Три трактати про ораторське мистецтво 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Три трактати про ораторське мистецтво



(фрагменти)

...Істинний оратор... своїм впливом і мудрістю не лише собі пошукує почет, а й багатьом громадянам, та й усій державі загалом приносить щастя й добробут.

.. -Досягти цього красномовством може тільки той, хто глибоко зрозумів людську природу, людську душу й причини, які примушують її спалахувати і заспокоюватися.

...Саме промова солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід'ємне надбання оратора.

...Оратору ніяк не можна відмовити у тій перевазі, що ті самі питання, про які філософи розбалакують безсило та блідо, він уміє поставити й обговорити з усією можливою виразністю й приємністю.

Але все ж таки залишаюсь при думці, що справжній і досконалий оратор абсо­лютно про всякий предмет зуміє говорити змістовно й різноманітне.

...Оратором... буде той, хто будь-яке... питання, яке вимагає словесної розроб­ки, зуміє викласти толково, струнко, гарно, пам'ятливо й у достойному виконанні.

Адже між поетом і оратором багато спільного; правда, поет дещо більш скутий у ритмі й більш вільний у вживанні слів; проте багато інших способів прикрашання промови у них є схожими і рівнодоступними їм...

...Неможливо оволодіти мистецтвом слова, не вивчивши попередньо виснов­ків філософії.

...Першою й неодмінною умовою для оратора є природне обдаровання. Для красномовства необхідна особливого роду жвавість (гнучкість) розуму й чуття, яке сприяє швидкому знаходженню у промові будь-якого предмета і робить прикрашання чисельним, запам'ятовування— вірним і міцним. А наука може у кращому випадку розбудити чи зрушити цю гнучкість розуму: але викласти її, подарувати її наука без­сила, бо усе це є дари природи... якості, дані людині від природи... — швидкий язик. звучний голос, сильні легені, міцна статура, склад і вигляд усього обличчя й тіла...

...Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам'яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв.

...(Ораторові необхідні)... ревність і захоплена любов до справи! Без цього у житті не можна дійти взагалі ні до чого великого, а тим більше до того, до чого ти прагнеш.

...Мета оратора— говорити переконливо... для всякого роду промови пред­метом служить або питання невизначене, без визначення осіб і часу, або ж одиничний випадок з відомими особами й у певний час.

...Усі сили та здібності оратора служать для виконання таких п'яти завдань: по-перше, він повинен підшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знай­дене по порядку, зваживши й оцінивши кожен доказ; по-третє, одягти і прикрасити все це словами; по-четверте, зміцнити промову у пам'яті; по-п'яте, виголосити її достойно і приємно. Далі, я дізнався і зрозумів, що перш ніж розпочинати справу, слід на початку промови схилити слухачів на свою користь, далі пояснити справу, після цього з'ясувати предмет суперечки, потім довести те, на чому ми наполягаємо, потім відкинути заперечення; а у кінці промови все те, що говорить на нашу користь, розго­рнути й звеличити, а те, що за супротивника, похитнути й позбавити значення. Далі вчився я також правил прикрашання стилю: вони повідомляють, що висловлюватися ми повинні, по-перше, чисто й правильною латинню, по-друге, ясно й виразно, по-третє, гарно, по-четверте, доречно, тобто відповідно до достоїнства змісту... Не красномовство, отже, виникло з науки, а наука—з красномовства. ...Краща у світі мета — стати хорошою людиною...

... Оратор — це просто людина, яка вміє користуватися у справах судових і гро­мадських словами, приємними для слуху, і судженнями, переконливими для розуму.

...Ораторське мистецтво не повинно бути жалюгідним і блідим, а повинно бу­ти приємним і розцвіченим найрізноманітнішими предметами, тому гарному орато­рові слід багато про що почути, багато чого побачити, багато чого осмислити і за­своїти, а також багато чого перечитати, але не привласнювати це собі, а тільки ко­ристуватися з чужих запасів. Тобто я визнаю, що оратор повинен бути людиною бу­валою, не новачком і не невігласом ні в якому предметі, не чужим і не стороннім у своїй галузі.

...Ніхто ніколи не міг ні пишності, ні переваги у красномовстві здобути без науки про промови і, що ще важливіше, без всебічної освіти.

...У судових дебатах це (ораторське слово—Г.С.) воістину велика й чи не і найвеличніша з усіх людських праць. Там єдиною мірою ораторського достоїнства в очах нетямущих є кінцева перемога; там перед тобою озброєний супротивник, якого слід побивати й відбивати; там частенько той, кому належить вирішувати справу, є неприхильним і гнівним або навіть другом твоєму супротивникові і ворогом тобі; і ось тоді ти повинен своїм словом переконати його, заспокоїти чи схвилювати і взагалі усіма способами налаштувати відповідно до обставин, перетворюючи в ньо­му ненависть у дружбу: ти повинен начебто за допомогою якоїсь механіки то на­пружити його душу аж до суворості, то розслабити до поблажливості, то збудити у ньому сум, то радість; повинен пускати у справу всю силу думок, всю вагомість слів. До цього має приєднатися виконання, то різноманітністю не припускає втоми. повне природності (За Г.Сагач).

7. Чи доводилося вам слухати мітингові промови? Якщо так, то з'ясуйте, чим вони відрізняються від парламентських.

8. Пригадайте вітальні промови, які вам доводилося чути, і порівняєте їх з іншими жанрами соціально-побутового виду публічного мовлення. З'ясуйте спільне та відмінне між ними.

9. Прочитайте наведені тексти публічних промов і визначте вид та жанр ілюстрованого ними публічного мовлення. Сформулюйте цілі та прокоментуйте засоби цих промов. Запропонуйте заголовки до промов.

• Усім, хто слів наших слухає тут і кому їх чути доведеться, ознаменуємо: Ук­раїна, мати наша рідна, кличе в потребі синів своїх усіх станів на рятунок. Нікому вона прислуги не забуде, за кров, за неї пролиту, нагородить, за голову, за неї поло­жену, дітям і онукам віддячить, щирим словом спогадає, від ганьби й непам'яті ге­роїв своїх спасе. Хто часу грізного не проспить, не прозіває, той частку свою з на­шої перемоги пожне. Вільним обивателем Речі Посполитої козацької кожний стане, на своєму й для себе працюватиме, нікому не кланяючись, нікому не потураючи. Сан духовний в шані і повазі житиме, стан лицарський слави військової заживати­ме, міщанам їх право магдебурзьке гарантуємо, а народові посполитому землі, скі­льки треба, за чинші господарські й податі на оборону забезпечимо! — Потім Богдан Хмельницький упав на одне коліно, поклав пальці правої руки на Євангеліє і з натхненням почав проказувати за панотцем:

—Я, Богдан Зіновій, двох імен Хмельницький; лицар, писар і сотник, пан на Суботові, а віднині гетьман усього війська Запорозького, присягаю Богові, о тройці єдиному, вірно і невідступне при справі батьківщини нашої України до скончання віку стояти, з ворогами аж до перемоги прапорів наших битись, ні життя, ні майна свого не жаліючи... (П.Панч)

 

Хай живе козацтво

"Росли звитяжні хлопці-козаки.

Походами ходила аж до моря.

Під шаблями мужніли юнаки,—

На рідну землю не пускали горя...

Біля Котельви, між Полтавою та Охтиркою, знайдено рештки міста Гелону, якому більше 20000 років. Розшифровані клинописні глинобитні таблички, які свід­чать про дуже високий рівень розвитку тої цивілізації: точні обсерваторії, календар, набагато досконаліший від нашого Григоріянського, магічна філософія вищої духо­вності. Обряди і звичаї Праукраїнців будувалися згідно з космічними ритмами Сонця і Місяця. Число "Пі" виражене в 60-й системі з точністю до 10 знаків...

Праукраїнська цивілізація розносила свою високу культуру по всьому світі.

Праукраїнці-розселяни-роксоляни дійшли до Єгипту та Індії, дали початок для розвитку тубільців: бойове мистецтво, могутня духовність, національна культура. Але та держава втратила цілісність і силу, розпалася на безліч малих держав.

Запорозька Січ— міні-макет тої потужної Праукраїнн. Козацький лицарський Кодекс: патріотизм, відданість своїй землі, своєму народові. Православній вірі. Обов'язковим було володіння українською мовою. У козаки могли прийняти й людину іншої національності, але лише в тому разі, якщо вона прийняла віру і навчилася української.

З давніх-давен наші Прапредки законодавчо установили в своїх молитвах сла­вити героїв роду, свою націю, подвиги своїх предків, — бо ментальність і духов­ність кодуються на генетичному рівні і передається у спадок молекулою ДНК, яка запрограмована на рідні молитви, що дають нації здоров'я, силу духу, почуття вла­сної гідності. Хіба можна не звертати увагу на ці природні цінності? Знищувати ге­нетичний апарат людини — значить, приректи її на хвороби і смерть. Знищувати національний менталітет — це знищувати природу, що є найбільшим злочином.

...Якщо козака на Січі обирали отаманом-курінним, чи навіть кошовим, він після цього продовжував жити в тому ж курені, спати на тому ж самому місці поруч з тими самими людьми, що і раніше, їсти разом з ними з одного казана. Отаман ніколи не мав окремого "кабінету", так само як і інша січова старшина. До нього міг підійти зі своєю справою будь-який козак, усі питання вирішувались негайно й гласно, на людях.

Світлий бік характеру запорозьких козаків становили їх добродушність, безкорис­ливість, щедрість, схильність до щирої дружби, яка так високо цінувалась на Запорожжі.

...Козак високо тримав свою людську й національну гідність, ні до кого не підлабузнювався, знав свої права й умів їх відстояти. Навіть пізніше, коли з козаць­кою державою було покінчено, козацький стан продовжував боронити свої права. Козаки ніколи не були й не могли бути чиїмись кріпаками. У деяких селах ще і в 1922-23 рр. нащадкам козаків записували у свідоцтво про народження "козак". Хто ж тепер робить із нас космополітів, людей без роду і племені, без Віри і без нації?

290 років тому, 25 травня 1709 року, за наказом московського царя Петра Кривавого московські війська вперше зруйнували Запорозьку Січ, бо окупанти не могли бути спокійними доти, доки живі були козаки, які були готові в будь-який момент стати на збройний захист своєї землі, свого народу проти будь-якого нападника.

Яким має бути сучасне, відновлене українське козацтво? Щоб відповісти на це питання, потрібно згадати основні принципи устрою козацького Кодексу: патріо­тизм, духовність, демократизм, чесність, сміливість і військова доблесть.

...Віра минулого створила українську націю. Наше спасіння в тому, щоби на­братися побільше духу і прояснити розум. Внутрішнє чисте Сонце-Світло в серці кожного українця. Це почуття Любові і є Богом. Саме це і є усвідомлення Всевиш­нього Розуму і диво відчуття носія енергії— Ефіру-Етеру-Духу.

...Слово— українському бойовому козацтву. Хай українська козацька потуж­на пісня-молитва полонить серця, відкриті для високого кохання, для прагнення відродити націю-державу майбутнім поколінням, для здоров'я і щастя! (В. Рисцов).

 

• ...Ядерна зброя розділяє людство, загрожує йому. Але є мирне використання ядерної енергії, яке повинно сприяти об'єднанню людства. Дозвольте мені сказати декілька слів з цієї теми, пов'язаної з основною метою форуму.

Цими днями у виступах учасників багато разів згадувалась катастрофа в Чорнобилі, яка є прикладом трагічної взаємодії недосконалості техніки й людських помилок.

Не можна все ж таки переносити на мирне використання ядерної енергії те вороже, яке люди вправі мати до її воєнного застосування. Людство не може обійтися без ядерної енергетики. І тому ми зобов'язані знайти таке рішення проблеми безпе­ки, яке повністю виключило б можливість повторення чого-небудь подібного чорнобильській катастрофі як результат помилок, порушення інструкцій, конструктивних дефектів і технічних неполадок.

Таке кардинальне рішення — розміщення ядерних реакторів під землею на глибині, яка виключає виділення радіоактивних продуктів у атмосферу при будь-якій аварії. ...Ідея підземного розташування ядерних ракет не нова, проти неї висуваються міркування економічного характеру. Насправді ж з використанням сучасної землерійної техніки ціна буде, я певен, прийнятною. Жаліти ж гроші на запобігання радіаційних катастроф не можна. Я вважаю, що всесвітня громадськість, що турбується можливими наслідками мирного використання ядерної енергії, повинна зосе­редити свої зусилля не на спробах зовсім заборонити ядерну енергетику, а на вимогах забезпечити її повну безпеку (А.Сахаров).

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 378; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.252.84 (0.008 с.)