ТОП 10:

Пасажири кримського напрямку досі вимушені трястися у вагонах 60-х років. Бо деякі посадовці Сімферопольського пасажирського депо вирішили замінити нові вагони на старі.



Транспортна прокуратура порушила кримінальну справу і з’ясувала, що ця оборудка не поодинока. Днями начальники-спритники з цього депо стали фігурантами ще двох справ за фактом втрати та розкомплектування вагонів. Одну з них уже направлено до суду, інша – на стадії слідства. Збитки, завдані залізниці, сягають сотні тисяч гривень. Порушено кримінальну справу й стосовно аферистів із Джанкойського вагонного депо, які старі цистерни чомусь уперто не відправляли у брухт, хоча давно замінили їх на нові.

Віктор ХОМЕНКО.

Крим.

“Голос України” № 46 (3796), 14 березня 2006 року, с. 8.

Школа за гратами

Класи для навчання неповнолітніх ув’язнених відкриють у Кіровоградському слідчому ізоляторі.

Таке рішення було прийнято виконавчим комітетом міської ради. Як зазначила під час його засідання начальник міського управління освіти Лариса Костенко, нині в Кіровоградському СІЗО перебувають і мають здобути освіту 40 неповнолітніх.

Лариса Костенко повідомила, що неповнолітні навчатимуться заочно при вечірньому відділенні Кіровоградської загальноосвітньої школи № 29. Навчання розпочнеться першого квітня 2006 року і фінансуватиметься за рахунок внутрішніх резервів управління освіти.

Олег БОНДАР.

Кіровоград.

“Голос України” № 46 (3796), 14 березня 2006 року, с. 8.

Щойно друком

“Обличчям до вогню”

Таку назву має нова книжка поезій Олександра Мороза, презентація якої відбулася в колонному залі Національної філармонії України. Теми виборів не торкалися. Говорили тільки про прекрасне. Сам Олександр Одександрович весь вечір читав поезії з нової книжки – ліричні, публіцистичні, філософські.

Звучали пісні відомих композиторів на слова О. Мороза у виконанні уславлених колективів та співаків, зокрема народних артистів України Миколи Шопші, Мар’яна Гаденка, Алли Кудлай. Але чи не найбільшу втіху іменинник отримав від дитячого хореографічного колективу “Барвіночок”, у якому українські народні танці виконували його онуки. А найменша, Ліля, у віночку й вишитій сорочці підспівувала дідові із залу.

Із виходом нової збірки О. Мороза привітали мер Києва Олександр Омельченко, поети Михайло Шевченко, Володимир Черепков, земляки, побратими, шанувальники.

Галина АНДРОЩУК.

“Вечірній Київ” № 45 (17703), 14 березня 2006 року, с. 6.

 

Світ

Студенти кидали в поліцейських

Стільці і книжки

З квітня у Франції почне діяти закон, згідно з яким молодих спеціалістів можуть звільняти з роботи без жодних пояснень. Відповідний нормативний акт прийняв минулого четверга місцевий парламент.

Французька молодь бурхливо виступає проти змін у трудовому законодавстві. Протестують десятки тисяч людей по всій країні. У Парижі вже тиждень неспокійно. 200 студентів Сорбонни, найдавнішого університету Франції, минулої суботи забарикадувалися в приміщенні навчального закладу. Коли поліцейські намагалися наблизитися до будівлі університету, із верхніх вікон в них полетіли стільці, вогнегасники і книжки. Поліція застосувала проти бунтарів сльозогінний газ і взяла Сорбонну штурмом.

Одного студента та ще одного фотографа в сутичці поранили. 27 чоловік заарештували.

Міністр освіти Франції Жіль де Роб’єн стверджує, що студенти пошкодили приміщення і знищили чимало давніх книжок в бібліотеці університету.

За даними деяких досліджень, у Франції не працює близько 20 відсотків молодих людей до 26 років. Французький уряд вирішив, що новий закон допоможе побороти безробіття серед молоді: роботодавці, які зможуть у будь-який момент звільнити молодого спеціаліста, будуть охочіше брати їх на роботу. Студенти ж переконані, що урядові реформи зроблять їхню невпевненість у завтрашньому дні геть нестерпною.

Наталка СЛОБОДЯН.

“Газета по-українськи” № 43 (85), 14 березня 2006 року, с. 6.

Лід (вріз), рубрика, заголовок і підзаголовок разом складають так званий заголовочний комплекс, який є основним елементом зовнішньої презентаціїжурналістського матеріалу.

Заголовок – назва словесного твору, яка відображає його основну ідею і є важливим елементом його структури.

“Тріумфальною аркою” до публікації називає заголовок французька методична література з журналістики. Адже згідно з дослідженнями, 3/4 читачів визначаються, читати матеріал чи ні, залежно від заголовка. Трафаретний, невдалий заголовок може "вбити" прекрасний матеріал і навпаки: якщо назва справді влучна, вона може “витягти” досить посередню за змістом публікацію.

Типи заголовків. Заголовки поділяються за типом постановки питання, на яке вони відповідають. Якщо основне завдання заголовка – нести нову інформацію читачу, – це інформаційний заголовок. Якщо ж він інтригує, дивує, намагається принадити читача, впливаючи на нього емоційно, – це мотивуючий заголовок. Від 40 до 60 відсотків заголовків загальнополітичних ЗМІ є саме інформаційними.

Вимоги до інформаційного заголовка досить прості:

1) він має бути гранично ясним і зрозумілим;

2) він має являти собою найпростішу синтаксичну конструкцію;

3) він повинен бути максимально коротким.

 

Техніка підбору інформаційного заголовка складається з двох “кроків”:

1. Точно визначитись із основним повідомленням та кутом його подачі; чітко відповісти собі на запитання: що обов’язково мусить запам’ятати читач (оскільки багато хто обмежиться прочитанням лише назви)?

 

2. Використовуючи правило наближення інтересів, знайти в основному повідомленні ключові слова чи слово (краще сильне дієслово) й поставити в заголовок.

 

Завдання мотивуючого заголовка інше – заінтригувати читача, “не виказавши” при цьому ключової новини. Ризик очевидний: якщо читач не зацікавиться, повідомлення залишиться непоміченим.

 

Техніка підбору мотивуючого заголовка представляє собою кілька “шляхів”, якими може піти журналіст:

 

1. Шокувати – знайти ключові слова, співвідносні зі змістом повідомлення, здатні “струсонути” чи просто здивувати читача:

«А ми з кумом – бандити…» (Завершився суд щодо вінницької «банди родичів», котрі зізналися у вбивствах, про які ніхто не знав);

«Чи не скисла горілка?» (Тільки українська горілка, єдина у світі, має термін придатності);

«Не хворійте, бо немає… бланків» (На Житомирщині у лікувальних закладах закінчились бланки лікарняних листків);

«Міняю нирку на квартиру…» (Жертвуючи власним здоров’ям, люди намагаються знайти гроші на квартиру,).

 

2. Перекроїти відому фразу, взявши за основу назву відомої книжки, чи популярного фільму, або прислів’я, крилату фразу, афоризм тощо:

«Хай завжди буде Шрек!» (На екрани ще не вийшов третій епізод улюбленого мультика, а вже починають знімати четвертий);

«Коні не винні. Винний мер» (Київський Пирогів ризикує стати іподромом і розважальним комплексом водночас);

«Пани б’ються, а в діабетиків чуби тріщать» («Інсуліновий» скандал у Харкові набирає обертів);

«За інвестора жито його ж і побито…»;

«На майдані коло… серця»;

«Грім вдарив, а чиновник не перехрестився…»;

«Властеліни "золотих акцій"»;

«Віднесені вітром. Куди впали зірки українського кіно?..»;

«Бермудський трикутник свободи»;

«Батіг без пряника»;

«Чи є життя після пенсії?»;

«Збройове яблуко розбрату».

3. Скористатися грою слів:

«Гіркі уроки “солодкої” хвороби» (Кожних 10 секунд у світі від ускладнень цукрового діабету помирає людина. Цього року число хворих на “солодку недугу” в Україні перетнуло мільйонну позначку);

«Думи і “Думка”» (Інтерв’ю з художнім керівником і головним диригентом капели «Думка»);

«Вересень у жовтні. На зйомках» (Микола Вересень знімається в новому фільмі, виконуючи одразу три ролі);

«Зібрали більше, ціна – менша» (Саме з такою арифметикою зіткнулися господарники);

«Рок-урок» (“Танок на майдані Конго” записав серію уроків англійської мови «Рок-англійська»);

«Влада сили і сила влади»;

«Тарифи для будь-якого уряду – рифи»;

«Системна безсистемність».

4. Відримуватизаголовочну фразу, зробити з неї віршик:

«І Купідон, буває, “в яблучко” не влучає» (В Україні росте кількість розірваних шлюбів);

«Втрачаємо навіть те, чого не маємо» (У рейтингу конкурентоспроможності Україна опустилася з 68-го на 78-ме місце);

«Марихуана – найкраща робота для Івана»;

«Проїдання і недоїдання як основа місцевого самоврядування»;

«Що винен – віддати повинен»;

«Україна росте з насінини».

5. Сполучити слова у несподіваний спосіб:

«Валюта пішла в прийми»;

«Захворіли виборами»;

«Не наїлися депутатством»;

«Ми забули про пташиний грип, але він не забув про нас…».

Можна виділити такі основні функції заголовка:

Ø заголовок дозволяє читачу зробити вибір, що саме він читатиме;

Ø заголовок спонукає прочитати текст;

Ø заголовок дозволяє структурувати полосу;

Ø заголовок працює на імідж видання.

Підзаголовок – важливий елемент журналістського тексту, який доповнює, роз’яснює основний заголовок або має на меті систематизувати великий матеріал (у цьому випадку підзаголовки мають бути розподілені по всьому тексту регулярно, через подібні за довжиною інтервали, і виписані так, щоби читач міг проглянути крізь підзаголовки, немов через віконця, всю публікацію).

Рубрика [лат. rubrica – “заголовок закону”, від ruber – “червоний”] – особливий вид заголовка в газеті або журналі, який групує опубліковані матеріали за відповідними проблемами чи жанровими ознаками. На відміну від інших видів заголовка рубрика не розкриває змісту журналістських творів, а тільки в найзагальніших рисах підкреслює їх характерні особливості або вказує на проблему (“Новини і коментарі”,“Політика великим планом”, “Україна і світ”, “Кримінал”, ”Відверто про актуальне”, “Україна: що? де? коли?”, “З останніх новин”, “Листи наших читачів” тощо).







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.66.217 (0.007 с.)