Райдужні перспективи різноманіття, або даєш новий жіночий презерватив щодня

 

«...і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ,

аж поки не скінчилося все...»

 

— Числа, 32:13.

 

Мойсей водив свій нарід невеличкою Синайською пустелею протягом 40 років, перш ніж задовольнити його жагу до володіння молочними річками та кисельними берегами землі обіцяної в Палестині. Вболівальники за жіночу долю сподіваються, що в значно коротший термін можуть задовольнити потреби чарівної половини людства в персональних бар’єрних засобах надійного захисту від ВІЛ/ІПСШ на будь-який смак—від презервативів-трусиків до презервативів-спреїв.

 

Сім днів на тижні—сім нових жіночих презервативів, тобто новий жіночий презерватив щодня—саме таке різноманіття обіцяють в недалекому майбутньому ентузіасти нових, підконтрольних самим жінкам бар’єрним методам захисту від ВІЛ/ІПСШ з середовища неурядових організацій та комерційних виробників.

 

Як вже згадувалося в попередньому розділі, дослідження з прийнятності оригінального виробу «Компанії жіночого здоров’я» (Female Health Company) продемонстрували не тільки його переваги, але й слабкі місця, пов’язані з дизайном і матеріалом, з якого виробляється фемідом. Серед них можна назвати не лише високу ціну та необхідність згоди на використання з боку партнера («Що то за амеба у тебе між ногами?»[29]). Багато жінок скаржилося на дискомфорт від внутрішнього кільця, дратуюче шурхотіння, зісковзування під час інтенсивного статевого акту та інші труднощі з використанням, а також чутливість до поліуретану, неможливість непомітного використання та неестетичний вигляд виробу.

 

«Бр-р, це нагадує якийсь вітропокажчик, з тих, що інколи можна побачити на летовищах,»—приблизно такою, наприклад, була реакція примхливих і емансипованих англійок, коли вони вперше стикалися з фемідомом.[30] Хіба саме тому на початку XXI ст. в пост-індустріальних країнах Заходу фемідом прийшовся до снаги переважно робітницям секс-індустрії (і подекуди ЧСЧ. Див. Додаток IV «Що все ж таки дозволено Зевсу?Жіночий презерватив і чоловіки, які займаються сексом з чоловіками»), а в сільськогосподарських країнах Африки та Азії заміжні молоді жінки—одна з найбільш вразливих до ВІЛ/СНІД категорій населення—користуються ним не дуже часто.

 

Ця ситуація спонукала Female Health Company зайнятися питанням вдосконалення оригінального презервативу і розробити в 2005 р. дещо модифіковану його версію, відому зараз як FC2. Цей презерватив виготовляється в Малайзії (виробнича потужність—30 млн одиниць на рік) та на заводі компанії-партнеру Hindustan Latex Limited в Індії (починаючи з грудня 2007 р.; виробнича потужність—до 7,5 млн одиниць на рік) з синтетичної похідної латексу—нітрілу. Нітріл є набагато м’якішим і тоншим від поліуретану, тому можна сподіватися, що проблема з шурхотінням вирішена. Інша перевага перед попередньою версією—нижча вартість за рахунок більш економічного технологічного процесу виготовлення. Презерватив FC2 вже пройшов процедуру схвалення у ВООЗ, а також отримав право маркування знаком ЄС.

 

Свій внесок у вдосконалення жіночого презервативу зробила й відома міжнародна неурядова організація PATH (“Program for Appropriate Technology in Health”—«Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я») зі штаб-квартирою у Сіетлі, США. Зусилля PATH з 1998 р. були зосереджені головним чином на матеріалі, з якого був виготовлений оригінальний презерватив, а також на вдосконаленні його внутрішньої частини. В результаті поліуретанова плівка стала ще тонкішою, внутрішнє кільце було усунуте і його замінила швидкорозчинна капсула та чотири зовнішні маленькі точкові бугорки з м’якої гігроскопічної уретанової піни. Після введення презервативу капсула швидко розчиняється, а чотири уретанові точкові бугорки легенько «присмоктуються» до стінок піхви, не даючи виробу зсунутися під час використання. Перша фаза клінічних випробувань цього жіночого презервативу в США була завершена ще в 2005 р., а в 2007 р. тестувалася та вивчалася його контрацептивна ефективність.

 

До речі, приблизно у тому ж 1998 р., коли співробітники PATH замислилися над недоліками першого жіночого презервативу, невеличка компанія HHH Development Co., Inc. з каліфорнійського містечка Севастополь розробила жіночий презерватив-трусики під назвою “Janesway”.[31] Тут ідея полягала в тому, щоб повернути захищеному сексу привабливість і сексуальність. Латексний презерватив кріпився до бавовняних трусиків-танга і, на думку виробників, надійно захищав не тільки внутрішні, але й зовнішні органи користувачки. Було проведено декілька фокус-груп у чотирьох африканських країнах, під час яких, зокрема, опитувані жінки комерційного сексу з ентузіазмом поставилися до презервативу-трусиків. Багато з них висловили думку, що такі трусики можуть бути дуже корисними в їхній професії, особливо для статевих актів нашвидкуруч, не знімаючи одягу. Інші респонденти погодилися з тим, що важливою цільовою групою користувачів можуть стати заміжні жінки. На їхню думку, в Сенегалі, наприклад, презерватив-трусики можуть бути прийнятними для жінок з метою профілактики ІПСШ у полігамних шлюбах.

 

Індійська компанія Medtech Products Ltd. розробила жіночий презерватив з цікавим елементом у вигляді поліуретанової губки (замість внутрішнього кільця у «класичному» оригінальному варіанті фемідому), яка має запобігати зісковзуванню виробу під час використання. Цей презерватив, який продається під марками Reddy, V’Amour, VA WOW Feminine Condom і Sutra, виготовлений з натурального латексу, як, наприклад, більшість чоловічих кондомів. Medtech Products Ltd. представили свій продукт в Німеччині та Іспанії ще в 2002 р. як перший жіночий презерватив з латексу. З 2004 р. VA Feminine Condom розповсюджується у Південній Африці в рамках міжнародної програми попередження ВІЛ. Нещодавно його почали розповсюджувати в Бразилії, Індонезії, а також через мережу державних клінік Португалії. VA Feminine Condom одержав право маркування знаком ЄС і зараз проходить третю фазу клінічних випробувань. Після завершення цих випробувань виробник має намір звернутися до Управління з контролю за продуктами харчування та ліками США з проханням про проведення процедури перевірки та ухвалення продукту. А щоб не гаяти часу, Medtech Products Ltd. почав розробляти нову модель жіночого презервативу з електронним стимулятором.

 

А тим часом мода на контрацептивні трусики-танга серед виробників презервативів досягла Колумбії. Natural Sensation Compaсia Ltda. з Боготи почала виробництво власного жіночого презервативу у вигляді трусиків (Natural Sensation Panty Condom). Він складається з сексапільних бавовняних або нейлонових «танга», в передній нижній частині яких є спеціальний отвір, до якого прилаштований презерватив з м’якої поліетиленової маси (AT-10), що розгортається під час статевого акту. Продукт вже розповсюджується в самій Колумбії, Венесуелі, Домініканській Республіці, Коста-Рікі, Панамі, Іспанії та Великій Британії. Право маркування знаком ЄС Natural Sensation Panty Condom отримав ще у 2003 р. Виробники запевняють, що цей презерватив-трусики можна носити хоч цілісінький день.

 

Ще одна латексна модель жіночого презервативу-трусиків «шовкова парасолька» була нещодавно розроблена каліфорнійською компанією з Бодегі Silk Parasol Corporation. Перша фаза клінічних випробувань була завершена у 2007 р.

 

Також не дрімає феміністично-технічна думка у Південно-Африканській Республіці. Тут розробляються моделі на випадок екстремальних ситуацій. У 2005 р. південноафриканка Сонет Елерс презентувала громадськості свій винахід—латексний жіночий презерватив з «зубами», розроблений спеціально проти ґвалтівників. Принцип дії цього презервативу, який отримав назву RapeX, полягає в тому, що він мертвою хваткою чіпляється за пеніс ґвалтівника, завдаючи йому неймовірних страждань. Позбавитися засобу, до якого винахідниця прилаштувала гострі зубці, можна лише хірургічним шляхом.

 

У цьому відношенні Європа залишається дещо консервативною, якщо взяти до уваги так званий «бельгійський жіночий презерватив», який виробляє з латексу брюссельська компанія Mediteam. На відміну від дизайну «класичного» оригінального фемідому, його особливістю є більш товсте, гнучке зовнішнє кільце.

 

Як завжди миттєво відреагували на ситуацію винахідливі китайці. Умільці з Піднебесної запустили на ринок рідкий нано-срібний криптоморфічний жіночий презерватив NCC. Компанія-виробник—спільне канадсько-китайське підприємство Blue Cross Biomedica—заявляє, що цей пінний спрей утворює всередині піхви фізичну мембрану, яка захищає епітелій від ІПСШ, запобігає ризику вагітності та має зволожуючий ефект. «Він залишається у піхві тривалий час, не порушуючи внутрішнього хімічного балансу. Щоденне використання спрею допомагає підтримувати гігієну статевих органів і попереджати інфекції»,—так рекламують цей продукт в Азії. Антибактеріальні властивості NCC, як можна припустити, пояснюються дією нано-часток срібла, що містяться в спреї.

 

Не треба бути фахівцем-контрацептологом, щоб дати єдиний розумний коментар до поданої інформації: ризик використання китайського презервативу-спрею, як і інших модифікацій оригінального жіночого презервативу, про які йшлося в цьому розділі, лежить виключно на споживачках, які забажають поекспериментувати і попрацювати на благо науки... та на пожиток виробників цих товарів.

 

 

Замість післямови

В цьому огляді розглядалися питання ефективності використання жіночого презервативу (фемідому), який був запущений в масове виробництво більше 15 років тому, і привернув до себе увагу завдяки захисному потенціалу та багатообіцяючій можливості встановити нарешті динамічну рівновагу в гетеросексуальних стосунках.

 

Цей огляд також виявив головні чинники, що сприяють або перешкоджають широкому використанню жіночого презервативу. Їх можна поділити на чотири категорії: механічні, психосексуальні, міжособистісні та ситуаційні. Механічні фактори—це позитивні та негативні технічні характеристики засобу. До психосексуальних можна віднести такі аспекти, як впевненість користувачок у своїй більшій захищеності під час його використання та можливості самостійно контролювати процес або навпаки—проблеми з введенням чи, напр.., підозріле ставлення до використання презервативів взагалі. Міжособистісні фактори включають в себе взаємовідносини між партнерами, вміння впливати на партнера або вести з ним діалог в разі його незгоди на захищений акт з використанням жіночого презервативу тощо. Нарешті ситуаційні фактори—це той соціоекономічний та побутовий контекст, в якому використовується засіб.

 

Як міг переконатися вдумливий читач, досі нікому ще не вдалося довести, що жіночий презерватив, навіть за умови його доступності або безкоштовного розповсюдження, буде охоче прийнятий широким загалом жінок і—що найважливіше—використовуватиметься ними регулярно. Незважаючи на це, ми зрозуміли, що фемідом, по-перше, є важливим доповненням до існуючих сьогодні механічних методів контрацепції та запобігання ВІЛ/ІПСШ, хоча й потребує подальшого вивчення на практиці всіх своїх профілактичних і соціальних можливостей.

 

Популяризація презервативів, як чоловічих, так і жіночих, залишається на сьогоднішній день первинним методом попередження ВІЛ/ІПСШ серед сексуально активного населення. Для розробки більш ефективних промоційних стратегій жіночого презервативу потрібні вивчення та оцінка різних форм втручання, які мають враховувати два компоненти, що сьогодні визнаються більшістю фахівців обов’язковими для успішного проведення програм з його впровадження—це ретельне практичне навчання жінок користуванню заходом і напрацювання з ними навичок ведення успішного діалогу з партнером щодо використання фемідому.

 

По-друге, ми усвідомили, що жіночий презерватив певною мірою уторовує шлях для нового покоління таких підконтрольних жінці механічних методів, якими є діафрагма або мікробіциди, і які обіцяють бути більш зручними та ефективними.

 

А поки вони не з’явилися в широкому асортименті на полицях аптек, спробуємо отримати якомога більше задоволення та користі від цього нового підручного методу, яким би недосконалим він не здавався нам в технічному сенсі.

 

 

Посилання та бібліографія

 

 

Нормативні документи

ДСТУ ISO 10993-1:2004 «Біологічне оцінювання медичних виробів», Київ: Держспоживстандарт України, 2006.

 

Council of the European Communities, Directive 93/42/EEC of 14 June 1993 Concerning Medical Devices (European Union Medical Device Directive або MDD).

 

 

Публікації ООН

UNAIDS/07.27E / JC1322E. AIDS Epidemic Update: December 2007. Geneva: UNAIDS (Уточнений варіант звіту щодо глобальної епідемії СНІДу: стан на грудень 2007 р.).

UNAIDS, WHO. 2006 Report On The Global AIDS Epidemic. Geneva: UNAIDS (Звіт щодо глобальної епідемії СНІДу за 2006 рік).

 

UNAIDS/04.32E. (2004, June). Making Condoms Work For HIV Prevention: Cutting-edge Perspectives. Geneva: UNAIDS.

UNAIDS (2003). Condoms and HIV prevention: a review of the evidence. Geneva: UNAIDS.

 

UNAIDS (2000, Nov). Female Sex Worker HIV Prevention Projects: Lessons Learnt From Papua New Guinea, India And Bangladesh. UNAIDS Best Practice Collection. Geneva: UNAIDS, 127 p.

 

UNAIDS (1998). Connecting Lower HIV Infection Rates With Changes In Sexual Behaviour In Thailand: Data Collection And Comparison. UNAIDS Best Practice Collection. Geneva: UNAIDS.

 

UNAIDS (1998, April). The Female Condom and AIDS: UNAIDS Point of View. Geneva: UNAIDS.

 

UNAIDS, WHO (2000). The Female Condom: A Guide for Planning and Programming. Geneva: UNAIDS.

 

UNAIDS, WHO (1997, April). The Female Condom: What is it? Geneva: UNAIDS.

 

UNFPA, PATH (2006). Female Condom: A Powerful Tool for Protection. Seattle: UNFPA, PATH.

WHO (2005). Reproductive Tract Infections and Sexually Transmitted Infections Including HIV/AIDS: The Female Condom FC2. Geneva: World Health Organization.

 

WHO (2002a). Considerations Regarding Re-use of the Female Condom: Information Update 10 July 2002. Reproductive Health Matters, 10 (20), 182-186.

 

WHO (2002b, January 28-29). The Safety And Feasibility of Female Condom Reuse: Report of A WHO Consultation. Geneva: World Health Organization.

 

WHO (1997). The Female Condom: A Review. Geneva: World Health Organization.

 

 

Методологічні питання

 

Beksinska, M. et al (2007, Apr). Standardized Definitions of Failure Modes for Female Condoms. Contraception, 75 (4), 251-255.

 

Buve, A. et al (2001). Interpreting Sexual Behaviour Data: Validity Issues in the Multicentre Study

On Factors Determining the Differential Spread of HIV in Four African Cities. AIDS, 15, S117-126.

 

Catania, J., Gibson, D., Chitwood, D. & Coates, T. (1990). Methodological Problems in AIDS Behavioral Research: Influences on Measurement Error and Participation Bias in Studies of Sexual Behavior. Psychological Bulletin, 108 (3), 39-62.

 

Crosby, R. (1998, December). Condom Use As A Dependent Variable: Measurement Issues Relevant To HIV Prevention Programs. AIDS Education and Prevention, 10 (6), 548-557.

De Vincenzi, I. (1994, August). A Longitudinal Study of Human Immunodeficiency Virus Transmission by Heterosexual Partners. The New England Journal of Medicine, 331 (6), 341-346.

George, A. & Jaiswal, S. (1994). Understanding Sexuality: Ethnographic Study of Poor Women In Bombay. Women and AIDS Program Research Report Series. Washington, D.C., USA: InternationalCentre for Research on Women.

 

Ghanem, K. et al (2007, Aug). Condom Use and Vaginal Y-chromosome Detection: The Specificity of A Potential Biomarker. Sexually Transmitted Diseases, 34 (8), 620-623.

 

Goldstein, D. (1994). Culture, Class And Gender Politics of Modern Diseases: Women and AIDS in

Brazil. Women and AIDS Program Research Report Series. Washington, D.C., USA: International Centre for Research on Women.

 

Kusseling, F. et al (1996). Understanding Why Heterosexual Adults Do Not Practice Safer Sex: A Comparison of Two Samples. AIDS Education and Prevention, 8, 247-257.

 

Lane, L. et al (2002). Towards Better Prevention: Construction of Trust in the Sexual

Relationships of Young Women. Journal of Applied Social Psychology, 32 (4), 700-718.

 

Lytle, C., Routson, L. & Cyr, W. (1992, September). A Simple Method to test condoms for penetration by viruses. Applied and Environmental Microbiology, 58 (9), 3180-3182.

 

Macaluso, M. et al (2003). Respond to "Condom Effectiveness and Prostate-specific Antigen". American Journal of Epidemiology, 157 (4), 301-302.

 

Macaluso, M. et al (1999). Prospective Study of Barrier Contraception for the Prevention of Sexually Transmitted Diseases: Study Design And Characteristics of the Study Group. Sexually Transmitted Diseases, 26,127–136.

 

Merson, M., Dayton, J., O’Reilly, K. (2000). Effectiveness of HIV Prevention Interventions In Developing Countries. AIDS, 14 (Suppl 2), S68-84.

 

Minnis, A., Shiboski, S. & Padian, N. (2003, July). Barrier Contraceptive Method Acceptability And Choice Are Not Reliable Indicators Of Use. Sexually Transmitted Diseases, 30 (7), 556-561.

 

O’Leary, A. (1999). Preventing HIV Infection in Heterosexual Women: What Do We Know? What Must We Learn? Applied and Preventive Psychology, 8 (4), 257–263.

 

Stein, Z. & Susser, M. (1998). Annotation: Prevention of HIV, Other Sexually Transmitted

Diseases, And Unwanted Pregnancy—Testing Physical Barriers Available To Women.

American Journal of Public Health, 88 (6), 872-874.

 

Steiner, M., Dominik, R., Trussell, J., & Hertz-Picciott, I. (1996). Measuring Contraceptive Effectiveness: A Conceptual Framework. Journal of Obstetrics & Gynecology, 88, S24-30.

 

Strathdee, S. (2003). Sexual HIV Transmission in the Context of Injection Drug Use: Implications for Interventions. International Journal of Drug Policy, 14, 79-81.

 

Witte, S. et al (2006). Promoting Female Condom Use to Heterosexual Couples: Findings From A Randomized Clinical Trial. Perspectives on Sexual and Reproductive Health, 38 (3), 148–154.