Сукупні Видатки та їх складові. Методи визн. Рівноважного ввп у короткостроковому періоді.

Сукупні видатки –це всі видатки, які здійснюють економічні суб’єкти на придбання товарів та послуг вироблених в межах даної країни. АЕ=С+І+G+(X-M).

Для побудови найпростіш. моделі сук. вид. вдамося до таких припущ.

1) Поведінка споживача опис. Кейнсіанською ф-єю.

2) В ЕК. існують незайняті ресурси, що дозвол. змінити обсяг в-ва не впливаючи на загальний рівень цін.

3) Амортизація в економіці = 0.

4) Інвест. видатки є автономними(не залеж. від обсягу в-ва).

5) Ек. активність держави відсутня.

6) Відсутня взаємодія ек. із зовнішнім сектором.

Дані припущення формують модель приватної закритої ек. Для такої моделі характ.:

1) АЕ=С+І.

2) ВВП=ВНП=ЧНП=НД=ОД=ВД.

3) Y=C+S.

Аналіз в межах такої моделі здійсн. з викор. 2 методів:

1) Сукупні видатки-обсяг в-ва.

2) Заощадження-інвестиції.

Для реалізації 1 методу в системі коорд. обсяг виробництва-сукупні видатки суміщають Кейнсіанську ф-цію спожив. із ф-цією інвестиційних видатків.

Отримане графічне зображення дозволяє встановити точку ек. рівноваги. Такою точкою є точка перетину ф-ції сукупних видатків із бісектрисою прямого кута, яка характ. всі випадки, коли сукупні видатки=обсягу в-ва.

Якщо обсяг в-ва в ек. перевищує рівень, який вважається рівноважним, то обсяг виробленого нац. прод. виявляється більшим за ту кількість товарів та послуг, якку готові купувати домогосп. та фірми. Як наслідок відбувається нагромадження надлишкових запасів продукції. Внаслідок цього фірми скорочуватимуть в-во до того часу поки обсяг в-ва не буде приведено у відповідність сукупним видаткам. Якщо обсяг в-ва менший за рівноважний, то величина сукупних видатків є більшою за обсяг виготовл. прод. Внаслідок цього спостерігається зменшення запасів попередніх періодів, тому фірми матимуть стимул збільшувати обсяг в-ва прод. аж до рівноважного рівня.

Другий метод аналізу є похідним від попереднього методу. Він полягає у суміщенні в одній системі координат ф-цій заощадження та ін вест. видатків.

За методом заощадження –інвестиції ек. рівновага фіксується в точці перетину ф-цій заощадження та інвестиційних видатків.

Якщо обсяг в-ва в ек. перевищить рівноважний рівень, то домогосподарства відмовлятимуться від купівлі більшого обсягу продукції, ніж фірми запропонували скерувати на інвестиції. Як наслідок, нагромаджені надлишкові запаси прод., що спонукають п-ва скорочувати в-во. Процес триває аж до досягнення рівноважного рівня.

 

Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор видатків.

Ефект мультиплікатора – це багаторазовий вплив,який зміна сукупних видатків чинить на рівноважний ВВП. Мультиплікативний ефект властивий усім видам видатків – споживчим, інвестиціям, держаним закупівлям товарів та послуг та чистому експорті. Мультиплікатор видатків-це віднош. зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента сукупних видатків. , де μ – мультиплікатор видатків - зміна рівноважного ВВП; - зміна сукупних видатків, незалежних від динаміки У.

Мультиплікатор-це коефіцієнт на який треба помножити зміну сукупних видатків, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП.

Одноразова змінна будь-якого компонента сукупних видатків зумовлює багаторазову зміну сукупних доходів. Нац. ек.-це безперервне повторювані потоки видатків і доходів, тому початкова змінна у будь-якому компоненті сукупних видатків спричиняє ланцюговий характер змін у потоці видатки-доходи. Отже, початкова зміна у сукупних видатках викликає нескінченний ланцюг вторинних споживчих видатків, які зменш. з кожним наступним циклом видатків, і у підсумку багаторазово змінюють обсяг національного в-ва.

Мультиплікатор можна обчислити як,

Отже,розмір мультиплікатора залежить від того, яка частка доходу перетворюється у споживчі видатки, тобто від МРС. Що вища МРС, тим більший розмір мультиплікатора, і навпаки. Мультиплікатор перебуває в оберненій залежності від МРS. Що вища МРS, тим менший розвиток мультиплікатора.

Зміни в обсязі національного в-ва можна обчислити так: .

Ефект мультиплікатора можна показати графічно: