Квітня – Міжнародний день авіації і космонавтики

І День працівників ракетно-космічної галузі України

ЯКЩО ЗАВТРА В ПОЛІТ…

Виповнюється 45 років польоту в космос Юрія Гагаріна. Відтоді там побувало чимало землян, і українців та­кож. А чи скоро Україна сама запустить у космос зоряний екіпаж? Чи зацікавлені ми в розвитку пілотованої космо­навтики? З цього розпочалася наша розмова з першим зас­тупником Генерального конструктора – генерального ди­ректора Державного конструкторського бюро «Південне», академіком Міжнародної академії астронавтики Олек­сандром ДЕГТЯРЬОВИМ.

 

– На мій погляд, Ук­раїна поки що не має потреби у власних піло­тованих запусках. Буде таке завдання – знайде­мо можливість його вирі­шити, хоч це нелегко. До речі, у рамках Націо­нальної космічної прог­рами України ми з Наці­ональним космічним агентством і НАНУ про­робляли варіанти ство­рення українського мо­дуля для міжнародної космічної станції. Але через нестачу фінансу­вання проект не реалізо­вано. Є плани розміщен­ня дослідницької апара­тури на іноземних моду­лях МКС, наприклад, на російському...

– А чи має сьогодні Україна свій загін космо­навтів?

– Як. мені відомо, по­ки що не має. Наукові завдання досить успішно виконують і безпілотні апарати. За 44 роки (саме стільки наше КБ займа­ється їх створенням) за­пущено більш як 400 апаратів 73 типів. Вони удосконалюються: скоро­чується маса, поліпшу­ється оптика, вона вже «розпізнає» з космосу предмети розміром до півтора-двох метрів...

– Але людина хоче по­бачити все на власні очі, розвивається космічний туризм. Чи братиме Укра­їна і КБП у цьому участь?

– Так, хоч коштує та­ке «турне» до 15 млн. до­ларів, бажаючих багато. Лідер цього бізнесу – Росія, але й ми не стоїмо осторонь. Нині пророб­ляються варіанти можли­вої співпраці з американ­цями щодо спільного тестування пусків прид­баних ними російських капсул «Алмаз», призна­чених для запуску люди­ни в космос. Ідеться про перспективи створення спільного ракетно-кос­мічного комплексу ту­ристичного призначення, з використанням для цього нашого «Зеніта», іншої ракети цього ж класу, може, і нової роз­робки. Технічно це здій­сненно, економічно – вигідно. У разі реалізації програми ціна польоту космічного туриста може знизитися до 150 тисяч доларів за політ.

– А скільки «Зеніт» за один раз може підняти в космос туристів?

– Можемо вивести на кругову низьку орбіту (200 кілометрів) до 14 тонн. Але, якщо треба, то резерви в «Зеніта» ще є. Тим паче що Росія роз­робляє дуже цікавий ба­гаторазовий корабель «Кліпер», розрахований на шість осіб. Проект дуже актуальний, амери­канці також оголосили тендер на такі апарати.

Найтяжчий варіант «Кліпера» важитиме 16–17 тонн. Нинішня росій­ська ракета «Союз» такий вантаж вивести на орбіту не може. Ми пропонуємо для цього проекту свій «Зеніт».

– Крім «Зеніта», чи маєте ви намір створюва­ти й інші ракети?

– У «Зеніта» все скла­лося вдало: він затребува­ний, дивує і радує універ­сальністю, надійністю, екологічною чистотою, високими енергетичними та експлуатаційними ха­рактеристиками. Нині тривають роботи з його модернізації з ме­тою збільшення маси ко­рисного вантажу, виведе­ного на орбіту під час за­пусків з Байконура. Ще один напрям робіт КБ «Південне» – аерокос­мічні ракетні комплекси. Ці програми перспектив­ні, вони передбачають запуск космічних носіїв з борту літака, адже Украї­на густонаселена, немає місць для наземних стар­тових майданчиків. У розробці – кілька аеро­космічних комплексів з носіями різного класу, що базуються на літаках «Руслан», «Мрія», вини­щувачах «СУ» і «МіГ».

– Отже, не будете змі­нювати «Зеніт» на ракети з іншою назвою?

– Один з найбільших проектів КБ «Південне» – створення ракети-носія «Циклон-4», його запус­катиме спільне україно-бразильське підприємство з космодрому Алкантара, в екваторіальній Бразилії. Проект має гарні пер­спективи. А «Зеніт» і далі вдосконалюватиметься. Одночасно з його модер­нізацією в КБ розробля­ють ракети нового сімей­ства – «Маяк» – на базі перевірених носіїв «Цик­лон» і «Зеніт», використовуючи при цьому всі кра­щі напрацювання. Нама­гаємося в їх арсеналі максимально використовува­ти українську комплекта­цію. Уже зараз ракети «Маяк» викликають інте­рес у багатьох країнах. Хоча проект поки що тільки на папері, КБ «Південне», разом з аме­риканськими партнерами, бере участь у тендері, ого­лошеному НАСА, який передбачає використання нових систем, що забезпе­чать надійну доставку вантажів на міжнародні космічні станції.

– Порівняно з часами Гагаріна техніка пішла вперед. Політ корабля з людиною на борту сьогод­ні – не так уже складно?

– Тільки в арсеналі нашого КБ десятки ціка­вих розробок, за допомо­гою яких можна відпра­вити людину в космос і повернути її на Землю. «Зеніт» може успішно вирішувати будь-які кос­мічні доставки. Співпра­ця із закордонними коле­гами щодо організації майбутніх пілотованих польотів ведеться постій­но. Ми впевнені: не за горами час, коли дослід­ники і туристи будуть постійно стартувати на навколоземні орбіти. Зокрема й за допомогою техніки, яку розробляють фахівці КБ «Південне» і виготовляють наші коле­ги на «Південмаші».

12 квітня – це не тіль­ки День космонавтики, а й День працівників ракетно-космічної галузі України. І в переддень цього свята ми з гордістю можемо ди­витися як у минуле, так і в майбутнє. За більш ніж півстолітню історію ракет­но-космічної галузі колективами КБ «Південне», «Південмашу», безлічі ін­ших підприємств створено чотири покоління страте­гічних ракет, сім ракет-носіїв, що вивели на орбіту більш як 1100 космічних апаратів. Сьогодні Украї­на, разом з Росією, США, Францією і Китаєм, збері­гає місце серед провідних космічних держав світу. За останні роки нашими фа­хівцями здійснено 19 пус­ків ракет-носіїв «Зеніт-3SL», п'ять пусків конвер­сійного носія «Дніпро» (створеного на базі най­потужнішої стратегічної ракети 15А18). Нещодавно КБ «Південне» відвідав Президент України В. Ющенко. Він заявив про необхідність державної підтримки ракетно-кос­мічної галузі України на найвищому рівні.

Квітень для нас був і залишається знаменним місяцем: у 1954 році 10 числа було організоване наше КБП, 12 – День космонавтики і, за волею долі, день народження Ге­нерального конструкто­ра – генерального дирек­тора КБ «Південне» Ста­ніслава Миколайовича Конюхова. А 13 – в пер­ший політ 21 рік тому ви­рушив наш прославлений «Зеніт»... Зі святом, друзі!

Сергій КРАВЧЕНКО.

Дніпропетровськ.

Фото з фотоальбому «Леонід Каденюк: я твій син, Україно!».

 

“Голос України” № 67 (3817), 12 квітня 2006 року, с. 8.

Питання для самоконтролю:

 

1. Що являє собою жанр інтерв’ю?

2. Етимологія терміна.

3. Два значення терміна “інтерв’ю” в науці та журналістській практиці.

4. Визначення жанру інтерв’ю.

5. Жанрові особливості інтерв’ю.

6. Типи інтерв’ю (за способом і метою отримання).

7. Види інтерв’ю (відповідно до кількості мовників і структури тексту).

8. Етапи роботи журналіста над інтерв’ю.

9. Елементи підготовки до інтерв’ю.

10.“Квадрат успіху”.

11.Правила інтерв’ю.

12.Три складові інтерв’ю.

 

 

Для підготовки тексту курсу лекцій було використано навчально-методичну літературу з журналістики:

 

Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В.Ф. Іванова. – К.: Академія Української Преси, 2004. – 262 с.

Васильева Л.А. Делаем новости!: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 190 с.

Вартанов Г.І. Короткий довідник журналіста. – К.: МІЛП, 2000. – 47 с.

Вартанов Г.І. Система жанрів журналістики: Посібник для студентів. – К.: МІЛП, 1997. – 55 с.

Владимиров В.М. Основи журналістики в поняттях та коментарях: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1998. – 146 с.

Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник. – 4-е изд. – СПб.: Издат-во Михайлова В.А., 2002. – 656 с.

Гід журналіста. – К.: Інститут масової інформації, 1999. – 96 с.

Грабельников А.А. Работа журналиста в прессе: Учебное пособие. – М.: РИП-холдинг, 2005. – 274 с.

Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вид-во при Львівському держ. ун-ті, 1974. – 294 с.

Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. – К.: МІЛП, 2000. – 203 с.

Жанры международной журналистики. – М.: МГИМО, 1995. – 108 с.

Журналистика в мире политики. Исследовательские подходы и практика участия / Ред.-сост. С.Г. Корконосенко. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2004. – 448 с.

Засорина Т., Федосова Н. Профессия – журналист. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 320 с.

Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

Каппон Р.Дж. Настанови журналістам Ассошейтед Пресс: Професійний порадник: Пер. з англ. А. Іщенка. – К.: КД “Києво-Могилянська академія”, 2005. – 158 с.

Ким М.Н. Жанры современной журналистики. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2004. – 336 с.

Ким М.Н. Журналистика: Методология профессионального творчества. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2004. – 496 с.

Ким М.Н. Технология создания журналистского

произведения. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 320 с.

Кривошея Г.П. Журналістика: методологічні аспекти літературної праці. – К.: КиМУ, 2003. – 302 с.

Кривошея Г.П. Журналістика: поняття, терміни. – К.: КиМУ, 2004. – 202 с.

Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 240 с.

Ла Рош Вальтер. Вступ до практичної журналістики: Навчальний посібник / За загал. ред. В.Ф. Іванова та А. Коль. – К.: Академія Української Преси, 2005. – 229 с.

Максимова С.В. Правове забезпечення професійної діяльності журналістів в Україні. – К.: Інститут масової інформації, 1999. – 66 с.

Мельник Г.С., Тепляшина А.Н. Основы творческой деятельности журналиста. – СПб.: Питер, 2004. – 272 с.

Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. – Вид. 3-тє доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с.

Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. «Журналистика» / Ред.-сост. С.Г. Корконосенко. – СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 2000. – 272 с.

Пальгунов Н.Г. Заметки об информации. – М.: Изд-во Московского университета, 1967. – 104 с.

Прилюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчості: Методологічні проблеми. – К.: Вид. об’єднання “Вища школа”, 1973. – 272 с.

Редакційна політика: від ідеї до угоди: Посібник / Упорядник С.І. Гузь. – К.: Незалежна медіа-профспілка України, 2006. – 64 с.

Стилистика газетных жанров / Под ред. Д.Э. Розенталя. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 230 с.

Тертычный А.А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 312 с.

Тертычный А.А. Расследовательская журналистика: Учеб. пособие для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 384 с.

Техніка інтерв’ю. – К.: Інститут масової інформації (Київ); Центр підготовки й вдосконалення журналістів (Париж), 2000. – 120 с.

Техніка репортажу. – К.: Інститут масової інформації (Київ); Центр підготовки й вдосконалення журналістів (Париж), 2000. – 60 с.

 

Назаренко Галина Іванівна