Складання графiкiв рухові поїздів,загальнi положення, прокладання пасажирських та вантажих поїздів. Показники грп. Елементи грп. Розрахунок станційних інтервалів.

Графік руху поїздів будується на основі прогресивних норм експлуатаційної роботи залізниць і узагальнення передового досвіду роботи машиністів, диспетчерів, станційних і інших працівників, пов'язаних з рухом поїздів, і повинен передбачати найбільш продуктивне використання технічних засобів залізниць. Найважливішими завданнями побудови графіка являються досягнення високого рівня експлуатаційних показників (дільничної й маршрутної швидкостей, середньодобового пробігу локомотивів, скорочення простою місцевих вагонів), забезпечення ритмічної роботи станцій і найбільше використання пропускної здатності.

Досить важливе значення має, можливо, більше рівномірна прокладка на графіку вантажних поїздів, тому що нерівномірне розташування ліній ходу поїздів на графіку погіршує використання пропускної здатності, приводить до збільшення простоїв локомотивів на кінцевих станціях ділянки й несприятливо позначається на роботі станцій.

Згущення вантажних поїздів на графіку в окремі періоди доби може викликатися прокладкою на графіку пасажирських, прискорених і зборень поїздів, а також прагненням скоротити число зупинок поїздів по схрещенню й обгону.

Для виконання робіт з капітального ремонту колії, ремонту контактної мережі, а також при виконанні деяких будівельних робіт на перегонах (наприклад, установка опор контактної мережі) залізнична колія протягом певного часу повинен бути вільний від пропуску поїздів і локомотивів, для чого на графіку повинні розглядатися «вікна».

Із цією метою складаються варіанти графіка руху на період «вікна». На двоколійних вантажонапружених лініях в основному графіку також виділяються технологічні «вікна» для поточного утримання технічних пристроїв.

Для складання наскрізного графіка доцільно попередньо намітити його принципову схему, у якій передбачити погоджений пропуск наскрізних поїздів через стикові станції відділень доріг з максимальною кількістю наскрізних ліній ходу поїздів по всіх ділянках і вв'язуванням обороту локомотивів.

Вихідними даними для складання графіка служать:розміри руху й норми маси пасажирських поїздів по ділянках їхнього обігу й категоріям поїздів (швидкі, пасажирські далекі, місцеві. приміські).

Число ліній ходу поїздів на графіку кожної ділянки визначається виходячи з того, щоб для всіх поїздів, що відправляють із кожної станції, було забезпечено наскрізне проходження по всій ділянці обігу локомотивів до кінцевих станцій призначення наскрізних поїздів.

Тоді поїзд будь-якого призначення, що відправляє за будь-яким розкладом, буде мати на всій колії следова ния мінімальні затримки на кожній технічній станції, що відповідають часі на обробку на ній транзитних поїздів.

Міністерство шляхів сполучення задає кожній дорозі основні якісні нормативи графіка: технічні, дільничну й маршрутну швидкості й середньодобовий пробіг локомотивів, які повинні бути забезпечені при складанні графіка.

Графік складається у відділеннях дороги, погоджується між відділеннями в керуваннях доріг і согласовывается по стиках між дорогами. Затверджує графік Міністерство шляхів сполучення.

Графік руху становлять одночасно для всієї мережі залізниць на річний період часу. На окремих дорогах графік коректують на зимовий період.

Поїзда на графіку прокладають по категоріях у певній послідовності. Спочатку згідно з попередньо розробленою схемою наносять пасажирські поїзди, потім вантажні прискорені й інші вантажні поїзди.

Поїзда, що обслуговують місцеву роботу, - збірн і вивізні - прокладають попередньо на графіку на основі складеної схеми їхнього обігу з наступним коректуванням при прокладці всіх вантажних поїздів.

При прокладці ліній ходу поїздів на графіку варто враховувати також профіль колії, прагнучи розташовувати ці лінії так, щоб при проходженні одного поїзда на підйом одночасно інший поїзд випливав під уклон. Таке розташування поїздів особливо ефективно на ділянках, де застосовується рекуперативне гальмування. У цих умовах підвищене споживання енергії поїздом, що випливає на підйом, у відомій мері компенсується енергією, що повертає поїздом, що випливає під уклон з гальмуванням.

Показники графіка

Складений графік руху характеризується кількісними і якісними показниками.

До кількісних показників графіка ставляться: розміри навантаження й вивантаження, які можуть бути освоєні при даному графіку; розміри руху поїздів у парному й непарному напрямках; передача поїздів і вагонів по стикових пунктах дороги; вагонообіг станцій; пробіги поїздів, вагонів і вантажів; середній состав поїзда.

Основними якісними показниками графіка є:

технічна, дільнична й маршрутна швидкості; коефіцієнт дільничної й технічної швидкості; середньодобовий пробіг локомотивів; оборот пасажирських составів. Крім того, визначаються наступні допоміжні якісні показники: середня стоянка транзитних поїздів на сортувальних і дільничних станціях, експлуатаційний і повний оборот локомотивів.

Середня швидкість руху поїзда за графіком, км/год,

 

де: -сума поїздо-кілометрів (пробіг всіх поїздів), передбачених за графіком;

-сума поїздо-годинника (час перебування всіх поїздів на ділянках, для яких складений графік).

Залежно від того, яка швидкість визначається, у величину включають час ходу поїздів по ділянці чисте (ходова швидкість) або з разгонами й уповільненнями (технічна швидкість); повний час перебування поїздів на ділянці, включаючи стоянки на проміжних станціях (дільнична швидкість); повний час перебування поїздів на напрямку від початкового до кінцевого пункту (маршрутна швидкість).

Для визначення дільничної швидкості поїздо-годинник можуть визначатися як підсумовуванням часу перебування поїздів на ділянці, так і розрахунком по формулі

де -сума часу прибуття поїздів на кінцеву станцію ділянки;

-сума часу відправлення поїздів з початкової станції ділянки;

-число поїздів, відправлених з початкової станції до 24 ч і прибулих на кінцеву станцію після 24 ч.

Середні простої транзитних поїздів і локомотивів визначають безпосередньо за графіком розподілом суми простоїв на число транзитних поїздів або відповідно, що обертаються локомотивів.

Загальне порівняння і якісна оцінка різних графіків руху полягають у зіставленні їх натурних і грошових показників.

Елементами графіка руху є:

- часи xoдa поїздів по перегонах t' і t" і добавки до них на разго-yы й уповільнення tp і tз;

- станційні інтервал τ ст.;

- міжпоїздні інтервали;

- норми стоянок поїздів tст для виконання операцій на проміжних станціях;

- норми знаходження локомотивів на станціях основного й оборотного депо tосн і tоб;

- технологічні норми часу на обробку поїздів у парках дільничних, вантажних, пасажирських і сортувальних станцій.

Часи ходу поїздів по перегонах установлюють тяговими розрахунок-графічним інтегруванням рівняння руху поїзда.Вони встановлюють окремо для різних категорій вантажних і пасажирських поїздів, а також для одиночних локомотивів, з огляду на швидкості руху, що допускають станом колії, і конструкційні швидкості локомотивів, що звертаються на ділянці, і вагонів. Час ходу встановлюється окремо в парному і непарному напрямках для кожноїгорії вантажних та пасажирських поїздів.Тому час ходу визначають по моментах, коли середина поїзда збігається з осями роздільних пунктів, що обмежують даний перегін, серединою приймально-відправної колії станції, парку або віссю прохідного світлофора.

Мінімальну величину станційних інтервалів визначають умови безпеки руху, час, необхідне для виконання операцій по прийманню, відправленню й пропуску поїздів, а також умови для безперешкодного руху поїздів із установленою швидкістю при підходах до вхідних, а при невпинному до вихідним сигналам роздільних пунктів.

Розрізняють наступні види станційних інтервалів:

1) інтервал неодночасного прибуття поїздів протилежних напрямків τн - мінімальний час від моменту прибуття на станцію одноколійної ділянки поїзда одного напрямку до моменту прибуття на цю станцію або пропуски через неї поїзда зустрічного напрямку;

2) інтервал схрещення поїздів τс - мінімальний час від моменту проходження або прибуття на станцію поїзда до моменту відправлення на той же перегін поїзда зустрічного напрямку;

3) інтервал невпинного схрещення поїздів τбс - мінімальний час від моменту проходження розрахункової осі двоколійної вставки або роздільного пункту поздовжнього типу поїздом, що прибуває з одноколійного перегону, до моменту проходження тієї ж осі поїздом, що відправляється на одноколійний перегін;

4) інтервал попутного проходження поїздів τп - мінімальний час із моменту прибуття поїзда на сусідній роздільний пункт до моменту відправлення з даної станції на перегін, що звільнився, наступного поїзда того ж напрямку;

5) інтервал неодночасного прибуття й попутного відправлення поїздів τпо - мінімальний час від прибуття на станцію поїзда до моменту відправлення із цієї ж станції поїзда попутного напрямку;

6) інтервал неодночасного відправлення й попутного прибуття поїздів τon - мінімальний час із моменту відправлення зі станції поїзда до моменту прибуття на цю же станцію поїзда попутного напрямку.(малюнок).

Міжпоїзний інтервал попутнього прямування на лініях обладнаних АБ, або інтервалом в пакеті І називається мінімальний час, яким розмежовують поїзди при їх прямуванні по перегонах так, щоб поїзд,який прямує другим у розрахунковій парі, не зменшував швидкість руху через несвоєчасне звільнення блок-ділянок поїздом,що прямує попереду.(малюнок)