Макроекономічні показники обсягу національного виробництва.

1). Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це вартість всіх кінцевих товарів та послуг вироблених в даній країні впродовж певного проміжку часу.

а) номінальний ВВП – це валовий внутрішній продукт виміряний у цінах поточного періоду. Номінальний ВВП характеризує, як зміну обсягів виробництва так і зміну цін, а тому є досить зручним у користуванні. б) реальний ВВП – це валовий внутрішній продукт виміряний у цінах постійних (цінах базового періоду). Цей показник краще характеризує зміни фізичного обсягу виробництва. в)природний ВВП – це валовий внутрішній продукт, який відповідає природному рівню безробіття. Природний рівень безробіття – це той, уникнути якого неможливо і який супроводжується сталими темпами зміни цін.

2). ВВП-розрив – церізниця між природним та фактичним ВВП відповідного періоду.

Якщо ВВП-розрив додатна величина, то економіка не досягає свого потенціального рівня виробництва, а отже в економіці має місце спаду. Якщо ВВП-розрив від’ємний, то економіка перебуває у фазі піднесення і як правило характеризується зростанням цін.

3). ВВП на душу населення – цей показник відображає рівень добробуту населення і уможливлює порівняльний аналіз економічного розвитку різних країн.

4). Темпи росту ВВП: а) ланцюгові, б) базисні

 

5) темпи приросту ВВП:

а) ланцюгові

б) базисні

 

 

Показники рівня зайнятості

Другою важливою сферою макроекономіки є сфера зайнятості. Кожна держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили та невисокому ви­мушеному безробітті.

Рівень безробіття

Найчастіше рівень зайнятості в націо­нальній економіці характеризують за до помогою показника рівня безробіття. Для обчислення цього показника все населення країни у віці від 16 років поділяють на три групи: а) зайняті; б) безробітні; в) ті, що не входять до робочої сили. Зайняті — це люди, що виконують оплачувані види робіт, та ті, що мають робочі місця, але не працюють через хворобу, страйки або відпустки. Безробітні — це особи, що не мають роботи, але активно її шукають; до безробітних на­лежать і ті, хто тимчасово увільнений від роботи і чекає на виклик на роботу. Зайняті та безробітні становлять робочу силу країни. Ті, що не вхо­дять до робочої сили, — це частина дорослого населення, яка зайнята в домашньому господарстві, перебуває на пенсії, не працює внаслідок інва­лідності або у зв'язку з навчанням чи просто не хоче працювати і не шукає роботи.

Відношення чисельності без­робітних до загальної кількості робочої сили називають рівнем безробіття

Іншим статистичним показником, який характеризує рівень зайнятості в країні, є коефіцієнт участі в робочій силі. Його обчислюють як відно­шення робочої сили до дорослого населення країни:

Приблизно дві третини дорослого населення України входить у склад її робочої сили.

Економісти іноді оперують показником рівня зайнятості. Його визна­чають як відношення кількості зайнятих до дорослого населення країни або населення у працездатному віці, що виражене у відсотках.

Повна зайнятість

Фрикційне безробіття пов'язане з постійним рухом населення між реґіонами й видами праці, а також із певними стадіями життя людей. У національній економіці завжди є люди, які шукають роботу. Економісти розглядають фрик­ційне безробіття як неминуче і до певної міри бажане. Структурне безробіття виникає тоді, коли пропозиція робочої сили і попит на неї не збігаються. Така невідповідність найчастіше виникає внаслідок змін у структурі споживчого попиту. Це, своєю чергою, змінює структуру загального попиту на робочу силу. У результаті попит на одні види професій зменшується або взагалі зникає, а на інші, включаючи нові, які раніше не існували, — розширюється. Структурне безробіття теж розглядають як неминуче.

Циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка характеризується недостатністю сукупних видатків. Коли у фазі спа­ду попит на товари і послуги зменшується, то зайнятість скорочується, а безробіття відповідно зростає.

Фрикційне та структурне безробіття, як уже зазначалось, є неминучи­ми, їх неможливо уникнути в будь-якій економічній системі. Щодо цик­лічного безробіття, то у фазі піднесення воно дорівнює нулю. Отже, повна зайнятість досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорів­нює нулю. Інакше кажучи, рівень безробіття за повної зайнятості дорів­нює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Рівень безробіт­тя за повної зайнятості називають природною нормою безробіття. Сло­во "природний" тут означає, що структурне та фрикційне безробіття є неминучими, тоді як циклічного безробіття можна уникнути за допомо­гою інструментарію макроекономічної політики.