Контроль і ревізія допоміжних виробництв

Контроль цих виробництв повинен бути спрямований на виявлення резервів поліпшення обслуговування основного виробництва та задоволення інших потреб підприємств. Одним із дійових способів контролю допоміжних виробництв є ревізія, яку проводять як ревізійні комісії підприємств, так і органи зовнішнього контролю.

Ревізію ремонтно-механічної майстерні доцільно починати з вивчення обґрунтованості річних і оперативних планів ремонтних робіт та достовірності їх обліку. У більшості ремонтних майстерень сільгосппідприємств виконують поточний ремонт і технічне обслуговування тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, засобів механізації тваринницьких ферм, промислових і допоміжних виробництв, виготовляють нескладні інструменти, запасні частини. До складу ремонтної бази входять автопересувна ремонтна майстерня технічного обслуговування. Усі види робіт повинні бути відображені у плані.

Спеціалісти інженерно-технічного профілю та економісти з числа членів комісії перевіряють обґрунтованість запланованого обсягу робіт у ремонтній майстерні, міжремонтних строків, лімітів витрати коштів на одиницю ремонту або технічного обслуговування; з'ясовують правильність планування витрат на оплату праці (виходячи з трудомісткості робіт і тарифних ставок), запасних частин, ремонтних та допоміжних матеріалів, загальновиробничих витрат майстерні. Одночасно виявляють наявність заявок на обладнання, запасні частини, ремонтні матеріали й інструменти.

Перевіряючи достовірність обліку ремонтної майстерні, з'ясовують, чи складено акт на приймання машин у ремонт, в якому відображено їх стан і комплектність, відомість дефектів чи інші кошторисні розрахунки. На багатьох підприємствах такі документи не складають, що виключає можливість поточного контролю за витрачанням запасних частин, ремонтних матеріалів і трудових затрат.

Ретельно вивчають наряди на виконання ремонтних робіт, І виявляють факти повторного включення одних і тих самих робіт у наряди, завищення розцінок, норм часу. Наряди на виготовлення запасних частин, деталей зіставляють із накладними на їх оприбуткування, а на ремонт техніки і обладнання - з актами на приймання машин з ремонту. Вибірково доцільно перевірити, чи не знаходилася машина в експлуатації тоді, коли на неї оформлено наряд на виконання ремонтних робіт. Потім звіряють записи у журналі обліку робіт і витрат у ремонтній майстерні (ф. № 36). З одного боку, виявляють відповідність записів у цьому журналі первинним документам (нарядам, лімітно-забірним карткам, дефектним відомостям), а з другого - даним виробничого звіту, складеного на підставі записів цього журналу при журнально-ордерній формі.

Виконання плану ремонтно-механічної майстерні перевіряють за обсягом виробництва у вартісному виразі та кількістю ремонтів машин, обладнання, видами ремонтних робіт (капітальний і поточний ремонт, технічне обслуговування, виготовлення запасних частин), строками їх виконання, якістю та кошторисами. Для цього використовують дані планів-графіків ремонтів і технічного обслуговування, виробничі завдання, дані аналітичного обліку до рахунка 234 "Допоміжні виробництва" та первинних документів. Причинами невиконання плану можуть бути: недоліки матеріально-технічного постачання запасними частинами та ремонтними матеріалами, недостатньо чітка організація виконання робіт та ін.

Важливо порівняти фактичний строк ремонту трактора чи машини з плановим (нормативним). Відомі випадки, коли машина в ремонті перебувала до двох місяців проти 10-12 днів за нормою.

Якість ремонту техніки спеціалісти перевіряють оглядом об'єктів, діагностикою відповідно до технічних умов, державних стандартів і технології ремонтних робіт. Крім того, вони перевіряють записи про роботу техніки у нагромаджувальних відомостях роботи машинно-тракторного парку, автомобільного транспорту, в облікових листах трактористів-машиністів, дорожніх листах. Якщо машина простоювала після ремонту внаслідок технічних поломок, достроково направлялась па повторний ремонт, то це, як правило, свідчить про низьку якість ремонтних робіт.

Виконання плану щодо собівартості ремонту перевіряють на підставі даних річної звітності, аналітичного обліку до рахунка 234.

На підставі даних поточного обліку в майстерні можна виявити причини підвищення собівартості ремонту по кожному об'єкту. У відомості дефектів визначають кошторисну вартість, а фактичні витрати на ремонт систематизують у журналі робіт і витрат. Оставляючи фактичні витрати на ремонт машин із кошторисною вартістю, виявляють недоліки в організації ремонту, перевитрати за окремими статтями. Перевищення кошторисної вартості над лімітною свідчить про недоліки в організації експлуатації і технічного обслуговування машин. Перевіряють, чи лімітуються витрати запасних частин та інших матеріалів, як дотримуються лімітів на них та електроенергію, кошторису загальновиробничих витрат по ремонтній майстерні.

Потрібно перевіряти також можливість впровадження у виробництво прогресивної технології ремонтів (потокового, вузлового методів), ефективного використання виробничих потужностей, справність механізмів і обладнання, дотримання працівниками майстерні правил з охорони праці та техніки безпеки.

Обсяги ремонтних робіт у власних майстернях перевіряють порівнянням даних книги реєстрації замовлень із нарядами, табелями виходу на роботу, лімітно-забірними картками, а якість ремонтних робіт, дотримання технології їх виконання - з технічними умовами та державними стандартами. Важливо також проконтролювати строки ні і конання ремонтних робіт за книгою реєстрації замовлень, нарядами, актами, встановити причини тривалого ремонту машин.

У зв'язку із загостренням у державі паливно-енергетичної проблеми потрібно приділяти підвищену увагу електропостачанню, обслуговуванню електроліній, економному використанню електроенер­гії. При цьому перевіряють, чи ведуть на підприємстві облік по кожному об'єкту, де використовують електросилові установки, спеціальні експлуатаційні журнал, чи відповідають дані актів, виконаних робіт, записам у них.

Дотримання строків технічного обслуговування і поточних ремонтів перевіряють відповідно до розробленої системи планово-запобіжних ремонтів і технічного обслуговування електрообладнання, що використовують у сільському господарстві.

Достовірність обсягів електромонтажних робіт перевіряють за контрольними обмірами робіт із наступною документальною перевіркою. Так, при порівнянні дати складання актів на приймання робіт із датами накладних, лімітно-забірних карток на відпуск матеріалів, можна виявити, що акти на приймання робіт оформлені раніше, ніж виконано роботу.

Дотримання технології проведення електромонтажних робіт перевіряють згідно з правилами установки електрообладнання, правилами технічної експлуатації і техніки безпеки. Доцільно встановити дотримання правил кріплення електропроводки, монтажу світильників, заземлення щитів і апаратів, а також відповідність технічних характеристик електродвигунів технічним характеристикам машин і установок, які вони приводять у рух. Ряд питань з ремонту електрообладнання перевіряють так само, як і з ремонту техніки.

Важливе значення має контроль роботи автомобільного транспорту інженерно-технічною й обліково-економічною службами, а також спеціалізованими органами зовнішнього контролю (ревізійна служба). Поточний контроль використання автотранспорту здійснюють шляхом спостереження за технічним станом машин, тривалістю робочого дня, витрачанням палива, автогуми, експлуатацією автотранспорту за цільовим призначенням, достовірністю обліку про обсяги робіт тощо. Щомісяця аналізують техніко-економічні показники використання автотранспорту, дотримання лімітів витрат і виконання виробничої програми у цілому.

У процесі ревізії роботи автотранспорту перевіряють обґрунтованість планування обсягів робіт, техніко-економічних показників, виробничих витрат. Найбільшу увагу приділяють перевірці достовірності інформації. Основними джерелами перевірки є дорожні листи, товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів, лімітно-забірні картки, технічні паспорти та інші первинні документи; нагромаджувальні відомості роботи вантажного автотранспорту, виробничі звіти, а також нормативна документація.

Контролери перевіряють, чи дотримується порядок оформлення дорожніх листів і здачі їх диспетчеру, чи відповідають записи у дорожніх листах показникам спідометра, чи правильно відображена маса перевезеного вантажу, відпрацьований час та ін. Особливого значення надають виявленню фактів приписок транспортних робіт і пов'язаного з цим матеріального збитку. Для цього дані про масу вантажу, час перебування під навантаженням та розвантаженням, простої вибірково звіряють із даними товарно-транспортних накладних, реєстрів, щоденників та інших первинних документів на транспортування продукції власного виробництва, актами заміру (зважування) вантажу при нетоварних перевезеннях, довідками замовника, журналами вагаря. Відстань перевезень у дорожніх листах порівнюють із даними списків (актів) маршрутів, адміністративних довідників або контрольним визначенням відстані. Вибірково зіставляють дані нарядів на ремонтні роботи, авансових звітів про відрядження з дорожніми листами по датах, оскільки трапляються випадки одночасного оформлення цих документів на одного і того ж самого водія. Крім того, обсяги транспортних робіт доцільно порівнювати з кількістю списаного на них палива. Значна економія останнього, як правило, свідчить про приписки, а перевитрата - про самовільне незаконне використання автотранспорту. За виявленими приписками необхідно встановити, скільки переплачено водіям коштів на оплату праці, на яку суму незаконно списано палива.

Спеціалісти в складі ревізійної бригади шляхом візуального огляду автомобілів перевіряють дотримання правил перевезення монтажу, а також на підставі даних обліку встановлюють їх технічний стан, своєчасність проведення техоглядів, умови зберігання і транспорту, виявляють факти розукомплектації машин і матеріальний збиток від цього, а також втрати при перевезенні вантажів. У результаті детального вивчення умов експлуатації автотранспорту в даному підприємстві роблять висновки про можливість впровадження прогресивних форм і методів роботи.

Ретельній перевірці підлягає використання нафтопродуктів та стан нафтогосподарства. Слід перевірити не лише дотримання норм витрачання палива, а їх обґрунтованість. Крім того, з'ясовують, чи не допускають змішування різних марок бензину, масел, що призводить до прискореного зносу машин і перевитрат палива, справність заправних засобів, а також паливної апаратури автомобілів.

Важливо перевірити стан обліку та використання гуми. Облік автомобільних шин ведуть у гаражі на картках типової форми, де відображують пробіг шин, їх технічний стан. На підставі цих карток контролюють списання шин відповідно до норм пробігу. Перевіряють правильність нарахування оплати праці водіям, обґрунтованість списання всіх інших витрат на експлуатацію автомобільного транспорту.

Порівнянням планових і вивірених фактичних даних установлюють рівень виконання виробничої програми; вплив факторів на відхилення відповідних показників, з'ясовують причини цих відхилень.

Роботу машинно-тракторного парку контролюють так само, як і автотранспорту. Основними джерелами інформації для здійснення контролю є облікові листи трактористів-машиністів, дорожні листи трактора, лімітно-забірні картки, чеки-накладні та інші первинні документи; накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку, виробничі звіти, дані синтетичного та аналітичного обліку за рахунком 91 "Витрати на утримання машинно-тракторного парку" (або 234), а також технологічні карти, виробничі завдання, нормативи витрат праці та матеріальних ресурсів.

За даними первинного і бухгалтерського обліку роботи машинно-тракторного парку перевіряють використання техніки, визначають виробіток на трактор за зміну та рік, коефіцієнт змінності, економію або перевитрату палива, собівартість 1 га умовної оранки та інші показники, які характеризують ефективність використання техніки. За обліковими листами тракториста-машиніста, іншими первинними документами з обліку праці і робіт, проведених трактористами-машиністами, контролюють виконання змінних, денних та сезонних норм виробітку, змінність роботи тракторів, комбайнів, кількість простоїв машин з організаційних чи інших причин, рівень використання потужностей на сільськогосподарських роботах.

Особливо ретельно ревізійна комісія повинна перевірити дотримання агротехнічних строків та якості виконання сільськогосподарських робіт як одного з основних факторів, що впливає на врожайність і валовий збір культур. В оперативному порядку практикують контрольні перевірки обсягів робіт та їх якості (сівба, догляд за посівами, збирання врожаю тощо), правильність експлуатації машин і агрегатів, технічний стан тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, своєчасність проведення ремонтів і технічного обслуговування, стан трудової дисципліни.

Зіставленням технологічних карт, посівних площ з даними статистичної звітності, актами на списання насіння і посадкового матеріалу, даними накопичувальних відомостей обліку використання машинно-тракторного парку і вибірково листів трактористів-машиністів виявляють приписки робіт, підраховують матеріальний збиток.

Доцільно встановити, якою мірою склад машинно-тракторного парку відповідає оптимальному, які марки тракторів використовуються неефективно, з яких причин; забезпеченість причіпними і сільськогосподарськими машинами.

Уважно перевіряють правильність списання витрат на роботу машинно-тракторного парку (оплата праці, паливо, запасні частини, амортизація і т.п.), а також на культури та інші галузі, де використовувався машинно-тракторний парк, виявляють факти перевитрат і нераціонального використання коштів. Необхідно визначити, що затрати на утримання і експлуатацію машин та обладнання, які тепер облічуються на окремому субрахунку до рахунка 91, згідно з Методичними рекомендаціями № 132 підлягають розподілу таким чином: тракторів пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних робіт (в умовних еталонних гектарах); грунтообробних машин - пропорційно обробленим площам, які зайняті окремими культурами; сівалок - пропорційно площі посіву культур; технічних засобів для збору врожаю - прямо або пропорційно зібраній площі певних культур; машин для внесення в ґрунт добрив - пропорційно фізичній масі внесених добрив.

Висококваліфіковані спеціалісти інженерного і агрономічного профілю в складі ревізійних бригад на підставі всебічного вивчення роботи машинно-тракторного парку, розробляють пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, впровадження прогресивних технологій і сучасних форм організації праці.