Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.

 

1.Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями.

Фізичний примус (насильство) — це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити злочин.

Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).

Психічний примус — це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити злочин.

Вчинення злочину під впливом фізичного або психічного примусу повинно враховуватися як обставина, яка пом'якшує покарання

2. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.

Об'єкт злочину: є громадська безпека.

Об'єктивна сторона: проявляється у таких формах:

застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інші дії, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків(ст.258);

погроза вчинення зазначених дій;

втягнення у вчинення терористичного акту(ст..258-1);

створення терористичної групи чи терористичної організації(ст.258-3);

керівництво такою групою чи організацією;

участь у ній;

сприяння вчиненню терористичного акту(ст..258-4);

матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ст.258-5);

викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням служб становищем (ст..262);

незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами(ст..263);

незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв (ст..263-1);

недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів(ст..264);

незаконне поводження з радіоактивними матеріалами(ст..265);

незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст..265-1)

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років. Також суб’єкт може бути спеціальним у випадках порушення правил поводження з вибуховими та іншими речовинами, порушення вимог режиму радіаційної безпеки.

Суб'єктивна сторона харак-ся- прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою:

1) порушення громадської безпеки, залякування населення;

2) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

3) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

4) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.

Необережність можлива під час порушення правил поводження з вибуховими та іншими речовинами.

 

Кваліфікованими видами є:

1) вчинення його повторно;

2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб;

3) заподіяння ним значної майнової шкоди або інших тяжких наслідків, а особливо кваліфікованим - загибель людини.

 

Більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270) вчиняються як шляхом дії, так і бездіяльності.

Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

 

 

3. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному крим провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Особам, які беруть участь у слідчій дії, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом, про що вручається відповідна пам'ятка.

Здійснення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів крим правопорушення чи втечі.

У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

 

ВИДИ:

1. Допит, допит свідка, потерпілого.

2. Пред’явлення для впізнання особи, речей, трупа

3. Проникнення до житла чи іншого володіння особи.

4. Обшук(Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.)

5.Огляд (З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів), огляд трупа, огляд трупа, огляд пов’язаний з ексгумацією.

6. Слідчий експеримент(З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань)

7. Освідування особи.

8. Призначення експертизи(Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання).

9. Отримання зразків для експертизи.

*********************************************

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11