Тема №3. Логіка як метод переконання аудиторії (4 год.). 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема №3. Логіка як метод переконання аудиторії (4 год.).



Мета:Ознайомити студентів із системою логічних доказів, структурою та способами проведення доказів; вмінням поєднувати індуктивний та дедуктивний методи; виділити три взаємопов’язаних елементи: теза, аргумент, спосіб доведення. Ознайомити із законами логіки.

Теоретична частина:

Розкрити систему логічних доказів. Показати структуру доказів та способи проведення доказів: прямий доказ, непрямий доказ, побічний доказ, розділовий побічний доказ, прогресивний доказ, регресивний доказ, умовні докази, мовний доказ. Логічна схема доказу: теза, аргумент і демонстрація. Пояснити, що таке дедукція й індукція, індуктивна логіка, аналогія, індуктивний характер доказу. Індуктивні висновки. Дедуктивний доказ. Дедуктивний характер доказу, змішаний індуктивно-дедуктивний доказ. Розкрити закони логіки: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Розкрити механізми переконання, витиснення, заміщення. Розкрити три способи спростування. Як уникати логіко-мовних помилок: втрата і підміна тези., причина втрати тези, синтаксична омонімія, софізм. Розкрити основні види логічних помилок: підміна тези, недоведена основа доказу, визначення невідомого через інше невідоме, подання визначення через заперечення, коло в доказі, неврахування полісемії слова, об'єднання неспіввідносних понять, повторення доказу (тавтологія), поспішні висновки після недбалого перерахування фактів, модель — після цього; отже; з цієї причини, нерозрізнення об'єктів дії.

 

Практичні завдання до теми №3.

І. Відтворіть пропущену ланку в доказах. Визначте, які з доказів побудовані на індукції, а які — на дедукції.

Усі вчителі навчають учнів. Віра Петрівна навчає учнів.

Коля знає п'ять мов. Коля — поліглот.

Я вступаю до університету. Я — абітурієнт.

Ми любимо говорити про природу. Ми любимо говорити про тварин.

У цій родині всі вміють дотепно жартувати. Мар’яна вміє дотепно жартувати.

2. Визначте, який з текстів побудований з допомогою дедукції, а який — з допомогою індукції. Підсумуйте це вкоротких тезах.

Ви питаєте, як він опинився в будинку? Для цього було дуже багато способів, але він обрав найпростіший. Виходячи з того, що багато людей не закривають на ніч вікна, а тільки прикривають їх, він спробував пройти через вікно— доторкнувся до нього, і воно відчинилося. У цьому йому майже “допоміг” сам хазяїн квартири. Тоді злочинець прослизнув на кухню. Він знав, що саме тут він може знайти інструмент для вчинення злочину. І він не помилився.

Сьогодні, коли Петро збирався на роботу, в нього спочатку згорів сніданок, потім він зробив праскою велику пляму на сорочці, а на зупинці довго чекав на тролейбус. Через все оте він запізнився. “Який же я нещасливий!” — подумав він.

3. Прочитайте наведений далі текст. На якому логіч­ному законі його побудовано? Обгрунтуйте свою думку.

Гомерівський епітет — поетичне означення, характерне для Гомерового епосу (“Іліади”, “Одіссеї”). Дві ознаки характеризують ці епітети: вони складені, об’єднують два корені, і постійні, тобто назавжди закріплені за певними словами чи іменами. Наприклад: світлоока богиня, швид­коногий Ахіллес, срібролукий Аполлон, золототронна Гера, хитророзумний Одіссей і т. д. Український перекладач “Одіссеї” Б. Тен користується епітетами многослізний, бо­горівний (Словник літературознавчих термінів).

4. Визначте логічні помилки в наступних реченнях і кла­сифікуйте їх:

1. Цією пральною машиною користуємося я та моя донька. Їй вже більше 17 років.

2. Він мав чарівну доньку та велику квартиру.

3. Учителька питає учня:

- Послухай, Сергійку, якщо я кажу: “Я красива” який це час?

- Минулий, Валентино Василівно (І. Страшко).

4. Синтаксис — це не фонетика, а фонетика — не синтаксис.

5. Та що ви кажете! Вона не може вийти заміж, бо ніколи цього не робила!

6. “Спартак” — це погана команда, тому що мій ніколи не вболіває за неї, а тільки — за “Динамо”.

7. Розмова в Києві перед Золотими Воротами:

- Невже ці ворота й насправді золоті?

- Так, Золоті.

Після лекції у нас був гарний настрій. Отже, якщо у вас поганий настрій — ходіть на лекції.

9. — Що це ти робиш? — спитав Маленький принц, йому стало шкода п’янички.

П’ю, — похмуро відповів п’яничка.

- Навіщо?

- Аби забути.

- Про що забути? — спитав Маленький принц, йому стало шкода п’янички,

- Хочу забути, що мені соромно, — зізнався п’яничка.

- Через що це тобі соромно? — спитав Маленький принц, йому дуже хотілося допомогти бідоласі.

- Соромно пити! — пояснив п’яничка, і більше від нього неможливо було почути жодного слова(А. Де Сент - Екзюпері).

10. Діти не можуть мати своєї думки, бо вони ще малі.

11. Він ніколи не мовчить, коли його питають. Отже, він — відмінник.

12. Ми можемо не читати цей твір, тому що він стоїть останнім у списку літератури.

13. — Та вже ж, звичайно, — відповіла Горлиця з ве­ликим презирстом. — Бачила я на своєму віку багато ма­леньких дівчаток, але щоб з такою шиєю — жодної! Ні, мене не обдуриш! Справжня змія — ось хто ти! Ти мені ще скажеш, що жодного разу не куштувала яєць?

- Ні, чому ж, куштувала, — відповіла Аліса. — Дівчат­ка, бачте, теж їдять яйця.

- Не може того бути, — сказала Горлиця. — Але як­що це так, то вони також змії (А. Керолл).

5. Наведений текст побудовано переважно на логіці. Які психологічні моменти (наприклад, приблизне змалювання настрою Олега, відомого завойовника) тут можна залучити для мобілізації уваги аудиторії?

Думаємо, що Олег ходив-таки на узбережжя Каспійського моря — відповідно до свідчення Хазарського документа. Арабський географ першої половини Х ст. ал-Масуді повідомляє, що якісь руси на п’ятистах суднах, піднявшись по Дону, волоком перебралися на Волгу, спустилися по ній і попливли на південь уздовж західного узбережжя Чорного моря. В цих русах найприроднішеба­чити вихідців з Тмутаракані, яку було розташовано у низів’ях Дона. Але ж хазарський документ повідомляє, що Хельгу-Олег напередодні походу на Каспій оволодів Тмутаранню. Арабські джерела стверджують, що в Каспійському поході руси були майже всі перебиті ворогами (персами?). Можливо, склав голову за Каспійським морем і князь Олег.

6. Опишіть нинішню політичну ситуацію в Україні, виклавши власні суб’єктивні емоції. Потім перепишіть цей текст , користуючись самими лише логічними доказами. Порівняйте обидва тексти. Який текст — перший чи другий – дався вам легше. Спробуйте сполучити обидва тексти в новий варіант.

7. Підготуватися до дидактичної гри «Переконай співрозмовника»

Групам поділитися на пари, в яких один грає роль слідчого, а другий – одну з таких ролей: а) підозрюваного; б) свідка; в) неповнолітнього правопорушника. “Слідчий” повинен провести бесіду з “підозрюваним” з приводу його участі у скоєнні злочину (анкетні дані, дані , які характеризують його як особу, його участь у скоєнні злочину, його думка про скоєння злочину, визнання себе винним у скоєнні злочину). При цьому він повинен застосувати психолого-педагогічні прийоми переконання. На підготовку до розмови дається 10 хвилин. Учасники групи відстежують хід бесіди і оцінюють ефективність педагогічного впливу за 5-бальною системою на основі таких критеріїв: вміння налагодити контакт з “підозрюваним”, “свідком”, “неповнолітнім правопорушником” послідовність і логічність ходу бесіди; коректність, тактовність, доцільність дій “слідчого”; вміння передбачити хід бесіди; загальна ефективність бесіди.

8. Пояснити значення термінів: засіб демонстрації аргументу, контекст, логіко-інтонаційна виразність мови, прийоми тактики оратора, принцип достатньої підстави, словесна наочність, риторичне запитання, софізм, спіральний спосіб доказу.

Література

1. Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб./ С.Д.Абрамович, В.В.Молдован, М.Ю.Чикарькова К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

2. Андреев В.И. Деловая риторика. (Практический курс делового общения и ораторского мастерства). – М.: Народное образование, 1995. – 208 с.

3.Апресян Г.З. Ораторское искусство/ Г.З. Апресян – М., Изд-во Московского ун-та, 1978. – 278 с.

4.Бадмаев Б.Ц., Малышев А.А. Психология обучения речевому мастерству/ Б.Ц. Бадмаев, А.А. Малышев – М.: ВЛАДОС, 1999. – 224 с.

5. Тягло А. Критическое мышление на основе элементарной логики/ А. Тягло – Харьков, 2001.

Тема №4. Елементи художності та літературні прийоми

В мові оратора (4 год.)

Мета:Пояснити роль і значення виражальних засобів (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс, цитування, заклик, гіпербола тощо); формувати вміння визначати їх у реченнях та текстах виступів, вживати у власному мовленні; розвивати логічне і образне мислення.

Теоретична частина:

Розкрити поняття культури юридичного мовлення. Риси, що визначають культуру мовлення: ясність, точність, логічність, доречність (ознаки доречності), чистота, правильність, лаконічність, емоційність, експресивність, індивідуальність.

Розкрити найпоширеніші мовні помилки: невірний наголос, неправильна вимова окремих звуків, неправильне вживання слів за семантикою (значенням), невміння розрізняти окремі морфеми у слові, вживання дієслова - зв'язки "буде" (майбутній час) в контексті теперішнього часу, вживання зв'язки "це" перед словами "який", "котрий", "коли", "де", тавтологія — повторення однокорінних слів, використання плеоназмів (слів одного значення), слова-паразити, невміння враховувати стилістичне (емоційне) забарвлення слова (фрази), тобто невміння включати слово (фразу) в контекст, какологія, багатослівність і демагогія, зарозумілість і манірність, штампи в мові.

Розкрити поняття активної і пасивної лексики української мови: застаріла лексика, неологізми; поняття про термінологію, професійно-юридична лексика, помилки в термінології кримінального права.

Показати роль і значення фразеологічних одиниць та їхньої ролі в ораторському (зокрема юридичному) повідомленні. Розкрити поняття фразеологічного звороту, його характеристики. Які є види фразеологізмів. Стилістичне використання фразеологічних зворотів. Помилки в використанні фразеологічних зворотів: незнання точного значення, сполучуваності, експресивно-стилістичного забарвлення.

Назвати юридичні кліше та штампи. Яка різниця між кліше і штампом. Розкрити поняття мовленнєвого кліше та мовленнєвого штампу (універсальні слова, парні слова, образні слова та вирази). Кліше в письмовому мовленні юриста. Розкрити оцінні структури в тексті закону: терміни оцінного характеру, семантичні групи оцінних структур.

Розкрити поняття: лексичний рівень тексту, словниковий запас, літературна норма, лексичні прийоми. Автологічна лексика: просторіччя, канцеляризми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми, архаїзми, варваризми, солецизми. Металогічна лексика (тропи): епітети, оксюморон, порівняння, метафори, уособлення, персоніфікації, алегорія, символи, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, перифраз, евфемізм, амфіболія.

Синтаксичний рівень тексту (фігури): полісиндетон, асиндетон, зевгма, синтаксичний паралелізм, хіазм, симплока, період.

Стилістичний рівень тексту: риторичні вигуки. риторичні звертання, риторичні питання, антитеза, іронія, каламбур, парадокс, епістрофа, діафора, анафора, епіфора, анадиплосис (стикування), інверсія, обрив, апосіопеза (замовчування), еліпсис, паралепсис, алюзія, ремінісценція, аномінація, градація.

Стиль ораторського твору. Поняття "стиль". Стилістика. Стильові принципи. Усно-розмовний стиль. Писемно-книжковий стиль.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 433; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.252.84 (0.007 с.)