Практичні завдання до теми №2.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичні завдання до теми №2.



1. Прочитати подані уривки з виступів у такій послідов­ності: 1) з інформаційного виступу: 2) з виступу з метою переконати; 3) з виступу з метою надихнути або спонука­ти; 4) з розважального виступу.

 

Він мав би бути Президентом, але був лише півтора року міністром культури — в епоху безкультур'я і безгрошів'я. Його звільнили, навіть не вибачившись, хоча б годилося це зробити перед людиною такого калібру. Високообдарований і чіткий, ви­сокоосвічений (і як це йому вдалося без Гарвардів чи Оксфордів?) і на диво делікатний, красивий і досі ставний, улюбленець багатьох і предмет заздрості інших — ось він який, редактор "Су­часності" і голова Шевченківського комітету, академік-секретар і вічний учень, він е вчителем, порадником і взірцем. Епоха ламала його, але не зламала — ось він іде до свого повноліття, повен пекучих роздумів про ту, про яку сказав його найбільший учитель:

...Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю...

(З привітання І.Драча на ювілеї І.Дзюби).

* * *

З метою увічнення пам'яті видатного українськогописьменника та громадського діяча Олеся Гончара Київський міський голова підписав розпорядження "Про спорудження пам'ятника класикові української літератури, видатному громад­ському діячеві Олесю Гончару в сквері на розі вулиць Чапаєва та Михайла Коцюбинського у Шевченківському районі". Конкурс на кращий пам'ятник О.Гончареві виграв народний художник Укра­їни Володимир Чепелик. Нині пам'ятник уже відлито в бронзі і встановлено у сквері неподалік будинку, де багато років жив і творив класик української літератури (3 виступу назборах).

* *

Дістаньте й прочитайте прекрасно видану й чудову за зміс­том книжку Яреми Гояна "Воскреснемо!". Ця опоетизована хрес­томатія про наших світочів стане в пригоді і вчителям, і учням, і всім, хто не байдужий до нашої держави, її мови, духовних цін­ностей. Книга сповнена великої любові до тих, про кого пише письменник, цікавих розповідей про Василя Стефаника, Василя Касіяна, Юрія Федьковича, Марка Черемшину, Ольгу Кобилянську (З виступу на нараді).

* * *

Питання української мови в нашому суспільстві, у сфері ме­дицини зокрема, для мене завжди було актуальним і, на жаль, болючим. Болючим тому, що за 42 роки мого проживання в Ки­єві і роботи як медика-науковця доводилося зазнати всякого, лише тому, що постійно спілкувався українською. Говорю не як фахівець з мовних питань, а як українець, який засвоїв мовугалицьких українців, знайомий з літературою й мовою діаспори, проте вже давно "онаддніпрянився".

Погоджуюся з багатьма пропозиціями щодо змін до українського правопису, проте не сприймаю и на початку незапозичених слів. Малоприйнятним вважаю відмінювання запозичених слів на -о. Моя думка — судження одного з тих, кому доведе сприймати нововведення до правопису. Філологи мали б і до уваги латинський вислів "Ut fіаt еt аltега рагs аиdіtог " (Хай буде вислухана інша сторона) і справді прислухатися до думки “споживачів" продуктів їхньої діяльності.

Не лікувати хворого (а нашу мову вганяли у хворобу десятиліттями) тільки тому, що метод може бути "насильницьким”, не можна собі дозволити. Проте оберегти пацієнта від зайвих травм необхідно (3 виступу на зборах).

 

2. Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці (або спроектовані через кодоскоп). Прокоментувати зміст кожного з речень. Відповісти на питання: "Як потрібно, на вашу думкуготуватися до виступу?", "Чи потрібно робити записи?”

Публічний виступ — це мандрівка до певної мети, і її маршрут має бути нанесений на карту (Д.Карнегі). Людина, яка починає промову, не продумавши її структури, нагадує корабель, який виходить у море без стерна (І.Томан). Виграні баталії, надійні мости та вдалі виступи — результати добре обміркованого плану (П.Сопер).

 

3. Прочитати поданий план виступу. На його основіви­значити ситуацію спілкування (в офіційній чи неофіційній ситуації відбуватиметься спілкування, хто є адресатом; ме­та спілкування). Виголосити за планом промову, викорис­товуючи подані нижче ключові слова. Пояснити значення запису ключових слів у процесі підготовки до виступу.

1. Гості нашого міста — представники української діаспори зКанади (США, Бразилії).

2. Любов до Вітчизни передається генетично.

3. Батьківщина пам'ятаєсвоїх дітей.

4. Місто раде гостям.

5. Краса рідної природи.

6. Пам'ятки історії та культури.

7. На три дні гостей прихистять в українських сім'ях.

8. Мандрівка рідною землею продовжиться відвіданням Одеси.

Ключові слова: українська діаспора; рідні діти; довгождана зустріч; місто підготувалося; краєвиди; обійстя; майдани і вулиці; пам'ятні місця; історичні пам'ятки, музеї, галереї, мистецькі скар­би:витвори народного генія; відчуття краси й гармонії; вроджений смак; вишуканість; майстерність; гостинність; очікує Одеса.

Підготуватися до виступу (запи­сати ключові слова, дібрати й систематизувати матеріал, скласти план) на одну з тем:

Моє ставлення до детективної літератури— для виступу на засіданні літературного гуртка.

Моє місто раде гостям —для виступу на зустрічі гостей — представників української діаспори з Канади (Америки, Польщі).

4. Скласти план виступу на одну із тем:

Чи є в моєму оточенні людина, яку б хотілося наслідувати.

Яку музику любить сучасна українська молодь.

 

5. Визначити тему, скласти план до тексту:

Шановне товариство'

Вітаючи вас, делегатів III Всесвітнього форуму українців,я як учасник попередніх двох форумів мимоволі порівнюю тодіш­ню атмосферу з теперішньою. Перший форум пройшов на вели­чезному піднесенні, був ознаменований загальним ентузіазмом і радісними сподіваннями. На Другому форумі відчувалася пев­на розгубленість, але все-таки переважали надія і віра в конст­руктивні можливості українства. Нинішній Третій форум відбува­ється в атмосфері глибоких розчарувань, утоми від невдач, вза­ємних претензій тутешніх українців до діаспори і навпаки.

Сьогодні станом справ в Україні невдоволені чи не всі,алеце різні невдоволення — за своїми підставами та своїм соці­альним змістом і політичним спрямуванням. Одна річ — невдо­волення людей, які не мають роботи, або одержують за свою працю неадекватну винагороду, або мають мізерну пенсію. Не­вдоволення людини, яка й попри власне благополуччя хоче ба­чити своє суспільство кращим і справедливішим, а врядування на ній — розумнішим. Але є й зовсім інше невдоволення — невдоволення тих, хто не вміє і не хоче працювати, а претензій має багато, або в кого не склалася особиста доля. Таке бувало й буватиме в усякому суспільстві, але у нас це вписується в загальний рахунок до України. Нарешті ж, є й гостре невдово­лення тих, хто не хотів і не хоче незалежної України, ненавидів і ненавидить її і злобствуватиме проти неї тим більше, чим вона міцнішатиме.

Усе це разом узяте створює дуже несприятливе психологіч­не тло, але його не зігноруєш, тому що воно є екраном пере­важних суспільних настроїв. Тож треба шукати відповіді на проб­леми, які його створюють. Тобто шукати шляхів і способів зміни на краще суспільно-політичної, соціально-економічноі, культур­ної ситуації, морального тонусу в країні.

На мій погляд, саме це й може дати конструктивний зміст роботи форуму.

Предметом окремої розмови на форумі, на мій погляд, мог­ло б бути питання про те, як відродити гідність української лю­дини. Я вжив слово "відродити", а не„скажімо, "піднести", — щоб підкреслити міру її потоптаності сьогодні. Її топчуть злидні, її гнітить реальна — всупереч усім законам в Конституції — без­правність перед чиновниками всіх рівнів, її принижують на влас­ній землі. А на чужих землях тисячі громадян незалежної Украї­ни стають нещадно експлуатованими заробітчанами, людьми тре­тього чи десятого сорту, яких зневажає чужа держава і не захи­щає власна.

...На цьому форумі обговорюватиметься багато болючих проблем. І тут у мене одне побажання: не задовольнятися простими поясненнями — зручними і втішними. Прості пояснення породжують прості рецепти, а прості рецепти оманливі, а у склад­них випадках і самовбивчі. А ми традиційно схильні до таких самовбивчо простих пояснень. Маю на увазі традицію патріо­тичної свідомості.

Трагедію 1654 р.пояснюємо недалекоглядністю Богдана Хмельницького, не питаючи себе: а хто на майдані в Переяславікричав: "Волимо царя білого, царямосковського"?

Віддаємо належне розмаховідержавотворчої діяльності геть­мана Павла Скоропадського— і тихенько обминаємо питання: а хто і чому прогнав його з Києва? Небільшовики ж.

Низку таких прикладів можнапродовжувати, і з них випли­ває висновок: не зарадить нампаспортизація зовнішніх ворогів,поки не побачимо головного,найнебезпечнішого ворога—в са­мих собі.

У нас автори високопатріотичнихукраїнських книжок, заходячи в тролейбус, звертаються допасажирів: "Какая следующаяостановка?", а русифікаціюпояснюють тим, що чиновники неговорять по-українському.До речі, якраз чиновники українсь­кою й говорять, скоро українська стане мовою чиновників, а ненароду.

Я хочу сказати: нам не обійтися без глибокої і всебічної на­ціональної самокритики в дусі Шевченка, Франка, Хвильового — самокритики, яка виводила б нас на глибші причини наших не­щасть.

...Ми маємо спільними зусиллями шукати вирішення склад­них суспільних проблем, враховувати слушні пропозиції, від ко­го б вони не йшли, дорожити кожною людиною, яка довела здат­ність ефективно працювати для України. Усяке відкидання інших пропозицій тільки тому, що вони проголошені твоїм опонентом, реагування на політичні етикетки призведуть до катастрофи, яка поглине всіх — і правих, і неправих.

А це було б непростимим гріхом перед Україною, перед де­сятьма роками її незалежності, якою нам годиться дорожити,бо в ній — звитяга, незліченні жертви, тяжка праця наших предків і поки що не втрачені надії наших нащадків (Виступ І.ДзюбинаIII Всесвітньому форумі українців 18 серпня2001 р.).

6. Підготуйте стислу зв’язну доповідь на основі групи запропонованих слів:

держава, непередбаченість, праця, компетенція, культура, відмова, квіти.

На складання розповіді відводиться 2-3 хв.

7. З'ясуйте сутність наведеного афоризму в контексті правозахисної діяльності та визначте спосіб, у який найдоцільніше довести істинність тверджень Парошфуко: "Ми пізнаємо себе й інших тільки через випадковості життя".

8. Прокоментуйте наведену думку та з'ясуйте: а) чому вона визнається софістичною? б) чи є вона достатньою для слухачів? в) яким вимогам не відповідає?

За шостою заповіддю, неможна вбивати; смертна. кара — вбивство, отже, смертна кара неприпустима.

9. Приєднайтесь до твердження Апостола Павла: "Важкість доведення падає на того, хто стверджує, а не на того, хто заперечує". Наведіть необхідні арґументи.

10. Підтримайте тезу, що "граматика є алгеброюмови", запропонувавши переконливі арґументи.

11. Приєднайтесь, аргументуючи, до тези І.Томана:"Привітністьіввічливість — найкращі засоби боротьби з нечемністю".

12. Проілюструйте переконливими й достатніми прикладами твердження, що "...мовна культура— це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, вихованні діяльного, справжнього патріотизму" (В.Русанівський).

 

13. Приєднайтесь (або спростуйте), наводячи власні аргументи, до сформульованої українським мислителем, поетом Г.Сковородою тези щодо філософії людського життя: "Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, —то й усе світле, щасливе, блаженне".

14.Проілюструйте прикладами сконцентровану у прислів'ях народну мудрість. Добре роби, добре й буде. Від добра добра не шукають. Все добре переймай, а зла уникай.

15. Переконливо кваліфікуйте наведену думку: теза, аргумент, спосіб доведення. Поширте думку автора власними розмірковуваннями.

Хоча між змаганням та заздрістю і здається, що є щось спільне, між ними така ж відстань, як між вадою і доброчинністю.

Предмет, який викликає і змагання, і заздрість, один і той же: заслуги інших лю­дей. Різниця у тому, що змагання — це почуття вільне, мужнє, щире, запліднююче душу. Почуття, яке спонукає людину скористатися великими прикладами і часто на­віть перевершити те, чим вона захоплюється. Заздрість же є почуття дурне, начебто вимушене визнання чужих заслуг. Почуття, яке примушує людину ніколи не визнава­ти доброчинність у тому, в кому вона є, або відмовлятися у похвалі їй і заволодіти її нагородою (Ж.Лабрюйєр).

16. Проілюструйте переконливими прикладами істинність або неістинність наведеного твердження.

Звичка постійно хитрувати — ознака обмеженості розуму, і майже завжди трапляється так, що той, хто вдається до хитрощів, аби прикрити себе в одному місці, відкривається в іншому (Ф.Ларошфуко).

17. Прокоментуйте інші відомі афоризми, що нагадують своїм змістом наведений. Висловте своє ставлення до думки Ларошфуко:: "Ми не можемо вдруге полюбити тих, коли когось дійсно розлюбили".

18. Проілюструйте наведений афоризм яскравими прикладами з життя видатних композиторів, художників, майстрів слова.

Ознака істинного достоїнства людини в тому, що навіть заздрісники змушені хвалити його (Ф.Ларошфуко).

Література

1. Коні А. Як привернути й утримати увагу аудиторії // Закон і бізнес. – 2004. № 36. – С. 17.

2. Марфін М.І. Проблеми лектора-початківця вищого навчального закладу // Безпека життєдіяльності. – 2006. № 10. – С. 33 – 36.

3. Москаль Р. Професійна лексика та юридична техніка як засоби професійного успіху юриста // Юрид. вісн. України. – 2002. № 51. – С. 9.

4. Овчиннікова А.П. Тенденції розвитку сучасної риторики // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 18. – О.: Юрид. літ., 2003. – С.69 – 74.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.230.188 (0.011 с.)