Порушення проникності стінок (оболонки) презервативу

 

Це є найбільш хвилюючим питанням, тому що, за повідомленнями різних дослідників, зараження ІПСШ може спостерігатися при правильному використанніпрезервативу й без порушення його цілісності. Точну статистику важко здобути через те, що до уваги приймаються лише повідомлення пацієнтів без будь-яких подальших об’єктивних доказів. Тому було проведено низку экспериментальных досліджень, щоб виявити, чи оболонка презервативу є проникною для вірусів і бактерій.

 

Експериментальне дослідження оболонки презервативу щодо проникнення вірусів і бактерій in vitro

 

Для дослідження проникнення вірусів через оболонку (стінки)презервативу використовується метод, який був запропонований Lytle, Routson & Cyr ще в 1992 р. В основі цього методу лежить визначення phi chi бактеріофагу X174, що має розмір 25 нм (може бути порівняним із розмірами вірусів), концентрація якого вимірювалася в середовищі усередині презервативу та поза ним після тестування презервативу в запропонованому авторами приладі при заданих параметрах, що імітують статевий акт—тиск, температура, тривалість експозиції. Voeller, Nelson & Day (1994) досліджували кілька марок латексних презервативів. Всі презервативи марки Protex Contracept Plus давали витік бактеріофагу. Інші протестовані презервативи давали просочування бактеріофагу від 0,9% до 22,8%. Наприклад, презервативи марки Ramses Non-Lubricated давали витік в 0,9%, Mentor—в 4%, а LifeStyles Conture—в 6,3% випадків. Lytle et al (1997) визначили значуще просочування бактеріофагу у 2,6% латексних і поліуретанових презервативів, що тестувалися, і не знайшли статистично значущої різниці між ними. Sierra, Gaona de Hernandez & Rey (2005) виявили просочування бактеріофагу X174 в 4 поліолефинових презервативах із 60 та в 1 латексному презервативі з 20.

 

Експериментальне дослідження оболонки презервативу щодо проникнення вірусів і бактерій in vivo

 

Проте доказів того, що оболонкапрезервативу є проникною для живих мікроорганізмів у лабораторних умовах, недостатньо, щоб стверджувати, що презервативи неефективні при їхньому безпосередньому використанні під час статевого акту. Тому Lawson et al (1998) після вивчення трьох маркерів сперми—кислої фосфатази (AP), простатоспецифічного антигену (PSA) та плазматичного антигену сперми людини (MHS-5) —дійшли висновку про доцільність використання PSA для вивчення бар’єрних функцій презервативу. PSA має молекулярну вагу 30 kDa, що може бути порівняно з молекулярною масою вірусів, а його рівень у піхвовому виділяємому незрівнянно менше, ніж у спермі (незначний вміст PSA у жінок пов’язаний з наявністю рудиментарної жіночої простати—залози Скена). Після цього відкриття з’явилися дослідження, які довели, що оболонка презервативів в цілому ряді випадків є проникною для PSA-антигену. Протягом експериментів перед статевим актом (звичайно за 2 доби) замірявся рівень PSA у піхві, який потім порівнювався з рівнем PSA після статевого акту з використанням презервативу. Walsh et al (1999) виявили високий рівень PSA у посткоітальному піхвовому виділяємому в 2% випадків після статевого акту з цілим презервативом, відсоток виявлення різко зростав до 41% при використанні презервативів, в яких навмисно робилися поодинокі проколи діаметром 1 мм. Walsh et al (2003b) виявили значущий рівень PSA в 17 примірниках посткоітального піхвового виділяємого без ознак сперми в 830 випадків. Ті ж автори в 2004 р. виявили високий рівень PSA в посткоітальному піхвовому виділяємому в 1,2% випадків при тестуванні трьох марок латексних презервативів із додержанням умови їхньої цілісності.

 

Висновки

 

Таким чином, наведені вище результати статистичних та експериментальних досліджень підтверджують, що чоловічі презервативи не забезпечують повної (100%) ефективності попередження ІПСШ, але їхнє правильне та постійне використання може значно знизити ризик інфікування. Посилання та бібліографія

 

 

Посилання та бібліографія

 

Carey, R., Lytle, C. & Cyr, W. (1999, April). Implications of Laboratory Tests of Condom Integrity. Sexually Transmitted Diseases, 26 (4), 216-220.

 

Civic, D. et al (200, December). Ineffective Use of Condoms Among Young Women In Managed Care. AIDS Care, 14 (6), 779-788.

 

Crosby, R. et al (2007). Men With Broken Condoms: Who And Why? Sexually Transmitted Infections, 83, 71-75.

 

Crosby, R. et al (2003, June).Value of Consistent Condom Use: A Study of Sexually Transmitted Disease Prevention Among African American Adolescent Females. American Journal of Public Health, 93 (6), 901–902.

 

Crosby, R. et al (2002, September). Condom Use Errors and Problems Among College Men. Sexually Transmitted Diseases, 29 (9), 552-557.

 

Davis, K. & Weller, S. (1999, November/December). The Effectiveness of Condoms in Reducing Heterosexual Transmission of HIV. Family Planning Perspectives, 31 (6).

 

Frezieres, R. et al (1999, March-April). Evaluation of the Efficacy of A Polyurethane Condom: Results from A Randomized, Controlled Clinical Trial. Family Planning Perspectives, 31 (2), 81-87.

 

Guigon, P. et al (2005). In Vitro Studies of Factors Possibly Influencing the Performance of Latex Condoms. Medicine Tropicale (Mars).

 

Hocking, J. & Fairley, Ch. (2006, April). Associations Between Condom Use and Rectal Or Urethral Chlamydia Infection in Men. Sexually Transmitted Diseases, 33 (4), 256-8.

 

Hogewoning, C. et al (2003, December). Condom Use Promotes Regression of Cervical Intraepithelial Neoplasia and Clearance of Human Papillomavirus: A Randomized Clinical Trial. International Journal of Cancer, 107 (5), 811-6.

 

Lawson, L. et al (1998). Objective Markers of Condom Failure. Sexually Transmitted Diseases, 25, 427–432.

 

Lytle, C. et al (1997, March). An In Vitro Evaluation of Condoms As Barriers To A Small Virus. Sexually Transmitted Diseases, 24 (3), 161-4.

 

Lytle, C., Routson, L. & Cyr, W. (1992 September). A Simple Method to test condoms for penetration by viruses. Applied and Environmental Microbiology, 58 (9), 3180-3182.

 

Macaluso, M. et al (2007). Efficacy of the Male Latex Condom and of the Female Polyurethane Condom As Barriers To Semen During Intercourse: A Randomized Clinical Trial. American Journal of Epidemiology, 166 (1), 88-96.

 

Macaluso, M. et al (1999a). Prostate-specific Antigen in Vaginal Fluid As A Biologic Marker of Condom Failure. Contraception, 59 (3), 195–201.

 

Macaluso, M. et al (1999b). Mechanical Failure of The Latex Condom in A Cohort of Women at High STD Risk. Sexually Transmitted Diseases, 26 (8), 450-458.

 

Messiah, A., Dart, T., Spencer, B. &, and J Warszawski, J. (1997, March). Condom Breakage and Slippage During Heterosexual Intercourse: A French National Survey. French National Survey on Sexual Behavior Group (ACSF). American Journal of Public Health, 87 (3), 421–424.

 

Niccolai L. et al (2005). Condom Effectiveness for Prevention of Chlamydia Trachomatis Infection. Sexually Transmitted Infections, 81, 323–325.

 

Pingmin, W., Yuepu, P. & Jiwen, Z. (2005). Prevalence Survey on Condom Use and Infection of Urogenital Mycoplasmas In Female Sex Workers In China. Contraception, 72 (3), 217-220.

Pinkerton, S. & Abramson, P. (1997). Effectiveness of Condoms In Preventing HIV

Transmission. Social Science & Medicine, 44 (9), 1303–1312.

 

Potter, W. & de Villemeur, M. (2003). Clinical Breakage, Slippage and Acceptability of A New Commercial Polyurethane Condom: A Randomized, Controlled Study. Contraception, 68 (1), 39-45.

 

Richters, J., Gerofi, J. & Donovan B. (1995, January-February). Why Do Condoms Break Or Slip Off In Use? An Exploratory Study. International Journal of STD & AIDS, 6 (1), 11-18.

 

Rosenberg, M. & Waugh, M. (1997, July). Latex Condom Breakage and Slippage In A Controlled Clinical Trial. Contraception, 56 (1), 17-21.

 

Sanders, S., Graham, C., Yarber, W., & Crosby, R. (2003). Condom Use Errors and Problems Among Young Women Who Put Condoms On Their Male Partners. Journal of American Medical Women's Association, 58 (2), 95-98.

 

Sierra, O., Gaona de Hernandez, M. & Rey, G. (2005, deciembre) Determinación de la permeabilidad viral de los condones de membrana de poliolefina al bacteriófago X174. Biomedica, revista del Instituto Nacional de Salud de Colombia, 25 (4), 603-608.

 

Smith, A. et al (1998, June). Does additional lubrication affect condom slippage and breakage? International Journal of STD & AIDS, 9 (6), 330-335.

 

Steiner, M. et al (2006, January). Does A Choice of Condoms Impact Sexually Transmitted Infection Incidence? A Randomized, Controlled Trial. Sexually Transmitted Diseases, 33 (1):31-35.

 

Steiner, M. et al (2003). Invited Commentary: Condom Effectiveness—Will Prostate-specific Antigen Shed New Light on This Perplexing Problem? American Journal of Epidemiology, 157, 298-300.

 

Valappil, T. et al (2005). Female Condom and Male Condom Failure Among Women At High Risk of Sexually Transmitted Diseases. Sexually Transmitted Diseases, 32 (1), 35-43.

 

Voeller, B., Nelson, J. & Day, C. (1994, June). Viral Leakage Risk Differences in Latex Condoms. AIDS Research And Human Retroviruses, 10 (6), 701-710.

 

Wald A. et al (2005, November). The Relationship between Condom Use and Herpes Simplex Virus Acquisition. Annals of Internal Medicine, 143 (10), 707-713.

 

Wald A. et al (2001, June). Effect of Condoms on Reducing the Transmission of Herpes Simplex Virus Type 2 From Men to Women. Journal of the American Medical Association, 285 (24), 3100-3106.

 

Walsh, T. et al (2004). Effectiveness of The Male Latex Condom: Combined Results For Three Popular Condom Brands Used As Controls In Randomized Clinical Trials. Contraception, 70 (5), 407-413.

 

Walsh, T. et al (2003a). Evaluation of The Efficacy of A Nonlatex Condom: Results from A Randomized, Controlled Clinical Trial. Perspectives on Sexual and Reproductive Health, 35 (2), 79-86.

 

Walsh, T. et al (2003b). Use of Prostate-specific Antigen (PSA) To Measure Semen Exposure Resulting from Male Condom Failures: Implications for Contraceptive Efficacy and the Prevention of Sexually Transmitted Disease. Contraception, 67 (2), 139-150.

 

Walsh, T. et al (1999, November). Evaluation of Prostate-specific Antigen As A Quantifiable Indicator of Condom Failure In Clinical Trials. Contraception, 60 (5), 289-98.

 

Warner, L. et al (2008). Problems with Condom Use among Patients Attending Sexually Transmitted Disease Clinics: Prevalence, Predictors, and Relation to Incident Gonorrhea and Chlamydia. American Journal of Epidemiology, 167 (3), 341-349.

 

Warner, L. et al. (2004). Condom Effectiveness for Reducing Transmission of Gonorrhea and Chlamydia: The Importance of Assessing Partner Infection Status. American Journal of Epidemiology, 159 (3), 242-251.

 

Warner, L., Clay-Warner, L, J. Boles and J. Williamson, J. (1998, July). Assessing Condom Use Practices. Implications for Evaluating Method and User Effectiveness. Sexually Transmitted Diseases, 25 (6), 273-277.

 

Weller, S. & Davis-Beaty, K. (2001) Condom Effectiveness in Reducing Heterosexual HIV Transmission. Cochrane Database of Systematic Reviews, Issue 3, Art. No.: CD003255.

Winer, R. et al (2006, June). Condom Use and the Risk of Genital Human Papillomavirus Infection in Young Women. The New England Journal of Medicine, 354 (25), 2645-2654

Додаток IV

 

Dick Кисельов квітень 2008 р.