Реформування змісту і методів навчання та запровадження контролю якості знань із застосуванням Європейської Трансферної Кредитної Системи (ECTS).

Одним із завдань, яке необхідно було вирішити російській вищій школі в рамках узгодженої програми дій країн-учасниць Болонського процесу щодо створення єдиного європейського простору вищої освіти, було запровадження залікових одиниць або системи кредитів, для того щоб зробити більш зрозумілою та доступною систему оцінювання знань студентів саме для своїх європейських партнерів. Росія, як і інші європейські країни, які приєдналися до Болонської декларації, повинна була поступово перейти на використання системи залікових одиниць European Credit Transfer System (ECTS). У перекладі кращим вважається варіант «Європейська система переведення і накопичення кредитів». Поняття кредит в даному випадку означає одиницю виміру навчального навантаження[289]. Найважливішою складовою системи залікових одиниць є рейтингова система оцінювання знань. Успішність вивчення окремих дисциплін у системі залікових одиниць рекомендується оцінювати сумою набраних балів (з 100 максимально можливих)[290].

Європейська система зарахування та накопичення кредитів була розроблена в 1989 році в рамках програми розвитку студентської мобільності «Еразмус» як інструмент забезпечення визнання періоду і результатів навчання студента за кордоном[291]. Використання системи залікових одиниць у навчальному процесі є інструментом забезпечення академічної мобільності та механізмом визнання наукових та освітніх результатів і досягнень студентів, які навчалися в закордонних вищих навчальних закладах. Запровадження системи залікових одиниць давало змогу вирішити ряд важливих завдань, зокрема, сприяти покращенню престижу і конкурентоспроможності освітнього закладу як на російському так і на міжнародному ринку освітніх послуг, можливість студентам самостійно будувати свою індивідуальну освітню траєкторію, підвищити свою роль в управлінні навчальним процесом, обрати відповідні дисципліни для вивчення[292].

Іншою важливою причиною зміни системи оцінювання знань у вищій школі та переходу до системи залікових одиниць було прагнення удосконалити організацію навчального процесу, оскільки російська система вищої освіти знаходилася в кризовому стані і потребувала термінового реформування. В першу чергу ця криза проявлялася у тому, що так звана суб’єктивно-об’єктивна парадигма навчання(основоположником якої був відомий німецький вчений, педагог І. Ф. Гербарт) вичерпала себе і не відповідала вимогам часу[293].

Одним з найважливіших завдань, які необхідно було вирішити російській вищій школі в рамках узгодженої програми дій країн-учасниць Болонського процесу зі створення спільного європейського простору вищої освіти, був перехід до обрахунку обсягу навчальних занять і затрат часу студентів не в академічних годинах, а в залікових одиницях. Система залікових одиниць характеризує трудомісткість освітньої програми з врахуванням усіх її складових: практик, проміжних та поточних атестацій та ін. В зарубіжних освітніх системах еквівалентом російського терміну «залікова одиниця» є поняття «кредит». Росія, приєднавшись до Болонської декларації, також почала орієнтуватися на використання системи залікових одиниць у навчальному процесі.

Ще до формального приєднання до Болонського процесу у 2002 році Міністерством освіти та науки Російської Федерації було прийнято та опубліковано ряд постанов та наказів, згідно яких російські ВНЗ повинні були поступово перейти на систему залікових одиниць оцінювання знань. Зокрема, Міністерством освіти та науки РФ була розроблена методика розрахунку трудомісткості основних освітніх програм вищої професійної освіти в залікових одиницях[294]. Під наглядом Міністерства було прийнято рішення провести експеримент з введення рейтингової системи оцінювання успішності студентів ВНЗ та запропоновані Методичні рекомендації для розробки рейтингової системи оцінювання успішності[295].

Починаючи з 2002 року в Російському університеті дружби народів (РУДН) проводився експеримент організації навчального процесу з використанням системи залікових одиниць. Розробку та реалізацію експерименту здійснювала робоча група, до складу якої входили проректор, голова та співробітники навчально-методичного управління, декани задіяних факультетів. Практична частина експерименту включала в себе вибір співвідношення перерахунку академічних годин в «кредити», складання навчальних планів, створення нормативних документів, які б регламентували порядок роботи та здійснення процедури переходу на нову схему організації навчального процесу. Слід зазначити, що у 2002-2003 рр. в РУДН було розроблено відповідні методичні матеріали та навчальні програми по апробації та запровадженню системи залікових одиниць[296]. Згідно наказу Міністерства освіти РФ від 2 липня 2003 року було прийнято рішення про проведення більш широкого експерименту протягом 2003–2005 рр. по запровадженню в навчальні плани російських ВНЗ системи залікових одиниць. Документ був доповнений переліком вищих навчальних закладів, які повинні були взяти участь у даному експерименті (всього 22 ВНЗ)[297]. В березні 2004 року Міністерство освіти РФ рекомендувало ВНЗ у зв’язку з експериментом здійснювати впровадження системи залікових одиниць у навчальний процес. За наказом Міністерства освіти РФ від 29 липня 2005 року здійснення систематичного аналізу та інноваційної діяльності при переході ВНЗ на систему залікових одиниць покладалося на Російський університет дружби народів, який був одним з перших та головних ВНЗ, що запроваджував нову методику та систему оцінювання знань студентів за зразком європейської системи ECTS[298].

13 червня 2007 року наказом Міністерства освіти РФ було затверджено новий перелік російських вищих навчальних закладів, які повинні були брати участь в інноваційній діяльності з переходу на систему залікових одиниць. Серед них знову був і РУДН[299].

Саме в РУДН проводився експеримент по переходу ряду напрямків та спеціальностей на організацію навчального процесу з використанням системи залікових одиниць. Протягом 2003-2007 років на 5-ти напрямах факультету гуманітарних та соціальних наук за програмою підготовки бакалаврів навчальний процес проходив по системі залікових одиниць. Цьому передував підготовчий етап (умовно один навчальний рік). Перш за все в університеті під керівництвом ректора, проректорів, навчально-методичного управління, представниками Міністерства РФ було проведено ряд заходів (конференцій, нарад), які носили більше інформаційний, просвітницький характер. В ході підготовчої роботи було розроблено ряд положень, інструкцій, наказів та розпоряджень, в яких викладалася стратегія та план поетапного переходу на систему залікових одиниць. Цей процес здійснювався «еволюційним» шляхом, з урахуванням збереження всього, як зазначалося, «найкращого» в традиційній системі освіти та з використанням нових методик в процесі навчання. При підготовці та при реалізації плану поетапного переходу факультету гуманітарних дисциплін та соціології були здійснені важливі заходи з удосконалення навчального процесу та інформаційного забезпечення.

В РУДН використовувалася так звана «нелінійна» схема навчання, яка передбачала можливість широкого вибору студентами навчальних дисциплін, участь кожного студента у формуванні індивідуальних навчальних планів, залучення в навчальному процесі консультантів, застосування системи залікових одиниць, широкі повноваження факультетів в організації навчального процесу, обов’язкове використання бально-рейтингової системи для оцінювання знань студентів та ін. Було розроблено навчальні плани, які поділялися на три основні категорії: базові, індивідуальні та робочі. Було розроблено принцип перерахунку академічних годин в залікові одиниці, та запропоновано наступну схему розрахунку: 1 залікова одиниця = 36 академічним годинам, де 1 академічна. година = 45 хв.В бакалавраті в середньому виділялося 50% часу на самостійну роботу студента. Дана система була побудована таким чином, що на старших курсах навчання студентам відводилася більша частина часу на самостійну роботу. Кредитні одиниці набиралися по семестрах. Для отримання ступеня бакалавра необхідно було отримати 240 залікових одиниць. На освоєння спеціальних дисциплін відводилося не менше 40 з. о., включаючи навчальні практики та підготовку дипломної роботи. На так званий цикл підвищеної складності передбачалося 20-30 з. о. Виконання курсової роботи оцінювалося в 1 з. о., одна навчальна практика – 3 з. о, здача державного іспиту 3-5 з. о., підготовка та захист випускної роботи – 12-15 залікових одиниць. Протягом одного семестру студенту необхідно освоїти дисципліни об’ємом в 30 залікових одиниць[300].

Перехід на нову систему оцінювання знань дав позитивні результати, оскільки було підвищено активність студентів у навчальному процесі, зросла їх відповідальність, піднявся рівень навчально-методичної роботи кафедр, покращено інформативність за допомогою спеціальний інформаційних та консультаційних електронних ресурсів та електронних сайтів окремих факультетів і кафедр, відбулося деяке покращення економічних показників, зокрема, підвищення середньої заробітної плати викладачів. На 2007 рік заробітна плата викладачів РУДН, які працювали за системою кредитів, на 40-50% перевищувала заробітну плату тих викладачів, які працювали за старою системою. Тому кожен викладач був максимально зацікавлений в тому, щоб студенти обирали саме його дисципліну для вивчення[301].

На економічному факультеті МДУ ім. М. В. Ломоносова за рішенням Вченої ради факультету в 2003 році було здійснено перехід на систему залікових одиниць та запроваджено використання кредитної системи при підготовці магістрів за напрямами «Економіка», «Менеджмент». На факультеті була чітко розроблена структура навчального плану підготовки магістрів. Вона включала в себе декілька блоків. Перший блок: теоретичне навчання 1-4 триместри – 60 кредитів; управлінські дисципліни – 12 кредитів (3 дисципліни по 4 кредити). Другий блок: обов’язкові та селективні фундаментальні дисципліни кожної програми – 24 кредити (8 дисциплін по 4 кредити). Третій блок: дисципліни спеціалізації (обов’язкові та за вибором) – 24 кредити (8 дисциплін по 3 кредити); науково-дослідницька робота: 2-6 триместри – 45 кредитів, наукові семінари – 15-30 кредитів, практика (науково-дослідницька, виробнича, педагогічна) – 15-30 кредитів, підготовка магістерської роботи – 6 кредитів, захист дисертації – 15 кредитів[302].

У Державному університеті Вища школа економіки в рамках участі в експерименті по запровадженню системи залікових одиниць їх використання почало здійснюватися з 2002 року згідно наказу ректора ДУ ВШЕ Кузьмінова Я. І. Використання системи кредитів та залікових одиниць в ДУ ВШЕ мало свою специфіку. Навчальний рік було розділено на 5 модулів, кожен з яких приблизно дорівнював 6-7 навчальним тижням та одному тижню самостійної підготовки. В кінці кожного модуля студенти отримували кредити з окремих дисциплін. В ДУ ВШЕ предметам не присвоювалася визначена кількість кредитів. Спочатку роботи студентів викладач оцінював за своєю 100-бальною системою, потім переводив її в 10-бальну. Отримані бали множилися на коефіцієнт трудомісткості даного предмету, в результаті визначалася кількість кредитів

Таким чином студент отримував 9.9. кредитів. Кожні три місяці складався рейтинг успішності студентів. Така система виховувала у студентів звичку до постійної напруженої праці, сприяла більш глибокому вивченню матеріалу та дозволяла чітко контролювати успішність. Крім того, у студентів ДУ ВШЕ не було перевантаження у кількості дисциплін аудиторних годин і вони мали більше часу для самостійної підготовки. Одна залікова одиниця в ДУ ВШЕ в бакалавраті в середньому відповідала – 27 годинам, в магістратурі – 19 годинам. Сума залікових одиниць з усіх дисциплін за один навчальний рік складала 60 кредитів, що відповідало ECTS. Система залікових одиниць в ДУ ВШЕ реалізувалася в наступному порядку: спочатку проводиться розрахунок залікових одиниць деканатами факультетів в процесі розробки робочих навчальних планів та надається для перевірки в навчально-методичне управління, а потім затверджується керівництвом факультетів[303].

Отже, перехід на систему кредитів був не лише адаптацією російської національної освітньої системи до європейських освітніх стандартів, а й зміною підходів до освіти, нову організацію праці студентів, за якою отримані кредити показували не тільки, те наскільки успішно студент зміг відповісти на іспиті, але й те, як систематично та інтенсивно він працював під час навчання. Залікові одиниці в ДУ-ВШЕ присвоюються кожній дисципліні (основного блоку) і відповідають загальноприйнятим критеріям – 60 кредитів на навчальний рік. В організації навчального процесу використовується модульна система, що передбачає оптимізацію навантаження студентів та збільшення часу на самостійну роботу. Для ефективного планування навчального процесу в ДУ-ВШЕ використовується три види планів: базові, робочі та індивідуальні. Базові навчальні плани передбачають 240 залікових одиниць для бакалаврів, 300 залікових одиниць для спеціаліста та 120 залікових одиниць для отримання ступеню магістра. У ДУ-ВШЕ, як і в РУДН, використовувалася нелінійна форма організації навчального процесу, яка передбачає відносно вільний вибір студентами дисциплін, що вивчаються, а також порядку і темпу їх вивчення[304].

Запровадження системи залікових одиниць в ДУ-ВШЕ сприяло збільшенню кількості спеціальностей на бакалаврському рівні. Так в 2003/2004 навчальному році студенти IV курсу факультету економіки навчалися за програмами з семи спеціальностей, а в 2004/2005 навчальному році – уже за дев’яти спеціальностями. Також збільшилося число магістерських програм. У 2004/2005 навчальному році 15% кращих за рейтингом студентів скористалися можливістю вивчати другу іноземну мову на безоплатній основі. Розвивалася міжнародна діяльність університету. За 2004 рік 56 студентів ДУ-ВШЕ отримали подвійні дипломи міжнародного зразка[305].

Таким чином, система кредитів та залікових одиниць у вищій школі Росії не була новою. Ще до офіційного приєднання Російської Федерації до Болонського процесу (вересень 2003 року) в деяких російських ВНЗ вона була запроваджена та апробована. В першу чергу в столичних вищих навчальних закладах, зокрема в РУДН, МДУ ім. М.В. Ломоносова, ДУ ВШЕ. Ці вищі навчальні заклади, починаючи ще з 2002 року брали участь в урядовому експерименті по запровадженню нової системи оцінювання знань студентів (системи кредитів та залікових одиниць). Така система була запроваджена та реалізувалася на різних факультетах вищеназваних ВНЗ. Цей процес був поступовим та досить складним, оскільки традиційна система оцінювання знань студентів та звичні для російських ВНЗ академічні години та оцінки повинні були за досить короткий термін трансформуватися у систему залікових одиниць та кредитів, а це в свою чергу означало і повну перебудову навчального процесу, підготовку та реалізацію навчально-методичних матеріалів, експериментів, які лягли в основу запровадження нової системи оцінювання знань. На переконання ряду провідних російських та зарубіжних дослідників перехід на систему ECTS давало можливість з одного боку покращити методику оцінювання знань, здійснювати якісний контроль за успішність студентів, дати більшу свободу вибору навчальних дисциплін та спрямувати самих студентів на вдосконалення їх самостійної роботи, а з іншого боку – дати помітний поштовх такому поняттю як академічна мобільність, тобто змогу студентам, аспірантам, викладачам російських ВНЗ навчатися, практикуватися за кордоном, з урахуванням їх попередніх знань, навичок, наукових досягнень (компетенцій).

Отже, якщо узагальнювати причини переходу російської вищої школи на систему залікових одиниць, то цей процес був зумовлений потребою модернізації російської системи вищої освіти, використанням нових технологій у навчальному процесі, участю в міжнародних інтеграційних процесах. В ході реалізації кредитно-модульної системи та системи кредитів і залікових одиниць в російській вищій школі Міністерством освіти та науки РФ, Урядом РФ було прийнято ряд законів та постанов, які стосувалися переходу російської системи вищої освіти на нові (європейські) стандарти, однак вони почали реалізуватися тільки в другій половині 2000-х років, що було пов’язано, зокрема із адаптацією російської системи вищої освіти до європейської.

В ході експерименту в столичних російських ВНЗ почала функціонувати система накопичення кредитів та система залікових одиниць, підвищилась співпраця російських та закордонних ВНЗ, ефективніше почала функціонувати академічна мобільність. Вивчаючи та аналізуючи навчально-методичні матеріали, що були опубліковані деякими ВНЗ, публікації та наукові праці провідних російських вчених в галузі освіти та науки, у зв’язку з переходом на нову систему оцінювання знань, можна зробити висновок, що вона проявила себе досить успішно та ефективно, але разом з тим, не була позбавлена критики з боку традиційно налаштованих противників «копіювання» європейської освітньої системи або «ламання принципів фундаментальності російської традиційної освітньої системи». В ході реформування системи вищої освіти в Росії кредитно-модульна система та система залікових одиниць реалізовується у всіх російських ВНЗ, однак, слід зауважити, що нова система оцінювання знань досить позитивною виявилися саме для провідних, столичних ВНЗ Росії, які традиційно були досить потужними та конкурентоспроможними у світовій системі вищої освіти, а їх дипломи та кваліфікації визнавалися на міжнародному ринку праці і раніше, до участі Росії в Болонському процесі. Ці ВНЗ швидше включалися в процес реформ, а деякі з них практикували в навчальному процесі систему кредитів та залікових одиниць ще до офіційного приєднання Росії до Болонського процесу.