Установчий договір про внесення прав інтелектуальної власності до статутного фонду юридичної особи.

У ст.. 424 ЦК Ч.3 сказано: Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Більше згадок про цей договір в НПА немає.

Формування статутного фонду здійснюється шляхом:

- протоколом загальних зборів

- установчий договір

Установчий договір може передбачати передачу майнових прав ІВ, але це як попередній договір, який передбачає лише намір передачі. Після створення юр особи обов'язково укладається чи договір про передання чи ліцензійний договір.

Для передачі, як внеску в статутний фонд (капітал) господарчого товариства права на об’єкти промислової власності, повинні відповідати певним умовам – критеріям оборотоздатності: винятковості, корисності, відчужуваності, можливості їхньої грошової оцінки, інвестиційної привабливості. Найпопулярнішими об’єктами інтелектуальної власності, права які можуть бути внеском у статутний капітал юридичної особи, є об’єкти промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки.

Чинне законодавство України передбачає заборону формування статутного капіталу деяких видів господарських товариств за рахунок нематеріальних активів. Зокрема, це стосується фінансових установ — юридичних осіб, які відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами) надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру.До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Щодо оцінки об'єктів інтелектуальної власності, які передаються до статутного капіталу, то виходячи з практики можна сказати, що державні реєстратори вимагають експертний акт оцінки майнових прав. Але згідно з ч. 2 ст. 13 Закону "Про господарські товариства" грошова оцінка вкладу учасників (засновників) здійснюється за їх згодою, якщо інше не встановлено законом. Оцінювання провадять спеціально навчені фахівці, що мають досвід як у патентно-правовій сфері, так й в сфері бухгалтерії нематеріальних активів. Оцінювання можуть провадити тільки організації, що мають ліцензію на проведення оцінної діяльності.

Процедура внесення об'єктів інтелектуальної власності до статутного фонду досить проста. Потрібно отримати правовстановлюючий документ на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтво на знак для товарів та послуг тощо), оскільки тільки він надає право користуватися ним. Після отримання правовстановлюючого документа засновнику товариства потрібно передати об'єкт інтелектуальної власності підприємству. Це можливо зробити шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав, у якому буде зазначений об'єкт інтелектуальної власності та на яку суму він оцінений. У цьому документі закріплені правові основи передачі майнових прав підприємству. Далі потрібно у статуті підприємства вказати вид вкладу у вигляді об'єкта ІВ та вказати його вартість.

Після оформлення усіх процесуальних моментів та проведення державної реєстрації підприємства об'єкт інтелектуальної власності стає його власністю. А це означає, що тепер підприємство в особі його керівного органу розпоряджається майновими правами.

Договір застави майнових прав інтелектуальної власності.

Договір застави майнових прав ІВ

Правова природа застави майнових прав визначається як речово-правовий спосіб забезпечення виконання зобов’язання, тобто є основне зобов'язання і забезпечувальне – застава.

Заставодавець ➡️➡️➡️➡️➡️➡️➡️➡️Заставодержатель

Річ, права, ПІВ

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Для того щоб виключні майнові права використовувалися в якості предмета застави, вони повинні мати такі ознаками: по-перше, повинні мати здатність до поступки (відчуженню), по-друге, можливість їх грошової оцінки, по-третє, ці права повинні бути дійсними (тобто не суперечити закону) і реальними (тобто не припиняти свого існування на момент укладення договору), а також відомими (тобто термін дії права не повинен бути менше терміну виконання основного зобов'язання). А ще виключні майнові права можуть бути предметом застави, якщо на них може бути звернено стягнення.

В зв’язку з тим не відповідають першій вимозі особисті немайнові права та деякі майнові права, а саме майнові права на фірмове найменування, так як вони нерозривно пов'язані з юридичною особою, його власником, і можуть бути передані лише з єдиним майновим комплексом, майнові права на географічне зазначення, в силу норми закону, право попереднього користувача, це право також може бути передано іншій особі разом з підприємством чи його частиною або разом з діловою практикою.

При укладені договору застави майнових прав інтелектуальної власності, заставодержателю доцільно вимагати у заставодателя зареєструвати майнові права інтелектуальної власності (якщо така обов’язкова реєстрація не передбачена законом) у спеціально уповноваженому державному органі. Це дасть змогу більш точно та конкретно зафіксувати в договорі застави предмет застави, допоможе точно ідентифікувати його при виникненні суперечок щодо прав на такий об’єкт, та, у випадку накладення стягнення на майнові права, офіційно зафіксувати момент переходу майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності від заставодателя до заставодержателя

Треба зазначити, що майнові права інтелектуальної власності,як предмет застави, є досить перспективними для їх господарського обігу. Вони не потребують вживати спеціальних заходів, необхідних для збереження предмета застави, не потребують утримання, їм фактично не загрожує знищення або пошкодження. Хіба що можуть виникнути деякі труднощі при реалізації предмета застави, на який звернене стягнення, у випадку невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

Однак, існують і певні проблеми:

1. Проблема оцінки об'єкта ІВ

2. Вартість ТМ чи патенту може різко змінитися

3. Неналежне правове регулювання

4. Маніпуляції з публічними торгами

 

Особливості предмету договорів на виконання НДР та НКТР

 

Дане питання Кодинець розглядав порівнюючи дані договори з іншими договорами в цій сфері і цим самим виокремлюючи предмет договору.

 

Взагалі до предмету таких договорів є різні підходи:

- це результати наукових досліджень

- це процес наукових досліджень

- це і те і те

Кодинець вважає що й те й те (юридичний і матеріальний аспект)

 

Місце серед ЦП договорів

1. Вони взаємопов'язані з договором підряду

Ст 892 суб'єкт виконавець (підрядник)

Глава 62 одразу після глави 61

Різниця в результаті підряд (переробка, ремонт, створення нової речі) НДР та НКТР це не річ а обєкт ІВ

Виконавець робить роботу на свій ризик. Аже за договором підряду потрібен результат

 

2. Пов'язані з ліцензійним договором

Ліцензійний договір - обєкт ІВ вже існує

Може бути не лише надання прав (як за ліцензійним договором) а й повне відчуження

 

3. Договір про створення об'єкта ІВ ст 1112 ЦК

І там і там іде мова про створення і передачу прав ІВ

Різниця:

- договір ст 1112 спрямований на створення результату творчості. Договір ст 62 не обов'язково повинні завершуватися створенням об'єкта ІВ

- договір про створення за замовленням повинен передбачати способи та умови використання такого об'єкта замовником

Тобто творець має право надавати права на використання створеного об'єкта іншим особам, якщо інше не обумовлено договором

У договорі на виконання НДР та ДКТР виконавець має право передати результати робіт третім особам якщо така можливість безпосередньо передбачена договором

Тобто інший акцент привет розподілі прав та обов'язків між суб'єктами

- різниця існує в суб'єкт ньому складі сторін

Договір на створення за замовленням між замовником і творцем а НДР і ДКТР між замовником і виконавцем

Творець - фіз особо

Виконавець - скоріше юр особа (науково-дослідний інститут, університет, бюро)

В договорі на виконання НДР треба передбачитиарантії за якими права будуть передані від вчених до інституту а від них до замовника