Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини

Організм людини є цілісною динамічною системою, в якій усі складові частини диференційовані за структурою, функціями та призначенням. Органи об'єднані у фізіологічні та функціо­нальні системи: терморегуляції, дихання, кровообігу, нервово-м'язову, нервову тощо.

Ці системи організму пов'язані із навколишнім середовищем, отримуючи информацію за допомогою рецепторів та аналізаторів. Зміна параметрів навколишнього середовища — атмосферного тиску, температури, відносної вологості повітря, освітлення, га­зового складу атмосфери - викликає появу відповідних реакцій компенсаторних систем організму, відбувається перебудова функ­ціонування систем життєдіяльності.

У певних межах зміни чинників життєдіяльності організм по­вністю компенсує. При досягненні екстремальних значень чин­ники життєдіяльності викликають біль, їх подальша зміна спри­чинює загрозу для життя людини.

Під чинниками існування розуміють сукупність фізичних, хімічних, біологічних характеристик середовища існування, які діють на людину у процесі її життєдіяльності.

Класифікація чинників існування наведена на рис. 15.

Усі чинники поділяють на 3 класи: фізичні, хімічні та біологічні. Фізичні чинники навколишнього середовища найрізноманітніші. Вони справляють на людину енергетичний вплив (термічний, ме­ханічний, радіаційний, електричний, електромагнітний).

До фізичних чинників належать:

- метеорологічні (температура, вологість, швидкість повітря);

- світлотехнічні (освітлення та кольорове забезпечення, інфра­червоне, світлове (видиме), ультрафіолетове випромінювання);

- бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум);

- механічні (прискорення, вібрації);

Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва іі у побуті

- електромагнітні випромінювання;

- іонізаційні випромінювання (ультрафіолетові рентгенівсь­ке гаммавипромінювання, потоки часток);

- чинники електричного струму (атмосферна електрика, ста­тична електрика, електричне поле, електричний струм).

Хімічні чинники - не різноманітні хімічні речовини, які вхо­дять до складу повітря, води, грунту та ін. Вони можуть бути природного, але здебільшого - антропогенного походження. До хімічних чинників належать: газовий склад атмосфери та шкідливі домішки, хімічні, отруйні та шкідливі речовини, ток­сини тощо.

Я.І. Бедріи. Безпека життєдіяльності

Біологічні чинники можуть діяти у воді, повітрі, грунті, про­дуктах харчування, на виробництві, у побуті. До біологічних чин­ників належать: біологічне забруднення природи, біологічні от­руйні речовини, а також мікро- та макрофлора. До біологічною забруднення входять патогенні бактерії та віруси, мікроорганіз­ми антропогенного і зоогенного походження, біологічні засоби захисту рослин тошо.

Конкретні умови середовища існування, в яких живе та пра­цює людина, суттєво впливають на її працездатність, самопочут­тя, збереження здоров'я.

За впливом чинників існування на фізіологічні, психічні та інші функції організму людини умови життєдіяльності поділяють на:

- комфортні;

- відносно комфортні;

- дискомфорті;

- екстремальні;

- надекстремальні умови НС.

Комфортні умови забезпечують високу працездатність лю­дини, добре самопочуття. При цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму, здоров'я людини не погіршується тривалий час (роки). Комфортні умови виника­ють при оптимальних значеннях чинників існування.

Відносно комфортні умови забезпечують задану праце­здатність та збереження здоров'я людини протягом певного часу, але у процесі життєдіяльності можливі неприємні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норм.

Дискомфортні умови характеризуються високою напругою компенсаторних систем організму, що знижує працездатність людини і може мати вплив на її здоров'я протягом тривалого часу.

Екстремальні умови виникають, коли один чи декількачин-ників навколишнього середовища досягають рівня, який є ме­жею витримки людини. В екстремальних умовах працездатність значно знижується, можуть виникати функціональні зміни, які виходять за межі норм, але не викликають патологічних пору­шень. У різних НС (землетруси, повені, пожежі тощо) виникають надекстремальні умови.

Надекстремальні умови можуть спричинити загибель людей чи викликати в організмі людини патологічні зміни. В зкстре-мальних та надекстремальних ситуаціях однією з головних, а інко­ли і єдиною метою діяльності людини є підтримка життя.

Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва it у побуті

Проте людина може бути пов'язана з необхідністю виконанні діяльності в екстремальних умовах не лише епізодично, а й по­стійно, з огляду на специфіку професії (водолази, космонавтці ліквідатори тощо).

Чинники екстремальних умов, зокрема шкідливого впливу на організм людини, можуть викликати збільшене психічне напру­ження, пов'язане з почуттям страху, тривалою небезпекою та ін. Практика та результати наукових досліджень свідчать, шо успішна діяльність людини в екстремальних умовах характеризується та­кими суб'єктивними якостями як емоційна стійкість, стан здоро­в'я тошо. Високий рівень знань та навичок - необхідна умова не лише якісного виконання праці, а й збереження емоційної стійкості, недопущення паніки та розвитку захисних стресових реакцій.

Розрізняють активні та пасивні шляхи захисту від несприят­ливих чинників. Активний шлях складається з виявлення та ліквідації цього чинника. При пасивному - джерело несприятли­вого чинника залишається, але послаблюється його дія на людину.

2.1.1. Електричний струм

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нафівання до високої температури органів, котрі розташовані на шляху струму, викликаючи в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія супроводжується розкладом органічної ріди­ни, в тому числі і крові, порушенням її фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму супроводжується розшаруванням, роз­ривом тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвим вибухоподібним утворенням пари від перегрітої тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збуд­ження живих тканин організму, а також через розлад внутрішніх біоелектричних процесів.

Наведені вище дії електричного струму на організм людини нерідко спричинюють різні електротравми, котрі умовно поділя­ють на місцеві та загальні.

До загальних електротравм належать електричний удар, при котрому відбувається збудження різних шарів м'язів тіла люди­ни, що може викликати судоми, зупинення дихання і серця. Ос-

 

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

таннє пов'язане з фібріляцією — хаотичним скороченням окре­мих волокон серцевого м'яза (фібрил).

До місцевих електротравм відносяться опіки, металізація шкіри, електричні знаки, механічні ушкодження та електрооф-тальмія.

Опіки виникають внаслідок термічного ефекту при проход­женні електричного струму через тіло людини, атакож при зовніш­ньому впливі на нього електричної дуги. Зовнішній вигляд опіків може бути різним — від почервоніння шкіри та утворення пухирів і рідиною до обвуглення біологічних тканин.

Металізація шкіри пов'язана з проникненням в неї дрібних частинок металу при його плавленні під дією електричної дуги.

Механічні ушкодження зумовлені збудженням та судомним скороченням м'язів тіла, що може викликати їх розрив або ушкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом кісток.

Електроофтальмія — запалення зовнішніх слизових оболонок очей внаслідок дії потужного ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Чинники, що впливають на важкість ураження людини елект­ричним струмом, різноманітні. Перш за все — це сила струму та час проходження його через організм людини, рід струму (змінний чи постійний), шлях струму в організмі людини; при змінному струмі — його частота. Сила струму залежить від напруги, під кот­рою опинилася людина, і сумарного електричного опору. Сумар­ний електричний опір включає в себе й опір тіла людини, який визначається перш за все опором рогового шару шкіри. За відсут­ності пошкоджень шкіри та в сухому стані цей опір може стано­вити сотні тисяч Ом. Якщо ці умови не виконуються, то опір шкіри спадає до 1 кОм. При великих напрутах та при тривалому проходженні струму через тіло людини опір шкіри спадає ще більше, що спричинює зростання сили струму та більш тяжкі на­слідки ураження струмом. Внутрішній опір тіла людини не пере­вищує кількох сотень Ом і суттєвого значення не має.

На опір тіла людини впливає також фізичний та психічний стан, хворобливість, втома, голод, стан сп'яніння, емоційне збу­дження.

Допустимим вважається такий струм, при котрому людина може самостійно звільнитися від електричного кола. Його величина за­лежить від часу проходження струму через тіло людини.

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

Змінний струм порівняно з постійним небезпечніший. При високих напругах (понад 500 В) небезпечніший постійний струм.

Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20-100 Гц. Саме цьому діапазону відповідає струм промислової частоти. Зі всіх можливих шляхів протікання струму через тіло людини найбільш небезпечними є ті, за яких уражаються головний або спинний мозок, серце та легені.

На важкість ураження електричним струмом впливають і па­раметри мікроклімату у виробничому приміщенні. Зростання тем­ператури, відносної вологості, швидкості руху повітря підвищу­ють небезпеку ураження, оскільки вологовиділення (в тому числі виділення поту) зумовлюють зниження опору шкіри.

2.1.2. Вплив метеорологічних чинників на організм

людини

Однією з необхідних умов нормальної життєдіяльності лю­дини є забезпечення нормативних метеорологічних умов, котрі визначаються сумісною дією таких фактогрів, як температура, відносна вологість та швидкість руху повітря. Метеорологічні умови, або мікроклімат, залежать від теплофізичних особливос­тей технологічного процесу, клімату, сезону року, умов опалення та вентиляції.