Ревізія переробних підприємств

На сільськогосподарських підприємствах України діють десятки тисяч різноманітних виробництв з переробки сільськогосподарської продукції та виготовлення предметів широкого вжитку із місцевої сировини: консервні і квасильно-засолювальні цехи, млини, олійниці, пункти по забою тварин, пилорами, цехи з виготовлення цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів, підсобні промисли з виготовлення й пошиття одягу, взуття, галантерейних виробів тощо.

Підсобні виробництва і промисли організовують на підприємствах із метою забезпечення найповнішої зайнятості, закріплення робочої сили, створення стабільних трудових колективів, зміцнення економіки, поліпшення використання матеріальних і сировинних ресурсів, підвищення ефективності сільськогосподарсько­го виробництва. Крім того, створення підсобних виробництв запобігає великим втратам, які виникають унаслідок несвоєчасної переробки продукції та слабкої бази її зберігання, дає змогу організувати самозабезпечення населення цінними і дефіцитними продуктами харчування, товарами широкого вжитку, будівельними матеріалами.

Під час ревізії промислових виробництв перевіряють: використання закріплених за підсобним виробництвом будівель, споруд, обладнання, інвентарю та іншого майна; виконання виробничої програми за кількісними і якісними показниками; забезпеченість цих виробництв нормативно-технічною документацією; своєчасність та обґрунтованість подання заявок на постачання матеріально-технічними ресурсами, виконання планів матеріально-технічного постачання; договірні зобов'язання із цих питань; дотримання технології виробництва; наявність втрат сировини та готової продукції при зберіганні та реалізації; своєчасність і повноту оприбуткування та збереження готової продукції; дотримання правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки.

На підставі матеріалів перевірки розробляють заходи щодо впровадження прогресивної технології, сучасних форм і методів організації праці, вдосконалення умов виробництва, поліпшення якості та розширення асортименту продукції, ефективного використання основних і оборотних засобів, скорочення непродуктивних витрат, вживають заходів щодо охорони навколишнього середовища, забруднення земель, водойм промисловими стічними водами та відходами,

Для перевірки достовірності даних обліку, законності операцій, виявлення нестач, порушень широко практикують контрольні інвентаризації сировини, тари, готової продукції. Ефективним методом є контрольні переробки сировини, в результаті яких встановлюють повноту оприбуткування готової продукції та правильність списання сировини, що оформляють спеціальним актом.

Під час ревізії доцільно практикувати проведення лабораторних аналізів, які дають змогу перевіряти якість продукції та сировини, а також виявити факти порушення рецептури виготовлення продукції внаслідок недовкладення продуктів (цукор, олія, прянощі тощо) і їх привласнення.

Ретельно перевіряють первинний облік приймання на переробку власної, давальницької, закупленої у населення та інших підприємствах сировини. При цьому може бути встановлено оформлення фіктивних документів на закупівлю і переробку давальницької сировини за рахунок недооприбуткування власної продукції, завищення норм витрати сировини та зниження її якості. Накладні, приймальні квитанції на оприбуткування сировини порівнюють із транспортними документами, записами у журналах її надходження в промислові цехи, у виробничих журналах, звітах. Крім того, встановлюють, чи не знижена в приймальних документах якість сировини внаслідок завищення відсотка браку плодів і овочів, вологості, засміченості зерна, зниження цукристості плодів та соків, вмісту сухих речовин. При перевірці давальницької сировини здійснюють зустрічні перевірки на відповідних підприємствах, опитують осіб, від яких приймали сировину для переробки. З такою метою зіставляють кількість зданої на переробку сировини із платіжними документами. Одночасно з'ясовують, за якими цінами закуплено сировину для переробки.

У звітах про переробку дані про кількість витраченої сировини і матеріалів порівнюють із фактичним виходом готової продукції відповідно до прийнятих норм.

При ревізії олійниць необхідно перевірити облік процесу переробки за спеціальною відомістю, в яку щодня відповідальний працівник записує масу сировини, відпущену для переробки, вихід основної та побічної продукції, а також дані лабораторного аналізу про якість сировини і продукції.

Операції про переробці зерна на млинах, крупорушках необхідно оформляти квитанцією, яку виписує у двох примірниках приймальник або завідуючий млином. Перший примірник передають особі, яка доставила зерно для переробки, другий - з розпискою особи, яка прийняла продукцію з переробки, передають у бухгалтерію для обліку витрат та контролю за оприбуткуванням коштів (якщо зерно належить окремим особам чи організаціям). Щоденний облік витрачання зерна і виходу з нього продукції ведуть у звітах про переробку або в окремих журналах. Норма виходу продукції залежить від якості зерна (його вологості, засміченості).

Для перевірки достовірності даних про витрачання зерна на переробку та повноти виходу продукції складають реєстр усіх накладних на відправку його для переробки, де підсумовують загальну масу зерна, списаного на переробку за період, що перевіряється. Масу відпущеного для переробки зерна множать на норми виходу борошна чи крупи і супутніх продуктів, а також не кормових відходів, усушки та механічних втрат. Таким чином, визначають загальну масу продукції (основної та побічної) і відходів. Потім одержані дані порівнюють з обсягом фактично оприбуткованої продукції за квитанціями по її видах.

При перевірці роботи сепараторних пунктів звертають увагу на кількість і якість відпущеного молока в переробку та одержаної продукції з переробки, складають баланс жироодиниць. Для перевірки використовують відомості руху молока, відомості переробки молока і молочних продуктів.

Внутрішній контроль спрямовують на виконання плану виробництва продукції промисловими виробництвами. Особливу увагу звертають на вивчення причин невиконання планових завдань (нестача сировини і тари, несвоєчасне введення в дію нового обладнання, затягування строків ремонтних робіт). Важливо також проаналізувати ритмічність роботи промислових цехів, порівнюючи фактичний обсяг виробництва з плановим із розрахунку на день, декаду, місяць та використання виробничих потужностей. При перевірці ритмічності випуску продукції потрібно з'ясувати, чи не допускалися факти штучного зменшення обсягів виробництва продукції в першій декаді місяця у зв'язку із завищенням випуску в попередньому місяці. Порівнюючи фактичний рівень продуктивності праці з плановим, а також за попередні роки, з'ясовують причини невиконання плану за цим показником або зниження його.

У лісопильному виробництві важливе значення має перевірка обліку розпилювання круглого лісу та виходу пиломатеріалів. Відсоток виходу продукції залежить від якості та діаметра лісу-кругляку, який коливається від 65 до 80 см. Щоденний облік розпилювання деревини доцільно вести у змінному рапорті на розпилювання сировини. Дані про вихід пиломатеріалів та відходів протягом місяця записують у відповідний журнал. За допомогою спеціальних таблиць обчислюють кількість витраченої деревини, одержаних пиломатеріалів та відходів у кубічних метрах. На підставі цих документів контролюють правильність списання сировини і оприбуткування готової продукції. Використання на багатьох підприємствах актів довільної форми не дає змоги організувати належний контроль, тому ревізійна комісія повинна вимагати налагодження обліку.