Право користування надрами. Гірничий відвід.

КпН у ст. 4 проголошує, що надра є виключною власністю на-роду України і надаються тільки у користування.

Право користування надрами вважається одним з видів приро-докористування. Воно є самостійним правовим інститутом права довкілля. Суб'єкти, що використовують надра, здійснюють лише два основні повноваження — володіння та користування ними. Право розпорядження надрами їм не належить. Ця ж норма зазна-чає, що угоди або дії, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Отже, користувачі надр не мають права передавати надану їм у користування ділянку надр іншим особам.

Користувачами надр відповідно до чинного законодавства мо-жуть бути підприємства, установи, організації, громадяни Ук-раїни, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Зазвичай це спеціалізовані підприємства, установи, організації та громадяни, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні й еко-номічні можливості для користування надрами. Використання надр належить до спеціальних видів природокористування, тому воно здійснюється на основі спеціальних дозволів. Водночас фізичні особи як власники земель та землекористувачі можуть ви-користовувати надра у порядку загального природокористування.

Об'єктом надрокористування є гірничий відвід. Це певна части-на надр, що надається користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуван-ням корисних копалин. Користування надрами поза межами гірничого відводу забороняється.

Користування надрами, за винятком передбачених законом ви-падків, є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Справляння плати за користування надрами здійснюється у ви-гляді платежів за користування надрами; відрахувань за геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору (ст. 28 КпН).

Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт визначаються залежно від економіко-географічних умов та розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, стану геологічного вивчення територій та ступеня ризику

Платежі за видобування корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх екс-плуатації.

Якщо користування надрами здійснюється не з метою видобу-вання корисних копалин, то платежі визначаються залежно від розмірів ділянки надр, що надається у користування, корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки при їх викорис-танні.

Нормативи плати за користування надрами та порядок її справ-ляння встановлюються Урядом України. Зокрема своєю постано-вою від 12 вересня 1997 р. Кабінет Міністрів України затвердив базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Законодавство передбачає можливість звільнення певних кате-горій користувачів від плати за користування надрами. Це, перед-усім, землевласники і землекористувачі, які здійснюють видобу-вання корисних копалин місцевого значення чи користуються надрами для власних потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках, а також користувачі надр, які здійснюють організацію геологічних об'єктів природно-заповідного фонду та розвідку корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин.

Платежі за користування надрами спрямовуються до державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Право користування надрами можна поділити на декілька видів за цільовим призначенням, суб'єктним складом та строками здійснення цього права.

За строками здійснення право користування надрами поді-ляється на постійне і тимчасове. Постійним визнається таке користування, що відбувається без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 25 років). У разі необхідності строки тимчасового користування можуть бути продовжені. Перебіг строку користування надрами розпочинається з дня одержання спеціального дозволу на їх користування, якщо у ньому не передбачено інше (ст. 15 КпН).

За цільовим призначенням вирізняються такі види користування надрами:

— геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова роз-робка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

— будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

— створення геологічних територій та об'єктів, що мають важ-ливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

— задоволення інших потреб (ст. 14 КпН).

Така класифікація права користування надрами вважається найбільш прийнятною для цього виду природокористування, оскільки здійснюється на основі одного з провідних принципів екологічного права — використання природних ресурсів за цільо-вим призначенням. Про її важливість свідчить і те, що кожному із наведених видів надрокористування КпН присвятив окремий розділ.

Геологічне вивчення надр — це один із найбільш поширених видів користування надрами. Дуже часто воно є передумовою для здійснення усіх інших видів надрокористування.

Необхідно відзначити, що геологічне вивчення надр не завжди пов'язане з їх безпосереднім використанням. Зазвичай воно поля-гає у дослідженні надр, завданням якого є вивчення їх геологічної будови, пошуки і оцінка родовищ корисних копалин тощо. Стаття 37 КпН зазначає, що геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, ви-вчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних ко-палин і використання надр для цілей, не пов'язаних із видобуван-ням корисних копалин. Проведення робіт з геологічного вивчення надр організовується та координується спеціально уповноваже-ним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забез-печення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Роботи із геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, які проводяться Державним інфор-маційним геологічним фондом України.

Провідне місце серед інших видів користування надрами зай-має видобування корисних копалин. Вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення та сконцент-ровані в родовищах природного або техногенного походження.

Суб'єктами права користування надрами для видобування ко-рисних копалин є переважно спеціалізовані гірничодобувні підприємства, що мають спеціальні дозволи (ліцензії) для цього виду діяльності, а об'єктами — ділянки надр, що надані їм у межах гірничого відводу.

З метою запобігання негативним наслідкам інтенсивного видо-бутку корисних копалин установлюються квоти на видобування її окремих видів. Квотування здійснюється на підставі Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів ко-рисних копалин, що було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р.

Найбільш важливими вимогами, дотримання яких є обов'язко-вим при розробці родовищ корисних копалин, вважаються:

— застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення над-нормативних втрат і погіршення якості корисних копалин;

— облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;

— недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

— безпечне для людей і навколишнього природного середовища ведення робіт тощо.

Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи їх частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об'єкти або ділянки цих об'єктів підлягають консервації чи ліквідації.

Порядок користування надрами для цілей, що не пов'язані з видобуванням корисних копалин, теж закріплений відповідних статтях КпН. Таке використання надр здійснюється для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, зокрема, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод.

У статті 49 КпН йдеться також про те, що місця розташування підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, до початку проектних робіт погоджуються з органами дер-жавного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними радами та іншими заінтересованими органами.

Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У них повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню

у гірничі виробки, на земну поверхню та водні об'єкти. У разі порушення зазначених вимог скидання до надр стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежено, тимчасово заборонено або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, передбачає створення наукових полігонів геологічних заповідників заказників, пам'яток природи, лікувальних, оздоровчих закладів тощо.

КпН передбачає, що рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку об'єктами природно- заповідного фонду.

У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінеральних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані припинити роботи на відповідній ділянці та повідомити про це заінтересовані державні органи.

 

3. Види користування надрами:

Основна, детально врегульована класифікація права корис­тування надрами передбачає його поділ в залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням). Як закріп­лено в ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у ко­ристування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного зна­чення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для під­земного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, за-хоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидан­ня стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важ­ливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (науко­ві полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки приро­ди, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

задоволення інших потреб.

Кожен вид користування надрами може мати відповідні підви­ди. Наприклад, видобування корисних копалин може бути розме­жоване на видобування загальнопоширених і незагальнопошире-них корисних копалин. Поділ права користування надрами на ви­ди і підвиди зумовлений специфікою правового регулювання різних видів (підвидів) користування надрами. В основі цільового використання надр лежить загальний принцип раціонального при­родокористування в Україні.

Порядок надання надр у користування. Виникнення відносин користування надрами пов'язане з низкою юридичних фактів.

По-перше, одержання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачене ст. 16 Кодексу України про надра. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ді-лянки немає потреби. Дозволи надаються спеціально уповнова

ясеним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Нині це повноваження віднесено до відання Державної геологічної служби, що створена в складі Мінприроди України (п.п. 13 п. 4 Положення про Державну геологічну службу). Постановою Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 р. затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами1. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин»2 затверджено Перелік корис-них копалин та їх мінімальні запаси або перспективні ресурси, що вважаються стратегічно важливими для економіки України. Відповідно до цієї постанови, питання надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин, що включені до зазначеного переліку, розглядаються на засіданнях Кабінету Міністрів України. На період 2006 р. діяли умови надання дозволів, передбачені окремими постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р. «Про затвердження Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами»3 та «Про затвердження Порядку проведення у 2006 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами>>4.

Якщо користувачем надр виступає інвестор, то для користування надрами він попередньо укладає угоду про розподіл продукції, що регулюється Законом України «Про угоди про розподіл продукції»5.

Без отримання спеціального дозволу здійснюється використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-друге, одержання державного акта про надання гірничого відводу, що визначено ст. 17 Кодексу України про надра і постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. «Про

затвердження Положення про надання гірничих відводів»1. Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи можуть надаватись підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (п. 21. п. 4 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.2). Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

Гірничі відводи надаються для:

— розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин,

— будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Без надання гірничого відводу здійснюється:

— використання надр для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 20 Кодексу України про надра),

— використання надр для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу (ст. 21 Кодексу України про надра);

— використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-третє, одержання земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, на що вказує ст. 18 Кодексу України про надра.

За загальним правилом, як передбачає ст. 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення у встановленому порядку прав користування надрами, тобто одержання спеціального дозволу і акта про надання гірничого відводу. Однак існують випадки, коли право користування надрами є фактично похідним від права власності на землю чи права землекористування. Така ситуація передбачена вже раніше згадуваною ст. 23 Кодексу України про надра. Вона містить право землевласників і землекористувачів без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Законодавством визначені ситуації, коли здійснення окремих видів користування надрами можливе без вилучення земельних ділянок у попередніх власників чи користувачів і передачі в користування суб'єктам надрокористування. Відповідно до ст. 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Підстави припинення права користування надрами закріплені в ст. 26 Кодексу України про надра. До них, зокрема, належать: закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано У користування; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші. Крім цього, відповідно до ст. 27 землевлас-ники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

 

а) Геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

Право користування надрами для їх геологічного вивчення врегульоване розділом II Кодексу України про надра та рядом підзаконних нормативно-правових актів, як наприклад, Поло­женням про порядок організації та виконання дослідно-промис­лової розробки родовищ корисних копалин загальнодержав­ного значення, затвердженим наказом Мінекоресурсів України 3.03.2003 р.¹, Інструкцією про порядок державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр, затвердженою нака­зом Держкомгеології України 15.02.2000 р.². По суті, це дослід­на робота, що має на меті відшукати і оцінити місцезнаходжен­ня корисних копалин, одержати дані про геологічну будову надр та інше. Як зазначено в ст. 37 Кодексу України про надра, гео­логічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, ви­явлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та ін­ших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­лин. Особливістю даного виду користування надрами є те, що воно не завжди може бути пов'язане з безпосереднім викорис­танням надр, оскільки може проводитися способами, що не по­требують безпосередньої розробки корисних копалин.

Право користування надрами для їх геологічного вивчення здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корис­них копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Проведення робіт по геологічному вивченню надр організо­вується та координується Мінприроди України. Воно передбача­ється державними програмами, здійснюється, як правило, за раху­нок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геолого-розвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може вико­нуватися за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюд­жетів.

Пошук родовищ корисних копалин становить собою дії, які безпосередньо спрямовані на виявлення корисних копалин. Згідно зі ст. 41 Кодексу України про надра особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність або виявили додат­кові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промис­лову цінність, визнаються першовідкривачами. Вони мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р.

Розвідка родовищ корисних копалин — це сукупність різного роду геологічних робіт, які виконуються на родовищі з метою виз­начення кількості, якості корисних копалин і умов їх залягання.

Підставою виникнення права користування надрами з метою їх геологічного вивчення є державна реєстрація та облік робіт по ге­ологічному вивченню надр. Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з ме­тою узагальнення і максимального використання результатів вив­чення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

 

б) видобування корисних копалин;

Право користування надрами для видобування корисних ко­палин займає провідне місце в системі видів користування над­рами. Стаття 53 Кодексу України про надра встановлює основ­ні вимоги при розробці родовищ корисних копалин, а саме, при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: застосування раціональних, екологічно безпечних технологій ви­добування корисних копалин і вилучення наявних у них ком­понентів, що мають промислове значення, недопущення наднор­мативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що при­зводить до втрат запасів корисних копалин; здійснення дорозвід-ки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, прове­дення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації; облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних

копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності; недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин у результаті проведення гірничих робіт, а також збере­ження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимча­сово не використовуються; раціональне використання розкрив­них порід і відходів виробництва; безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Право користування надрами для видобування корисних копалин — найбільш поширений вид права надрокористування. Його суб'єктами є, як правило, гірничодобувні підприємства, а об'єкта­ми — ділянки надр у межах гірничого відводу. Суб'єкти права ко­ристування надрами для видобування корисних копалин мають

право використовувати надра з тією метою, для якої вони надані. У зв'язку з цим вони мають право в межах гірничого відводу зво­дити і експлуатувати споруди й інші об'єкти, необхідні для веден­ня робіт, пов'язаних з експлуатацією родовищ корисних копалин.

Відповідно до ст. 52 Кодексу України про надра з метою за­побігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлю­ються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Користувачі надр, які здійснюють видобування корисних копа­лин та переробку мінеральної сировини, повинні дотримуватись основних вимог при розробці цих родовищ та переробці мінераль­ної сировини, які закріплені в ст. 53 Кодексу України про надра.

 

в) будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

Право користування надрами для будівництва та експлуа­тації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин здійснюється, зокрема, для будівництва споруд для під­земного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидан­ня стічних вод. Основні правові вимоги щодо здійснення цього виду користування передбачені статтями 48—50, 55 Кодексу України про надра. Зокрема, законодавство передбачає необхід­ність проведення попередньої екологічної, науково-технічної та інших видів експертиз, попереднього геологічного вивчення те­риторії, погодження з рядом державних органів (з органами дер­жавного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальни­ми геологічними підприємствами, відповідними місцевими ра­дами та іншими заінтересованими органами).

Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин, тобто користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами, в яких передбачаються заходи, що забез­печують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також за­побігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти. При порушенні вимог, закріплених у згаданих проектах, скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежене, тимчасово за­боронене (зупинене) або припинене органами державного гірничо­го нагляду чи іншими спеціально уповноваженими державними органами в порядку, передбаченому законодавством України (ст. 55 Кодексу України про надра).

Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у винятко­вих випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

Надра для вищезгаданих цілей надаються відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій, тобто надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, також має бути засвідчене актом про надання гірничого відводу.

 

г) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;

Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культур­не, санітарно-оздоровче значення регулюється нормами законо­давства про природно-заповідний фонд України, про курорти тощо.

 

д) задоволення інших потреб.