Реклама об'єктів будівництва.

Норми законодавства про рекламу щодо реклаи об’єктів будівництва, в першу чергу, спрямовані на захист фізичних осіб, які мають намір інвестувати в нерухомість, від недобросовісних забудовників.

Реклама об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, в тому числі пов'язаних із залученням коштів населення, дозволяється лише за наявності ліцензії (дозволу) на здійснення будівельної діяльності та дозволу на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується. Така реклама має містити номер ліцензії (дозволу), дату її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію (дозвіл).

По суті перевірка таких даних не здійснюється, адже відповідальність несе лише господарюючий суб'єкт

В той же час, відповідно до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” лише об’єкти IV і V категорії складності споруджуються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт і такі роботи підлягають ліцензуванню. Всі інші об’єкти (І – ІІІ категорії складності, а також садові та дачі будинки) споруджуються на підставі будівельного паспорта, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або реєстрації декларації про початок їх виконання і роботи по їх спорудженню не ліцензуються.

Крім того, Порядком ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабміну визначено, що ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов'язана із будівництвом лише тих об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення належать до IV і V категорії складності.

Таким чином, норми про рекламу об’єктів будівництва не у повній мірі співвідносяться із містобудівним законодавством в частині реклами об’єктів будівництва, оскільки вимагають наявності ліцензії та дозволу при рекламі всіх об’єктів, в той час, як містобудівним законодавством передбачена можливість спорудження деяких об’єктів без вказаних документів. Фактично, спеціальне законодавство про рекламу не розрізняє об’єкти будівництва за категоріями складності.

31. Проблеми правового регулювання рекламної діяльності на сучасному етапі розвитку законодавства України.

Відповідно до Закону України „Про рекламу” реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

Науковці вважаєть, що це визначення є невдалим, і проблеми в рекламній діяльності можуть виникнути вже на етапі визначення, що є рекламою і чим вона відрізняється від іншого матеріалу. Попри те, що це визначення доволі широке, воно не містить в собі жодного конкретного критерію, який би дозволив точно встановити: цей матеріал – рекламний, а цей – ні.

З попереднього визначення, яке було в Законі „Про рекламу” зникли ідентифікуючі ознаки: по-перше, що реклама – це спеціальна інформація, по-друге, що її розповсюдження має на меті пряме чи опосередковане одержання прибутку. (цю норму змінили, оскільки наприклад соціальна реклама не має на меті отримання прибутку). Хоча саме ці ознаки давали можливість чітко відмежувати рекламу від іншої інформації. Тепер таку процедуру зробити набагато важче. І якщо бути точним і дотримуватися букви закону, то під рекламу може підпасти практично будь-який матеріал, що привертає увагу споживачів до особи чи продукції, хоча в задумі створювачів він не йшов як реклама.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону „Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Дуже багато різних критичних зауважень з приводу цієї норми, а також не вдалим та абсурдним є термін „на правах реклами”, оскільки в реклами не може бути ніяких прав.

Проблеми в правовому регулюванні рекламної діяльності існують майже щодо всіх видів реклами.

Стосовно соціальної реклами, то проблема в тому, що звернення до громадян державними службовцями, а також привітання зі святами не є соціальною рекламою, оскільки не спрямоване на пропагандування загально-людських та загально-соціальних цінностей. (але в нас застосовують як соціальну рекламу, бо вона безоплатна).

Що стосується реклами тютюнових виробів та алкогольної продукції, то велика кількість експертів вважають, що необхідно ввести повну заборону реклами зазначених товарів.

Проблемною також є норма, закріплена в ч. 2 ст. 22, в якій забороняється реклама алкогольних і тютюнових виробів “за допомогою заходів рекламного характеру” (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв). Проблема в тому, що цей вислів дуже загальний.

Для реклами лікарських засобів було б добре внести норму щодо коліру тексту та коліру фону запису "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я". (а саме найкраще – чорний на білому фоні).

Проблемою є велика кількість недобросовісної та прихованої реклами в Україні.

На сьогодні дуже актуальним є питання регулювання захисту суспільної моралі при створенні рекламної продукції. Багато з рекламодавців, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсім етичні прийоми, прямо заборонені в Законах України „Про рекламу” та „Про захист суспільної моралі”. Проблема є дуже серйозною, оскільки аморальна реклама може зруйнувати суспільство.

32. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

 

Контроль починається з одержання інформації про дійсний стан керованого об'єкта та закінчується прийняттям рішень, які передбачають відповідну корекцію в системі управліня для досягнення запланова­ної мети.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень такі органи: Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного кон­тролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Спеціально уповноваженим центральним органом влади у сфері захисту прав споживачів є Державна Інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України).

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повно­важень.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику щодо реклами державних цінних паперів.Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним колегіальним орга­ном, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Даний орган здійснює дер­жавне регулювання ринку цінних паперів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо рекламної діяльності при спорудженні житлового будинку.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та коорди­нується Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного на­гляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення – щодо реклами про ва­кансії (прийом на роботу). Державна інспекція України з питань праці входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення і т.д.