Сутність відповідальності та етики у менеджменті.

Відповідальність – це категорія етики, що характеризує особистість з точки зору виконання нею моральних вимог, які ставляться суспільством і одночасно виявляють ступінь участі особистості та соціальних груп як у їх власному моральному удосконаленні, так і в удосконаленні суспільних вимог.

Відповідальність означає обов’язок давати звіт за свої дії.

Відповідальність можна також представити як відповідальність моральної діяльності її обов’язку, який розглядається з точки зору можливостей особистості.

Кожна організація використовує у своїй діяльності матеріальні, фінансові та трудові ресурси держави і несе відповідальність перед суспільством.

Етика – це норми поведінки, сукупність загальноприйнятих юридичних та моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою, або які вимагає суспільство в певному середовищі та соціальній групі.

Функціонування будь-якої організації значною мірою залежить від етичних факторів, під якими маються на увазі прийняті у даному середовищі принципи, норми і нормативи, відповідно до яких зобов’язанні діяти всі працюючі, використовуючи свободу.

На думку Аристотеля, етика допомагає пізнати, що слід робити і від чого варто утриматись.

Призначення етики як науки полягає в тому, щоб описати свій об’єкт, тобто мораль, пояснити її і навчити людей моральності.

Види етики

Економічна етика – наука, яку започаткував Аристотель у творах «Етика», «Нікомохова етика» і «Політика». Вона акцентує увагу на етичних, соціальних і політичних проблемах організації.

Службова етика – розглядає принципи і норми моральних відносин між працівниками різного службового статусу, які мають не однакові службові права і обов’язки.

Професійна етика – сукупність кодексів, які забезпечують моральних характер взаємовідносин між людьми в процесі їх професійної діяльності

Дескриптивна етика – займається конкретно соціологічним і історичним аналізом моралі, вивчає звичаї, вдачі, традиції та інші форми суспільних відносин.

Нормативна етика – займається вивченням питань походження і суті моралі.

Деонтологія – розділ етики, в якому розглядаються проблеми належного, виходячи з вимог моральності. Деонтологія наразі розглядається як наукова дисципліна про необхідні правила поведінки людини, системи вимог, які ставляться перед менеджером, спеціалістом будь-якого профілю.

Моральною основою сучасного етикету є: - чесність; - ввічливість; - тактовність; - коректність; - чуйність; - скромність; - природність і невимушеність; - точність і акуратність у всьому і скрізь.

Преваги та недоліки соціальної відповідальності.

У менеджменті виділяють 2 види відповідальності:

- юридичну;

- соціальну.

Юридична відповідальність – це виконання конкретних державних актів, інструкцій, норм та т. п., які визначають, що організація може робити, а що ні.

Соціальна відповідальність – це добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації.

Соціальна відповідальність передбачає відповідну реакцію з боку підприємців, менеджерів і бізнесменів на проблеми суспільства та окремих його мало захищених верств населення.

ü Переваги (++) Забезпечує довгострокові перспективи діяльності організації

ü Змінює потреби суспільства

ü Допомагає розв’язати суспільні потреби, в тому числі і своїх працівників

ü Формує норми моралі в самій організації

Сприяє створенню доброзичливих відносин між підприємцями та іншими членами суспільства

ü Недоліки (– –) Порушується принцип максимілізації прибутків

ü Зростає собівартість за рахунок збільшення витрат на соціальні потреби

ü Невміле задоволення потреб

Застосування соціальної відповідальності тільки для рекламних цілей та ін.

Практика показує, що соціальна відповідальність, тобто добровільна реакція на потреби суспільства, з боку організації має переваги і не ліки.

Заходи щодо етичної поведінки.

Етична поведінка – це сукупність вчинків та дії людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались у суспільстві.

Основні причини неетичної поведінки підприємств та менеджерів

 

Конкурентна боротьба

Бажання отримати великі прибутки за короткий час

Зменшення значення етики у суспільстві

Бажання досягнути цілі та виконати місію організації будь-якою ціною

Неетична поведінка партнерів

Неефективний стиль керівництва та ін.

Заходи щодо забезпечення етичної поведінки менеджерів та підприємств

Введення комітетів з етики

Систематичне проведення соціальних ревізій, призначення яких оцінювати вплив соціальних факторів на організацію

Запровадження етичних норм, які відображають систему загальних цінностей, суспільних уподобань та правил етики персоналу організацій

Постійне навчання етичній поведінці керівників, спеціалістів та робітників організацій

Систематичне проведення нарад, конференцій, симпозіумів з проблем етичної поведінки та ін.

Сучасна етика вимагає від менеджера певної мужності, щоб не боятися приймати рішення, пов’язані з високою відповідальністю і ризиком, відміняти неправильні чи помилкові рішення, визнавши свою вину.

Етичні правила стимулювання підлеглих вимагають, щоб будь-які успіхи не залишалися без уваги, забезпечувалась гласність винагород, які не повинні розходитись із громадською думкою.

Будь які прояви фаворитизму негативно позначаються на моральному кліматі, взаємовідносинах у колективі.

Важливо забезпечити своєчасність стимулювання і його різноманітність, яка у максимальній мірі враховувала б потреби і прагнення працівника, його цінність установки, характер успіху і ступінь участі у його забезпеченні.

Менеджеру будь-якого рівня не слід допускати частих негативних оцінок підлеглих. практика показує, що чим вище по службі піднімається людина, тим більше у неї можливостей і спокус виявити і розвинути негативні сторони свого характеру.

Розвиток сучасних етичних відносин між менеджером і його підлеглими сприяють наявність у керівників таких якостей: - благородство; - чесність; - скромність; - простота і ввічливість; - вихованість; - делікатність у спілкуванні.

Загальні правила:

- при накладанні стягнень керуватися лише ретельно перевіреними фактами, а не підозрами і чутками.

- не поспішати із накладанням стягнень і не робити це в стані підвищеної збудженості, гніву, роздратування.

- міра стягнення повинна в цілому відповідати характеру вчинку, а також особистості, її відношенню до вчинку, враховувати його повторюваність.

- ніколи не принижувати гідність підлеглого, на якого накладається стягнення, вміти співпрацювати з ним.

- не користуватися стягненням як єдиним засобом впливу на підлеглих і не робити це часто.

- уникати накладання стягнень одночасно на групу людей і без визначення міри вини за вчинок кожного працівника.

- при накладанні стягнень завжди пам’ятати про їх виховний характер, дотримуватись об’єктивності і неупередженості.

Психологічний вплив менеджера залежить переважно від його зовнішнього вигляду. Він повинен бути перш за все порядною, привабливою і елегантною людиною і викликати довіру в оточуючих його людей.

Сутність та основні параметри організаційних перетворень.

Всі організації є динамічними системами і перебувають у стані змін.

Організаційні зміни є запорукою розвитку діяльності організації, вони повинні постійно здійснювати нововведення.

Організаційні зміни є будь-якою модифікацією певної частини організації.

Організаційні зміни можуть стосуватись практично будь-якого аспекту організації:

- застосування методів і принципів менеджменту;

- графіків роботи та відпусток персоналу;

- децентралізації керування;

- побудови організації та зв’язків між органами управління;

- структуризації персоналу;

- обладнання;

- системи оплати праці тощо.