I, 14. О постановлениях и конституциях принцепсов и эдиктах

1,14,2(426)

Феодосии и Валентиниан Августы сенату. То, что мы постановили на основании запросов и докладов участвующих в судебном процессе, когда дело было внесено в судебную палату для общего совещания с первейшими нашего священного дворца, или даровали каким-либо сообществам, или представителям, или провинции, или городу, или курии, не является нормами общего действия (generaliaiura), но должно считаться нормами, действующими только в отношении тех сделок или лиц, относительно которых они были приняты, и не должно никем оспариваться; будет заклеймен печатью бесчестья тот, кто пожелает интерпретировать это хитростью или оспаривать на основании полученного рескрипта, и он не получит выгоды от выпрошенного уловками рескрипта. (...) Принято в 8 день до ноябрьских ид в Равенне, в 12 консульство Феодосия и во второе — Валентиниана Августов.

 

1, 14,3(426)

Феодосии и Валентиниан Августы сенату. Пусть в дальнейшем всеми равным образом соблюдаются как нормы общего действия (leges generales)Te императорские постановления, которые или содержатся в письме императора, посланном к досточтимому сенату, или обозначаются с включением наименования «эдикт», побудило ли нас их принять произвольное движение души, или прошение, или доклад, или начатый процесс вызвал необходимость принятия конституции. Но достаточно для того, чтобы считать их эдиктами или распространение их наместниками провинций в качестве эдикта, или очевидное содержание в них постановлений императоров относительно применения установленного в отношении определенных юридических действий к аналогичным случаям. Но если принята норма общего действия или постановлено, что она имеет всеобщее применение, пусть она обретет значение эдикта; частные определения, которые мы приняли в ходе одного определенного процесса или после, не имеют значения всеобщего определения, и не относятся к соблюдению норм общего действия решения, вынесенные некоторым отдельным городам, или провинциям, или сообществам.

1, 14,7(440)

Феодосии и Валентиниан Августы Киру, префекту претория и избранному консулу. Несомненно, что постановления и конституции императоров устанавливают правила для будущих юридических действий, и не следует применять их к уже совершенному, если только не вынесено постановление также и о делах, которые остаются не решенными от прошедшего времени и до сих пор. Принято в апрельские ноны в Константинополе в 5 консульство Валентиниана Августа и Анатолия.

1, 14,8(446)

Феодосии и Валентиниан Августы к сенату. Мы считаем человечным, если впредь возникнет в частном или общественном случае необходимость в решении, которое требует вынесения нормы общего действия и не включено в постановления прежних императоров, это следует прежде всего рассмотреть всем, как высшим сановникам нашего дворца, так и вашему славнейшему собранию, отцы сенаторы, и, если все, как сановники, так и вы, примете положительное решение, затем нужно вынести постановление относительно представленного к рассмотрению и так затем это изучить, собрав всех; и, если все согласятся, затем зачитать в нашем императорском совете, чтобы общее согласованное мнение было утверждено авторитетом нашей Светлости(...) Принято в 16 день до ноябрьских календ в 3 консульство Аэцияи Симмаха.

I, 14, 11 (474)

Лев и Зенон Августы. Когда возникнет сомнение относительно нового правового положения, которое еще не утвердилось до сих пор благодаря укоренившемуся обычаю, необходимы как доклад сановника, так и авторитет императорского мнения. Принято в 10 день до майских календ в консульство Льва Августа.

I, 16 О ПОСТАНОВЛЕНИЯХ СЕНАТА

I, 16, 1 (384) Валентиниан, Феодосии и Аркадий Августы к сенату. Хотя постановление сената имеет силу закона само по себе, однако мы предписываем принимать ту же самую меру, включая ее и в наши постановления, чтобы, если кто-либо попытается через прошение получить какой-либо рескрипт, дабы ему было позволено нарушить нормы постановлений, он, лишенный трети имущества и осужденный за преступное искание почетных должностей незаконными средствами, пребывал бы в бесчестии. Принято в 7 день до августовских календ в Гераклее в консульство Рикомера и Клеарха.

ХРИСТИЯНСТВО. ІСЛАМ

 

Біблія [29]

і

КНИГИ СТАРОГО ЗАПОВІТУ

Вихід

ГЛАВА 20

1 Бог промовляв усі слова оці, кажучи:

2 «Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

9 Шість день працюй і роби всю працю свою,

10 а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.

11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

13 Не вбивай!

14 Не чини перелюбу!

15 Не кради!

16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!»

18 І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. I побачив народ, — і всі тремтіли та й поставали здалека.

19 І сказали вони до Мойсея:

«Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали».

20 І промовив Мойсей до народу: «Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили»....

ГЛАВА 21

12 Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — візьмеш його від жертівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за.прога-яння часу його та справді вилікує.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка....

ГЛАВА 24

...3 1 прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. 1 ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: «Усе, про що говорив Господь, зробимо!»

4 І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано-вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.

12 І промовив Господь до Мойсея: «Вийди до Мене на гору, і будь, там. І дам тобі кам'яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх».

13 1 встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу гору....

ГЛАВА 32

... 7 Господь промовляв до Мойсея: «Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите (золоте. — Уклад.) теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!»

9 І промовив Господь до Мойсея: «Я бачив народ той, і ось народ— твердошиїй він!

15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були писані.

16 А таблиці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.

19 І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, — та й розтрощив їх під горою!...

ГЛАВА 34

І промовив Господь до Мойсея: «Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.

4 І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано-вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.

29 1 сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, — а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеевій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.

32 А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай....

КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ