ТОП 10:

ЄВРОПАРЛАМЕНТ ЗАКЛИКАЄ ДО КОНКРЕТНИХ КРОКІВ



Європейський парламент знову висловився на підтримку демократичних перетворень в Україні. У ході обговорення резолюції стосовно демократичного проведення парламентських виборів 26 березня члени Європарламенту закликали до більш рішучої й істотної підтримки України з боку європейських інституцій, повідомляє Укрінформ.

Як зазначила, відкриваючи дискусію, Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, прозорий характер парламентських виборів в Україні засвідчив, що здобутки демократії, досягнуті за часи Помаранчевої революції, набули подальшого зміцнення.

Євродепутат Чарльз Теннок сказав, що у відносинах з Україною Євросоюз має дати чіткий сигнал Україні щодо можливості в майбутньому увійти до цієї організації, це буде потужним стимулом для продовження та розвитку демократичних перетворень. Іншим напрямом роботи, на думку євродепутата, має стати конкретніша робота над ключовими питаннями двосторонніх відносин, зокрема стосовно спрощення візового режиму, тоді в майбутньому можна передбачати безвізовий режим взаємних поїздок. Треба працювати також над укладенням нової посиленої угоди між ЄС та Україною, яка має прийти на заміну існуючій угоді про партнерство та співробітництво. У цьому контексті прийнятною формою міг би стати початок переговорів із Україною про укладання угоди про Асоціацію з ЄС.

Цю думку підтримала євродепутат Гражина Станішевська, яка наголосила на тому, що Євросоюз має опанувати визначенішу позицію щодо можливості членства України в Європейському Союзі.

Євродепутат Марек Сівець, який очолював групу спостерігачів Європарламенту на виборах в Україні, зазначив, що Україні нині потрібна потужна корпорація та стабільний уряд, а їх можуть створити лише демократичні сили: БЮТ, “Наша Ук-раїна” та СПУ.

Під час дискусії не обійшлося й без гучних заяв. Зокрема, євродепутат від Німеччини нагадала своєму співвітчизнику Гюнтеру Ферхойгену заяву, яку він зробив ще на посаді Єврокомісара з питань розширення у попередньому складі Єврокомісії. Тоді Ферхойген заявив, що Україна й через двадцять років не матиме місця в Європейському Союзі. Євродепутат наголосила, що офіційна особа такого рангу не має права на подібну категоричність.

У своєму завершальному слові Єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер доклала зусиль, щоб заспокоїти емоції. Вона зазначила, що Єврокомісія вже розглядає можливість укладення нової посиленої угоди з Україною, а також щодо створення спільної зони вільної торгівлі. За її словами, іншим важливим напрямом розвитку співпраці між Україною та ЄС є енергетика і безпека енергопостачання, які набувають дедалі більшого значення для кожної з європейських країн.

“Урядовий кур’єр” № 66 (3231), 7 квітня 2006 року, с. 3.

Діаспора як чинник...

 

Наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держа­ви Україна у міжнародній спільноті", яка відбулася у Львові, іс­тотно змінила вектор взаємин українських громад у світі. З цим погодилися всі її учасники. Конференцію організували Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", Українська всесвітня коор­динаційна рада, Науково-дослідний інститут українознавства.

Із різних куточків світу та Ук­раїни прибули 245 делегатів. Го­ловна тема їхніх виступів – стан і перспективи законодавчого забез­печення відносин діаспори з Ук­раїною, різноманітні аспекти від­носин українських громад з орга­нами влади у країнах проживан­ня, їх роль у виборчих та в інвес­тиційних процесах.

Назагал конференція, попри високий діловий рівень, була поз­бавлена "академічності". Тон за­дали директор згаданого Міжна­родного інституту освіти, культу­ри та зв'язків з діаспорою (МІОК) Ірина Ключковська та її невели­кий колектив, котрий, за відгука­ми гостей, володіє "магнітом" приязні і любові.

"Серед стереотипів нашого сприйняття діаспори, зокрема за­хідної, є міф про їхню успішну самореалізацію, благополуччя. Але це – півправди. По суті, кожний із емігрантів переживає свою гли­боку драму і дуже гостро сприймає усе, що діється в Україні і довко­ла неї. Бо від іміджу Батьківщини значною мірою залежить їхнє мо­ральне самопочуття”. Про це, зок­рема, говорила в своєму виступі голова Європейського конгресу українців, голова Державного са­моврядування українців Угорщи­ни Ярослава Хортяні. Її доповідь так і називалась: "Роль україн­ської діаспори у зміцненні пози­тивного іміджу України вЄвропі".

Пані Ярослава – родом із Тер­нопільщини. Вийшла заміж за угорця, який нині з гордістю но­сить значок з тризубом. Донька добре знає українську мову і до­помагає матері.

– Коли 2003 року відзначали 70-річчя голодомору, я вирішила звернутися до угорського парла­менту, щоб він визнав геноцид проти українського народу, – розповідає Ярослава Хортяні. – Працювала з парламентом від травня до листопада. Підготувала документи із фотознімками, ходи­ла по фракціях і розмовляла з усі­ма головами. А в українському посольстві про це дізналися в ос­танню чергу. Бо вони могли зірва­ти нашу ініціативу. Врешті 347 де­путатів проголосували "за". Під час голосування українцям виді­лили окрему ложу. Там були й на­ші діти, які народилися в Угор­щині. Вони заплакали перші. Ми пережили таку ейфорію разом із угорськими депутатами. Вони нам дякували. За що? "Бо ми відчули, яке добро зробили", – кажуть. Нас із угорцями це рішення пар­ламенту зріднило...

І це лише один маленький штрих розбудови українських мостів. У своїх виступах

учасники конференції, зокрема, відзначали, що закордонне українство є важ­ливим демографічним, інтелекту­альним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом Украї­ни. Відтак в ухвалі конференції задекларовані наміри: утворити філії МІОК у вищих навчальних закладах Одеси і Донецька; звер­нутися до Міністерства освіти і науки України з проханням під­тримати проект створення нав­чальної спеціальності "Україноз­навство для дітей української ді­аспори" в Київському державно­му національному університеті імені Т. Г. Шевченка. На часі – створення асоціації центрів украї­нознавства та співпраці з україн­ською громадою за кордоном. За підтримки держави, громадських та наукових структур МІОК про­водитиме аналогічні конференції кожні два роки.

Патріарх української диплома­тії, недавній голова Комітету з питань прав людини, національ­них меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України Геннадій Удовенко закликав учас­ників конференції: "Час думати по-українськи і діяти по-європейськи в інтересах України...".

Оксана ТЕЛЕНЧІ.

Львів.

“Голос України” № 65 (3815), 8 квітня 2006 року, с. 13.

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ МАЄ СТАТИ

ЖИТТЄВОЮ ФІЛОСОФІЄЮ

Прес-клуб, присвячений проблемам формування здорового способу життя та його ролі в подоланні епідемії ВІЛ/СНІДу, днями відбувся в Києві. В ньому взяли участь керівники благодійних фондів, представники Міністерства охорони здоров'я, Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, телекомпанії ICTV. Проведення прес-клубів Національної координаційної ради України з питань запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу за підтримки організації «Трансатлантичні партнери проти СНІДу» розпочато минулого року. Такі заходи дають змогу донести до широкої громадськості інформацію про ВІЛ/СНІД.

На жаль, статистика невтішна. Якщо в 2005 році вірусом імунодефіциту щодня інфікувалося 38 осіб, то сьогодні цей показник – 49. Найбільше серед інфікованих людей 20-39 років. Ін'єкційна наркоманія, як відомо, – один із шляхів поширення епідемії. Саме пропаганді здорового способу життя належить одне з провідних місць у системі профілактичних заходів, покликаних зупинити страшну хворобу. Майже всі учасники прес-клубу наголошували, що поширення серед молоді таких соціальних явищ, як наркоманія та алкоголізм, зумовлено насамперед відсутністю умов для змістовного дозвілля.

Директор фонду «АНТИ-СНІД» Олена Руднєварозповіла, що всі програми з профілактики ВІЛ/СНІДу можна поділити на три види: допомога інфікованим людям, формування толерантного ставлення до інфікованих у суспільстві та допомога людям запобігти інфікуванню, що передбачає і пропаганду здорового способу життя.

Директор Державного інституту проблем сім'ї та молоді Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Лідія Леонтьєваповідомила про проекти, що пропагують здоровий спосіб життя (таких у 2005 році було 67), профінансовані міністерством. На думку пані Лідії, необхідно створити національну доктрину здорового способу життя, яку підтримали б на найвищому державному рівні.

– Здоровий спосіб життя повинен стати філософією успіху, – наголосив голова правління «Фонду братів Кличків» Віталій Кличко.– Нині наш фонд реалізує проект, мета якого – будівництво спортмайданчиків, спорткомплексів, створення місць активного відпочинку для молоді. Дуже добре, що багато компаній підтримують нашіі прагнення. Сьогодні в суспільстві, на жаль, є перекоси: бути здоровим – це прерогатива багатих. Будемо намагатись залучати якомога більше молодих людей до занять спортом.

Обговорювали на прес-клубі і проект «Школа проти СНІДу», втілений у життя за

підтримки Міністерства освіти і науки України та міжнародних фондів. Його мета – формування адекватного ставлення молоді до проблеми ВІЛ/СНІДу. Звичайно, це не можливо без підготовки вчителя, який має донести до дітей достовірну інформацію на спеціальних уроках і позакласних заходах. У 2004/2005 роках у рамках проекту підготовлено 660 учителів з усієї України, розроблено посібники для учнів 8-9 і 10-11 класів. Моніторинг довів ефективність програми – обізнаність учнів істотно зросла. Простежуються також і позитивні зміни у ставленні та намірах учнів (схильність до відсрочки статевого життя, використання презервативів тощо). Школа – одне з найвдаліших місць для профілактики, адже вона охоплює більшість дітей і молоді до 18 років і дає можливість здійснити вплив на дитину ще до того, як у її житті виникнуть реальні ризики та проблеми. До кінця 2006 року в рамках проекту планується підготувати ще 300 учителів.

На засіданні прес-клубу жваво обговорювали роль медіа-ресурсу в пропагандіі здорового способу життя, у боротьбі проти соціальних лих.

– Для пропаганди здорового способу життя треба поєднати громадську і державну ініціативу, і тут, звичайно, без засобів масової інформації не обійтись, – сказав генеральний директор телекомпанії ICTV Олександр Богуцький.– Але приватним ЗМІ ніхто не може диктувати умови, ініціатива повинна йти від них. Наша компанія також активно висвітлює питання ВІЛ/СНІДу в соціальній рекламі і в сюжетах журналістів. А щодо алкоголю і тютюну, то ідеологію суспільства потрібно змінювати на всіх рівнях... Бо сьогодні підлітки, на жаль, мають можливість купити цигарки та спиртні напої, хоча законодавчо їх продаж неповнолітнім заборонений.

Як бачимо, урядові й неурядові організації важко звинуватити в бездіяльності. Але поки що зупинити поширення епідемії не вдалося. Лишається шукати нові форми боротьби з ВІЛ/СНІДом і вдало використовувати вже набутий досвід.

Дмитро ШУЛІКІН.

 

“Освіта України” № 16 (709), 28 лютого 2006 року, с. 6.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення звіту.

2. У чому полягає специфіка звіту як інформаційного жанру журналістики?

3. Чим суттєво відрізняється звіт від розширеної інформаційної замітки?

4. Назвіть жанрові особливості звіту.

5. Що ви знаєте про історію становлення звіту як журналістського жанру?

6. Класифікація звітів за розміром.

7. Тематична типологія звітів.

8. Види звітів за структурою.

9. Поділ звітів за призначенням.

10.Функціонування звітів у сучасній українській пресі.

Тема 5.







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.215.196 (0.009 с.)