Основні узагальнені висновки

 

1. Лабораторні дослідження поліуретанового жіночого презервативу довели його здатність запобігати попаданню сперми в репродуктивні органи жінки та проникненню через його оболонку (стінку) вірусів менших за розмірами ніж ВІЛ, гепатит B і герпес. Виходячи з клінічних досліджень жіночого презервативу в якості захисного засобу від ІПСШ і вагітності, багато дослідників робить висновок, що при регулярному та належному використанні він є ефективним на 94-97 % у зниженні ризику передачі ВІЛ, що значно перевищує показники чоловічих презервативів (постійне використання яких знижує ризик інфікування ВІЛ лише на 80-87%, згідно з останніми даними).[6]

 

2. Поліуретан і нітріл, з яких виготовляється перше та друге покоління жіночих презервативів, є міцними матеріалами, які є більш стійкими до механічних пошкоджень і розривів, ніж латекс, а також не є чутливим до світла, підвищення температури та вологості.

 

3. Не виявлено ніяких істотних місцевих побічних ефектів або алергічних реакцій. Жіночий презерватив може використовуватися зі сперміцидами, лубрикантами та пінами будь-якого типу.

 

4. Завдяки своєму дизайну, фемідом закриває значну частину геніталій партнерки, тому може більш надійно порівняно з чоловічим кондомом захистити жінку від таких виразкових генітальних захворювань, як генітальний герпес, сифіліс і м’який шанкр.

 

5. Індекс Перля для фемідому становить 5-25% (на відміну від чоловічого кондому, для якого Індекс Перля варіюється в межах 12–20%). У разі правильного використання, за різними оцінками, вірогідність контрацептивної невдачі фемідому не перевищує 5%.

 

6. Під час використання розриви жіночих презервативів спостерігалися рідше, ніж чоловічих, проте жіночі презервативи зісковзували значно частіше, ніж чоловічі. Основними причинами цих механічних проблем є некоректне використання фемідому, а також такі психобіологічні фактори, що ставлять під сумнів прийнятність методу, як, напр., дуже інтенсивний статевий акт або несумісність у розмірах пенісу та піхви партнерів.

 

7. Як і у випадку з будь-якими іншими бар’єрними методами захисту, ефективність жіночого презервативу залежить від регулярності та неухильного дотримання правил його використання.

 

8. Фемідом рекомендований як продукт одноразового використання, але також може використовуватися повторно аж до 5 разів.

 

9. Жіночий презерватив розширює можливості жінок у запобіганні ВІЛ/ІПСШ і збільшує їхню впевненість у своїй захищеності, тому він може бути особливо привабливим методом для жінок з найбільш уразливих категорій населення до інфікування ВІЛ і супутніми захворюваннями, що передаються статевим шляхом, тобто ЖКС, СІН і молодих дівчат віком від 15 до 24 років, а також для тих, хто шукає альтернативних чоловічому кондому методів контрацепції та профілактики ІПСШ.

 

10. Жінки охоче погоджуються випробовувати жіночий презерватив як новий контрацептивний та профілактичний метод, але здебільшого частота його використання зменшується з часом, тому довгостроковий результат популяризації та просування цього бар’єрного методу в країнах, що розвиваються, на сьогоднішній день важко оцінити.

 

11. Основними факторами, що перешкоджають успішному впровадженню жіночого презервативу на світових ринках та прийнятності серед широкого загалу є його висока ціна, технічні та дизайнерські недоліки (зовнішній вигляд, фіксована довжина, проблемне для багатьох користувачів внутрішнє кільце), необхідність отримання згоди на використання від партнера, недостатність досліджень його ефективності в попередженні ВІЛ/ІПСШ,... а також підпорядковане чоловікам соціально-економічне становище жінки.

 

12. Жіночим презервативом переважно продовжують користуватися жінки, які звикли до регулярного використання бар’єрних методів захисту і які бажають чергувати його з більш традиційним чоловічим кондомом.

 

13. ЖКС, які усвідомлюють свою підвищену вразливість перед ВІЛ та супутніми захворюваннями, більш охоче користуються жіночим презервативом на відміну від інших категорій населення, тому що вважають його додатковим методом профілактики ІПСШ. Проте ЖКС частіше доводиться стикатися з протидією з боку клієнтів, які відмовляються вступати в комерційні статеві контакти при наявності жіночого презервативу.

 

14. Питання стосовно впливу прийнятності засобу на короткостроковій основі на довгострокове його використання та зниження рівня поширеності ІПСШ потребують подальшого вивчення.

 

15. Але останнім часом з’являється все більше свідоцтв на користь того, що завдяки доступності жіночого презервативу зростає загальна кількість захищених статевих актів. Навіть, коли показники використання жіночих презервативів не є високими, більша кількість захищених статевих актів і потенційні кошти, заощаджені на лікуванні ВІЛ/ІПСШ, не лише виправдовують витрати на впровадження програм з розповсюдження жіночих презервативів, але й знижують їхню собівартість,—особливо, коли ці програми націлені на групи підвищеного ризику ураження ВІЛ/СНІДом.

 

Таким чином підтверджується теза, що до розробки та впровадження більш надійних бар’єрних засобів захисту від ВІЛ/ІПСШ, якими, напр., обіцяють бути мікробіциди, третій, тобто жіночий презерватив, не є зайвим на святі кохання та статевої пристрасті, а також у буднях секс-індустрії.

 

 

Жінка є невільницею нашого світу», або Жіночий презерватив як пізнана необхідність

 

«Жінка є невільницею нашого світу, це так,

Якщо не віриш, поглянь-но, лишень, на ту, яка поруч з тобою.

Жінка є рабинею з рабинь, це так,

Подумай про це, зроби що-небудь.»

 

— Джон Леннон, «Жінка є невільницею нашого світу»

 

Приблизно так політкоректно, з оглядкою на популярну сьогодні в розвинутих країнах компенсуючу політику попередження дискримінації будь-яких меншин, можна перекласти назву відомого у першій половині 1970-х рр. феміністського хіта Дж. Леннона “Woman Is The Nigger Of The World”. І якими б не були вимоги політкоректності, але сутність пісні вірно відбиває сумне становище жінки в багатьох суспільствах з точки зору соціально-економічної та ґендерної рівності як найважливішого з трьох головних чинників, що викликали необхідність розробки більш надійних, підконтрольних самій жінці механічних методів захисту від ВІЛ/ІПСШ. Іншими двома є набагато вища біологічна уразливість жіночого організму до ВІЛ/ІПСШ, на відміну від чоловіків, а також—як з’ясувалося—неповна ефективність чоловічого кондому.

 

 

Підвищена біологічна уразливість жіночого організму

 

В той час як чоловіки традиційно вважаються більш проактивними в своїй сексуальній поведінці, а тому більш нараженими на ризик інфікування ВІЛ, жінки є практично в 2-4 рази більш вразливими від них до захворювань, що передаються статевим шляхом, зокрема ВІЛ. Цьому сприяє їхня анатомія та біологія: (і) порівняно з чоловіками, жінки мають значно більшу площу слизової оболонки, яка контактує з сім’яною рідиною та іншими виділеннями, що передаються їм під час статевого акту; (іі) доведено, що концентрація вірусів набагато вища в сім’яній рідині інфікованих чоловіків, ніж у піхвових секретах;[7] (ііі) у піхвовому (або ректальному) епітелії під час статевого акту зазвичай неминуче з’являються мікротріщинки та пошкодження, які є ідеальним середовищем для проникнення вірусу ВІЛ, зокрема.

 

Ще більш вразливими до інфікування ВІЛ/ІПСШ є дівчата віком від 15 до 24 років, які тільки-но починають статеве життя, через нерозвинуті ще механізми природного захисту слизової оболонки генітальних органів. Розрив гімену зазвичай під час перших статевих зносин, нерозвинутий тонкий епітелій піхви та шийки матки, ще недостатньо кислотні піхвові секрети—всі ці фактори роблять дівчат особливо вразливими до ВІЛ/ІПСШ у віці, коли вони можуть стати ласими об’єктами сексуального насильства або здобути роботу в секс-індустрії.