Визначення та оцінка рівня стресового навантаження

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1.1. Оволодіти методикою тестування рівня стресового навантаження на організм людини;

1.2. Навчитися визначати стійкість лю­дини до дії стресових подразників;

1.3. Визначити рівень психологічного здоров'я людини;

1.4. Оволодіти методикою визначення рівня виснаження адаптивних резервів і загрози депресивного дистресу.

 

2. ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

Поняття про стрес. Причини та ознаки стресового напруження.

Фізіологічні зміни в організмі людини під дією стресу.

Виробничий стрес і його наслідки.

Методика визначення стресового навантаження.

За допомогою тестових завдань перевірити власну стійкість до дії стресових подразників.

Розробити рекомендації щодо методів, які допоможуть визначити рівень стресового навантаження.

3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

 

Об'єктивними показниками емоційної напруги є зміна частоти пульсу, частоти дихання, провідності шкіри тощо. Так ЧСС водія за кермом змінюється від 70 до 140 ск./хв. На спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год ЧСС може збільшуватись на 60-80 ск./хв. на змаганнях з авто- і мотоспорту ЧСС зростає до 200 ск./хв і більше.

В умовах стресового стану знижується об'єм уваги звужений, загальмовується її переключення, зростає напруження м'язів, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам'ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок.

У 1911 р американський фізіолог У.Кеннон виявив підвищений вміст адреналіну крові кішки, коли вона бачить собаку, і назвав його «гормоном страху». Оскільки емоції є постійним супутником страху, то згодом адреналін стали називати «гормоном стресу». Цим підкреслювалась його особлива роль у формуванні стресових реакцій.

Активізація функції нервової системи під впливом емоцій, згідно вчення У.Кеннона, є реакцію боротьби чи втечі. При цьому посилене продукування гормонів відбувається в такому порядку: інформація про реакцію тривоги через органи відчуття надходить до гіпоталамуса, а звідси до наднирників[26].

При фізичному стресі наднирники виділяють переважно норадреналін, при психічному (тривога, страх, лють) — насамперед адреналін. Адреналін і норадреналін активізують роботу серця і легень, підвищують кров'яний тиск і вміст у крові триацетилгліцеролів, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту, психічних захворювань.

Більшу частину свого «активного» часу людина проводить на роботі і вдома, тому надзвичайно важливо, щоб і там, і тут не виникали стресові ситуації. Якщо ранком атмосфера в сім'ї напружена, стресогенна, то, ймовірно, і весь робочий день буде напруженим, емоційно неврівноваженим. Стан підвищеного стресового напруження стає джерелом і каталізатором виникнення конфліктів на роботі і навпаки. Так виникає «ланцюгова реакція» стресів.

є мовою емоцій. Спостерігаючи за їх виявом, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й переймаємось її станом (співпере­живаємо з нею).

Об'єктивними показниками емоційної напруги є зміна частоти пульсу, частоти дихання, провідності шкіри тощо. Так ЧСС водія за кермом змінюється від 70 до 140 ск./хв. На спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год ЧСС може збільшуватись на 60-80 ск./хв. на змаганнях з авто- і мотоспорту ЧСС зростає до 200 ск./хв і більше.

В умовах стресового стану знижується об'єм уваги звужений, загальмовується її переключення, зростає напруження м'язів, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам'ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок.

У 1911 р американський фізіолог У.Кеннон виявив підвищений вміст адреналіну крові кішки, коли вона бачить собаку, і назвав його «гормоном страху». Оскільки емоції є постійним супутником страху, то згодом адреналін стали називати «гормоном стресу». Цим підкреслювалась його особлива роль у формуванні стресових реакцій.

Активізація функції нервової системи під впливом емоцій, згідно вчення У.Кеннона, є реакцію боротьби чи втечі. При цьому посилене продукування гормонів відбувається в такому порядку: інформація про реакцію тривоги через органи відчуття надходить до гіпоталамуса, а звідси до наднирників[26].

При фізичному стресі наднирники виділяють переважно норадре- налін, при психічному (тривога, страх, лють) — насамперед адреналін. Адреналін і норадреналін активізують роботу серця і легень, підви­щують кров'яний тиск і вміст у крові триацетилгліцеролів, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту, психічних захворювань.

Більшу частину свого «активного» часу людина проводить на ро­боті і вдома, тому надзвичайно важливо, щоб і там, і тут не виникали стресові ситуації. Якщо ранком атмосфера в сім'ї напружена, стресо- генна, то, ймовірно, і весь робочий день буде напруженим, емоційно неврівноваженим. Стан підвищеного стресового напруження стає джерелом і каталізатором виникнення конфліктів на роботі і навпаки. Так виникає «ланцюгова реакція» стресів.

ви не робите драми. До неприємностей Ви вмієте обертатись спиною, досить легко забуваєте про них.

 

4. ЛІТЕРАТУРА.

Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Безпека життєдіяльності. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Основи охорони праці. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

Пистун И.П., Кельман И.И., Вильковский Е.К. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие. – Львов: Афиша, 2007.

 

5.ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

 

5.1. Тест № 1. Визначення рівня психологічного здоров'я людини

Отже 30 запитань. Зосередьтеся, відповідайте швидко «так» або «ні».

У різних частинах свого тіла я часто відчуваю жар, поколювання, повзання «мурашок», оніміння.

Голова в мене болить часто.

Ночами, 2-3 рази на тиждень, мене мучать жахи.

Зараз я почуваю себе не ліпше, як будь-коли.

Майже щодня трапляється щось таке, що лякає мене.

У мене настають періоди, коли через хвилювання я втрачаю сон.

Як правило, робота для мене — велика напруга.

Більшу частину часу я не задоволений своїм життям.

Я дуже втомлююсь.

Раз на тиждень або частіше, без явної причини, раптово, відчу­ваю жар у всьому тілі.

Кілька разів на тиждень у мене буває таке почуття, ніби має статися щось страшне.

Зараз мені складніше керувати людьми.

Життя для мене майже завжди пов'язане з недугою.

Раз на тиждень я буваю дуже збудженим і схвильованим.

Я не зовсім упевнений у собі.

Часом я хвилююся через дрібниці.

Часом я виснажуюся через те, що забагато на себе беру.

Біль у серці й грудях буває в мене часто (або не буває зовсім).

Іноді у мене буває такий стан, що переді мною нагромадилося стільки труднощів, що подолати їх просто неможливо.

Психологічні навантаження викликають у мене слабкість і роз­дратування.

Мене часто турбують похмурі думки.

Ви легко прокидаєтеся від будь-якого шуму.

Траплялося, що по кілька днів, тижнів ви нічим не могли зайня­тися, бо було важко примусити себе включитися в роботу.

Коли ви йдете з дому, вас переслідує думка про те, що ви не за­крили двері, не вимкнули газ, електроприлади.

У вас переривчастий і неспокійний сон.

Ви часто стурбовані своїм здоров'ям.

У більшості випадків ви відчуваєте слабкість.

Коли ви що-небудь робите, то постійно щось відволікає вашу увагу.

Іноді ви так наполягаєте на чому-небудь, що люди починають втрачати терпіння.

Якщо справа не ладиться, вам відразу ж хочеться облишити її.

Підрахуйте кількість ствердних відповідей.

Якщо їх від 1 до 10: стан вашого психологічного здоров'я може вас не турбувати. Ви самі справляєтеся з життєвими проблемами.

Якщо їх 10-15: ви — дещо стурбована людина, але намагаєтеся самостійно розібратися в проблемах, які вас оточують. Усе ж дос­відчений психотерапевт допоможе знайти шляхи вирішення труд­нощів.

Якщо їх 15 і більше: життєві проблеми спадають на вас лавиною, з якою неможливо справитися самостійно. Зверніться до досвідченого психотерапевта.

5.2. Тест № 2. Як уникнути стресу?

Оцініть свої відповіді так: майже ніколи — 1, іноді — 2, часто — З, майже завжди — 4.

Дрібниці мене дратують.

Якщо змушений чекати, нервую.

Коли почуваю себе незручно, червонію.

Коли злюся, можу образити людину.

Не сприймаю критику, дуже злюсь.

Якщо у трамваї мене штовхнуть, здатен на грубощі.

Постійно займаюсь будь-чим, увесь мій вільний час заповнений справами.

Не буваю пунктуальним, приходжу або раніше, або пізніше.

Не вмію вислухати, завжди уриваю інших.

Страждаю відсутністю апетиту.

Хвилююсь, не знати чому.

Уранці почуваю себе погано.

Постійно стомлений, сплю погано, можу «відключитися».

Після тривалого сну — як побитий.

Здається, що серце не в порядку.

Болять спина і шия.

Стукаю по столу пальцями, а коли сиджу, трясу ногою.

Думаю, що я кращий за багатьох, але ніхто цього не помічає.

Не дотримуюсь дієти, моя вага постійно коливається.

Підрахуйте бали.

Якщо їх менше 30: Ви ведете спокійне розумне життя, справляєте­ся з життєвими проблемами. Не страждаєте від зайвої скромності і оманливого честолюбства. Добре було б якби ваші відповіді переві­ряла людина, яка вас добре знає. Хто набрав таку кількість балів, часто бачить себе у рожевому світлі.

31-45. Ваше життя сповнене діяльності і напруження. Страждаєте від стресу як у позитивному смислі — намагаєтесь досягти поставле­ної мети, так і в негативному — є проблеми і клопоти. Ймовірно, та­кий спосіб життя вестимете і далі, але залиште трохи часу й для себе.

46-60. Ваше життя — постійна боротьба. Ви мрієте про кар'єру. До оцінки інших ви аж ніяк не байдужі. Це створює для вас постійний стресовий стан. Житимете так і далі, можливо, досягнете чого-небудь у діловому і особистому житті, проте навряд чи це буде вдовольняти вас, тому що все вже минуло. Утримуйтесь від зайвих суперечок, стримуйте гнів, викликаний дрібницями. Не намагайтеся досягти зав­жди максимуму, іноді відмовтесь від якогось зобов'язання.

Ризик

6. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

Поясніть з погляду безпеки життєдіяльності поняття стресу?

Обґрунтуйте необхідність дослідження стресового наванта­ження на організм людини.

Назвіть основні причини та ознаки стресового напру­ження.

Поясніть, які Фізіологічні зміни в організмі людини вини­кають під дією стресу.

Розкрийте поняття виробничого стресу і його вплив на працівника?

Поясніть, як емоції впливають на працездатність людини?

Назвіть основні несприятливі стрес-чинники навчання?

Що, на вашу думку, необхідно для нормалізації емоційного (екзаменаційного) стану студентів?

Перерахуйте основні методи визначення рівня стресового навантаження?

Запропонуйте можливі способи та методи, які допоможуть визначити рівень стресового навантаження.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6.

ЕВАКУАЦІЯ ЛЮДЕЙ ІЗ ПРИМІЩЕНЬ ТА БУДІВЕЛЬ

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ.

 

1.1. Вивчити основні вимоги до евакуаційних виходів.

1.2. Придбати практичні навички розробки відповідних заходів евакуації людей із приміщень та будівель.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

 

У всіх будівлях і спорудах на випадок пожежі повинна бути передбачена і забезпечена евакуація людей з приміщень, що горять, через так звані евакуаційні виходи. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:

а) першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

б) будь-якого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходову клітку, в тому числі через хол. При цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

в) в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, вказаними в пунктах а і б.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальна відстань між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:

(м),(1)

де Р — периметр приміщення, м.

Кількість евакуаційних виходів з будівель, з кожного поверху та приміщень необхідно приймати згідно СНиП 2.01.02-85, однак не менше двох. Слід зазначити, що існує ряд винятків, коли допускається один евакуаційний вихід, або використання як другого виходу інших пристосувань для евакуації, зокрема зовнішньої пожежної металевої драбини.

Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорій А і Б, а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб, IV, ІVа та V ступенів вогнестійкості.

Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення безпосередньо назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, що регламентуються СНиП 2.09.02-85 (табл. 1).

Таблиця 1

Максимальна допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення

Об'єм приміщення, тис. м^3	Категорія примі­щення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Відстань, ж, при щільності людського потоку в загальному проході, осіб на мг
до 1	більше 1 до 3	більше 3 до 5
До 15	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV			65 4
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа,
60 і більше	А, Б	І, II, ІІІа
	В	І, II, III, ІІІа,
80 і більше	В	І, II, III, ІІІа
Незалежно від об'єму	Г, Д	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V	Не обмежується 160 120	Не обмежується 95 70	Не обмежується 65 50

 

Примітка. Щільність людського потоку визначається як відношення кількості людей, що евакуюються по загальному проходу, до площі цього проходу.

Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею не більше 1000 м² до найближчого виходу назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2.

Таблиця 2.

Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або на сходову клітку

Розміщення виходу	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Відстань по коридору,м, до виходу назовні або на сходову клітку при кількості людського потоку в коридорі, осіб на м^2
до 2	Більше 2 до 3	Більше 3 до 4	Більше 4 до 5
Між жвома виходами назовні або схожими клітками	А, Б	І,ІІ,ІІІа
В	І,ІІ,ІІІ, ІІІа,ІІІб,ІV V
Г,Д	І,ІІ,ІІІ, ІІІа,ІІІб,ІV V
В тупиковий коридор	Незалежно від категорії	І,ІІ,ІІІ, ІІІа,ІІІб,ІV V

Примітка. Щільність людського потоку в коридорі визначається як відношення кількост. людей, що евакуюються з приміщень у коридор, до площі цього коридору.

Ширина евакуаційного виходу (дверей) із приміщень визначається в залежності від загальної кількості людей, які евакуюються через цей вихід та кількості людей нг 1 м ширини виходу (дверей) згідно з даними, які подано в табл. 3.

Таблиця 3.

Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей)

Об'єм приміщення, тис. м3	Категорія примі­щення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей), осіб
До 15	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV
	А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб
60 і більше	А, Б	І, II, ІІІа
	В	І, II, III, ІІІа, ІІІб
80 і більше	В	І, II, III, ІІІа
Незалежно від об'єму	Г, д	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V

 

Ширину евакуаційного виходу (дверей) із коридора назовні або на сходову клітку необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, які евакуюються через цей вихід та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встановленої табл. 4, однак не менше 0,8 м.

Таблиця 4

Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору

Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору, осіб
А, Б	І, II, ІІІа
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V
Г, Д	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV V

 

Ширину сходового маршу необхідно приймати не менше розрахункової величини евакуаційного виходу (дверей) із поверху з найбільш широкими дверима на сходову клітку, але не менше 1 м.

Евакуаційні шляхи (коридори, проходи, виходи, сходові марші та площадки, тамбури тощо) мають забезпечувати у випадку виникнення пожежі безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель і споруд, протягом необхідного часу евакуації (табл. 5).

Таблиця 5.

Необхідний час евакуації (хв.) з виробничих будівель І, II і III ступенів вогнестійкості

Категорія	Об'єм приміщення, тис. м^3
будівлі	до 15				60 і більше
А, Б,	0,5	0,75		1,5	1,75
В	1,25			2,5
Г, Д	Не обмежується

 

Для будівель IV ступеня вогнестійкості наведений у таблиці необхідний час евакуації зменшується на 30%, а для будівель V — на 50%.

Час, протягом якого всі люди можуть вийти з приміщення або з будівлі, визначається розрахунком і називається розрахунковим.

Для забезпечення безпечної евакуації людей з приміщень і будівель розрахунковий час евакуації t_РОЗРАХ повинен бути меншим за необхідний час евакуації людей t_НЕОБХ: t_РОЗРАХ ≤ t_НЕОБХ.

Розрахунковий час евакуації людей з приміщень і будівель визначають виходячи з довжини евакуаційного шляху та швидкості руху людських потоків на всіх відрізках шляху від найбільш віддалених місць до евакуаційних виходів.

 

3. ЛІТЕРАТУРА.

1. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. Практикум із охорони раці. Навчальний посібник / за ред. В.Ц.Жидецького. – Львів, Афіша, 2000.

2. Атаманчук П.С., Мендерецікий В.В., Панчук О.П. Безпека життєдіяльності. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

3. Атаманчук П.С., Мендерецікий В.В., Панчук О.П. Основи охорони праці. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

4. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В., Безпека життєдіяльності: Навч. Посіб. – Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2001.

4. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

4.1. Основне призначення евакуаційних шляхів.

4.2. Які виходи вважаються евакуаційними?

4.3. Перелічіть загальні вимоги до евакуаційних виходів.

4.4. Які нормативні документи регламеньують вимоги до евакуаційних виходів?

4.5. Від яких факторів залежать розміри евакуаційних виходів?

4.6. Як визначається розрахунковий час евакуації людей з приміщень?

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

Практичне завдання виконується самостійно кожним студентом. Номер варіанту вибирається по останній цифрі номера студента за списком в учбовому журналі. Вихідні дані по кожному варіанту навелені в таблиці вибору варіанту (додаток А).

5.1. Згідно свого варіанту скласти загальний схематичний план цеху.

5.2. Визначити відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення. Встановленим нормам пожежної безпеки.

5.3. Зробити висновок за результатами розрахунків.

6. ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ.

 

Механічний цех, який за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії Д, має довжину а = 120 м, ширину b = 60 м та висоту h = 10 м. Цех розташований в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої ІІІб. Один центральний поздовжній проїзд шириною 4,5 м та 6 поперечних проходів шириною 1,5 м поділяють цех на 8 дільниць (рис. 1). З обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграють роль евакуаційних виходів. В найчисельнішій зміні працює 1000 осіб.

Визначити відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення механічного цеху встановленим нормам пожежної безпеки.

Рис. 8.1. Загальний схематичний план цеху

6.1. Приймаємо, що кількість працівників заводоуправління та інших цехів, які можуть опинитися в даному цеху за службовими потребами становить 5% від загального числа працівників цеху. Тоді загальна кількість працівників, які можуть знаходитись у цеху становить: 1000 + 0,05 ∙ 1000 = 1050 осіб.

6.2. Оскільки проходи 2 та 5 розділяють цех на дві половини з майже однаковою кількістю працівників, то приймаємо, що на один евакуаційний вихід припадає 525 осіб.

6.3. Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є робочі місця, умовно позначені на рис.1 точками А, В, С, D. Відстані від цих робочих місць до евакуаційних виходів однакові і становлять 90 м (30 + 60).

6.4. Перевіримо, чи відповідає це значення нормативним даним, що регламентовані СНиП 2.09.02.-85. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 525 осіб, а його площа від найвіддаленіших робочих місць становить 60 ∙ 4,5 + 30 ∙ 1,5 = 315 м², то Z = 525/315 = 2,0 особи/м².

6.5. Визначимо об’єм цеху:

V = a ∙ b ∙ h = 120 ∙ 60 ∙ 10 = 72 000 м³

6.6. Відповідно до СНиП 2.09.02-85 (табл. 1) максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об'ємі цеху 72 000 м³ становить 95 м. В нашому випадку ця вимога виконується.

6.7. Визначимо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість людей на 1 м ширини такого виходу становить 180 осіб (табл. 3), а на кожен із виходів припадає 525 осіб:

В = 525/180 = 2,9 м.

У нашому випадку ширина воріт, яка рівна ширині проїзду і становить 4,5 м відповідає цій вимозі.

 

ДОДАТОК А.

Таблиця вибору варіантів.

№	Вихідні дані	Варіант
1.	Довжина цеху, а, м
2.	Ширина цеху, b, м
3.	Висота цеху, h, м
4.	Категорія приміщення	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д
5.	Ступінь вогнестійкості будівлі	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб
6.	Ширина центрального повздожного проїзду, м	4,3	4,4	4,4	4,5	4,5	4,5	4,6	4,6	4,6	4,7
7.	Ширина поперечних проходів, м	1,3	1,3	1,5	1,4	1,5	1,5	1,6	1,5	1,6	1,6
8.	Кількість поперечних проходів
9.	Кількість дільниць цеху
10.	Кількість осіб найчисельної зміни

Таблиця вибору варіантів.

№ п/п	Вихідні дані	Варіант
1.	Довжина цеху, а, м
2.	Ширина цеху, b, м
3.	Висота цеху, h, м
4.	Категорія приміщення	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д
5.	Ступінь вогнестійкості будівлі	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб	ІІІб
6.	Ширина центрального повздожного проїзду, м	4,3	4,4	4,4	4,5	4,5	4,5	4,6	4,6	4,6	4,7
7.	Ширина поперечних проходів, м	1,3	1,3	1,5	1,4	1,5	1,5	1,6	1,5	1,6	1,6
8.	Кількість поперечних проходів
9.	Кількість дільниць цеху
10.	Кількість осіб найчисельної зміни

 

РОБОТА №10

НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Мета роботи: ознайомитись з основними складовими домашньої аптечки та аптечки для лабораторій та кабінетів навчальних закладів; вивчити способи надання долікарняної допомоги потерпілим при не­щасних випадках.

І. Цільова програма

№ з/п	Змістово-методичні орієнтири навчання	Рівень знань
Почат­ковий	Кін­цевий
Змістові
1.	Домашня аптечка. Аптечки кабінету та лабораторії	РО	ПОЗ
2.	Різні випадки надання домедичної допомоги	ПОЗ	п
Компетентнісно-світоглядні
3.	Правила надання домедичної допомоги	ПОЗ	У
4.	Штучне дихання. Зовнішній масаж серця	ПОЗ	н

II. Підготовка до роботи

1.2. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблем надан­ня домедичної допомоги при НС, видів такої допомоги, складу дома­шньої аптечки та аптечки кабінету чи лабораторії.

1.3. Діагностика початкового рівня знань:

1.3. (33) Поясніть, які препарати мають входити до складу домашньої і виробничої аптечки?

1.3. (ПОЗ). Запропонуйте відомі способи встановлення стану клініч­ної та біологічної смерті?

1.3. (РО). Опишіть процес надання домедичної допомоги.

1.3. (РО). Опишіть ознаки ураження електричним струмом та блис­кавкою.

(РО). Які існують методи зупинки кровотечі?

І. Теоретичні відомості

Домашня аптечка (рис. 10.1) обов'язково повинна бути в кожній сім'ї. В ній зберігаються найпростіші лікарські препарати. Вішати скриньки з аптечкою потрібно на стіні, на видному місці і досить ви­соко, щоб не могли досягнути діти. Аптеч­ка швидкої допомоги з набором медикаме­нтів і засобів обов'язково повинна бути на всіх транспортних засобах, а також на під­приємствах, в організаціях та установах чи їх підрозділах, особливо тих, де проводять­ся небезпечні або шкідливі роботи. Такий набір медикаментів і засобів для надання долікарської допомоги (таблиця 10.1) ба­жано також мати вдома.

Таблиця 10.1