Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.

3.Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального|кримінально-процесуального| примусу)|примусу,силування|.

 

1. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.

«Злочином є передбачене КК суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину»

ОЗНАКИ:

1. Суспільна небезпечність. Діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються крим законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.

Значення:

-є основним об'єктивним критерієм визнання діяння злочином

-дозволяє дати класифікацію злочинів за ступенем тяжкості

-визначає межу між злочином та іншими правопорушеннями

-є однією з загальних засад індивідуалізації кримв-сті і покарання

2. Винність -психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Вина значною мірою визначає характер діяння і ступінь його тяжкості.

3. Протиправність- заборона вчинення конкретного діяння передбаченого ККУ.

4. Караність -погроза застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях. Діяння тому і є кримінальне караним, що воно суспільне небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.

Одиничний злочин має місце там, де він передбачений кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину.

1.Прості одиничні злочини - коли одній дії (бездіяльності) відповідає і один наслідок, передбачений у крим законі.(вбивство-смерть)

2.Ускладнені одиничні злочини характеризуються більш складною структурою складу, в них більш складні об'єктивна і суб'єктивна сторони вчиненого.

Види ускледненого:

 

а)Триваючий злочин-одиничний злочин, який, розпочавшись дією або бездіяльністю особи, далі вчиняється безперервно протягом більш-менш тривалого часу.

(ухилення від призову на строкову військову службу, недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів)

Винний у триваючому злочині нібито перебуває безперервно в певному злочинному стані. Цей злочин триває на стадії закінченого злочину і вважається завершеним, коли він припиняється певними обставинами.

 

б)Продовжуваний злочин-який складається з декількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до єдиної мети і складають у цілому єдиний злочин.(отримання хабара по частинах)

Початок-вчинення першого з числа тотожних діянь.

Закінчення-момент вчинення останнього із задуманих діянь (досягнення мети).

 

в)Складений злочин-складається з двох або більше злочинних діянь, що утворюють, один одиничний злочин.

(бандитизм тобто напад збройної банди на державні, громадські організації або окремих громадян=незаконного зберігання зброї + нападу)

г)Злочини, що кваліфікуються за наслідками.

(умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого)

Є два наслідки: основний (проміжний) і додатковий (похідний).

 

2. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і недоторканості особи. (15).

Об'єкт: статева свобода особистості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примушування до вступу в статевий зв'язок) або статеву недоторканість неповнолітніх (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, і розбещення неповнолітніх).

Ст.152. Зґвалтування.

Об'єкт злочину - статева свобода чи статева недоторканність особи.

Додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі.

Об'єктивна сторона: зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: застосуванням фізичного насильства; погрозою його застосування або використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Суб'єкт злочину - осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину х-ться прямим умислом.

Особливо кваліфікуючими ознаками є: вчинення його групою осіб; зґвалтування неповнолітньої особи; спричинення особливо тяжких наслідків; зґвалтування малолітньої особи.

 

Ст.153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Об'єктом злочину є статева свобода чи статева недоторканність особи.

Потерпілим є особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного.

Об'єктивна сторона: задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Особливо кваліфікуючими: вчинення злочину щодо малолітнього чи малолітньої; спричинення особливо тяжких наслідків.

 

Ст.154. Примушування до вступу в статевий зв'язок.

Об'єктивна сторона полягає у примушуванні особи до вступу в статевий зв'язок.

Склад злочину - формальний.

Суб'єкт злочину - особа жіночої або чоловічої статі віком від 16 років.

Суб'єкт є спеціальним: це особа, від якої жінка або чоловік матеріально чи службово залежні.

Кваліфікуючими видами є примушування до вступу у статевий зв'язок, поєднане з погрозою: знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів; розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

 

Ст.155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Об'єкт злочину - нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Суб'єкт злочину - особа чоловічої або жіночої статі, якій виповнилось 16 років (завжди протилежної статі потерпілої особи).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: вчинення його батьком, матір'ю або особою, що їх замінює; спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків.

 

Ст.156. Розбещення неповнолітніх.

Об'єкт злочину - статева недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим є особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку.

Згода потерпілої особи на вчинення з нею розпусних дій не виключає кримінальної відповідальності.

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні розпусних дій, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Розпусні дії завжди мають сексуальний характер, вони можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.

Суб'єкт злочину - особа жіночої або чоловічої статі, яка досягла 16-річного віку.

Винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій: щодо малолітньої особи, тобто особи, яка не досягла 14 років; батьком, матір'ю або особою, що їх замінює.

 

 

3. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального|кримінально-процесуального| примусу)|примусу,силування|.

 

Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження

 

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

 

2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:

 

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.

 

Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження

 

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

 

5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

 

6. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

 

Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

 

1. Запобіжними заходами є:

 

1) особисте зобов’язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

 

3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

 

4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

 

 

*********************************************

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10