Переломі кісток передплеччя нижньої щелеп

стабільному положенні, запобігати западанню язика й асфіксії блювотними масами.

При переломі кісток носа починається кровотеча. Потерпіло­го в напівсидячому стані транспортують, на переднісся наклада­ють лід.

При ушкодженні щелепи потерпілого в сидячому положенні з легким нахилом голови вперед, транспортують до лікарні запо­бігають асфіксії кров'ю, слиною чи запалим язиком. Накладають фіксувальну пов'язку (рис. 38).

При переломі шийної частини хребта голову фіксують у ле­жачого на підлозі потерпілого ватною пов'язкою у вигляді на­шийника або у вигляді великої підкови довкола голови.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігаються біль, припухлість. В пахвову ямку кладуть жмут вати, руку згинають під прямим кутом до тулуба, бинтують від кінцівки до спини, підв'язують нижче ліктя косинкою до шиї, на уражене місце при­кладають холод.

При переломі хребта виникає різкий біль, неможливо пово­рухнутись, зігнутися. Щоб тулуб не згинався і не сталося ушкод­ження спинного мозку, підкладають дошку, тоді фіксують на ношах. Заборонено піднімати за руки і ноги, щоб кістки не ушко-

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

дили спинний мозок, нерви, м'які тканини. Потерпілого не мож­на садити.

При переломі кісток тазу під коліна потерпшого, шо лежить на спині, підкладають валик з пальта, брезенту, ноги напівзігнуті.

При переломі кісток рук і ніг накладають дерев'яні шини, холод, руку підвішують, забезпечують повний спокій всієї кінцівки.

При переломі ребер відчувається біль під час дихання, каш­лю, при русі, тому туго бинтують рушником груди, стягують бин­тами під час видиху.

4.6. Долікарська допомога при задусі, утопленні, заваленні землею

Асфіксія (задуха) - припинення надходження кисню в легені протягом 2—3 хв. Зупиняється газообмін в легенях, настає кисне­ве голодування, людина непритомніє. За цим - зупинення серця і настає смерть.

Асфіксія може виникнути внаслідок стискання (рукою, шнур­ком) гортані і трахеї (задушення), заповнення гортані і трахеї во­дою (утоплення), слизовими масами, блювотинням, землею; зак­ривання входу в гортань чужорідним тілом чи запалим язиком (при наркозі або без свідомості); параліч дихального центру від отрути, вуглекислого газу, снодійних засобів; внаслідок прямої травми головного мозку (електрошок, блискавка, рана); внаслі­док дифтерії, грипу, ангіни.

При рятуванні втопленика його беруть за волосся, переверта­ють лицем догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно так, щоб голова була нижче грудної клітки, видаляють з ротової порожнини і гортані воду, блювотні маси, водорості (рис. 39).

Енергійно стискають грудну клітку, видаляють воду з трахей і бронхів. В утопленика параліч легенів настає через 4-5 хв, а сер­це працює 15 хв. Тоді потерпілого кладуть на рівну поверхню, роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

При набряку гортані спостерігається шумне затруднения ди­хання, посиніння шкіри. Накладають холодний компрес на карк, ноги занурюють в гарячу воду. Підшкірно вводять 1 мл 2% роз­чину дімедролу. При потребі лікарі роблять трахіостомію - вво­дять трубку в розсічену трахею.

 

4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

Рис. 39. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого

При заваленні землею стискається грудна клітка й усклад­нюється віддтік крові, тиск крові у венозній системі зростає, що призводить до розриву дрібних вен обличчя і шиї. Різко по­гіршується дихання. Розвивається синдром травматичного роз-давлення. В тканинах накопичуються токсичні речовини, які викликають важку інтоксикацію, аніроз, порушують функції серця, печінки, нирок. При потребі очищують рот, гортань, на­кладають джгути, терміново транспортують в стаціонар.

Отруєння CO. Чадний газ в гаражах, при поганій вентиляції тощо, може призвести до отруєння і смерті. Настає головний біль, блювання, запаморочення, шум у вухах, прискорене серцебиття, м'язова слабкість, задуха. Блідне шкіра, виникають ясно-червоні плями на тілі. Далі - судоми, параліч дихання, смерть.

Потерпілого необхідно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання. Тіло розтерти, гарячу грілку покласти до ніг, піднести нашатирний спирт до носа. Важкоотруєних госпіталізу­ють.

Харчові отруєння. Екологічно брудні і недоброякісні продук­ти (м'ясо, риба, молоко, желе, морозиво, торти) викликають хар­чову токсичну інфекцію. Наявні в них токсини спричинюють харчові отруєння. Хвороба появляється через 2-4 год після вжи­вання отруєних продуктів, а іноді - через 20-26 год. Хвороба виникає раптово, спостерігається нудота, повторне блювання, біль в животі, рідкий частий пронос зі слизом чи кров'ю. Зни-

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

жується артеріальний тиск, частішає або слабшає пульс, з'явля­ються блідість, спрага, температура тіла підвищується до 40°С, катастрофічно розвиваються серцево-судинна недостатність, су­доми м'язів, колапс і смерть.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою; ба­гато пити теплої води, кефіру; викликати постійне блювання; пити вугілля-карболен; не істи протягом 2 діб і багато пити рідкими (чай, кава); зігрівати руки, ноги потерпілого грілками; приймати фталазол, левоміцетин.

Отруєння грибами: через 1,5-3 години виникають перші про­яви отруєння, спостерігається слабкість, надмірне утворення сли­ни, блювання, біль в шлунку, кольки, головний біль, запаморо­чення, кривавий пронос, втрата зору, марення, галюцинації, су­доми, колапс.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою чи слабким розчином калію перманганату, в який додають активо­ване вугілля; дати послаблювальне (касторку); ставити очисні клізми; тепло накрити хворого і поставити грілку; дати пити га­рячий чай, каву; відправити до лікарні.

Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві от­рути застосовують для боротьби з бур'яном, а також гербіциди, пестициди, фунтіциди, арборициди тощо. Хвороба починається через 15—60 хв. З'являються симптоми ураження нервової систе­ми: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітливість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настають судоми ніг, параліч м'язів, зупинення дихання, асфіксія, смерть.

Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в стаціонар; дають пити 8 крапель 0,1% розчину атропіну, 2 таблет­ки белладонни; проводять штучне дихання; промивають шлунок водою з активованим вугіллям; зі шкіри отруту змивають стру­менем води.

Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі опі­ку порожнини рота, гортані, травного тракту, шлунку, пізніше настає вторинне отруєння серця, легенів, нирок, печінки, руйну­вання тканин.

Поверхня опіку рихлішає, білувата, розпадається. Біль в роті, за грудниною. Блювота. Сильний больовий шок. Можливий на­бряк гортані з наступним розвитком асфіксії. Серцева слабкість. Колапс.

 

4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

При отруєнні кислотами: промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 г на 1 л води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, олію, білок яєць, обволікаючі препарати.

При отруєнні лугами промити шлунок 10 л теплої води або 1% розчином лимонної чи оцтової кислоти; дати пити лимонний сік; відправити до лікарні.

Отруєння ліками й алкоголем. Передозування ліків, необе­режність дітей при поводженні з ліками призводить до отруєння ліками. При передозуванні болезахисних і температурознижу-вальних ліків (анальгін, аспірин, промедол) настають порушен­ня, гальмування і збудження центральної нервової системи, па­рез капілярів, посилена віддача тілом тепла, потіння, слабкість, сонливість. Слід промити шлунок. Проводять реанімаційні захо­ди.

При отруєнні алкоголем (смертельна доза — 8 г на 1 кг маси тіла: 8x70=560 г). Алкоголь діє на серце, судини, шлунок, печінку, нирки, головний мозок. При важкому сп'янінні людина засинає з переходом до втрати свідомості. Можуть бути блювання, само-виділення сечі, різке пригнічення дихального центру, рідке не­ритмічне дихання, параліч центрів дихання і смерть. Слід подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, каву. Не­обхідно провести реанімаційні заходи.

Передозування снодійних (барбаміл, нембутал). Виникає галь­мування нервової системи, сон переходить в несвідомий стан з паралічем дихання. Людина блідне, дихання поверхневе, нерит­мічне, з хрипом. Слід промити шлунок. Викликати блювання, провести штучне дихання та масаж серця.

Отруєння наркотиками (морфіном, опіумом, подетнамом) зу­мовлює запаморочення, блювання, слабкість, сонливість, глибокий сон, втрату свідомості, параліч дихання, ціаноз губів у потерпілого, зіниці різко звужені. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Тепловий і сонячний удар. Тепловий удар —гостроперебігаючий стан людини, зумовлений перегріванням організму внаслідок три­валої дії підвищеної температури зовнішнього середовища.

Сонячний удар — безпосередня дія прямих сонячних променів на голову людини, що викликає важке перегрівання і ушкоджен­ня головного мозку. Виникають запаморочення, слабкість, біль в ногах, спині, іноді блювання. Потім шум у вухах, потемніння в

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

очах, задишка, серцебиття, ціаноз обличчя, прискорення і спо­вільнення пульсу, втрата свідомості, судоми, галюцінації, підви­щення температури тіла до 41—50 °С. Дихання нерівне, настає па­раліч легенів. Потерпілого необхідно перенести в тінь, зняти одяг, покласти на землю, піднявши голову, облити холодною водою, накласти холодні компреси, дати пити холодні напої, подати на­шатирний спирт під ніс, дати краплі Зеленіна, валер'янку. Прове­сти реанімацію.

Укуси скажених тварин. Сказ — небезпечне вірусне захворю­вання, яке спричинює ураження клітин головного і спинного моз­ку. Вірус передається від скажених тварин із слиною під час укусів псів, котів тощо. Вірус потрапляє в мозок через рану на шкірі, чи на слизовій облонці. Інкубаційний період триває 12-60 діб і при­зводить до смерті.

Долікарська допомога: негайно зупинити кровотечу; оброби­ти рану і шкіру біля неї йодом, калію перманганатом, винним спир­том; накласти марлеву асептичну пов'язку і відправити в лікар­ню.

Укуси отруйних змій (вогнена змія, гадюка тощо) — дуже не­безпечні для життя, виникає різкий біль, червоніє рана і шкіра, швидко росте припухлість по ходу лімфатичних вузлів, з'явля­ються червоні смуги, сухість в роті, спрага, сонливість, блюван­ня, пронос, судоми, зупинення дихання, симптоми, характерні для отруєння.

Долікарська допомога: негайно више рани накласти джгут; розрізати шкіру до появи крові розжареним ножем; поставити на рану банку для відсмоктування крові (кусок вати, змоченої в спирті, запалюють всередині банки на 1-2 с, витягують, і швид­ко прикладають банку до місця укусу). Після відсмоктування рану обробляють розчином калію перманганатом, накладають асеп­тичну пов'язку. Використовують знеболювальні препарати, лід (поки велика пухлина) і вводять протизміїну сироватку. Дають молоко, чай. Реанімація при рості пухлини шиї і т.п. Антигюрзин - найкраща протизміїна сироватка.

Укуси отруйних комах. При укусах бджіл і ос - різкий біль, припухлість, алергійні явища. При групових укусах можлива смерть.

Долікарська допомога. Вийняти жало зі шкіри і обробити ура­жене місце антисептиком, гідрокортизоновою маззю.

 

4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

 

Отрута павуків викликає сильний біль, спазми м'язів, живо­та. Обробляють рану калієм перманганатом. Знеболювальні пре­парати покращують загальний стан потерпілого. Дають пити каль­цію глюконат, призначають специфічну антисироватку.

Чужорідне тіло у вусі. Живі і неживі комахи (таргани, бло­щиці, мухи й мошки, корали, ґудзики, горох тощо) часто потрап­ляють в зовнішній слуховий хід, найчастіше у дітей.

Неспеціалістові надавати долікарську допомогу суворо забо­ронено. Проте при живих чужорідних тілах у слуховий хід нали­вають води, спирту, рідкої олієї, після чого комахи гинуть.

Чужорідне тіло в носі (кулька, ягоди, папір тощо). Слід сильно висякатися, видаляти неспеціалісту заборонено.

Чужорідне тіло в оці. Дрібні негострі предмети (пісок, мушка-ра) затримуються на кон'юктиві (слизовій оболонці), внаслідок чого виникає сльозотеча, печуть очі, з'являється кон'юктивіт, по­червоніння очей.

Терти очі не можна; виймають чужорідне тіло ватним тампо­ном, змоченим у розчині борної кислоти. Очі закапують для про­філактики інфекції 30% розчином сульфаціл-натрію.

Чужорідне тіло у дихальних шляхах призводить до асфікції (розмова під час їжі, хвороба надгортання). Предмети потрапля­ють у горло чи трахею, виникає напад різкого кашлю, спазм го­лосових зв'язок, задуха. Потрібно різко і сильно відкашлянути. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно (як утопленика), голову опускають якнайнижче й ударом руки по спині здригають грудну клітку. Відправляють потерпілого в лікарню (в разі необ­хідності).

Чужорідне тіло у травному тракті (цвяхи, шпильки, кноп­ки). Дрібні й округлі предмети проходять трактом і виходять з каловими масами. Гострі і великі предмети можуть ушкодити внутрішні органи і викликати кровотечу у потерпілого, кишкову непрохідність. Слід їсти багато мокрого хліба, картоплю, капус­ту, моркву, при появі болю за грудниною і в животі слід негайно викликати лікаря.

Гострі захворювання очеревини. Гострий живіт, запалення оче­ревини (перитоніт) або внутрішньочеревинну кровотечу спричи­нюють гострий апендицит, прободна виразка шлунка, гострий холецистит, грижа, гостра кишкова непрохідність, гострий панк­реатит.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Стан хворого різко наростаючи погіршується. Його слід не­гайно відправляти до лікарні. Симптоми: гострий біль в шлунку, раптовий і несподіваний, нудота, блювання, затримка випорож­нення і відсутність газів.

При запальному процесі очеревини має місце різке напружен­ня м'язів передньої стінки шлунка і біль при пальпації живота, біль виникає при зніманні руки від хворого місця.

Внутрішня очеревинна кровотеча - явище гострого мало-крів'я, з'являється блідість, слабкість, холодний піт, слабне і час­тішає пульс, падає артреріальний тиск, рівень гемоглобіну. Може дійти до перитоніту, малокрів'я і смерті.

Долікарська допомога: відправити потерпілого негайно в лікарню; на живіт покласти лід; заборонено: ставити клізми, про­мивати шлунок, давати послаблювальні препарати, антибіотики, давати пити горілку.