Скульптура західного постмодернізму.

У цьому понятті поєднуються справді "пост", у розумінні "після", та "модерн", "модернізм", у розумінні "сучасність", однак без докладного визначення, що вважати цією "сучасністю". "Сучасність", після якої є й проти якої протестує постмодернізм, локалізують у часі від середини XVIII до початку XX ст. Це або Просвітительство з вірою в науку і прогрес, або раціоналізм новочасності, або література і мистецтво другої половини XIX ст. з їхніми експериментальними шуканнями, або авангард перших десятиріч XX ст. Постмодернізм - це заперечення всіх цих явищ, отже повернення назад з одночасним переконуванням, що це є крок вперед, до чогось нового (хоча з відкиненням ідеї проґресу).

Що це саме так, легко переконатися на деяких явищах постмодернізму в архітектурі - повернення до середньовічних замків зі стрілчастими баштами і дахами чи виникнення помпезної архітектури сталінської доби; у літературі - до реалізму, навіть з додатками "соціалістичного" або "порнографічного"; в образотворчому мистецтві -до гіперреалізму, у філософії - до марксизму чи ніцшеанства. Все це із запереченням будь-яких досягнень модерної літератури і мистецтва, а також філософської думки. Якщо можна погодитися з тим, що в літературі, мистецтві та філософії зміни напрямів та нові пошуки природні, то ледве чи можна позитивно сприйняти вторгнення постмодернізму до науки, гуманітарної та негуманітарної (пригадаю агресію сталінізму з його історичним матеріалізмом чи виступами проти новітніх течій у мовознавстві, біології, проти кібернетики тощо). А така інвазія відбуваєтьсяз великою силою і доводить до десцієнцизації, зокрема в ділянці історії, на чому я зупинюся далі.

Архитекторы постмодернизма попытались внести в архитектуру другие законы, кроме функционального соответствия и максимального упрощения основных форм - выдумку, фантазию, театральное игровое начало, сложные образные ассоциации. Еще одно качество, которое отличает архитектуру постмодернизма, особенно в европейских странах - это осознанное желание увязать новые постройки с историческим городским окружением, не испортив его новыми включениями, почувствовать городской контекст будущих построек. Иногда это направление постмодернизма называется контекстуализмом. Обращение к историческим формам в постмодернизме никогда не носит характера прямого цитирования, вместо этого появляется игра в намеки на прообразы, зашифрованная символика и сложные ассоциации.

В этом смысле характерным примером может служить вызвавшая сенсацию в 1977 году постройка Чарльза Мура - Пьяцца д'Италиа в Новом Орлеане, месте, избранном итальянской общиной города для проведения своих фестивалей. Желание заказчиков - создать материальное воплощение ностальгии - архитектор выполнил в форме гротеска, создав коллаж из классических европейских архитектурных мотивов, который располагается вокруг громадной каменной карты Италии. Сама постановка задачи здесь предопределила и сделала оправданным использование эклектичных форм ради создания художественного образа-ассоциации. Другим примером постмодернистского непрямолинейного трактования форм и образов архитектуры прошлого может служить проект здания Американской телеграфно- телефонной кампании (АТТ) в Нью-Йорке, выполненный знаменитым американским архитектором Филиппом Джонсоном в 1978 году, работавшим раньше в интернациональном стиле вместе с Мисом.

Огромный небоскреб членится в соответствии с законами классического ордера на базу, тело и венчание. Пропорции всего здания, сгущенность или разреженность массы соответствуют идее ордерной архитектуры о распределении и несении нагрузки. Нижняя часть - "база" - выдержана в человеческом масштабе, что облегчает восприятие этого небоскреба, тело - стеклянная призма в обрамлении из серого гранита, а венчание, или "капитель" - это огромный фронтон своеобразной формы с круглым разрывом посередине. Ни одна из частей здания не воспроизводит в своем масштабе части классической колонны. Это выглядело бы чудовищно. Но на уровне системы членений и пропорций создается образ, намекающий не спокойную и ясную классику. Среди архитекторов европейского постмодернизма следует упомянуть хотя бы таких мастеров, как Альдо Росси, создавшего интересный с точки зрения градостроительства проект кладбища в Модене (1974), братьев Крие с их градостроительными проектами, Марио Ботта с его швейцарскими виллами и австрийца Ханса Холляйна - удивительного мастера тонкого стиля небольших объектов.

Марио Ботта внес в архитектуру постмодернизма некоторые формальные приемы, которые впоследствии были использованы его эпигонами и стали своего рода универсальным архитектурным языком постмодернизма. В его односемейных домах - виллах в Швейцарии заложены идеи уединения, изоляции в природном или архитектурном окружении. Его виллы самодостаточны, им не нужно никакого общения. В небольшом жилом доме используются крупные формы, как бы предназначенные для больших общественных зданий - огромные круглые окна с зеркальной поверхностью стекла, защищающие внутренний мир даже от взглядов извне.

Австрийский архитектор Ханс Холляйн в интерьерах Бюро путешествий в Вене попытался средствами архитектуры передать ощущения, образы, мечты и иллюзии, возникающие у человека, отправляющегося в далекие страны. Там, где архитектор-модернист сделал бы стеклянные стены и увешал их рекламными плакатами, Холляйн ставит стальные пальмы, среди которых стоит руина классической колонны. Над авиакассой летают орлы. Пространство здесь похоже на сцену, а посетитель, двигаясь по ней, включается в общий спектакль, начиная играть какую-то роль.

Архитектору удается создать атмосферу чего-то неизведанного, загадочного, полную предвкушения предстоящей поездки и открытия каких-то тайн. Часто архитектуру постмодернизма ругают за то, что вместо движения вперед она стала уводить назад в историю, объясняя это страхом перед будущим в условиях глобальных экологических катастроф.

Но главной заслугой постмодернизма является то, что язык архитектурных форм стал несравненно богаче, выразительнее стали объемы и композиции, понятие красоты и образности было реабилитировано даже в отношении строго функциональных построек. Архитекторы постмодернизма, проявляя уважение к историческому и национальному наследию, создали немало замечательных проектов реконструкции исторических частей городов, ассимилируя современные постройки в историческую ткань города без ущерба для сторон. Но главное, что они вернули архитектуру в лоно искусства.

1. Трипільська скульптура.

2. Скульптура кіммерійців і скіфів.

3. Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор'я.

4. Софія Київська - зразок візантійського хрестово-купольного храму.

5. Архітектура українського бароко.

6. Українська скульптура періоду бароко (II пол. 17 - 18).

7. Філософська доктрина Григорія Сковороди.

8. Книгодрукування в Україні. Іван Федоров.

9. Українська гравюра 17 - 18 ст.

10. Книжкова графіка в Україні 17-18 ст. (друкарні Києво-Печерської та Почаївської лавр).

11. Фрески Софії Київської.

12. Мозаїка Софії Київської.

13. Українська ікона 14 - 16 ст.

14. Графіка української рукописної книги 11 - 18 ст.

15. Гравюра українських стародруків 16 — 18 ст.

16. Творчість Т.Шевченко - художника.

17. Школа живопису М.Бойчука.

18. Українська культура в еміграції.

19. Колекція ікон в музеях Вашого міста.

20. Сучасний український живопис в музеях Вашого міста.

21. Українське килимарство як вид декоративно-прикладного мистецтва.

22. Скіфське золото в музейних колекціях України і Росії.

23. Творчість академіка живопису Бородая.

24. Стильовий ренесансно-бароковий синтез в українській іконі (перша половина 18 ст.)

25. Києво-Печерська Лавра і її значення для культурного розвитку України.

26. Заслуги гетьмана Мазепи для українського мистецтва.

27. Бароко в Україні.

28. Архітектура Київської Русі.

29. Пантеон слов'янських богів.

30. Декоративно-прикладне мистецтво Вашого краю.

31. Пам'ятки культури в Національному музеї історії України.

32. Волинські ікони в Рівненському краєзнавчому музеї.

33. Найдавніші ікони Покрова ("Родовід").

34. Іконографія Богородиці в гуцульській іконі на склі ("Родовід").

35. Трипільська культура.

36. Культура скіфів.

37. Козацькі літописи як джерело укр історії та культури (“Літопис Самовидця”, “Літопис гадяцького полковника Григорія Гробянки”, “Літопис С. Величка”).

38. Життя та побут українського козацтва в “Енеїді” І. Котляревського.

39. Історія українського козацтва в усній народній творчості.

40. Вплив Берест унії 1596р. на культурний та релігійний розкол У. Роль козацтва в цих подіях.

41. Особливості архітектурного оформлення гетьманських столиць (Чигирин, Батурин, Глухів).

42. Братства та козацтво в боротьбі за збереження та розвиток української культури.

43. Богдан Хмельницький та його час в образотворчому мистецтві.

44. Особливості зображення подій Визвольної війни 1648-1657 рр. у вітчизняній та світовій літературі та кінематографії.

45. Х-тика Б. Хмельницького в спогадах сучасників. Порівняти свідчення українців та іноземців.

46. Літературна спадщина І. Мазепи.

47. Прояви мазепінського бароко в архітектурі.

48. Іконографія портретів І. Мазепи.

49. Братські школи та розвиток музикальної грамотності.

50. Церковна музика та її реформи.

51. “Граматика музикальна” М. Дилецького.

52. Музика міського побуту. Канти.

53. Розвиток сольної пісні.

54. Українська діаспора в Америці та Канаді.

55. Образотворче мистецтво української еміграції.

56. Музична культура

57. Література.

58. Українська вища школа поза кордонами України.

59. Характерні риси, традиційні види та жанри українського декоративно-прикладного мистецтва

60. Нові види декоративно-прикладного мистецтва.

61. Род та Рожаниці як етапи розвитку релігійних вірувань стародавніх слов'ян.

62. Пантеон слов'янських богів.

63. Міфи древніх слов'ян.

64. Міфи стародавніх українців.

65. Релігійні ритуали слов'ян-язичників.

66. Історичні передумови виникнення слов’янської культури на українських та російських землях

67. Культура дохристиянської Русі

68. Культура Київської Русі

69. Процес відродження української національної культури у 90-рр. XIX ст.

70. Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка, Товариство для розвою руської штуки та діяльність Василя Кричевського як передумови появи Михайла Бойчука.

71. Життєвий шлях М. Бойчука.

72. Паризьке братство українсько-польських художників та його творчі принципи.

73. Синтетизм як новий шлях відродження укр образотворчого мистецтва у творчості бойчукистів.

74. Співзвучність діяльності учня М. Бойчука Івана Падалки пошукам формоутворення у європейському мистецтві 20-30-х рр.

75. Романтизм як головний художній напрямок у розвитку рос культури першої третини ХІХ ст.

76. Новації О. Пушкіна в літературі.

77. М. Лермонтов в історії російської поезії і прози.

78. М. Гоголь – золотий лист, що з’єднав російську та українську культуру.

79. Історія виникнення терміну “сюрреалізм”

80. Головні напрямки у розвитку європейського сюрреалізму.

81. Фрейдизм як філософська основа сюрреалізму Сальвадора Далі.

82. Теми і образи художнього світу С. Далі.

83. Пам'ятники художньої культури Відродження в колекціях України.

84. Реформація та її культурно-історичне значення.

85. Духовні основи нової моралі.

86. Йоган Себаст'ян Бах. Вольфганг Амадей Моцарт

87. Життєвий шлях Й.С.Баха.

88. Веймарський та Лейпцизький періоди творчості.

89. Жанровий діапазон творчості Баха: інвенції, сноїти, прелюдії, фуги, твори для органа.

90. Життєвий шлях Вольфганга Амадея Моцарта.

91. Симфонії та сонати Моцарта.

92. Оперна творчість музиканта

93. Історія виникнення терміна "імпресіонізм".

94. Принцип пленерності як головний у живописі імпресіоністів. Історія пленерності: Леонардо да Вінчі, Є.Делакруа, О.Іванов.

95. Досягнення у кольорознавстві як теорет та експериментальна основа імпресіоніст живопису.

96. Едуард Мане - головний вчитель молодих імпресіоністів.

97. Імпресіоністичний пейзаж.(К.Моне, А.Сислей, О.Ренуар, К.Піссарро).

98. Жанровий живопис. (О.Ренуар, К.Моне, Е.Дега).

99. Естетика імпресіонізму.

100. Теорія Кольору В. Кандинського.

101. Художня концепція К.Малевича.

102. Символіка візантійського храму.

103. Новгородська школа живопису (Феофан Грек).

104. Московська школа живопису (Андрій Рубльов).

105. Книжкова мініатюра в Західній Європі Середніх віків.

106. Мікеланджело Буонарроті і розпис Сікстинської капели в Витикані.

107. Гравюри Альбрехта Дюрера.

108. Культура майя.

109. Філософія і художня практика сюрреалістів.

110. Художні відкриття імпресіонізму.

111. Пабло Пікассо і кубізм.

112. Постмодернізм в західному живописі.

113. Скульптура західного постмодернізму