Класифікація дільничних станцій, їх призначення, основні технологічні операції та споруди. Схема лінійної дільничної станції з паралельним розміщенням парків на одноколійній лінії.

До дільничних станцій варто віднести станції, основним призначенням яких є обслуговування транзитних поїздів, зміна локомотивів і локомотивних бригад, розформування й формування составів дільничних і збірних поїздів, виконання операцій по технічному обслуговуванню рухомого состава, а також виконання пасажирських, вантажних і комерційних операцій. Дільничні станції обслуговують під'їзні колії промислових підприємств, складів і рудників. На деяких дільничних станціях постачають пасажирські вагони водою й паливом, екіпірують ізотермічні вагони й виконують інші операції. Залежно від ролі в тяговому обслуговуванні поїздів дільничні станції ділять на станції з основним, оборотним депо або пунктом обороту локомотивів і пунктом зміни локомотивних бригад.

Вагони для формування дільничних і збірних поїздів накопичуються на коліях сортувального парку. Розформування й формування составів можуть виконувати один або два локомотиви на витяжних коліях, що влаштовують із обох кінців сортувального парку, а при значному обсязі з використанням гірки малої потужності. Готові состави переставляють на колії приймально-відправного парку для відправлення або відправляють безпосередньо з колій сортувального парку.

Операції з пасажирами й багажем на дільничних станціях виконують звичайно в більших розмірах, чим на проміжних станціях. Транзитні пасажирські поїзди, що мають зупинку на дільничній станції, приймають на головні або приймально-відправні пасажирські колії. Під час стоянки транзитних поїздів одночасно з посадкою-висадженням пасажирів виробляється навантаження й вивантаження багажу й пошти, технічний огляд состава, безвідчипний ремонт вагонів, на деяких станціях - постачання составів водою, а в зимовий час і паливом. Зміна пасажирських локомотивів або локомотивних бригад у цей час має місце тільки на окремих дільничних станціях. Швидкі поїзди, що не мають зупинки на даній дільничній станції, пропускаються по головних коліях.

Вантажна робота дільничної станції включає: навантаження-вивантаження вагонів на вантажному районі, матеріальному складі й інших вантажних фронтах; обслуговування під'їзних колій, що примикають до станції, підприємств; зважування на вагонних вагах вагонів з навалочними вантажами власного навантаження й вступників із проміжних станцій, що не мають ваг. На деякі дільничні станції покладають додаткові операції: сортування дрібних відправок, екіпірування ізотермічних вагонів, постачання водою вагонів з живністю, очищення й промивання порожніх вагонів і ін.

Дільничні станції залежно від ролі в тяговому обслуговуванні поїздів діляться на: станції з основним депо для ремонту локомотивів; станції з оборотним депо або пунктом обороту локомотивів наприкінці ділянки, якщо в цьому ж кінці немає основного депо; станції зміни локомотивних бригад (тут, при необхідності, екіпіруються локомотиви транзитних поїздів).

Із числа багатьох факторів, що визначають тип і конструкцію дільничної станції, найбільше значення мають: рід тяги й роль станції в тяговому обслуговуванні ділянок, число головних колій на головній лінії й наявність примикань інших ліній, взаємна розташування основних парків розміщення локомотивного господарства стосовно основних парень, обсяг і характер транзитного руху й місцевої роботи, довжина станційної площадки й місцеві умови.

Залежно від числа колій на підходах розрізняють дільничні станції одноколійних, дпухпутных і багатоколійних ліній. Залежно від числа підходів, що примикають, дільничні станції бувають невузлові,, і вузлові із трьома й більше підходами ліній.

По взаємному розташуванню основних парків розрізняють дільничні станції наступних типів: поперечного, поздовжнього, напівпоздовжнього й з послідовним розміщенням пасажирських пристроїв і приймально-відправних парків для вантажного руху.

Залежно від ролі станції в системі тягового обслуговування на напрямку на цих станціях виробляється або зміна локомотивів, або зміна локомотивних бригад, що може сполучатися з екіпіруванням локомотивів.

На мал. 4.7 показана основна схема дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії, що має два парки: загальний приймально-відправний парк для прийняття-відправлення вантажних поїздів обох напрямків і сортувальний парк із двома витяжними коліями для маневрової роботи з розформування й формування дільничних і збірних поїздів. Між парками на схемі показана ходова колія для змінюваних поїзних локомотивів. Цю колію укладають при розмірах руху 18 пар поїздів у добу й більше; при менших розмірах використають головну або вільну приймально-відправну колію.

 

Вузлові дільничні станції, їх призначення та споруди. Технологія обробки транзитних поїздів.

Ст.87 Експлуатац.

Обробка транзитних поїздів. Типовий технологічний процес роботи дільничних станцій установлює порядок виконання обробки транзитних поїздів.Усе більше широке поширення одержують на мережі механізація й автоматизація елементів технічного обслуговування й ремонту вагонів, многогрупповой огляд і ремонт вагонів і т.д.

Порядок обробки транзитного поїзда зі зміною локомотивів і бригад наступний. Одержавши інформацію від поїзного диспетчера (ДНЦ) про відправлення поїзда із сусідньої станції і його характеристику, ДСП сповіщає про майбутній час його прибуття й колії приймання чергового по локомотивному депо, працівників станційного технологічного центра обробки перевізних документів (СТЦ), пункту технічного обслуговування (ПТО) і комерційного огляду вагонів.

Поїзд, що прибуває зустрічають бригади пункту технічного й комерційного обслуговування вагонів і приймальники поїздів. Одна група оглядачів-ремонтників розташовується в місця зупинки хвостового вагона для огляду технічного стану вагонів у поїзді, що рухається, інша група зустрічає поїзд у місця зупинки головної його частини. Після зупинки поїзда состав закріплюється на колії приймання гальмовими башмаками відповідно до технічно-розпорядницького акту станції, і локомотив відчіплюється від поїзда. Працівники ПТО обгороджують состав і приступають до технічного обслуговування, виявляють вагони для отцепочного й безвідчіпного ремонтів. На станціях, обладнаних пристроями централізованого огородження, сигнали огородження включають оператори ПТО.

На вагонах, що підлягають отцепочному ремонту, оглядачі роблять крейдові написи із вказівкою, куди повинен бути спрямований вагон (депо, перевантаження й т.д.). На вагонах, що підлягають безвідчіпному ремонту, оглядачі роблять крейдові оцінки про характер несправностей, а слюсарі, що йдуть слідом за ними, виконують необхідний ремонт. По закінченні ремонту слюсарі стирають крейдові написи, нанесені працівниками ПТО, старший оглядач вагонів повідомляє ДСП про закінчення технічного огляду й ремонту. На станціях з більшим обсягом роботи, колії яких обладнані централізацією огородження составів, оператор ПТО веде графік технічної готовності составів. Одержавши повну технічну готовність від всіх груп, а також від головного й хвостового оглядачів-автоматників на весь поїзд по автогальмах, оператор ПТО виключає сигнали централізованого огородження поїзда, сповіщає про це працівників, що перебувають на коліях, і повідомляє ДСП про готовність состава до відправлення.

При наявності вагонів з комерційними несправностями, що загрожують схоронності вантажів і безпеки руху, і неможливості усунути їх без відчеплення від состава приймальник поїздів робить крейдові позначки на вагонах і повідомляє номера цих вагонів для відчеплення й подачі їх на колії усунення несправностей з наступним складанням акту загальної форми. При відчепленні від транзитного поїзда вагонів з технічними й комерційними несправностями ДСП (ДСЦ) повинен поповнити состав до установ-ленной вагової норми, не затримуючи відправлення поїзда за графіком.При відчепленні або причепленні до поїзда вагонів оператор СТЦ розкриває пакет з поїзними документами, відбирає або доповнює документи, вносить необхідні зміни в натурні листи, завіряє їхнім штемпелем станції, після чого знову запечатує документи й вручає їхньому машиністові поїзного локомотива або помічникові в запечатаному виді під розписку в копії натурного листа. Якщо вагони відчеплені від составів відправницьких маршрутів, оформлених груповими перевізними документами, необхідні зміни вносяться також у групові накладні й дорожні відомості з додатком до них копії акту загальної форми про причини відчеплення вагонів.

Перед відправленням поїзда машиністові встановленим порядком вручається пакет з перевізними документами в запечатаному виді під розписку В книзі форми РУ-48 або копії натурного листа. Поїзний локомотив причіпляється до состава не пізніше чим за 10 хв, а при відсутності на коліях повітропровідної мережі - за 20 хв до відправлення поїзда. Після причеплення локомотива оглядачі-автоматники роблять випробування автогальм, заповнюють довідку про гальма й вручають її машиністові.

При зміні локомотивних бригад (без зміни локомотива) паралельно технічному обслуговуванню й комерційному огляду локомотивна бригада приймає локомотив і перевізні документи безпосередньо від прибулої локомотивної бригади. Приймання й здача локомотива й перевізних документів засвідчують підписами в маршрутах машиністів із вказівкою часу оформлення передачі. Порядок зняття й навішення хвостових сигналів і відповідальність за їхній облік і зберігання відповідними працівниками встановлює начальник залізниці залежно від місцевих умов.