Односторонні сортувальні станції, схема розміщення основних пристроїв, технологія переробки вагонопотоків.

КОЗЛОВ-ст.61

ЕКСП-КА- ст..71

Схема I однобічної сортувальної станції із сортувальною гіркою середньої Локомотивне господарство й вагонне депо розташовані паралельно парку приймання, а в окремих випадках може розташовуватися поруч із сортувальним, при відповідному обґрунтуванні - поруч із парком відправлення. Для скорочення пробігу поїзних локомотивів екіпірувальні пристрої, доцільно розміщати поруч із сортувальним парком ближче до вихідного: ний горловині парків O2 і T2. При розташуванні локомотивного господарства паралельно парку приймання буде більше зручним перехід до двосторонньої сортувальної станції, якщо це дозволить структура вагонопотоків.

Поїзда в переробку з Б приймають у верхню секцію парку приймання П2. Локомотив іде в екіпірування по ходовій колії. До состава прибулого поїзда після виконання необхідних операцій у парку приймання подається з тупика гірковий локомотив, що насуває состав на гірку для сортування відчеплень по коліях сортувального парку.

Верхні (по кресленню) колії сортувального парку спеціалізуються для вагонів, що випливають у непарному напрямку, нижні - у парному. Після розпуску ряду составів на коліях сортувального парку накопичуються состави поїздів (або групи) певних призначень. Відповідно до плану формування даної станції формуються поїзди. Маневрові локомотиви при формуванні працюють на витяжних коліях у вихідній горловині сортувального парку. Одногруппные маршрути формуються з гірки в процесі розформування составів.

Сформовані состави непарних поїздів витягають у секцію O1 парку відправлення, де з ними виконують необхідні технічні операції по отправле-нию, як і на дільничній станції. Локомотив до составів непарних поїздів подається по ходовій колії через тупикову колію. По цій же ходовій колії забирають локомотиви від непарних транзитних поїздів і подають їх до цих поїздів. Для відчеплення й причеплення вагонів до состава або обміну окремих груп вагонів використається витяжна колія 15.

Парні поїзди по головних коліях приймаються на колії секції П2 парки приймання. Локомотив іде по ходовій колії. Поїзда з парку відправлення ПРО2 на Б, Г, а також із транзитного парку Т2 відправляються по головній колії.Вагонопотоки непереважного напрямку, що випливають із переробкою, роблять по станції додатковий пробіг. При прийманні поїздів з А в парк приймання поголовних коліях відбувається перетинання з відправленням поїздів на Б з парків О и Т По наближених розрахунках таке перетинання маршрутів може бути допущене при числі поїздів, що прибувають 30-40, а що відправляються 50-60. При більшому числі поїздів, а також якщо по головній колії пропускаються не тільки вантажні, але й пасажирські поїзди, необхідно споруджувати путепроводную розв'язку.Під шляхопроводом доцільно також укласти ходову колію 17 для локомотивів, що забирають із парку П1.

Схема II однобічної сортувальної станції з гіркою великої потужності.

Застосування схеми II рекомендується, якщо споруджується велика однобічна сортувальна станція й у перспективі не намечается будівництво другої сортувальної системи або другої сортировочной станції у вузлі.

На всіх схемах мал. 4.13 показані пунктиром у кінцях станції з'їзди а й б для відправлення кутових транзитних поїздів. Ділянка головної колії /а, показаний пунктиром на мал. 4.13, необхідний тільки при пропуску пасажирських поїздів по объемлющим головних коліях. На схемах показане розміщення вантажних пристроїв у районі витяжних колій формування й службово-технічних будинків у межах всієї станції. На центральному пості керування станцією є приміщення для чергового по станції, чергового по гірці, маневрового диспетчера, СТЦ і інформаційного центра.

Якщо довжина станційної площадки недостатня для послідовного розміщення трьох основних парків, застосовують комбіновані схеми. У кращі з них парк приймання розташований послідовно, а парки відправлення - паралельно сортувальному.

На мал. 4.14 наведена комбінована схема з об'єднаним парком приймання для обох напрямків. Парки відправлення й транзитні розташовані по обох сторони сортувального. Локомотивне господарство розміщене поруч із парком П. Можливі два варіанти укладання ходових колій у непарні парки Т1 і ПРО1: під гіркою за допомогою путепроводной розв'язки або в обхід витяжних колій формування. Краще споруджувати шляхопровід під гіркою, що дає найменші пробіги локомотивів.Частина колій верхньої половини сортувального парку можна використати як сортувально-відправні в сторони А и В.

Комбіновані схеми у порівнянні зі схемами з послідовним розташуванням парків мають наступні недоліки: утруднений перестановка великовагових составів вагонами вперед; при перестановці сформованих составів із середньої витяжної колії переривається робота на одній із крайніх колій; вихідна горловина парку ПРО1 перевантажується багатьма операціями і може обмежувати пропускну здатність; маршрути прийому парних поїздів до розбирання перетинаються з маршрутами відправлення парних поїздів з парку O2 і з маршрутами подачі локомотивів до цих поїздів.

Двосторонні сортувальні станції, схема розміщення основних пристроїв, технологія перебоязкі вагонопотоків.

КОЗЛОВ - ст.63

У схемі показана можливість примикання до станції додаткових підходів (з В иi Г) і укладання головних пасажирських колій по объемлющей схемі.

Порядок роботи станції із прямими потоками в кожній системі аналогічний порядку роботи однобічної станції у переважному напрямку. Істотними достоїнствами цієї схеми є потоковість виконання операцій по переробці вагонопотоків, незалежність роботи обох систем і дуже висока пропускна й перероблювальна спроможність.

Локомотивне господарство звичайно розміщене між парками приймання й відправлення в одному з кінців станції. Для пропуску локомотивів укладаються дві ходових колії між системами, які зв'язують локомотивне господарство з парками станції. Спорудження додаткових екіпірувальних пристроїв (ЭУ),дає скорочення пробігів по станції поїзних локомотивів, що прибувають у парк П2. Ці пристрої можуть також знадобитися, якщо станція буде стиковим пунктом різних видів тяги.

Вагонне депо може бути коопероване з локомотивним депо на загальній території або розміщатися окремо в районі витяжних колій одного із сортувальних парків. У районі вихідної горловини сортувальних парків можуть бути розміщені також площадка сортування транзитних контейнерів і сортувальна платформа.

На сортувальних станціях у вузлах із трьома й більше підходами доводиться переробляти кутові вагонопотоки, які випливають на лінії, що примикають до станції з тієї ж сторони, що й лінії, з яких вагони прибутку. На двосторонніх станціях у кожній системі вагони кутового потоку в процесі розформування составів направляються на колію сортувального парку, спеціально для них призначений. Із цієї колії вони надходять у передачах у парк приймання іншої системи й удруге розсортовуються, потрапляючи на колії, що відповідають їхнім призначенням. Таким чином, кутові вагонопотоки на двосторонній сортувальній станції сортуються двічі, збільшуючи завантаження станції.

Вагони кутового потоку передаються посередньо із сортувального парку однієї системи в парк приймання іншої системи по з'єднувальних коліях. На деяких станціях вагони кутових потоків передають через спеціальну витяжну колію наприкінці станції й з'єднання в з парком приймання іншої системи при більших розмірах кутових вагонопотоків системи можуть бути з'єднані петлею радіусом не менш 250 м.

Транзитні парки на двосторонній станції найкраще розміщати паралельно паренням відправлення (див. мал. 11.3). При цьому технічне обслуговування поїздів, що відправляють, концентрується в одному місці й колії обох парків можуть бути взаємозамінними.

Якщо довжина площадки не дозволяє розмістити парки двосторонньої гіркової станції послідовно, застосовують комбіновану схему, у якій сортувальні парки розташовані послідовно стосовно парень приймання, а парки відправлення - паралельно сортувальним. При цьому частина сформованих поїздів можна відправляти безпосередньо з колій сортувального парку.Комбіновані схеми двосторонніх сортувальних станцій можуть бути із зовнішнім розташуванням парків відправлення й транзитних або розташуванням їх між сортувальними системами, а сортувальні гірки можуть бути розташовані в одному створі.

39. Парк прийому сортувальної станції, конструкція плану й профілю. Технологія обробки поїздів, що прибувають у розформування.

Конструкцію предгірочного парку визначають три елементи: число колій, схема горловини, поздовжній профіль. Предгірочный парк проектується на горизонтальній площадці із трехэлементным профілем. Допускається зберігати цей парк на спуску убік гірки до 1‰ на реконструируемых станціях. Розташування предгорочного парку на спуску від 1 до 2,5‰ або на підйомі до 2‰ можна допускати лише на сортувальних станціях, що передбачають, в особливо важких місцевих умовах при належному обґрунтуванні. Іноді для забезпечення рушання ставлять другий гірковий локомотив або локомотив більшої потужності або переулаштовують парк приймання й підходи до нього, щоб підвищити колії парку.

Поїзди, що прибувають у розформування, приймаються на колії парку приймання. До прибуття поїзда СТЦ одержує по телетайпі зі станції формування цього поїзда або іншої станції передачі інформації точну інформацію про состав поїзда - три екземпляри телеграм-натурного листа (копія натурного листа поїзда). Оператор СТЦ розмічає отриману телеграм-натурний лист відповідно до плану формування поїзд станції й підраховує кількість вагонів і їхню масу по кожному призначенню плану формування.

Перші два екземпляри розміченої телеграм-натурного листа передають маневровому диспетчерові для внесення необхідних змін у план розформування поїзда й розрахунку поездообразования, після чого один екземпляр телеграм-натурного листа передається операторові СТЦ (операторові-нагромаджувачу) для ведення листків обліку наявності й розташування вагонів на сортувальних коліях, а другий - операторові СТЦ після прибуття для складання сортувального листка й перевірки телеграм-натурного листа за фактичним даними про прибулий поїзд. Третій екземпляр телеграм-натурного листа пересилають операторові пункту технічного обслуговування вагонів для керівництва при роз'єднанні автогальмових рукавів.

Складені в необхідній кількості сортувальні листки пересилають операторам виконавчих гіркових постів, старшому регулювальникові швидкості руху вагонів, укладачам, що розчіплюють вагони на гірці, а на безгіркових станціях - складачам поїздів, регулювальникам швидкості руху вагонів, а при централізації стрілок маневрового району- і сигналістові поста централізації.

Для перевірки составів у вхідній горловині парку приймання споруджується пост із гарним оглядом і прожекторним освітленням поїздів, що прибувають. Установлюється при цьому телетайпний або телефонний зв'язок зі СТЦ. Оператор зчитує номери вагонів на ходу поїзда й передає їх по телетайпі в СТЦ. Працівники ПТО зустрічають поїзд і перевіряють на ходу його технічний стан.

Детальний технічний огляд починається бригадою ПТО після зупинки поїзда й закріплення состава, відпуску гальм, відчеплення поїзного локомотива й огородження состава. У процесі огляду виявляються вагони з технічними несправностями. Паралельно технічному огляду проводиться комерційний огляд вагонів приймальниками поїздів. Паралельно обробці состава поїзда на коліях оператор після прибуття СТЦ перевіряє отримані поштою перевізні документи й правильність розмітки раніше отриманої телеграм-натурного листа. Перевізні документи на місцеві вагони, що вивантажують на станції, штемпелюють і пересилають у товарну контору. Документи на транзитні вагони передають операторові по відправленню СТЦ. У пунктах переходу вагонів з дороги на дорогу документи на ці вагони також штемпелюють.

Типовий технологічний графік обробки состава поїзда в парку прибуття наведений на мал.

40. ПВП сортувальних станцій, конструкція плану й профілю. Технологія обробки поїздів свого формування. (мал..)

Конструкцію предгорочного парку визначають три елементи: число колій, схема горловини, поздовжній профіль. Предгорочный парк проектується на горизонтальній площадці із трехэлементным профілем. Допускається зберігати цей парк на спуску убік гірки до 1‰ на реконструируемых станціях. Розташування предгорочного парку на спуску від 1 до 2, 5‰ або на підйомі до 2‰ можна допускати лише на сортувальних станціях, що передбачають, в особливо важких місцевих умовах при належному обґрунтуванні. Іноді для забезпечення рушання ставлять другий гірковий локомотив або локомотив більшої потужності або переулаштовують парк приймання й підходи до нього, щоб підвищити колії парку.

Секції парку можуть бути спеціалізовані для приймання поїздів непарного й парного напрямків, однак для маневреності в горловинах укладаються з'їзди, що дозволяють приймати поїзди з кожного підходу переважного напрямку в будь-яку секцію парку. Всі схеми вхідних горловин забезпечують можливість одночасного приймання поїздів з різних підходів і заїзду гіркового локомотива на колії середніх секцій при прийманні поїздів з ділянок на колії крайніх секцій. При двох і більше підходах до парку найкраще положення ходової колії для гіркових локомотивів у середині парку, а тупика для цих локомотивів - між головними коліями в горловині.

Вихідні предгорочные горловини парку приймання ставляться до самих завантажених елементів сортувальної станції. Колії в горловинах повинні бути секционированы й покладені з'їзди для виконання паралельних операцій.

Парк відправлення, розташований послідовно із сортувальним, проектується від останнього на відстані близько 400-500 м для забезпечення маневрової роботи в «хвості» сортувального парку й можливості збільшення довжини й числа колій у сортувальному й відправному парках. У профілі парк відправлення розташовується на площадці або підйомі до 1‰, а в особливо важких умовах при перебудові станції - до 2,5‰.

У плані парення повинні розміщатися на прямих, але допускається розміщення в кривій радіусом 1200 м (важкі умови) або радіусом 600 м (в особливо важкі) але без протилежних кривих.

У сортувальному парку завершується процес нагромадження вагонів на состав. Для активного впливу на процес нагромадження составів поїздів тих або інших призначень і його прискорення необхідно вести облік наявності вагонів по призначеннях плану формування.

Оператор СТЦ (нагромаджувач) веде листки безперервного номерного обліку розташування й наявності вагонів на кожній сортувальній колії (на бланках натурного листа). У ці урахування-обліку-листка-обліку вагони -заносяться в тій же послідовності, у якій вони надходять на колії сортувального парку при скочуванні з гірки.

Такий облік дозволяє маневровому диспетчерові планувати за даними телеграм-натурних листів першочерговий розпуск составів поїздів із замикаючими групами (групами вагонів, що завершують нагромадження составів того або іншого призначення).

У процесі простою вагонів під нагромадженням у СТЦ підбирають документи й становлять натурний лист на состав.

Формування поїзд сполучається в основному з розформуванням у процесі розпуску составів з гірки. Разом з тим може знадобитися додаткова робота із закінченні формування поїзд (постановка вагонів прикриття, з'єднання груп вагонів і ін.), а іноді й повністю формування окремих категорій поїздів (зборень, групових).

Ця робота виконується маневровими локомотивами, що працюють на витяжних коліях у хвості сортувального парку. Частково такі маневри можуть' виконуватися на гірці гірковими локомотивами.

Порядок формування многогруппного (збірного) поїзда намічає черговий по парку формування на основі отриманого зі СТЦ листка нагромадження на сортувальній колії. Він передає укладачеві цей листок із вказівкою призначення вагонів, числа відчеплень при сортуванні накопиченого состава, номерів крайніх вагонів у відчепленні й номерів вільних кінців сортувальних колій для підбору вагонів по групах.

Після закінчення формування состави поїздів переставляються маневровими локомотивами в парки відправлення.

У парку відправлення із составом поїзда свого формування виконуються наступні операції: технічний огляд і безвідчипний ремонт вагонів, комерційний огляд і усунення несправностей, причеплення поїзного локомотива, проба автогальм, вручення опломбованого пакета з перевізними документами локомотивній бригаді.

Після перестановки состава в парк відправлення черговий по станції (парку) пред'являє операторові ПТО состав до технічного обслуговування із вказівкою номера колії, кількості вагонів у складі, номерів головного й хвостового вагонів і часу відправлення поїзда.

При відсутності парку відправлення сформовані состави обробляються на коліях сортувального парку, звідки потім відправляються. Працівники ПТО, відгородивши состав сигналами, роблять технічний огляд вагонів. Виявивши несправності, оглядачі вагонів наносять на вагони крейдові оцінки, а йдуть слідом за ними. слюсарі виконують ремонт. Оглядачі-автоматники оглядають воздухотормозную магістраль і гальмові прилади вагонів, усувають виявлені несправності, наповнюють гальмову магістраль стисненим повітрям і проводять повну пробу гальм, а після причеплення поїзного локомотива - пробу гальм протягом не більше 10 хв.

Паралельно технічному огляду приймальники поїздів і робітники оглядають состав у комерційному відношенні й при необхідності усувають комерційні несправності. Про готовність поїздів у комерційному відношенні приймальники поїздів доповідають черговому по станції з наступним записом у книзі форми ГУ-98.

Перевірка сформованого состава оператором СТЦ проводиться шляхом списування вагонів у процесі перестановки состава із сортувального парку в парк відправлення. При цьому використаються телетайпи, машинки ЭУМ-23, магнітофони й ін. При відправленні состава безпосередньо з колій сортувального парку він перевіряється оператором СТЦ, що, проходячи уздовж состава, повідомляє по радіозв'язку номера вагонів у СТЦ.

У процесі нагромадження вагонів на состав оператор СТЦ по відправленню по даним листків обліку наявності й розташування вагонів на сортувальних коліях (які веде накопичувач-нагромаджувач-оператора-нагромаджувач), а також даних перевізних документів на вагони оформляє натурний лист поїзда. Послідовність 'номерів вагонів у натурному листі й підібраних документах повинна відповідати фактичній наявності й розташуванню вагонів у складі.

Натурний лист поїзда становлять у трьох екземплярах. Перший екземпляр вкладають у пакет з перевізними документами, другий вручають машиністові поїзного локомотива разом з пакетом, третій - залишається на станції для обліку й передачі інформації. Якщо станція формування не передає інформацію, натурні листи становлять у чотирьох екземплярах. При цьому машиністові поїзного локомотива вручають два екземпляри натурного листа (не вважаючи екземпляра, вкладеного в пакет з документами). Один екземпляр треба до станції передачі інформації, а іншої - до станції призначення поїзда. Четвертий екземпляр залишається на станції формування.

На збірні, передатні й вивізні поїзди натурний лист становлять у двох екземплярах - один треба з поїздом, іншої залишається на станції формування.

Пакет з перевізними документами в запечатаному виді й один (або два) екземпляри натурного листа СТЦ пересилає черговому по парку відправлення, що вручає під розписку машиністові поїзного локомотива або головному кондуктору збірного поїзда.

Графік операцій по обробці состава поїзда свого формування в парку відправлення