Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим

УШКОДЖЕННЯМ ЗДОРОВ’Я АБО СМЕРТЮ.

1. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим

ушкодженням здоров’я.

2. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або ушкодження

здоров’я фізичної особи-підприємця.

3. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи

4. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

5. Підстави та порядок зменшення чи збільшення розміру відшкодування

шкоди.

Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим

Ушкодженням здоров’я.

Суб’єктами зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,

іншим ушкодженням здоров’я або смертю є кредитор і боржник. Кредитором

виступає фізична особа, якій заподіяно шкоду внаслідок ушкодження

здоров’я. Боржником може бути як фізична так і юридична особа, що

зобов’язана нести відповідальність за заподіяння боржнику шкоди.

Цивільний кодекс України у ст. 1195 передбачає види шкоди, що

підлягають відшкодуванню. Це є:

• втрачений заробіток;

• витрати на посилене харчування;

• витрати на санаторно-курортне лікування;

• витрати на придбання ліків та медичне обслуговування;

• витрати на протезування;

• витрати на сторонній догляд.

Додаткові витрати, що понесла потерпіла особа відшкодовуються на

підставі фактичних даних. Зокрема, витрати на посилене харчування

відшкодовуються на підставі медичного висновку про його необхідність та

примірний раціон продуктів.Витрати на санаторно-курортне лікування,

придбання ліків та протезування відшкодовуються на підставі даних про

вартість санаторно-курортних путівок, проїзду туди і назад, придбання ліків

згідно з приписом лікаря, протезних пристроїв та протезних робіт.

Витрати на сторонній догляд відшкодовуються виходячи з виду

необхідного догляду. Цей догляд може мати побутовий характер (надання

допомоги з прибирання, прання, приготування їжі) та передбачати

спеціальний догляд, що здійснюється молодшим медичним персоналом

(медичні маніпуляції, масаж тощо).

Шкода у вигляді втраченого заробітку (доходу) визначається з

урахуванням двох чинників:

а) середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого до каліцтва або іншого

ушкодження здоров’я;

б) ступення втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності

– загальної працездатності.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в

момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається

виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Втрата загальної чи професійної працездатності у відсотковому

відношенні визначається медико-соціальними експертними комісіями

(МСЕК).

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням

потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що

передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатност внаслідок

каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.

Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від

п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого

заробітку (доходу) обчислюється виходячи п'ятикратного розміру

мінімальної заробітної плати.

У разі якщо потерпілий на момент заподіяння йому шкоди не

працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за його

бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру

заробітньої плати працівника його кваліфікації у цій місцевості. Якщо

потерпілий ніколи не працював та не має професії, розмір відшкодування

визначається виходячи з розміру мінімальної заробітньої плати. Відповідно

до ч.4 ст. 1197 ЦК України якщо заробіток (дохід) потерпілого до його

каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я змінився, що поліпшило його

матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою,

переведення на вищеоплачувальну роботу, прийняття на роботу після

закінчення освіти), при визначені середньомісячного (доходу) враховується

лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної

зміни.

До складу втраченого заробітку (доходу) потерпілого включаються всі

види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за

сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах

нарахованих до вирахування податку.

До втраченого заробітку (доходу) не включаются однаразові виплати,

компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допмога по

вагітності та пологах тощо.

Другим чинником, який впливає на розмір втраченого заробітку

(доходу), є ступінь втрати потерпілим професійної працездатності, а за її

відсутності – ступінь втрати загальної працездатності. Експертиза тривалої

або стійкої втрати працездатності проводиться медико-соціальними

експертними комісіями (МСЕК) МОЗ.

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83,

медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я

внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх

життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право

на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку обо звільнення від

виконання відповідних обов’язків тощо Висновки медико-соціальних

експертних комісій про умови й характер праці інвалідів є обов’язковими для

підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і видів їх

діяльності.

Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях проводиться

за місцем проживання або лікування за направленням відповідного

лікувально-профілактичного закладу при пред’явленні паспорта чи іншого

документа, що засвідчує особу.

Хворого, який направляється на комісію, представляє лікар, який лікує,

або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного

закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники

власника підприємства, установи, організації, де працює хворий, або

уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Медико-соціальна експертиза повинна здійснюватися після повного та

всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень,

визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного

діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного

лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що

підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.

Медико-соціальні експертні комісії при встановленні інвалідності

керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою

Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Радою Федерації

незалежних профспілок України.

Якщо хворий за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-

консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу не може

з’явитися до медико-соціальної експертної комісії, огляд проводиться вдома

або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках

(наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній

місцевості) медико-соціальні _______експертні комісії можуть приймати рішення

заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.

Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до

медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду

хворого.

У разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної міської

медико-соціальної експертної комісії він протягом місяця має право подати

про це письмову заяву до республіканської, Кримської, обласної, центральної

міської медико-соціальної експертної комісії або до медико-соціальної

експертної комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу

(управління) охорони здоров’я. Комісія, що проводила огляд, або відділ

(управління) охорони здоров’я в триденний строк з дня одержання заяви

надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд

республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-

соціальної експертної комісії, яка не пізніш як через місяць з дня подання

заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.

Рішення республіканської, Кримської, обласної, центральної міської

медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до Міністерства

охорони здоров’я України. Рішення медико-соціальної експертної комісії

може бути оскаржене до суду в установленому порядку.

Наприклад, внаслідок виробничої травми гр. М. втратив слух. МСЕК

визнала 25 відсотків втрати професійної працездатності. Середньомісячний

заробіток гр. М. становить 1850 грн. Визначимо розмір відшкодування.

1850 – 100%

Х - 25 %

1850 * 25 %

___________ = 462 грн. 05 коп. (розмір втраченого заробітку).

100%