Шість правил наближення інтересів

а) правило географічного наближення (його друга назва – “правило вбивчих кілометрів”): чим далі від місця, де живе людина, відбувається подія, тим менше шансів, що новина видаватиметься цікавою. Смерть сусіди з рідного села завжди хвилює більше, ніж загибель тисячі людей десь за океаном.

Якщо ж подія таки відбулася далеко від помешкання більшості читацької аудиторії, можна використати ось такі прийоми, щоб усе-таки привернути увагу читачів (глядачів):

§ зробити наголос на наслідках цієї події для читача; § підкреслити участь у події людей з його міста або країни; § надати слово комусь з місцевих авторитетних діячів (лідерів думок), щоб прокоментувати даний факт; § порівняти подію, що описується, з тією, що колись сталася в рідних для читача (глядача) краях;

б) правило хронологічного наближення

передбачає:

– щоб насамперед друкувалися важливі новини про події, які відбуваються сьогодні чи завтра;

– події, що сталися вчора і, щонайбільш, позавчора, можуть також бути відображені, але з прогнозом на майбутнє;

– інформацію про давнину або про надто віддалені в майбутньому події не можна подавати великим обсягом (якщо мова не йде про спеціалізоване історико-культурологічне видання або відповідну програму).

Визначено, що люди більше цікавляться тим, що відбудеться завтра, ніж учорашніми подіями. Відповідно, інформацію краще орієнтувати в майбутнє, ніж у минуле, і робити акценти на прогнозах.

Зважаючи на це, журналістам рекомендується таке:

§ заголовок, вріз, початок тексту краще орієнтувати на найближче майбутнє – тобто акцентувати увагу на наслідках події;

§ перед тим, як починати, варто спробувати відповісти собі на запитання: що нового вносить ця подія в життя мого читача?

§ у заголовку краще вживати дієслова в майбутньому, ніж у минулому часі;

§ прямий хронологічний виклад події не бажаний;

в) правило емоційного наближення: усе, що впливає на почуття, емоційний стан людини (лякає її, тішить, сердить, провокує сентиментальні згадки, асоціації з рідними, коханими, друзями, краянами тощо), може зіграти на інформацію позитивно. Це підтверджується стабільною цікавістю читачів усього світу до матеріалів про кохання і зраду, стосунки між батьками і дітьми, а також – популярністю рубрик про здоров’я. Інформація, наскільки це можливо, має зворушити читача (слухача, глядача).

§ намагайтеся вмістити в заголовку, зачині, врізі і навіть закінченні найбільш людські, “життєві” елементи;

§ якщо тема надто технічна і вимагає серйозного, ясного заголовку, треба будь-що максимально олюднити початок тексту, роз’яснити, який зв’язок має новина з життям звичайних людей;

г) правило наближення за специфічними інтересами кожне видання (кожна програма) визначають для себе окремо. Це інтереси, пов’язані із соціальною або національною, віковою або статевою належністю, з віруванням, професією, грошима, дозвіллям тощо. Так, національна газета може ставити більше акцентів на питаннях національної культури й мови, історії, фольклору, етнографії тощо; видання для селян – на питаннях, пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом та життям українського села взагалі; молодіжна газета чи програма – на сучасній музиці, моді, проблемах навчання, молодіжній субкультурі; церковна газета – на питаннях віри, релігійних свят і обрядів; видання для пенсіонерів – на різних аспектах законодавства про пенсійне забезпечення, соціальні пільги та гарантії, проблемах лікування, геронтології тощо; жіночі видання – на проблемах материнства, виховання дітей і стосунків у сім’ї, косметології, кулінарії, моди і т. ін.

§ для того, щоб не втратити читача (глядача, слухача), відповідний засіб масової інформації мусить проводити регулярні анкетування електорату. Залежно від їх результатів журналісти віддаватимуть перевагу тим чи іншим тематичним рубрикам;

д) правило наближення за принципом популярності базується на тому, що популярні люди – артисти, співаки, політичні діячі, спортсмени – завжди привертають увагу звичайної людини. Інтерес виникає на контрасті: людей вабить блискучий, багатий, недосяжний світ “зірок”;

е) правило наближення за принципом рідкісності виходить з того, що рідкісні, дивні, екзотичні факти чи явища теж приваблюють читацьку (глядацьку, слухацьку) аудиторію.

Паризький Центр підготовки й удосконалення журналістів розробив відповідну систему координат, тобто схему, відповідно до якої діють наведені шість правил наближення інтересів. Вона може допомогти краще дібрати тональність і змістове наповнення інформації.

відстань

популярність

Я

почуття час

 

 

рідкісність факту специфічні інтереси

 

Перед нами вектори (основні напрямки) інтересів людини. У центрі уваги (коло інтересів), на перехресті всіх векторів – власна персона читача (глядача, слухача). За віссю “відстань” ми пересуваємось від рідного села, кварталу, міста до області, країни, частини світу. За віссю “час” ми переміщуємось від “сьогодні”, яке є в центрі схеми, до “вчора-завтра”, “місяць тому – через місяць”, “рік тому – через рік”… За віссю “почуття” ми рухаємось від найсильніших емоцій у бік того, що нас мало хвилює. За віссю “специфічні інтереси” пересуваємось від належності “Я” до конкретної соціальної, національної, вікової та ін. групи до інших категорій. За осями “популярність” і “рідкісність факту” – переміщуємося від найбільшого показника у бік його зменшення.

Найкраще читаються матеріали, збудовані на перехресті векторів: коли, наприклад, принцесу Монако змальовано як звичайну жінку, яку зрадив чоловік і не завжди розуміє батько. Або “зірку” естради чи спорту було пограбовано, скривджено. Тобто “працює” не тільки вісь “популярність”, але й вісь “почуття”. Взагалі найкраще впливають об’єднані осі. Так, вісь “рідкісність” взагалі не вважається самостійною і завжди спрацьовує в парі з віссю “почуття”.

Знаючи приблизно читацьку (глядацьку) аудиторію своєї газети (програми), варто шукати новини і сюжети там, де вони максимально наближаються до центру схеми. Для національної щоденної української газети чи програми було б ідеальним, щоби подія стосувалася України, сталася сьогодні або була запланована на завтра, мала емоційне забарвлення і впливала на щоденне життя українських громадян.

Якщо ж один із показників невиправно віддалений, краще збудувати матеріал так, щоб були максимально наближені до центру інші напрямки (або скористатись одним із прийомів наближення інтересів, які рекомендуються журналістам).

 

 

Методика роботи журналіста над інформаційними матеріалами

· Виникнення задуму (приблизний заголовок).

· Визначення (вибір) теми.

· Збір та організація фактологічного матеріалу.

· Написання тексту відповідно до обраної жанрової форми.

· Літературне оформлення матеріалу.

· Остаточна перевірка фактів, вичитка готового тексту.

· Контроль за виходом матеріалу у світ і його архівація.

Питання для самоконтролю:

1. Що собою уявляє в теорії інформації формула Квінтілліана?

2. Формула 5W + H.

3. Що таке інформаційний привід?

4. Факт і новина в інформації.

5. Як ви розумієте поняття “сенсація”?

6. Що таке фактоїди, де і для чого вони з’являються?

7. Критерії відбору інформації для якісної і масової (жовтої) преси.

8. Загальні вимоги до інформаційних жанрів.

9. Як ви розумієте оперативність – один з головних критеріїв цінності інформації?

10. Що значить актуальність інформації?

11. Чому однією з пріоритетних вимог до інформації є фактологічна точність?

12. Що таке псевдоінформація (квазіновина)?

13. Звідки з’явився вираз “газетна качка”?

14. Що означає лаконізм інформації?

15. Декодованість інформації.

16. Релевантність інформації.

17. Шість правил наближення інтересів.

18. Як виглядає схема векторів інтересів людини?

19. Методика роботи журналіста над інформаційними матеріалами.

Тема 3.