Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Марки масел, які застосовуються для БТОТ їх основні властивостіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Змащувальні матеріали-це речовини, які вводяться між трущимися поверхнями різних вузлів тертя, агрегатів та механізмів для зменшення тертя та зниження зносу деталей. Вони виконують такі функції: - зменшують тертя; - охолоджують деталі; - ущільнюють зазори між трущимися деталями; - видаляють з трущихся деталей забруднення, в тому числі продукти зносу; - захищають деталі від корозії. Змащувальні матеріали класифікують за родом вхідних речовин (мінеральні, рослинні та синтетичні), по агрегатному стану (рідкі, пластичні, тверді та газоподібні), способу отримання (дистилятні, остаткові та змішані) та цільовому призначенню (моторні, трансмісійні, турбінні, компресорні, електроізоляційні, індустріальні, приборні та ін.). Тверді та газоподібні мастила застосовують при низьких та високих температурах, високих удільних навантаженнях, в умовах інтенсивного радіоактивного випромінювання та ін. Вимоги до змащувальних масел: - можливо нижча температура застигання; - мати визначені в’язкісні якості; - бути хімічно стабільними; - бути мінімально корозійно агресивними, не мати механічних домішок та води; - бути економічними та недефіцитними. Усі змащувальні масла представляють основу - базове масло до якої додають присадки (від 3 до 20%) різного функціонального призначення. Базові масла: - М-6 дистилятне; - М-8 дистилятне + 14% остаткового; - М-11 дистилятне + 30% остаткового; - М-14 дистилятне + 40% остаткового; - М-16 дистилятне + 50% остаткового; - М-20 тільки остаткові масла. Для отримання всесезонних масел застосовують як базові дистилятні масла малої в’язкості (веретенне та ін.) Властивості змащувальних масел: - в’язкісні властивості (в’язкість, індекс в’язкості, температура застигання); - змащувальні властивості це спроможність створювати на поверхнях тертя тонку граничну плівку, яка запобігає безпосередньому контакту поверхонь тертя; - хімічна стійкість; - захисні властивості; - корозійні властивості;
Асортимент масел Моторні масла та їх класифікація Всі моторні масла у залежності від типу двигунів розподіляються на групи. В групах розрізняють літні, зимові та всесезонні (загущені) масла. Групи масел: - А – для нефорсованих карбюраторних двигунів; - Б 1- для малофорсованих карбюраторних двигунів; - Б2 – для малофорсованих дизелів; - В1 – для середньофорсованих карбюраторних двигунів; - В2 - для середньофорсованих дизелів; - Г1 – для високофорсованих карбюраторних двигунів; - Г2 – для високофорсованих дизелів; - Д - для високофорсованих дизелів, працюючих у тяжких умовах; - Е – для малообертних дизелів, працюючих на тяжкому паливі. По в’язкості літні та зимові масла діляться на сім класів (6, 8, 10, 12, 14, 16, 20), а всесезонні загущені – на десять (3з/8, 4з/6, 4з/8, 4з/10, 5з/10, 5з/12, 5з/14. 6з/14, 6з/16). Клас літніх та зимових масел визначає їх в’язкість (мм2/с) при 100оС. Для всесезонних масел клас позначають дрібно, у якій чисельник позначає клас в’язкості масла при –18оС (умовна літера 4, 5, або 6), а у знаменнику – при 100оС. літера 4 вказує на те, що в’язкість не перевищує 2600 мм2/с, цифра 6- 10400 мм2/с. Індекс З при літері вказує на наявність в маслі загущуючих присадок. Індекс в’язкості для незагущених масел не менш 90, для загущених – не менш 115. Розшифровка моторного масла проводиться таким чином. Наприклад, М-6з/10 В2 позначає: М- моторне масло, літера 6- клас в’язкості (у масла цього класу в’язкість при –18оС знаходиться в межах 2600-10400 мм2/с); буква З –загущене; літера 10- в’язкість при 100оС; В2 - масло призначено для середньофорсованих дизелів. Для БТОТ застосовуються як моторні такі масла: БМП-1, БМП-2, БМД-1, БМД-2 МТ-16п(масло танкове), М-16ИХП-3, М-16 В2, МТЗ-10п. БТР-80 – М-6з/10В воно ж ДВ-АСзП-10), М-8Г2 К, М-10 Г2 К (М-8 ДМ, М-10 ДМ). Трансмісійні масла Трансмісійні масла застосовують для змащування деталей, які труться. Задніх та передніх ведучих мостів, коробок передач, роздавальних коробок, агрегатів гідромеханічних передач, бортових та колісних редукторів, рульових механізмів та інших агрегатів трансмісії машин. В залежності від напруженості роботи зубчастих передач, трансмісійні масла можна розподілити на такі групи: - ТМ-1 - без присадок, працюючі при невеликих навантаженнях та невисоких температурах; - ТМ-2 - з протизадирними присадками середньої активності для спірально-конічних та ін. зубчастих передач крім гепоїдних; - ТМ-3 - з високоефективними протизадирними присадками; - ТМ-4 - для гідромеханічних та гідро об’ємних передач; - ТМ-5 - універсальні, які забезпечують роботу всіх типів передач. У наш час випускаються трансмісійні масла восьми марок: ТСп-14,5; ТЭп-15; ТСп-10; ТСп-14; ТСп-15К; ТАп-15В; ТСп-14гип, ТАД-17и.
-БТР-70, БТР-80 – ТСп-10 (взимку), ТСп-15К (влітку), МТ-16п (всесезонно).
Марки мастил, які застосовуються для БТОТ, їх основні властивості. Поруч з рідкими маслами при експлуатації озброєння і техніки застосовують пластичні мастила. По кількості вони складають 6% загального виробництва змащувальних матеріалів. За складом це складні речовини, які складаються, як правило, з змащувального масла(70-90%), згущувача (5-25%), присадок та наповнювача (1-15%). Як змащувальне масло в мастилах застосовують масла нафтового та синтетичного походження, рідше-їх суміші. Згущувачами служать солі високомолекулярних жирних кислот (мила, тверді вуглеводороди), церезини, петролатуми та деякі продукти неорганічного та органічного походження. Згущувач складає структурний каркас, в проміжках якого утримується масло. Тому при малих навантаженнях мастила проявляють якості твердого тіла, а при критичних навантаженнях, звичайно (0,5-20).102 Па, вони починають пластично деформуватися (текти подібно рідині). Після зняття навантаження мастило знову приймає якості твердого тіла (структурний каркас відразу ж відновлюється). Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил до їх складу вводять присадки різного функціонального призначення та тверді добавки (наповнювачі). Наповнювачі – різні за складом тверді, порошкоподібні продукти, які вводяться до мастил. Вони збільшують стійкість мастил, збільшують термостійкість знижують коефіцієнт тертя та ін. За типом згущувачів мастила розподіляються на 4 основних групи: мильні, вуглеводневі, неорганічні та органічні. Найбільше розповсюдження отримали мильні та вуглеводневі мастила. За зрівнянням з маслами мастила мають такі переваги: - удержуються на наклонених та вертикальних поверхнях, не витікають та не видавлюються з вузлів тертя при значних навантаженнях; - краще захищають металеві поверхні від корозії; - забезпечують кращу герметизацію вузлів тертя і запобігають їх забрудненню; - менша залежність в’язкості мастил від температури, що дозволяє застосовувати їх при температурах від –60 до +200оС; - більш ефективна робота в жорстких умовах експлуатації; - економічність. Мастила можуть виконувати свої функції при відповідності таким ВИМОГАМ: - мати широкий діапазон робочих температур, мати добру теплостійкість і на плавитись при нагріванні; - не розпадатися при зберіганні у вузлах тертя на масло та згущувач; - не псуватися під дією води; - мати хороші захисні здібності та не викликати корозії металів; - надійно виконувати свої функції; - бути однорідними, не мати води та механічних сумішей. Основні показники якості мастил В’язкість характеризує текучість мастила. Вона залежить від швидкості деформації. Температура каплепадіння визначається за допомогою термометра Уббелоде. Температура, при якій падає перша капля мастила, вважається температурою каплепадіння (вона повинна бути на 15-20оС вище робочої температури вузла тертя. Границя міцності характеризує спроможність мастила утримуватись на обертаючих ся деталях підшипників кочення. Вміст води визначається по ГОСТ 2477-65. У солідолах вода є стабілізуючим агентом. Механічні домішки абразивного характеру в мастилах не допускаються. Колоїдна стабільність –стійкість мастил проти виділення з них рідкого масла. Пенітрація - густина(м’якість чи твердість) мастил.
АСОРТИМЕНТ МАСТИЛ Пластичні мастила діляться на антифрикційні загального призначення та спеціальні, захисні, ущільнюючі та канатні. Солідоли отримують згущенням масел середньої в’язкості гідратованими милами синтетичних жирних кислот, отриманих окисленням парафіну. Солідоли водостійкі. Тому що кальцієве мило не розчиняється у воді. Мастила загального призначення для підвищених температур – консталіни мастила на основі натрієвих та натрієво – кальцієвих мил). Застосовуються при підвищених температурах – вище 65-85оС замість солідолів. Консталіни розчинні у воді і легко змиваються з поверхні. Багатоцільові мастила – універсальні мастила. ЛІТОЛ-24 готують загущенням суміші нафтових масел літієвим милом 12-гідростеаринової кислоти. Мастило універсальне для більшості вузлів сучасних машин, водостійка навіть у киплячий воді, працездатна при температурах від –40 до +120оС. ЦІАТІМ–201 –низькотемпературне мастило. Застосовується в багатьох вузлах тертя, але не рекомендовано при багатьох удільних навантаженнях. Мастило №158 - карданне. Мастило графітне (УСсА)- протизадирне та протизносне. Застосовується в ресорах, ланцюгових передачах.
КОНСЕРВАЦІЙНІ МАСТИЛА Консерваційні мастила призначені для захисту від корозії не пофарбованих металевих поверхонь машин, деталей техніки, артилерійської та стрілецької зброї від атмосферної корозії. Консерваційне масло К-17 застосовується зовнішніх та внутрішніх поверхонь вузлів, агрегатів та деталей. Забезпечує захист від корозії до 10 років без переконсервації. Для консервації артилерійського озброєння застосовується консерваційне мастило КАМ-25. Для чищення, змащення та захисту від корозії стрілецького озброєння застосовується - консерваційне масло КРМ, яке разом з пакувальним папером УНИ забезпечує зберігання стрілецької зброї більш 10 років та введення його в експлуатацію без розконсервації. Для поліпшення захисних властивостей моторних, трансмісійних та інших масел застосовуються присадки. Мастило ГОИ-54п застосовується як робоче-консерваційне мастило в механізмах артилерійських систем. Мастило гарматне – для консервації зовнішніх та внутрішніх поверхонь артилерійських систем. Ущільнюючі мастила застосовуються для герметизації та ущільнення. Замазка ЗЗК-3У застосовується для ущільнення щілин у люків, кришок, дверей машин при довгочасному зберіганні та при подоланні водяних перешкод.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 368; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.209.130 (0.011 с.) |