварії на АЕС (ядерного вибуху) за формулами (1) чи (2).

Р_і= Р_t ∙ К_t, (р/год) (1)

Р_і= , (р/год) (2)

де Р_t – рівень радіації на момент вимірів;

К_t – коефіцієнт перерахування вимірюваного рівня радіації Р_t на 1 годину після вибуху чи аварії.

Формула (1) застосовується при використанні таблиць довідника Демиденко Г.П. та ін., а формула (2) - при використанні підручників Атаманюка В.П., Шубіна Е.П.

2.2.3 Наносять на карту в точках виміру рівні радіації, перелічені на 1 годину після аварії на АЕС (ядерного вибуху).

Проводять границі зон зараження, для чого всі точки з рівнями радіації 8, 80, 240, 800 р/год з'єднують плавною лінією відповідно синім, зеленим, коричневим і чорним кольором.

У результаті виходить карта з нанесеними границями зон радіаційного зараження.

Виявлення радіаційної обстановки при аварії на АЕС чи на обмеженій ділянці місцевості вимагає меншого часу. Воно зводиться до визначення рівня радіації в районах ОНГ і перерахуванню його на 1 годину після аварії на АЕС (вибуху ядерних боєприпасів), а далі робляться висновки про необхідні міри захисту робітників та службовців, порядку виробничої діяльності і проведенні рятувальних та невідкладних робіт у цих умовах.

 

Приклад.

Рівень радіації в населеному пункті Н через 4 години після аварії на АЕС склав 10 р/год. Визначити рівень радіації на 1 годину після аварії.

 

Рішення.

(по довідникам Атаманюк - Шубін, додаток А таблиця 1)

Р_і= = р/год

Під аналізом радіаційної обстановки розуміється рішення задач за різними варіантами дій формувань ЦО, виробничої діяльності ОНГ і населення в умовах радіаційного зараження.

Аналіз виявленої радіаційної обстановки, як правило, здійснюється з використанням карти (плану, схеми) з нанесеними зонами зараження чи рівнями радіації, об'єктами народного господарства, місцями розташування і ділянок робіт невоєнізованих формувань ЦО, маршрутів їх руху та виводу робітників, службовців і населення з небезпечної зони.

Для аналізу радіаційної обстановки необхідно мати такі вихідні дані:

- час аварії на АЕС (чи ядерного вибуху), від якої відбулося радіактивне зараження об'єкта чи місцевості;

- рівні радіації на ОНГ чи в районі майбутніх дій;

- коефіцієнти ослаблення використовуваних захисних споруджень, будинків, техніки, транспорту і т.д.;

- припустиму (установлену) дозу опромінення для людей (з урахуванням отриманої раніше дози);

- поставлену задачу і терміни її виконання (час початку і закінчення робіт).

Ступінь небезпеки і можливі наслідки радіоактивного зараження визначають шляхом рішення таких задач:

1. Визначення дози опромінення, що одержують люди при роботі на радіоактивно забрудненій території.

2. Визначення припустимої тривалості роботи людей на радіоактивно забрудненій території.

3. Визначення режиму роботи цеху при радіоактивному зараженні після аварії (руйнуванні) АЕС.

4. Визначення можливих радіаційних втрат.

 

3. ЛІТЕРАТУРА

3.1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. Учебник для вузов. М.: Высш. школа,1986.

3.2. Шубин Е.ІІ. Гражданськая оборона. Учебник для вузов. -М.: Высш. шк,

1991.

3.3 Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от СМП. Справочник. —К.: Вища школа, 1987.

 

4 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4.1. Що Ви знаєте про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС?

4.2. Дії населення при аварії ші АЕС.

4.3. Способи попередження чи зменшення впливу на організм людини радіоактивних речовин.

4.4. Дії населення при оповіщенні щодо радіоактивного зараження.

4.5. Способи надання першої медичної допомоги і взаємодопомоги при радіоактивному зараженні.

4.6. Назвіть уражаючі фактори ядерної зброї і дайте характеристику:

· ударної хвилі;

· світлового випромінювання;

· проникаючої радіації;

· радіоактивного зараження місцевості.

4.7. Що таке "променева хвороба"? Дайте характеристику її ступенів.

4.8. На які зони умовно поділяється радіаційний слід на місцевості? Охарактеризуйте їх.

4.9. В яких одиницях вимірюється потужність дози випромінювання і яка величина допустимої для людини дози опромінення?

4.10. Чим характеризується осередок ядерного ураження?

4.11. Дайте характеристику альфа, бета- та гамма-випромінюванню.

4.12.Назвіть основне призначення і принцип дії дозиметричних приладів.

4 13. Назвіть найпростіші засоби захисту органів дихання.

4.14. Від яких уражаючих факторів захищають сховища, протирадіаційні укриття і простіші укриття?

4.15. У чому суть захисних властивостей місцевості?

4.16. Способи захисту продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення.

4.17. Перелічте фактори, від яких залежить стійка робота всіх сфер народного господарства у мирний і воєнний час.

 

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

Рішення задач при аналізі радіаційної обстановки графоаналітичним методом з використанням таблиць підручників Агаманюка В.П. і Шубіна Е.П. при аварії (руйнуванні) АЕС

5.1. Задача №1

Визначити дозу опромінення, яку одержують люди при роботі на радіоактивно забрудненій території після аварії (руйнування) АЕС.

Д_опр = , (р) (3)

де Р_{н (к)} - рівень радіації на початку (кінці) роботи;

t_н(к) - час виміру рівня радіації на початку (кінці) робіт;

К_осл - коефіцієнт ослаблення.

Приклад:

Формування ЦО повинно працювати t_р=6год на радіоактивно забрудненій місцевості (К_осл = 1). Визначити дозу опромінення, що одержить особовий склад формування при вході в зону через t_н = 4год після аварії, якщо рівень радіації до цього часу склав Р₄ = 5 р/год.

Рішення.

1. Визначаємо строк закінчення робіт t_к:

t_к = t_н + t_р = 4 + 6 = 10 год

2. Рівень радіації на кінець робіт Р_к:

3. Доза опромінення, що одержить особовий склад НФ ЦО при вході в зону через t₄ = 4год після аварії:

Д_опр =1,7(3,5∙10 - 5∙4) = 1,7(35 - 20) = 25,5 р.

5.2 Задача №2

Визначення припустимої тривалості (початку) робіт людей на радіоактивно забрудненій території після аварії (руйнування) АЕС.

Задача вирішується графоаналітичним методом з використанням таблиці 2 додатка А. Ця задача може бути прямою (коли визначається тривалість роботи) чи зворотною (коли визначається час початку робіт).

Приклад:

Визначити припустиму тривалість роботи формування, якщо вимірюваний рівень радіації при вході в зону через t = 2год після аварії склав Р₂ =3 р/год; задана доза опромінення Д_зад = 10 р.

Рішення.

1. Знаходимо відношення α за формулою:

2. По = 0,4 і за таблицею (2) визначаємо тривалість робіт t_р = 4 год.

 

6. ВИСНОВКИ З АНАЛІЗУ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

Завершальним етапом аналізу радіаційної обстановки є висновки, у яких визначають:

1. Вплив радіоактивного зараження на виробничу діяльність.

2. Доцільний варіант дій (режим захисту) робітників та службовців ОНГ, режим роботи формувань ЦО для збереження працездатності людей.

3. Заходи щодо організації захисту робітників та службовців.

4. Заходи щодо ліквідації наслідків зараження.

5. Кому і які необхідно віддати розпорядження по забезпеченню дій особового складу на зараженій місцевості.

 

7. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1. Оформити звіт по практичному заняттю:

- Мета заняття.

- Вихідні дані свого варіанта.

- Розрахункові формули і розрахунки.

- Зробити висновки за виконаним завданням.

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

Таблиця 1 - Коефіцієнти К_t = t - 0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час t після аварії (руйнування) АЕС

№ ва­ріанта	t, год	Kt	№ ва­ріанта	t, год	Kt	№ ва­ріанта	t, год	Kt	№ ва­ріанта	t, год	Kt
	0,5	1,32		4,5	0,545		8,5	0,427			0,33
					0,525			0,417			0,303
	1,5	0,85		5,5	0,508		9,5	0,408		1 доба	0,282
		0,76			0,49			0,4		2 доби	0,213
	2,5	0,7		6,5	0,474		10,5	0,39		3 доби	0,182
		0,645			0,465			0,385		4 доби	0,162
	3,5	0,61		7,5	0,447		11,5	0,377		5 діб	0,146
		0,575			0,434			0,37		6 діб	0,137

t_н = 4 год., Р_н = N варіанта (мкр/год)

 

Таблиця 2 - Припустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС, Т (год, хв)

	Час, що пройшов з моменту аварії до початку опромінення, tн, год
0,2	7,30	8,35	10,00	11,30	12,30	14,00	16,00	21,00
0,3	4,50	5,35	6,30	7,10	8,00	9,00	10,30	13,30
0,4	3,30	4,00	4,35	5,10	5,50	6,30	7,30	10,00
0,5	2,45	3,05	3,35	4,05	4,30	5,00	6,00	7,50
0,6	2,15	2,35	3,00	3,20	3,45	4,10	4,50	6,25
0,7	1,50	2,10	2,30	2,40	3,10	3,30	4,00	5,25
0,8	1,35	1,50	2,10	2,25	2,45	3,00	3,30	4,50
0,9	1,25	1,35	1,55	2,05	2,25	2,40	3,05	4,00
1,0	1,15	1,30	1,40	1,55	2,10	2,20	2,45	3,40
№ варіанта
Дзад , мкр

Р₁ = № варіанта (мкр/год)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ.

 

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ

1.1. Вивчити різні методи оцінки хімічної обстановки при аварії на підприємстві, що має сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).

1.2. Придбати практичні навички визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

При руйнуванні чи аваріях на об'єктах, шо мають сильно діючі отруйні речовини (СДОР), або при застосуванні противником отруйних речовин утворюються зони хімічного зараження (ЗХЗ^СДОР), у середині яких можуть виникати вогнища хімічного зараження СДОР (ВХЗ^СДОР).

Для надійного захисту робочих та службовців і сталої роботи ОНГ в цих умовах необхідно виявити та оцінити хімічну обстановку, визначити та довести до особового складу об'єкта і населення способи захисту, організації хімічного контролю, до виконання цих задач об'єкти та їх формування повинні бути підготовлені заздалегідь. Для цього всі спеціалісти повинні володіти прийомами роботи з приладами хімічної розвідки і знати методику оцінки хімічної обстановки.

Під хімічною обстановкою розуміють сукупність наслідків хімічного зараження місцевості СДОР, що впливають на діяльність ОНГ, сил ЦО і населення.

Зоною хімічного зараження СДОР (ЗХЗ^сдор) називається територія, над якою поширилася хмара зараженого СДОР повітря з вражаючими концентраціями, включаючи місця розливу отруйних речовин (місце аварії).

Залежно від кількості СДОР, що вилилися, у зоні хімічного зараження може виникнути один чи кілька вогнищ хімічної поразки СДОР.

Вогнищем хімічного зараження СДОР (ВХЗ^сдор) називають територію, у межах якої в результаті впливу СДОР відбулося масове ураження людей і сільськогосподарських тварин, рослин.

Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення хмари повітря, зараженого отруйними речовинами з вражаючою концентрацією Г, шириною Ш та площею S (рисунок 1).

1 - місто

2 - об'єкт (підприємство)

3 – ділянка розливу СДОР

4 – населений пункт

S^сдор- площа зони хімічного зараження;

Ш^сдор - ширина зони хімічного зараження;

Г^сдор- глибина зони хімічного зараження;

S₁^сдор, S₂^сдор - площі хімічного зараження

Рисунок 1 - Схема зони хімічного зараження, утвореної розливом СДОР.

Оцінка хімічної обстановки на ОНГ, що мають СДОР, проводиться для організації захисту людей, що можуть виявитися в зоні хімічного зараження. Оцінку проводять методом прогнозування, а у випадках аварії - на підставі фактичних даних.

При оцінці методом прогнозування за основу беруться дані по одночасному викиду в атмосферу всього запасу СДОР, шо мається на об'єкті, при сприятливих для поширення зараженого повітря метеоумовах (інверсія, швидкість вітру 1 м/с).

При аварії (руйнуванні ємності СДОР) оцінка здійснюється за конкретно сформованою обстановкою, тобто враховується реальна кількість викинутої (що вилилася) отуйної речовини і реальні умови.

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:

· тип і кількість СДОР;

· метеоумови;

· топографічні умови місцевості;

· характер забудови на шляху поширення зараженого повітря;

· умови збереження і характер викиду (впливу) отруйних речовин;

· ступінь захищеності робітників та службовців об'єкта і населення.

Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, полягас у вирішенні 5-ти основних задач і відшуканні на підставі їхніх результатів доцільних мір, спрямованих на захист і порятунок робітників та службовців об'єкта і населення. Для цього необхідно визначити:

1. Розміри і площу зони хімічного зараження.

2. Час проходу зараженого повітря до наміченої границі (об'єкта).

3. Час вражаючої дії СДОР.

4. Границі можливих центрів хімічного ураження.

5. Можливі втрати людей у вогнищі хімічного зараження.

 

3. ЛІТЕРАТУРА

3.1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. Учебник для вузов. -М.: Высш. школа, 1986.

3.2. Шубин Е.П. Гражданская оборона. Учебник для вузов. -М.: Высш.школа, 1991.

3.3. Демиденко Г.П. Защита обьектов народного хозяйства от СДОВ. Справочник. -К.: Вища школа, 1987.

 

4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4.1 До яких наслідків для населення Одещини можуть призвести:

- авария на АЕС;

- землетрус;

- аварія на об'єктах, які використовують (виробляють) СДОР?

4.2. Дії населення при аваріях на виробництві, де використовуються СДОР.

4.3. Дії населення під час оповіщення про хімічне зараження.

4.4 Способи надання першої медичної допомоги і взаємодопомоги при ураженнях СДОР.

4.5. Як впливають на організм людини отруйні речовини?

4.6. Назвіть найпростіші засоби захисту органів дихання.

4.7. Розкажіть про призначення і принцип дії респератора.

4.8. Розкажіть про призначення і принцип дії протигазів ГП-5, ГП-7.

4.9. Яке призначення засобів захисту шкіри і що до них відноситься?

4.10. У чому суть захисних властивостей місцевості?

4.11. Яким чином проводиться евакуація при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах?

4.12. Мета та способи спостереження та контролю за зараженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води.

4.13. Перелічте основні СДОР. Визначте їх фізичні властивості і засоби захисту від них.

4.14. Дайте характеристику аміаку, його уражаючі властивості, вплив на організм людини, засоби захисту.

4.15. Визначте перші ознаки отруєння аміаком, яка перша медична допомога надається при отруєнні ним?

4.16. Які засоби захисту необхідно використати при подоланні осередку забруднення СДОР?

 

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Завдання практичного заняття передбачає визначення ррозмірів і площі зони хімічного зараження.

Робота виконується самостійно кожним студентом за індивідуальним варіантом.

Вихідні дані по кожному варіанту наведені в таблиці вибору варіантів (додаток А).

Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об'єкті, його фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості.

Рішення задачі зводиться до знаходження:

· глибини поширення хмари зараженої СДОР, (Г);

· ширини зони хімічного зараження СДОР, (Ш);

· площі зони хімічного зараження СДОР, (S)

Потім результати цих розрахунків наносяться на карту (схему, план) з метою виявлення розташування зони зараження СДОР на місцевості і можливих вогнищ хімічного ураження.

Глибина поширення зараження (Г^сдор) може бути визначена для деяких отруйних речовин за таблицями 1 і 2 (додаток Б). Для СДОР, не зазначених у таблицях 1 і 2, глибина зони може бути визначена за формулою:

де G - кількість СДОР, кг;

D - токсодоза, мг хв/л; D=CТ;

С - концентрація, мг/л;

Т - час впливу СДОР даної концентрації, хв;

V - швидкіть вітру в приземному шарі, м\с.

Ширина зони хімічного зараження (Ш^сдор) може бути визначена за такими співвідношеннями:

Ш = 0,03∙Г - при інверсії;

Ш = 0,15 Г - при ізотермії;

Ш = 0,8∙Г - при конвекції.

Площу зони хімічного зараження (S^сдор) визначають за формулою:

Приклад.

На об'єкті зруйнувалася не обвалована ємність, що містить 10т аміаку. Визначити розміри і площу хімічного зараження в нічний час. Місцевість відкрита; метеоумови: ясно, швидкість вітру 3 м/с.

Рішення.

1. Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (таблиця 1):

за таблицею - інверсія.

Таблиця 1 - Таблиця для оцінки вертикальної стійкості

Швидкість вітру, м/с.	Ніч	День
Ясно	Напівясно	Похмуро	Ясно	Напівясно	Похмуро
0,5	Інверсія			Конвекція
0,6-2	Ізотермія	Ізотермія
2,1-4
Більше 4

 

2. Знаходимо глибину поширення зараженого повітря, при швидкості вітру Г=4,5 км (додаток Б, таблиця 1).

3. Визначаємо поправочний коефіцієнт для W_v = 3 м /с, К_р= 0,45.

4. Визначаємо глибину поширення зараженого повітря, при швидкості вітру W_v = 3 м/с, Г_з = 4,5*0,45 = 2,02 км.

5. Визначаємо ширину зони хімічного зараження при інверсії:

Ш=0,03*Г_з=0,03*2,02=0,06 км.

6. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

6. ВИСНОВКИ ІЗ АНАЛІЗУ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ.

Завершальним етапом аналізу хімічної обстановки мають бути висновки, в яких визначаються:

1- вплив хімічного зараження на виробничу діяльність підприємства;

2- доцільний варіант дій для захисту робочих, службовців та населення у випадку аварії;

3- заходи по організації захисту людей та ліквідації наслідків аварії;

4- кому і які необхідно віддати розпорядження по забезпеченню дій особового складу формувань на зараженій місцевості;

5- яка потрібна допомога від вищестоячого керівника.

7. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1. Оформити звіт по практичному заняттю:

- Мета заняття.

- Вихідні дані у вигляді таблиці (додаток А).

- Розрахункові формули і розрахунки.

- Схема зони хімічного зараження свого варіанта.

7.2. Зробити висновки за виконаним завданням.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Таблиця 1 - Варіанти до розрахунку уражаючих параметрів, які виникають при надзвичайних ситуаціях (Аналіз обстановки)

№ ва­ріанту	Назва СДОР	Кількість СДОР, т	Час доби	Метеоумови	Характерис­тика місцевоті	Швидкість вітру, м/с
	Хлор		Ніч	Ясно	Відкрита
	Фосген		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Похмуро	Закрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	Закрита
	Сірководень		Ніч	Напівясно	Закрита
б	Хлор		Ніч	Похмуро	Закрита
	Фосген		День	Ясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірководень		Ніч	Ясно	Відкрита
	Хлор		День	Напівясно	Закрита
	Фосген		День	Похмуро	Закрита
	Аміак		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Напівясно	Закрита
	Сірководень		День	Похмуро	Відкрита
	Хлор		День	Ясно	Відкрита
	Фосген		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	В ідкрита
	Сірководень		Ніч	Напівясно	Відкрита

 

ДОДАТОК Б

(довідковий)

Таблиця 1- Глибина поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т
	При інверсії
Хлор,фосген				Більш 80
Аміак	3,5	4.5	6.5	9.5
Сірчастий ангідрид		4,5			12,5	17,5
Сірководень	5,5	7,5	12,5			61,6
	При ізотермії
Хлор,фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірчастий ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень		1,5	2,5			8,8
	При конвекції
Хлор,фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчастий ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77
Сірководень	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5

 

Таблиця 2 - Глибина поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км

(ємності обваловані, швидкість вітру 1м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т
	При інверсії
Хлор,фосген	6,57		22,85	41,14	48,85
Аміак		1,28	1,85	2.71	3.42	4.28
Сірчастий ангідрид	1,14	1,28		2,85	3,57
Сірководень	1,57	2.14	3.57	5.71	7,14	17.6
	При ізотермії
Хлор, фосген	1,31		3,28	4,57	5.43
Аміак	0,2	0.26	0,37	0.54	0.68	0,86
Сірчастий ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
Сірководень	0,31	0.43	0,71	1.14	1,43	2,51
	При конвекції
Хлор,фосген	0,4	0,52	0,72		1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірчастий ангідрид	0,07	0,08	0,12	0.17	0.21	0,3
Сірководень	0,093	0,13	0.21	0,34	0,43	0,65

 

Примітки до таблиць 1 і 2:

1. При швидкості вітру більш 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:

	Швидкість вітру
Поправочний коефіцієнт
При інверсії		0,6	0,45	0,38	-	-
При їзотермії		0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
При конвекції		0,7	0,62	0,55	-	-

 

2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженої хмари зменшується в 1,5 рази.

 

Таблиця 3 - Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, м/с

Швидкість вітру V, м/с.	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R<10 км	К>10км	R<10 км	К>10 км	R<10 км	К>10 км
		2,2	1,5		1,5
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

 

Примітка: Інверсія і конвекція при швидкості вітру більше 3 м/с спостерігаються в рідких випадках.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5.