Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.

Життєдіяльність—де специфічна форма активності людини, яка охоплює всю різноманітність взаємодії людини з навко­лишнім середовищем.

У всі часи людина прагнула до забезпечення своєї безпеки, охо­рони здоров'я. Але з появою нових приладів, машин, технологіч­них ліній, атомних електростанцій і тощо, виникли й нові небез­пеки: електричний струм, електромагнітне поле, радіація, хімічні сполуки. Практика дає людині усі підстави для висування аксіо­ми, що усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. По­тенційна життєдіяльність людини існує як явно, так і приховано у вияві її результатів, котрі важко передбачити і які можуть спри­чинити травми, загибель, захворюванння, погіршення працездат­ності, самопочуття та інші небажані наслідки.

Ось як БЖД тлумачить терміни:

Небезпека —явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто спричинити небажані наслідки.

Небезпека — це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі чинники.

Уражаючі чинники можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні чинники викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров'я(головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного і фізичного стану та ін.).

Шкідливі чинники можуть викликати захворювання чи зни­ження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі.

Розподіл чинників на уражаючі, небезпечні та шкідливі досить умовний. Одинітой самий чинникможеспричинитизагибельлюди-ни, травму, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди завдяки її силі, здатності організму до протидії' (електричний струм, радіація та ін.).

В кожному конкретному випадку винекнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, її розвиток відбувається через низку подій. Варіанти причин та подальші події

/. Основи безпеки життєдіяльності

можна передбачити при створенні системи на основі аналізу її структури та можливих дій оператора під час обслуговування або управління технічною системою.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супро­воджується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідно, щоб виконувались три умови: небезпека(шкід-ливість) реально існує і діє; людина перебуває в зоні дії небезпе­ки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Таксономія небезпек - класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Приклад так­сономії небезпек подано на рис. 1.

Небезпеки класифікують таким чином:

- за природним походженням (природні, техногенні, еко­логічні та ін.);

- за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

- залокалізацією(космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

- за наслідками(захворювання, травми, загибель, пожежі);

- за шкодою(соціальна, технічна, екологічна);

- за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транс­портна, виробнича);

- за структурою (прості, складні, похідні);

- за характером дії на людину (активні та пасивні).

Номенклатура небезпек- перелік назв, термінів, систематизова­них за конкретними ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпекдля окремих об'єктів(підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.). Нижче наводиться приклад номенк­латури небезпек за алфавітним порядком [ 41:

1.Алкоголь. 2. Аномальна температура, вологість, тискповітря. 3. Аномальне освітлення. 4. Блискавки. 5. Вакуум. 6. Вибухи та вибухові речовини. 7. Висота. 8. Вібрація. 9. Вогонь та вогнепальні речовини. 10. Вода. 11. Вулкан. 12. Газ. 13. Гарячі поверхні. 14. Гер­біциди. 15. Гіподинамія. 16. Гіпокінезія. 17. Глибина. 18. Голод. 19. Гравітаційне тяжіння. 20. Дим. 21. Динамічне навантаження, тиск. 22. Дощ. 23. Електрика. 24. Емоційний стрес(перевантажен-ня)- 25. Замкнений простір. 26. Захворювання. 27. Зброя. 28. Зем­летрус. 29.3сув. 30. Інфразвук. 31. Інфрачервоне випромінюван­ня. 32. Іскри. 33. їдкі речовини. 34. Клаустрофобія. 35. Корозія. 36. Лавини. 37. Лазерне випромінювання. 38. Магнітне поле. 39.

 

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Макро- та мікроорганізми. 40. Медикаменти. 41. Метеорити. 42. Монотонність. 43. Накип. 44. Невагомість. 45. Недостатня міцність. 46. Ожеледь. 47. Отруєння. 48. Отруйні речовини. 49. Охолодження. 50. Падіння. 51. Пара. 52. Перевантаження. 53. Перенапруга. 54. Пестициди. 55. Повінь. 56. Пожежа. 57. По­рох. 58. Психологічна несумісність. 59. Пульсація світла. 60. Ра­діація. 61. Резонанс. 62. Рідкі гази. 63. Розумове перенапружен­ня. 64. Снігопад. 65. Сонливість. 66. Сонячна активність. 67. Спра­га. 68. Статична характеристика. 69. Струм великої частоти. 70. Тайфун. 71. Туман. 72. Ударна хвиля. 73. Укуси. 74. Ультразвук. 75. Ультрафіолетове випромінювання. 76. Ураган. 77. Хитавиця. 78. Холод. 79. Циклон. 80. Цунамі. 81. Шум.

J. Основи безпеки життєдіяльності

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ідентифікація небезпек — це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.

Останнім часом спеціалісти з БЖД дедалі частіше вживають поняття "ризик". Найзагальніше тлумачення ризику — частота реалізації небезпеки [4].

Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймо­вірністю проявлення небезпеки та ймовірності присутності люди­ни в зоні дії небезпеки (в небезпечній зоні).

Нескінченно малий ("нульовий") ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

У США визначено індивідуальний ризик загибелі людини від різнихджерел небезпеки (табл. 1).

У СРСР ризик загибелі людини у працездатному віці від різних причин становив 175 • 10^бу 1980 р. та 1440 • 10⁶у1985р. (у 1980 р. загинуло 175 чоловік на 100000 мешканців, а в 1985 р. -відповідно 144 особи).

В табл.2 наведено величини ризику загибелі людей з різних причин у побуті по Україні. Для порівняння наведено дані по США із табл. 1.

Можна виділити такі методи визначення ризику:

- інженерний, який спирається на статистику, розрахунки ча­стоти проявлення небезпек, ймовірнісний аналіз безпеки, та на побудову "дерев" небезпек;

- модельний, який базується на побудові моделі впливу небез-пекна окрему людину, соціальні, професійні групи тощо;

- експертний, за яким ймовірність різних подій визначається шляхом опитування досвідчених фахіїщіїз-експертів;

- соціологічний (соціометрична оціїгка), що базується на опи­туванні населення та працшників.

Ці методи доцільно використовувати комплексно.

Традиційна техніка безпеки, що є складовою частиною еле­мента БЖД - охорони праці, базується на засадах-забезпечен-ня абсолютної безпеки. Однак така концепція неадекватна за­конам техносфери, оскільки, незважаючи на гуманність цього

 

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Індивідуальний ризик загибелі людини (за даними до всього населення США)

Таблиця 1

 

№	Джерело небезпеки	Ризик
2 3 4 5 6 7 8 9 10	Автомобіль Падіння Пожежа Утоплення Отруєння Вогнепальна зброя Водний транспорт Повітряний транспорт Електричний струм Залізниця	300•10^-690•10^-640•10^-630•10^-620•10^-610•10^-69•10^-69•10^-6 6•10^-6 4•10^-6
Загальний ризик	600•10^-6

Ризик загибелі людини в Україні в 1993 р.

Таблиця 2

 

 

 

№	Джерело небезпеки	Ризик
Україна	США
2 3 4 5 6 7	Алкоголь Автомобіль Вбивства Утоплення Отруєння Пожежа Електричний струм	160•10^-6148•10^-6138•10^-699•10^-695•10^-626•10^-69•10^-6	- 300•10^-6 - 30•10^-610•10^-640•10^-66•10^-6
Загальний ризик	1420•10^-6	600•10^-6

/. Основи безпеки життєдіяльності

імперативу, він не є прийнятим, оскільки забезпечити нульо­вий ризик неможливо.

В наш час набула поширення концепція прийнятого (допусти­мого) ризику, суть якого полягає у прямуванні до такого рівня без­пеки, який суспільство може прийняти (дозволити) в даний пе­ріод часу, і котрий може бути економічно виправданим. Поняття прийнятого ризику пояснюється на рис.2.

Збільшуючи видатки можна значно зменшити величину ризи­ку (але не безмежно). Проте збільшення витрат на технічне зни­ження ризику завдає шкоди соціальній сфері (зменшуюються витрати на медицину, культуру, освіту тощо), що збільшує со­ціально-економічний ризик.

Видатки

Рис. 2. Знаходження прийнятого ризику

Прийнятий ризик містить у собі технічні, економічні, со­ціальні та політичні аспекти і є компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення.

В деяких країнах, наприклад в Голандії, рівні прийнятого ри­зику встановлені в законодавчому порядку.

Максимально прийнятим рівнем індивідуального ризику заги­
белі є 10^-6 на рік. Досить малим вважається індивідуальний риск
загибелі 10^-8 на рік.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Вважається [ 1 ], що сучасні технічні системи підвищеної енер­гетичної потужності повинні мати ймовірність впливу небезпеч­них чинників на людину на рівні 10^-6... 10^-8 на рік та менше при всіх видах впливу на систему (відмова техніки, помилки операто­ра, стихійні явища).

У нашій країні поняття прийнятого ризику поки що широко не використовується.

Нижче наводено перелік небезпек, виконаний з ймовірні­стю загибелі та за алфавіом. За данними ООН найбільшу не­безпеку для загибелі людини в промислово розвинених краї­нах становлять такі процеси, знаряддя, пристрої, машини та види діяльності:

-паління;

-споживання алкогольних напоїв;

-автомобіли;

-ручна вогнепальна зброя;

-електричний струм;

-мотоцикли;

-плавання;

-хірургічне втручання;

-рентренівське опромінювання;

-залізниця;

-авіація загального призначення;

-велика будова;

-велосипед;

-мисливство;

-побутові травми;

-гасіння пожеж;

-атомна енергетика;

-альпінізм;

-сільгосптехніка;

-лижі.

1. 1.2.Комплексний аналіз життєдіяльності людини

Комплексний аналіз життєдіяльності передбачає розгляд лю­дини як ланки у системі "людина-машина-навколишнє середо­вище" (рис.З).

У своїй життєдіяльності людина, йдучі до визначеної мети, діє на машину і досягає конкретного результату.

1. Основи безпеки життєдіяльності

Щоб досягти максимального узгодження результату по­ставленої мети, вводяться зворотні зв'язки та корекція мети і дії керування.

Дуже часто в системі життєдіяльності людини з'являються шкідливі та небезпечні чинники, які діють на людину. У систему вводиться захист людини — система охорони праці.

В наш час актуальним є питання не лише захисту людини від шкідливих та небезпечних чинників виробництва та навколиш­нього середовиша, а й захисту навколишнього середовища від впливу людини та виробництва.

На цю систему діють у визначених умовах чинники НС. Си­стема мусить в цих умовах стійко функціонувати та забезпечува­ти захист людини.

Система ЛМС забезпечує досягнення такої мети:

—отримати результат, подібний для життєдіяльності людини;

—забезпечити безпеку життєдіяльності людини, не допустити вражаючих і зменшити дію небезпечних та шкідливих чин­ників до допустимих значень, які не викликають втрати пра­цездатності та погіршення здоров'я людини;

—знизити ступінь шкідливої дії життєдіяльності людини на навколишнє природне середовище та вжити необхідних за­хисних заходів;

—забезпечити стійкість функціонування та захист людини від дії різних вражаючих чинників та Н С.

 

Я.І. Бедрііі. Безпека життєдіяльності

М— мета, УВ — взаємодії керування, А — аналізатор, Р -резуль­тат, НС — надзвичайні ситуації, СОП — система охорони праці, ОНС — охорона навколишнього середовища, ЗД — захисні дії.

У розглянутій системі Л МС структурно виділяється декілька підсистем:

- пряма взаємодія людини та мишини (вивчає " Ергономіка та інженерна психологія");

- проблеми безпеки людини на виробництві (розглядає "Охо­рона праці");

- взаємодія системи з навколишнім середовищем (аналізує " Промислова екологія");

- дія на систему чинників НС, розробка заходів щодо їх про­гнозування, способів захистулюдини, а також розв'язання проблем ліквідації їх наслідків (вивчає "Цивільна оборо­на").

Ситуація, в котрій з'являється можливість виникнення не­щасного випадку, вважається небезпечною, або аварійною. Ава­рія — подія в технічній системі, що не супроводжується загибел­лю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне. Коли аварія призводить до пошко­джень техніки, вона завдає збитків лише в економічному та мо­ральному плані. Якщо ж аварія супроводжується тілесними ушкодженнями людей, то в цьому випадку йдеться про пов'язані з нею нещасні випадки. Якщо ж порушення в роботі техніки при­зводять до нещасних випадків, які спричинюють загибель хоча б однієї людини, то така ситуація класифікується вже як катаст­рофа.

Таким чином, при визначенні рівня небезпечної ситуації бе­реться до уваги те, що основним його показником є можливість виникнення нешасного випадку. При цьому оцінка ймовірності нещасного випадку залежить від характеру самого нещасного ви­падку і від пов'язаних з ним наслідків.

Проводилось дослідження [5] із застосуванням методу екс­пертних оцінок з урахуванням положення, висловленого амери­канським математиком Л.Заде: "Елементами мислення людини є не числа, а елементи деяких нечітких множин або класів об'єктів, для котрих перехід від "належності" до "неналежності" не стриб­коподібний, а неперервний". Тому експертам було запропоно-

І. Основи безпеки життєдіяльності

вано оцінювати показник можливості (очікування) нещасного випадку та рівень його важкості (емоційногенності) шляхом віднесення цих характеристик до тих чи інших нечітко вираже­них множин: з одного боку — частоти ("рідко", "часто" тощо), а з другого — важкості ("легкий", "середній" тощо). Брався до уваги також показник невизначеності подій, що розглядалися. Невизначеність подій - це їхня ентропія, котра є функцією їх ймовірності і має кількісне вираження.

Вивчалися такі категорії (множини) нещасних випадків, роз­ташованих за ступенем зростання їх важкості (емоційногенності):

 

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

- мікротравми;

- легкі травми;

- травми середньої важкості;

- важкі травми;

- травми, що спричинили інвалідність;

- смертельні травми.

За результатами статистичної обробки загального масиву даних побудовано графік (рис.4), де наведено усереднені значення гра­дуювання шкали важкості (S) нещасних випадків, а також усе­реднена крива Pч(S), яка пов'язує важкість подій, що аналізу­ються, з шансами (Р), за яких їх поява розглядається як часта.

На графіку вказано отримані за статистичним масивом довірчі інтервали (на рівні вірогідності В=0,999) для окремих категорій важкості нещасних випадків. Як видно з рис.4, категорії травм розподіляються по шкалі важкості нерівномірно і відрізняються між собою з високою статистичною вірогідністю. Аналіз кривої P(S) свідчить, що експерти вважають настання нещасного випад­ку частин не лише виходячи з можливостей (шансів) його виник­нення, а й з врахуванням ступеня його важкості. При цьому чин-никважкості (емоціогенність) цієї події істотно відбивається на оцінках шансів. Так, наприклад, можливість мікротравми вва­жається в середньому частою при шансах її виникнення 42,5 %, водночас для важкої травми така можливість є частою вже при шансах8%, а для смертельної — при 1,7%.

Таким чином, чим емоціогенніша небезпечна подія, тим при менших шансах винекнення вона сприймається як часта. Крива Pч(S) наближається до логарифмічної.

Вивчалося питання впливу фактора емоціогенності події на уявлення про її невизначеність. Тому шанси розглянутих категорій нещасних випадків були перераховані в значення їх ймовірностей (р), а останні — в показники їх ентропії (Н) за формулою H=-log2p. Внаслідок такого перерахунку усередненої характеристики Рч(S) було отримано усереднену характеристику Hч(S), котра пов'язує важкість нещасних випадків з їх невизначеністю за умови, що їх виникнення розцінюється як часте. Ця характеристика також зображена на рис. 4 — даний зв'язок є лінійним. Отриманий ре­зультат свідчить про залежність емоцій від невизначеності подій, що підтвержує інформаційну теорію П.В.Сімонова, який зазна­чає, що емоціогенность подій прямо пропорційна ступеню іх не-

Основи безпеки життєдіяльності

визначеністі. В даному випадку розглядався зв'язок між шансами нещасних випадків та її емоціогенністю за умов, коли вони роз­глядаються як часті.

Проводилися також дослідження і на інших множинах час­тот, тобто було зазначено шанси виникнення різних категорій не­щасних випадків для умов, коли їх поява сприймається як "рідка", дуже часта та виключно часта. У результаті було отримано криві

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Pp(S) Pдч(S) Pbч(S), котрі разом з попередньою кривою подані нарис.5.

На цьому самому рисунку зображено і перераховано на ентро­пію характеристики Hp(S), Hhч(S), Ндч(8)та Hbч(S). Як видно з рис.5, всі ці характеристики є лінійними. Таким чином, і на інших множинах частоти емоціогенність небезпечних подій виявляєть­ся прямо пропорційною ступеню їх невизначенності. Загалом можна дійти висновку, шо ступінь небезпеки, або виникнення нещасних випадків, є значною мірою рівнем важкості наслідків, зумовлених ними.